Порадник з питань застосування законодавства про вибори Президента України


Джерело: Робоча група “Закордонний виборчий округ

Загальні питання повноважень Дільничної виборчої комісії та правового статусу члена комісії

Чи може член ДВК не відвідувати засідання комісії?

Член комісії може не брати участь у засіданні ДВК лише тоді, коли для цього є поважна причина (наприклад, хвороба). Зайнятість на основній роботі не є такою причиною, оскільки Кодексом законів про працю (стаття 119) передбачені гарантії трудових прав особи в разі залучення її до виконання державних чи громадських обов’язків, у т. ч. до роботи у виборчій комісії.

Положення частини 6 статті 29 Закону «Про вибори Президента України» (далі—Закон) зобов’язує члена комісії брати участь у її засіданнях. Порушення цієї норми може призвести до дострокового припинення повноважень члена комісії, на що вказується у пункті 5 частини 4 статті 30 Закону.

Крім того, Законом № 1616-VI від 21.08.2009 р. внесено доповнення до частини 1 статті 157 Кримінального кодексу України, яким передбачено кримінальну відповідальність члена комісії за «ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин».

Чи можуть бути достроково припинені повноваження члена ДВК?

Так, можуть. Положення частин 4-8 статті 30 Закон встановлюють перелік підстав та процедуру дострокового припинення повноважень члена ДВК, серед яких певна кількість обставин є санкціями за певні порушення виборчого законодавства. Тому, аби не наразитися на ці санкції, кожному члену ДВК потрібно сумлінно виконувати свої обов’язки, визначені Законом, дотримуватися у своїй роботі в ДВК вимог Конституції та законів України.

Чи уповноважена ДВК розглянути скаргу на дії або бездіяльність члена ДВК?

Скарга на дії або бездіяльність члена ДВК подається до ОВК або до місцевого загального суду (частина 2 статті 104 Закону, частина 5 статті 172, частина 8 статті 176 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, сама ДВК не є компетентною розглядати скарги на дії або бездіяльність своїх членів.

Голова ДВК під час обговорення питання порядку денного засідання комісії не надав членові комісії слово для виступу. Чи є тут порушення Закону, і як має реагувати член комісії?

Якщо голова ДВК не надав членові комісії можливості взяти участь в обговоренні питання порядку денного, це є порушення ним положення пункту 2 частини 5 статті 29 Закону, яким закріплено право члена комісії виступати на засіданнях, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо питань порядку денного, вносити пропозиції з питань, що віднесені до повноважень ДВК.

Особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом, на що вказується у статті 105 Закону. Статтею 157 Кримінального кодексу передбачено відповідальність, зокрема, за перешкоджання діяльності члена виборчої комісії.

За таких обставин офіційний спостерігач, присутній на засіданні комісії, може скласти акт про порушення. Оскаржити дії голови ДВК до ОВК або до місцевого загального суду (районний, міськрайонний, міський суд) може офіційний спостерігач або довірена особа кандидата. Треба також мати на увазі, що встановлені рішенням суду факти порушень Закону членом комісії можуть стати підставою для дострокового припинення повноважень члена комісії в порядку застосування пункту 8 частини 4 статті 30 Закону.

Чи може ДВК у винятковому випадку для вирішення невідкладного

питання провести засідання за умови присутності більше ніж половини, але менше ніж двох третин складу комісії?

За відсутності належного кворуму, визначеного частиною 4 статті 28 Закону, засідання комісії не є повноважним. Рішення, прийняті неповноважним складом, у разі оскарження будуть скасовані. Крім того, головуючий на такому засіданні в разі підписання очевидно незаконного рішення своїми особистими діями порушує вимоги Закону.

Член ДВК систематично не виконує обов’язків члена комісії (наприклад, не бере участі у засіданнях, не виконує доручень комісії). Як повинна (і чи повинна) реагувати комісія?

ДВК має вжити заходів для забезпечення своєї працездатності. Регулярна відсутність на засіданнях комісії частини членів може паралізувати роботу цього органу. Тому комісія має скористатися повноваженням, наданим їй пунктом 5 частини 4 статті 30 Закону, а саме: за кожним випадком неналежного виконання членом комісії своїх обов’язків прийняти рішення про засвідчення цього факту. Про розгляд питання слід додатково поінформувати члена комісії. Прийняття двох таких рішень достатньо для дострокового припинення повноважень члена ДВК рішенням ОВК. Для цього голова ДВК надсилає до ОВК відповідні постанови комісії.

Водночас слід пам’ятати, що іноді за недобросовісної поведінки окремих керівників ДВК можуть штучно створюватись обставини, які у подальшому слугуватимуть формальною підставою для дострокового припинення повноважень членів ДВК. У такий спосіб може відбуватись «очищення» ДВК від «незручних» членів комісії. Наприклад, людей можуть просто не інформувати вчасно про призначення засідань або повідомляти недостовірний час проведення засідань ДВК. Через це членам ДВК варто уважно слідкувати за діяльністю керівництво своїх комісій.

Як ДВК має реалізувати повноваження щодо контролю за додержанням виборчого законодавства, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону?

Це має здійснюватись лише у спосіб, передбачений Законом, і в межах встановлених Законом повноважень комісії, як того вимагає частина 2 статті 19 Конституції України. Такі повноваження надано Законом комісії, зокрема, щодо компетенції розгляду скарг на дії кандидатів на пост Президента та їхніх довірених осіб, уточнення списків виборців, розгляду скарг на неправильності у списку виборців. Водночас ДВК не має контрольних повноважень, наприклад, щодо питань додержання законодавства засобами масової інформації. У разі виявлення порушень законодавства в питаннях, що не належать до компетенції ДВК, вона може звернутися до ОВК, а в окремих випадках, передбачених Законом,—до правоохоронних органів (частина 19 статті 64 Закону).

Хто не може бути членом ДВК?

Чи можуть військовослужбовці бути членами ДВК?

До складу ДВК не можуть входити кандидати, їх уповноважені представники та довірені особи, посадові та службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи (слідчі ізолятори, колонії, тюрми) (далі—КВС) або мають не погашену чи не зняту судимість за вчинення умисного злочину (частина 10 статті 24 Закону). У разі якщо зазначені особи включені до подання від кандидата на пост Президента України, ОВК не включає їх до складу ДВК.

Військовослужбовці можуть бути членами ДВК, якщо вони не входять до категорій громадян, яким заборонено бути членами виборчих комісій.

Якщо одночасно з виборами Президента відбуваються також інші вибори, до складу ДВК не можуть входити кандидати, які балотуються на цих виборах, їхні довірені особи, уповноважені представники партій (блоків)—суб’єктів виборчого процесу.

Якими є основні правила призначення голови, заступника, секретаря ДВК?

Основним правилом призначення голови ДВК, заступника голови, секретаря ДВК є положення частини 11 статті 24 Закону щодо права кожного кандидата на пропорційну частку відповідних посад. Причому буквальне розуміння цього положення Закону свідчить, що ця частка має бути витримана щодо кожної з керівних посад у ДВК—окремо для голови ДВК, окремо для заступника голови і окремо для секретаря ДВК.

Персональні призначення (в межах обчисленої квоти) ОВК здійснює самостійно, Закон жодних правил щодо цього не встановлює. Проте очевидно, що виходити потрібно з принципу найбільшої фахової підготовленості осіб, що призначаються на керівні посади в ДВК, з урахуванням досвіду роботи, освіти, підготовки цих осіб за даними подань для їх включення до складу ДВК. Зокрема, секретар ДВК повинен володіти державною мовою, що передбачено частиною 13 статті 24 Закону.

Важливо наголосити на тому, що відповідні частки керівних посад зберігаються упродовж усього виборчого процесу. Такі висновки сформульовані у рішеннях Вищого адміністративного суду України за підсумками від 11 та 14 грудня 2009 року розгляду апеляційних скарг на постанови Київського апеляційного адміністративного суду України. При цьому, зокрема, вказується, що збереження пропорційності часток посад голови, заступника голови та секретаря комісії протягом тривалості виборчого процесу входить до компетенції відповідної виборчої комісії вищого рівня, Пропорційність розподілу керівних посад повинна додержуватись не лише у момент утворення виборчих комісій, але й надалі за умови наявності можливості дотримання такого принципу.

Які обов’язки покладаються на голову, заступника, секретаря і членів ВК?

Відповідно до положень статті 28 Закону голова комісії організовує її роботу, скликає засідання комісії, веде засідання. За відсутності голови його заступник має право скликати засідання комісії. Секретар веде протокол засідання комісії і разом із головуючим підписує протоколи. Крім того, секретар має скликати засідання комісії в разі відсутності голови і заступника (веде засідання ДВК у цьому разі член ДВК, який визначений комісією).

Розподіл обов’язків між іншими членами комісії визначається рішенням комісії. При цьому зазначимо, що положення Закону не регулюють порядку розподілу повноважень між окремими членами. Разом з тим, у рекомендаціях ЦВК зазначається, що такий розподіл, як правило, здійснюється під час першого засідання комісії та закріплюється відповідним рішенням комісії. Закріплення розподілу обов’язків рішенням комісії сприятиме не лише оптимальній організації роботи ДВК, а й уникненню конфліктів стосовно виконання своїх обов’язків окремими членами комісії.

Необхідно також особливо підкреслити, що Закон наділяє винятково голову ДВК, заступника голови та секретаря ДВК правом безпосередньо вносити зміни до списку виборців у випадках, передбачених Законом,—на підставі рішення ОВК або рішення суду, а також повідомлення органу ведення Державного реєстру виборців, що передбачено положенням частини 1 статті 35 Закону.

Яким має бути режим роботи виборчих комісій?

Таким, щоби забезпечити виконання усіх вимог Закону. Це означає, що у приміщенні ДВК протягом робочого часу, інформацію про який обов’язково потрібно оприлюднити, має перебувати принаймні один член комісії, оскільки ДВК повинна забезпечити постійне приймання заяв, скарг, звернень, забезпечити можливість для ознайомлення виборців з рішеннями стосовно розгляду поданих заяв, скарг тощо. Крім того, ДВК має забезпечити постійне надання можливості для ознайомлення громадян зі списком виборців. Очевидно, що такого режиму роботи слід додержуватись і у вихідні дні, щоби забезпечити безперервне здійснення функцій комісії та реалізацію виборчих прав громадян. Для цього постановою ДВК слід затвердити розпорядок робочого дня комісії та графік чергувань членів ДВК у приміщенні комісії (для забезпечення права виборців на ознайомлення зі списком виборців).

Напередодні дня голосування ДВК повинна забезпечити роботу бодай до 20-ї години, оскільки Закон передбачає право виборців до цього часу звертатися із заявами для голосування за межами приміщення для голосування. Причому відразу після настання цього терміну, але не пізніше початку дня виборів (не пізніше 00:00 17 січня 2010 року), ДВК зобов’язана скласти витяг із списку виборців за формою, встановленою ЦВК. Виходячи зі змісту постанови ЦВК від 12 грудня 475, якою затверджено Роз’яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України, при складанні зазначеного витягу ДВК вирішує окремі питання через прийняття власного рішення. Таким чином, існує ймовірність, що після 20:00 ДВК буде проводити засідання із додержанням, відповідно, вимог Закону стосовно завчасного сповіщення членів комісії, надання проектів документів та належного кворуму присутніх на засіданні членів ДВК.

Як розуміти заборону членам ВК проводити агітацію під час виконання своїх обов’язків?

Відповідно до положення частини 8 статті 29, пункту 3 частини 1 статті 64 Закону члену ВК «під час виконання своїх обов’язків забороняється агітувати за чи проти кандидатів на пост Президента України, а також публічно оцінювати діяльність кандидатів на пост Президента України партій (блоків)—суб’єктів виборчого процесу», а також проводити передвиборну агітацію «під час виконання своїх обов’язків». Буквальне тлумачення цих положень Закону не дає однозначної відповіді на питання, чи заборонено члену виборчої комісії взагалі проводити агітацію або лише під час безпосереднього виконання своїх обов’язків члена комісії?

Оптимальним видається такий підхід. У своїй повсякденній діяльності члени ВК повинні усвідомлювати, що їхні висловлювання, публічна оцінка діяльності інших суб’єктів виборчого процесу можуть бути, за певних обставин, розцінені виборцями як агітація, що проводиться цим членом ВК під час виконання своїх обов’язків. А це, у свою чергу, може мати негативні юридичні наслідки для такого члена виборчої комісії (у тому числі й дострокове припинення його повноважень), а також для кандидата, який висунув цю особу до складу ВК. Крім того, є очевидним, що участь у агітаційних заходах не є саме тією функцією, для виконання якої кандидат пропонує певну особу до складу ВК—кандидати, вочевидь, мають можливість залучати інших осіб для цієї діяльності.

Списки виборців.Складання списків виборців

Якими є особливості складання списків виборців на виборах Президента України 2010 року?

Основною особливістю відповідних процедур є започаткування попередніх та уточнених списків виборців на звичайних ВД, які складаються відповідними органами ведення

Державного реєстру виборців та передаються через ОВК до ДВК. Зокрема попередні списки виборців у двох примірниках складаються та передаються до ОВК не пізніше 17 грудня 2009 року. Отримані списки в 1-м примірнику ОВК передають до кожної ДВК звичайної ВД не пізніше 27 грудня 2009 року. Наступного дня після отримання ДВК звичайної ВД надає список для загального ознайомлення у приміщенні комісії.

Ще однією важливою особливістю є підстави включення виборців до списку на звичайній ВД, а саме: віднесення виборчої адреси особи до певної ВД. Започаткування законодавцем інституту «виборчої адреси» та передбачення Законом «Про Державний реєстр виборців» можливості зміни виборчої адреси було враховано Конституційним Судом України в рішенні від 19 жовтня 2009 року як свідчення того, що відмова законодавця від використання відкріпних посвідчень на виборах Президента не звужує обсягу права, що існує.

Після внесення змін до Закону «Про вибори Президента України» Законом від 21.08.2009 р. № 1616-УІ, з урахуванням відповідних механізмів включення відомостей стосовно громадянина до Державного реєстру виборців та можливості зміни виборчої адреси, законодавець суттєво звузив обсяг компетенції ОВК та ДВК щодо процедур зі списками виборців. Зокрема Закон не наділяє ОВК та ДВК повноваженнями приймати рішення про внесення змін до списків виборців, окрім компетенції ОВК включати членів відповідних ДВК до списків на звичайних та спеціальних ВД одночасно з прийняттям рішення про утворення ДВК або включення нових членів ДВК до складу комісій при внесенні змін до складу ДВК, що передбачено нормами частини 8 статті 32 та частини 9 статті 34 Закону.

Списки виборців на

спеціальних виборчих дільницях

Якими є особливості складання списків виборців на спеціальних ВД—у стаціонарних лікувальних закладах, в установах КВС, на суднах?

Згідно зі статтею 36 Закону списки виборців на спеціальних ВД складаються безпосередньо самими ДВК на підставі відомостей, поданих керівниками цих закладів, установ. Ці відомості подаються: до ДВК спеціальних ВД в установах КВС та на суднах не пізніш як за 16 днів до дня виборів (не пізніше 31 грудня 2009 року), а до ДВК спеціальних ВД у стаціонарних лікувальних закладах—не пізніш як за 9 днів до дня виборів (не пізніше 7 січня 2010 року). Відповідно, списки складаються на спеціальних ВД (окрім стаціонарних лікувальних закладів) не пізніш як за 15 днів до дня виборів (не пізніше 1 січня 2010 року), а на ВД у стаціонарних лікувальних закладах—не пізніш як за 7 днів до дня виборів (не пізніше 9 січня 2010 р.). Принципово важливою особливістю порядку складання списку виборців на спеціальній ВД є процедура обов’язкового надіслання дільничною виборчою комісією відповідних відомостей про виборців, включених до списків на спеціальних ВД, до органів ведення Державного реєстру виборців за виборчими адресами цих виборців. За умови належного застосування цей механізм в принципі унеможливлює кратне включення виборців до списків на кількох ВД.

Яким чином можуть взяти участь у голосуванні особи, яких було внесено до списків виборців для голосуванняна виборчих дільницях у лікувальних закладах, але вони вибули з цих закладів напередодні дня голосування?

Перш за все, ті громадяни, які мають залишити лікувальний заклад до дня виборів, не включаються до списку виборців на цій спеціальній ВД, на що вказується у частині 2 статті 36 Закону. Водночас, якщо подібна ситуація все-ж-таки виникла, виборці мають прийти і проголосувати на ВД у лікувальних закладах, де вони були включені до списків виборців. Іншого механізму для реалізації права голосувати у цьому випадку Закон не містить, в т. ч.—механізму «поновлення» у списку виборців за місцем проживання, з якого виборця було вилучено на підставі повідомлення ДВК, утвореної в лікарні, переданого відповідним органом ведення Державного реєстру до ДВК за виборчими адресами таких виборців.

Не може цей виборець проголосувати й шляхом голосування «за межами приміщення для голосування». Відповідно до положення частини 1 статті 77 Закону голосування за межами виборчої дільниці в лікарні можливе лише в разі, коли виборець не може прибути на виборчу дільницю «через постільний режим». Але ж наш виборець саме вибув з лікарні через одужання, тому подібний механізм голосування не може бути застосований.

Уточнення попередніх списків виборців на звичайних виборчих дільницях.

Виготовлення уточнених списків виборців

Якими є основні механізми уточнення попередніх списків виборців назвичайних ВД?

Процедура уточнення попередніх списків виборців встановлена положеннями статті 34 Закону «Про вибори Президента України» та статті 28 Закону «Про Державний реєстр виборців». Аналіз зазначених положень наводить до таких висновків:

по-перше, попри наявність повноважень ОВК та ДВК розглядати скарги на неправильності у попередньому списку виборців, ВК не уповноважені приймати рішення про внесення змін. У разі виявлення неправильності у списку за підсумком розгляду скарги громадянина ВК звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо уточнення відомостей про виборця. При цьому до звернення виборчої комісії додаються оригінали всіх скарг громадян щодо усунення неправильностей у списках виборців та додатки до цих скарг. Після отримання звернення ВК орган ведення Реєстру перевіряє вказані у ньому відомості та в разі підтвердження цих відомостей вносить до бази даних Реєстру відповідні зміни. Про результати розгляду скарг громадян (прийняте рішення керівником органу ведення Реєстру щодо внесення змін до Реєстру або відмову в задоволенні скарги в разі, якщо перевіркою встановлено, що відомості стосовно неправильностей у попередніх списках виборців не підтвердилися) орган ведення Реєстру повідомляє відповідні ОВК чи ДВК.

Таким чином, можна зробити висновок, що ВК, у тому числі й ДВК, не мають повноважень

на прийняття рішення щодо «безпосереднього» предмету скарги щодо неправильності у списку. Якщо скарга оформлена не відповідно до вимог статті 95 Закону, така скарга буде залишена без розгляду. У випадку, коли ВК не виявить неправильність у списку, у задоволенні скарги буде відмовлено. Найбільш «позитивним» рішенням для заявника скарги буде звернення комісії до органу ведення Державного реєстру, якщо комісія виявить таку неправильність, що була допущена саме при складанні попереднього списку виборців.

По-друге, органи ведення Державного реєстру виборців на підставі подань відповідних органів та установ, за наслідками розгляду скарг громадян, повідомлень органів ведення Державного реєстру виборців, рішень судів та рішень ОВК про включення членів ДВК до списків виборців уточнюють попередні списки виборців і виготовляють уточнені списки для кожної звичайної ВД. Такі списки передаються до ОВК не пізніше ніж за 3 дні до дня виборів (не пізніше 13 січня 2010 року). Надалі ОВК передають ці документи до ДВК не пізніше ніж за 2 дні до дня виборців (не пізніше 14 січня 2010 року).

Хто безпосередньо вносить зміни до списку виборців на звичайній ВД?

Передовсім варто наголосити на тому, що Закон не передбачає механізму внесення змін до попереднього списку виборців на звичайній ВД. Як встановлено статтею 35 Закону, зміни до уточненого списку виборців на звичайній ВД вносяться головою, заступником голови та секретарем ДВК. Причому системний аналіз положень частини 2 статті 35, ч. 2 та частини 8 статті 32 Закону дає нам підстави стверджувати, що зміни вносяться на підставі лише рішення суду, рішення ОВК про включення членів ДВК до списку виборців на ВД, а також на підставі повідомлення органу ведення Державного реєстру виборців про кратне включення. Слід наголосити на тому, що положенням пункту 4 частини 2 статті 35 Закону та пункту 11.6 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, затвердженого постановою ЦВК від 08 грудня 2009 року № 432, вказується на ще одну підставу внесення змін: рішення ДВК. Водночас Закон не наділяє ДВК звичайних ВД ніякими повноваженнями на прийняття рішень такого роду. Через це у практичній роботі членам ДВК вкрай потрібно постійно контролювати діяльність, передовсім, керівництва своїх комісій з тим, аби запобігти можливим порушенням та зловживанням головою, заступником голови чи секретарем ДВК їхніми повноваженнями на безпосереднє внесення змін до уточнених списків виборців. Більш того, особливої пильності з боку членів ДВК потребує аспект можливого застосування на практиці пункту 7.2. Роз’яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України, який фактично розширює межі правової регламентації порівняно з тим, як це забезпечено Законом. Зокрема згідно із цим положенням зміни до уточненого списку виборців на звичайній ВД виборчій дільниці вносяться на підставі, у тому числі, рішення ДВК, яке рішення приймається на підставі паспорта громадянина України або іншого передбаченого Законом документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, в якому є відмітка про реєстрацію відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” місця проживання у межах цієї виборчої дільниці. На наше переконання, ухвалюючи таку рекомендацію ЦВК перевищила надані їй Законом повноваження. Через це обов’язком

членів ДВК є здійснення контролю того, аби всупереч правилам Закону окремі недобросовісні керівники комісій не зловживали тими можливостями, які реально надані зазначеною рекомендацією ЦВК. Одним із аргументів на користь того, аби не вносити зміни до списків виборців на підставі «юридично сумнівних» рішень ДВК може слугувати згадка про таку підставу визнання голосування на ВД недійсним, як певна кількість випадків незаконного голосування (у тому числі голосування особами, які включені до списку безпідставно), що встановлено пунктом 1 частини 1 статті 80 Закону.

В якому порядку включається до списку виборців громадянин, який звернувся до ДВК (ОВК) чи органу ведення Державного реєстру виборців з проханням про включення до списку виборців за місцем проживання і надав належні докази і документи (зокрема, паспорт громадянина України з відомостями про реєстрацію в межах території виборчої дільниці)?

Законом встановлено (частини 3, 4, 5, 8 статті 32), що таке звернення має бути подане до ДВК або ОВК чи органу ведення Державного реєстру виборців у формі письмової скарги, зміст якої має відповідати вимогам статті 95 Закону без зазначення суб’єкта оскарження.

ВК чи орган ведення Державного реєстру виборців невідкладно розглядає скаргу, а у день виборів—в порядку, встановленому Законом. З урахуванням вимог частини 8 статті 28 Закону можна дійти висновку, що в день виборів ДВК не розглядає скарги упродовж часу голосування. ДВК зобов’язана розглянути усі звернення, які надходять до комісії під час голосування, відразу після закінчення голосування до початку підрахунку голосів виборців. На жаль, змушені визнати, що у пункті 11.3 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України сформульовано позицію стосовно того, що скарга щодо допущених при складанні списку виборців неправильностей розглядається невідкладно без перерви в голосуванні. Застосування на практиці такої позиції ЦВК може спричинити значні труднощі, адже для розгляду скарги комісія повинна провести засідання з додержанням усіх відповідних вимог щодо засідання, у тому числі стосовно права присутності на засіданні ДВК. Нагадаємо, що виборець як найголовніший суб’єкт виборчого процесу, не належить до категорії тих осіб, що має право бути присутнім на засіданнях комісій. З огляду на це, на наше переконання, одночасне поєднання проведення засідання ДВК із розгляду скарги на неправильність у списку виборців та процес голосування є неможливим. Окрім цього пункт 11.3 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України суперечить частині 8 статті 28 Закону. Отже, ми рекомендуємо ДВК під час голосування приймати, реєструвати скарги на неправильності у списку виборців, але пояснювати заявникам, що розгляд цих скарг буде можливим лише після закінчення голосування. Оскарження неправильності в день виборів до ДВК не є ефективним механізмом, який надасть виборцям можливість забезпечити, наприклад, включення їх до списків виборців. Крім цього, слід зважити на відсутність повноважень ДВК та ОВК приймати рішення про внесення змін до списку виборців на звичайній ВД за наслідками розгляду скарг. Таким чином, найефективнішим способом усунення неправильності у списку виборців на звичайній ВД, у тому числі—в день виборів, є звернення до органу ведення Державного реєстру виборців чи

до суду (стаття 173 Кодексу адміністративного судочинства України).

До ДВК надійшла скарга на неправильності у попередньому списку виборців. ДВК на засіданні встановила наявність неправильності. Чи може ДВК прийняти рішення про внесення відповідних змін до списку виборців з поданням рішення до органу ведення Реєстру?

ДВК не може приймати рішень про внесення змін до попереднього списку виборців, оскільки такі повноваження не надані комісії Законом. У цьому випадку за підсумками розгляду скарги ДВК має звернутися до органу ведення Реєстру. І лише орган ведення Реєстру в порядку уточнення попереднього списку виборців забезпечить внесення відповідних змін до уточненого списку, як це передбачено частиною 8 статті 32 Закону.

Чи має комісія право внести зміни до списку виборців за усною заявою виборця, яка супроводжується демонстрацією належних доказів і документів (наприклад, паспорта громадянина України з відомостями про реєстрацію в межах території виборчої дільниці)?

По-перше, як ми вже підкреслювали вище, ДВК та ОВК взагалі не надано права приймати рішення про внесення змін до списку виборців на звичайній ВД, крім рішення ОВК про включення членів ДВК до списку виборців на відповідних ВД. Водночас Законом однозначно встановлено (частини 2, 3 статті 34), що за ініціативою виборця відповідна виборча комісія або орган ведення Державного реєстру виборців розглядає питання щодо неправильності у списку виборців винятково за умови подання ним письмової скарги на неправильності, допущені під час складання попереднього списку виборців. При цьому слід пам’ятати, що загальний порядок подання, форма та зміст скарги регламентовані статтею 95 Закону. Порушення цих вимог є підставою для залишення скарг без розгляду.

Чи має право виборець оскаржити неправильності у списку виборців безпосередньо до суду, без попереднього звернення до ДВК або ОВК?

Має. Позовна заява щодо уточнення списку виборців може бути подана виборцем безпосередньо до місцевого загального суду за місцезнаходженням відповідної ДВК (стаття 173 Кодексу адміністративного судочинства України). Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

За підсумками розгляду позову суд приймає рішення про внесення змін до списку виборців або про відмову у задоволенні позову.

Чи може виборець звернутись до ДВК зі скаргою на неправильне

включення до попереднього списку виборців його колишнього сусіда, який вже кілька років не проживає за зазначеною адресою?

Виборець може звернутися до ДВК зі скаргою на неправильне включення до списку виборців не лише його, а й інших осіб, що гарантовано частиною 3 статті 32 Закону.

Член ДВК виявив неправильності у списку виборців і звернувся до комісії з пропозицією розглянути питання на засіданні й прийняти рішення про звернення з цих підстав до відповідних органів ведення Державного реєстру виборців. Чи правомірна вимога члена комісії?

Так. Згідно з положенням пункту 1 частини 1 статті 27 Закону ДВК уповноважена контролювати додержання законодавства про вибори. Окрім цього норма частини 8 статті 32 Закону зобов’язує ДВК у разі виявлення неправильностей у списку виборців звертатися до органу ведення Реєстру для уточнення попереднього списку. Якщо вимогу про розгляд поставленого питання підтримують не менше ніж три члени ДВК, комісія зобов’язана розглянути це питання на своєму засіданні, що встановлено частиною 8 статті 28 Закону.

Чи існуватимуть «додаткові» списки виборців?

Закон не передбачає існування жодних «додаткових» виборчих списків і навіть самого терміна «додаткові списки». Тому цей термін (рудимент виборів, що проводилися багато років тому) слід взагалі вилучити з лексикону членів виборчих комісій.

Усі зміни до уточнених списків виборців вносяться саме до уточненого («основного») списку виборців відповідно до процедури, що встановлена положеннями частин 1, 2, 5 статті 35, частини 6 статті 78 Закону. Зокрема:

• усі включення виборців вносяться у кінці списку виборців;

• усі зміни вносяться на підставі відповідних актів—рішення ОВК, рішення суду чи відповідного повідомлення органу ведення Державного реєстру виборців про внесення змін до списку виборців;

• усі зміни вносять лише голова ДВК, заступник голови або секретар ДВК;

• список виборців у разі внесення до нього змін у день голосування підписується після закінчення голосування головою та секретарем ДВК.

Яким чином мають виправлятись неточності та технічні описки в уточнених списках виборців?

Згідно з положенням частини 8 статті 35 Закону голова, заступник голови та секретар ДВК у день голосування виправляють неточності та технічні описки в уточненому списку

виборців, а саме: неправильне написання прізвища, імені, по батькові, дати народження, номера будинку, квартири місця проживання, але у разі якщо, незважаючи на такі технічні описки, є зрозумілим, що до списку внесено саме того виборця, який прибув на ВД для голосування. Таке виправлення засвідчується підписами голови, заступника голови та секретаря дільничної виборчої комісії у графі “Примітка”. Водночас закликаємо членів ДВК пильнувати за тим, аби окремі недобросовісні керівники ДВК не зловживали доволі «сумнівними» з юридичної точки зору рекомендаціями ЦВК, представленими у пункті 7.11 Роз’яснень щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України. Зокрема у цьому положенні підкреслено, що, мовляв, розбіжності у списку виборців на звичайній ВД та паспортах громадян України щодо найменування вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулка, кварталу, кутка тощо) та номера будинку в разі, якщо такі розбіжності стосуються тієї самої вулиці чи того ж будинку не можуть бути підставою для відмови у видачі виборчого бюлетеня виборцю, включеному до списку виборців, та не потребують внесення змін до списку виборців. Ми переконані, що така позиція ЦВК суперечить Закону. Через це члени ДВК мають зробити усе можливе, аби не допустити практичне застосування цієї рекомендації, адже виконання її може мати наслідком значну кількість випадків незаконного голосування у вигляді голосування особами, яких не включено до списку виборців. У свою чергу це може спричинити визнання голосування на ВД недійсним на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Закону.

Внесення змін до списків виборців на спеціальних ВД

Якими є особливості внесення змін до списку виборців на спеціальній ВД, утвореній в стаціонарному лікарняному закладі? Чи може (чи зобов’язаний) головний лікар пропонувати зміни до списку виборців для голосування на дільниці у лікарні напередодні виборів?

Положення частин 10, 13, 14 статті 36 Закону регламентують цю важливу процедуру. Головний лікар може внести до ДВК виборчої дільниці, утвореної в лікарні, подання щодо змін до списку виборців стосовно тих виборців, які поступили до лікувального закладу пізніше ніж за 10 днів до дня виборів (починаючи з 7 січня 2010 року), але раніше ніж за 3 дні до дня виборів (не пізніше 13 січня 2010 року). Подання оформлюється відповідно до Закону. За результатами розгляду такого подання ДВК спеціальної ВД приймає рішення про уточнення списку виборців та включення виборців до списку в порядку його уточнення. Водночас про включення виборця до списку ДВК невідкладно повідомляє орган ведення Державного реєстру виборців за виборчою адресою цього виборця.

У який спосіб зможе проголосувати виборець, який поступив до стаціонарного лікувального закладу пізніше як за 3 дні (14–16 січня 2010 р.)?

Закон передбачає лише один спосіб реалізації виборцем свого виборчого права у подібній ситуації. Причому цим способом може скористатись лише той виборець, який прибув до лікувального закладу в тому самому населеному пункті, де він проживає, на що вказується у частині 11 статті 36 Закону. У цьому випадку виборець може звернутись до звичайної ВД, на якій його включено до списку, із заявою про надання йому можливості проголосувати за межами приміщення для голосування в порядку практичного застосування статті 77 Закону.

Чи може окружна виборча комісія розглядати скарги виборців щодо неправильностей, допущених під час складання списку виборців на спеціальній виборчій дільниці?

Ні, таким правом окружну виборчу комісію не наділено. Згідно з нормою частини 5 статті 36 Закону виборець може звернутися зі скаргою щодо допущених під час складання списку виборців на спеціальній ВД неправильностей лише до ДВК або до суду. Разом з тим виборець може звернутися зі скаргою до ОВК на неправомірні дії ДВК спеціальної виборчої дільниці. Зокрема, виборець може звернутись до ОВК зі скаргою на неправомірність рішення ДВК про відмову у задоволенні скарги щодо внесення змін до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці. У такому разі ОВК за наявності відповідних підстав може прийняти рішення про скасування рішення ДВК спеціальної ВД та зобов’язати ДВК повторно розглянути порушене питання, як це передбачено частиною 3 статті 98 Закону. Але «по суті проблеми» ОВК таку скаргу розглянути не уповноважена.

Офіційні спостерігачі

Хто має право вносити подання про реєстрацію офіційних спостерігачів?

Положення статті 69 Закону встановлюють, що у виборах Президента України можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів на пост Президента України, від партій (блоків), які висунули кандидатів, зареєстрованих ЦВК. Можуть також вести спостереження за ходом виборчого процесу офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій.

Офіційних спостерігачів від кандидатів та від партій реєструє ОВК за поданням, відповідно, довіреної особи кандидата та Республіканської АРК, обласної, Київської та Севастопольської міської організацій партії. Регіональні організації партії при цьому мають бути зареєстровані у встановленому законом порядку.

Спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій реєструє ЦВК відповідно до затвердженого нею Положення.

Яку максимальну кількість офіційних спостерігачів в одному окрузі можуть мати кандидати на пост Президента України?

Загальна кількість спостерігачів від одного кандидата на пост Президента України, від парті (блоку)—суб’єкта виборчого процесу Законом не обмежується. Приписом частини 9 статті 28 Закону обмежено (не більше, ніж дві особи від кандидата) лише кількість офіційних спостерігачів і довірених осіб, які одночасно можуть бути присутні «без запрошення комісії» на засіданні відповідної комісії, а також у день виборів у приміщенні для голосування.

ДВК може дозволити (на прохання відповідних осіб) бути присутніми на засіданнях комісії більше, ніж двом спостерігачам. При цьому слід мати на увазі, що ніщо не може примусити ДВК дати такий дозвіл.

Чи повинні офіційні спостерігачі, журналісти одержувати дозвіл (або згоду) від голови або членів ДВК чи, відповідно, виборців на здійснення фото-, кінозйомки, аудіо- та відеозапису під час засідання виборчих комісій та під час голосування на виборчій дільниці?

Ні, не повинні. Такі права надані офіційним спостерігачам положенням частини 7 статті 69 Закону, а їх реалізація не потребує жодного додаткового погодження з виборчою комісією або її членами. Не потрібна спеціальна згода на здійснення фото-, кінозйомки, аудіо-, відеозаписів і від виборців, оскільки відповідно до положень статті 307 Цивільного кодексу України «згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле-, відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру». Аналогічно, журналістам зазначені права також гарантовані Законами України: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та «Про телебачення і радіомовлення». Причому положення названих законодавчих актів є саме тими випадками, коли відповідно до статті 32 Конституції України (щодо інформаційного захисту особистого життя громадянина) виникає право на «збирання, зберігання, поширення інформації про особу без її згоди».

Чи може ВК позбавити офіційних спостерігачів та інших осіб права бути присутніми на засіданнях комісії, на виборчій дільниці в день виборів у приміщенні, де проводиться голосування?

Частиною 9 статті 28 Закону визначено перелік осіб, яким надано право без запрошення комісії перебувати під час засідань комісій та на виборчій дільниці у приміщенні, де проводиться голосування. Положенням частини 11 статті 28 Закону також передбачено, що комісія може позбавити права участі у засіданні комісії зазначених осіб, «якщо вони неправомірно перешкоджають проведенню» засідання комісії. Таке рішення має бути мотивованим. Прийняття рішення письмово оформлюється як постанова, яка негайно видається цій особі.

Однак, слід мати на увазі, що ДВК не може за жодних обставин позбавити зазначених осіб права бути присутніми у приміщенні ВД під час голосування. Оскільки, підкреслимо, відповідно до змісту положень частини 11 статті 28 та частини 9 статті 69 Закону ДВК може позбавити права бути присутніми лише на засіданні комісії, на право присутності офіційного спостерігача у приміщенні під час голосування таке повноваження ДВК не поширюється.

Що означає термін «не заважаючи членам комісії фізично» у контексті права офіційних спостерігачів спостерігати за діями членів комісії з будь-якої відстані, передбаченого пунктом 1 частини 7 статті 69 Закону?

Норми Закону не дають чітких критеріїв, що означає «заважати фізично». Очевидно, що у кожному випадку спостереження ці межі складатимуться індивідуально, в міру особистої культури й толерантності та взаємної поваги членів комісій і спостерігачів.

Але за будь-яких обставин це положення не може використовуватися як підстава для встановлення якихось обмежень для офіційних спостерігачів у просторі, встановлення «зон недоступності», встановлення меж (3 м, 5 м, 10 м), ближче яких спостерігачі не можуть наближатися до місця видачі бюлетенів, голосування, підрахунку голосів. Звичайно, усі подібні обмеження є очевидно незаконними.

Чи буде забезпечено доступ офіційних спостерігачів до тих ДВК, які утворені в установах КВС?

Доступ офіційних спостерігачів, так само, як кандидатів, їх довірених осіб, членів ВК вищого рівня, представників ЗМІ до приміщень ДВК, які розташовані в установах КВС, повинен бути забезпечений у повній відповідності до вимог частини 9 статті 28 Закону. У разі якщо доступ не буде забезпечено, відповідальність за це правопорушення мають нести керівники цих установ. Їх може бути притягнено до кримінальної, дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності. Законом не встановлено будь-яких обмежень щодо реалізації прав та обов’язків для членів ВК, кандидатів, їх довірених осіб та спостерігачів під час голосування та підрахунку голосів на ВД в установах КВС. Такі обмеження передбачені лише для організації та проведення агітаційних заходів у цих установах.

Виборчі Бюлетені

Якими є особливості виготовлення та передачі виборчих бюлетенів?

Положення статей 72 та 73 Закону містять низку процедур, дотримання яких унеможливлює несанкціоновані втрати або появу виборчих бюлетенів.

По-перше, усі виборчі бюлетені виготовлюються централізовано державним поліграфічним підприємством. ЦВК забезпечує виготовлення бюлетенів. Усі бюлетені мають номери ТВО та ВД, виконані друкарським способом (крім ВД, утворених ЦВК у винятковому випадку).

По-друге, Закон визначає порядок виготовлення бюлетенів підприємством-виготовлювачем та приймання їх Центральною виборчою комісією.

По-третє, Закон встановлює процедуру передачі бюлетенів від ЦВК до ОВК на засіданні ОВК та, відповідно, процедуру передачі бюлетенів від ОВК до ДВК на засіданні ОВК.

По-четверте, Закон встановлює вимоги щодо приймання бюлетенів дільничною виборчою комісією та їх збереження до дня голосування.

По-п’яте, копії всіх протоколів про передачу бюлетенів мають право невідкладно отримати усі члени ОВК, кандидати на пост Президента України, їх довірені особи, офіційні спостерігачі від кандидата, партії (блоку)—із розрахунку по одній копії на кожного члена ОВК та кожного кандидата на пост Президента України.

Чи на усіх виборчих бюлетенях номери ТВО та ВД мають бути виконані друкарським способом?

Положення частини 3 статті 71 Закону встановлює єдиний виняток з цієї обов’язкової вимоги—без номера ВД виготовлюються виборчі бюлетені для спеціальних ВД, утворених ЦВК у винятковому випадку відповідно до частини 10 статті 20 Закону за 7 днів до дня виборів.

ДВК отримала виборчі бюлетені пізно ввечері 15 січня 2010 року. Голова пропонує здійснити приймання бюлетенів на засіданні ДВК наступного дня вранці. Чи буде це законним?

Закон не дозволяє здійснювати приймання бюлетенів у такий спосіб. Зокрема положення частини 10 статті 73 Закону вимагає від ДВК виконати приймання виборчих бюлетенів на засіданні комісії невідкладно після прибуття членів ДВК, які отримували виборчі бюлетені на засіданні ОВК.

Тому ОВК повинна спланувати роботу з видачі виборчих бюлетенів таким чином, щоб ДВК змогли здійснити приймання відповідно до вимог Закону.

Голосування

Підготовка до початку голосування

Від 7-ї години 15 хвилин аж до 8:00 у приміщенні ДВК немає кворуму комісії. О 8:00 потрібно починати голосування. Що і яким чином має робити ДВК?

Відповідно до вимог частини 4 статті 75 Закону ДВК зобов’язана провести засідання, на

якому мають бути виконані обов’язкові процедури до початку голосування. За відсутності кворуму (не менше ніж 2/3 членів комісії, як це передбачено частиною 4 статті 28 Закону) засідання ДВК не може відбуватись і, відповідно, не можуть виконуватися передбачені Законом процедури підготовки до голосування. Комісії необхідно вжити всіх доступних їй заходів для забезпечення кворуму, відкрити й провести перше (у день голосування) засідання ДВК. За будь-яких умов голосування не може розпочатися без здійснення ДВК усіх процедур, передбачених частинами 4, 5. 10 статті 75 Закону.

Як діяти у подібній ситуації: о 7-й години 15 хвилин до ДВК звернувся один з кандидатів (чи довірена особа або офіційний спостерігач від кандидата) із проханням почекати хвилин 10–15 із проведенням підготовчих процедур, опечатуванням виборчих скриньок, оскільки трохи затримуються інші офіційні спостерігачі (зокрема, від міжнародних організацій)?

Єдиною причиною, яка може затримати виконання ДВК процедур підготовки до голосування, є відсутність кворуму. В усіх інших випадках затримка (запізнення) інших осіб, які не впливають на кворум ДВК, навіть дуже шанованих осіб, не є підставою для затримки відкриття засідання ДВК.

ДВК зібралася у приміщенні для голосування у належному складі о 7:00 і відразу розпочала засідання. Офіційні спостерігачі прибули на дільницю о 7:15 і виявили, що всі виборчі скриньки на той момент вже опломбовані. Чи правомірні їхні вимоги повторити процедуру огляду й опломбування виборчих скриньок?

Подібні вимоги є правомірними, адже частиною 4 статті 75 Закону передбачено, що перше засідання ДВК у день виборів розпочинається «не раніше як за 45 хвилин до початку голосування». Тобто, не раніше 7:15.

Видача виборчих бюлетенів

Чи потрібно під час видачі бюлетеня перевіряти реєстрацію місця проживання виборця, його громадянство, тобто—правильність внесення його до списку виборців?

У день голосування член ДВК зобов’язаний лише перевірити особу виборця за пред’явленим ним документом і «на підставі списку виборців» видати виборчий бюлетень. При цьому слід враховувати, що, наприклад, відомості щодо реєстрації адреси житла виборця, зазначені у паспорті, можуть не збігатися із виборчою адресою виборця, яку зазначено у списку

виборців. Це може мати місце тоді, коли виборча адреса особи була змінена в порядку застосування норм Закону «Про Державний реєстр виборців» без зміни реєстрації адреси місця проживання. Водночас слід пам’ятати, що при зміні виборчої адреси відповідним органом ведення Державного реєстру виборців громадянину видається довідка про нову виборчу адресу. Таким чином, у разі подібної невідповідності відомостей щодо реєстрації адреси житла виборця та виборчої адреси особи, з метою запобігання можливим порушенням (зокрема видача бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, що незаконним голосуванням) наполегливо рекомендуємо членам ДВК запитати виборця про причину такої невідповідностей відомостей. Хоча, слід підкреслити, члени ДВК не зобов’язані ставити подібні запитання.

Варто також зауважити, що член ДВК, який видає виборчий бюлетень виборцю, повинен пересвідчитися, що це саме той виборець, що зазначений у списку, за всіма даними списку та документа про особу: за фотографією, прізвищем, ім’ям, по батькові, роком народження, адресою місця проживання (якщо виборча адреса цього виборця не змінювалась). Невідповідність хоча б одного з цих даних є підставою для відмови у видачі бюлетеня.

Виборець у цьому випадку може реалізувати своє право на виправлення помилки у списку (якщо він вважає, що помилка саме у списку) шляхом оскарження неправильності у списку до суду чи до органу ведення Державного реєстру виборців в порядку, встановленому положеннями частин 3, 4, 5 статті 32 Закону та статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України.

Чи можна видавати виборчий бюлетень за пенсійним посвідченням, посвідченням учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, студентським (профспілковим, партійним) квитком тощо?

Цього робити не можна. Вичерпний перелік документів, які посвідчують особу і громадянство і дають право на одержання виборчого бюлетеня, визначений частиною 2 статті 2 Закону. Це, зокрема:

• паспорт громадянина України;

• паспорт громадянина для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт;

• посвідчення особи моряка (члена екіпажу),

• військовий квиток військовослужбовця строкової служби (підкреслимо—лише строкової служби);

• тимчасове посвідчення громадянина України.

Зазначений список не може бути розширений. Закон надає можливість видавати виборчий бюлетень особам, які перебувають в установах КВС, також за обліковою карткою, що передбачено пунктом 9 частини 2 статті 2 Закону, яка містить: прізвище, ім’я, по батькові, дату народження особи, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника установи та печатку установи.

Чи може посвідчувати особу паспорт колишнього СРСР із штампом «громадянин України»?

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2002 р. № 79 (зі змінами від 11.07.2002 р.) встановлено, що «паспорти громадянина України, оформлені з використанням бланків колишнього Союзу РСР, чинні до 1 вересня 2002 року». Отже, після 1 вересня 2002 року ці паспорти втратили юридичну чинність і не можуть використовуватися для посвідчення особи та громадянства.

Виборець пред’явив паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію в межах виборчої дільниці (станом на 17 січня 2010 року), але його прізвище відсутнє у списку виборців. Чи можна дописати його до списку виборців і видати виборчий бюлетень, адже наявність у нього права проголосувати на цій дільниці, на перший погляд, є очевидною, а в списку він відсутній через чиюсь помилку?

На наше переконання, будь-які зміни до списку виборців у день голосування можна вносити лише на підставі рішення суду або повідомлення органу ведення Державного реєстру виборців.

Як вже вказувалось вище, велике занепокоєння з точки зору реально існуючої можливості безпідставного включення осіб до списків виборців викликає положення пункту 7.2. Роз’яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України, нещодавно затвердженого ЦВК. Згідно із цим положенням зміни до уточненого списку виборців на звичайній ВД виборчій дільниці вносяться на підставі, у тому числі, рішення ДВК, яке рішення приймається на підставі паспорта громадянина України або іншого передбаченого Законом документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, в якому є відмітка про реєстрацію відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” місця проживання у межах цієї виборчої дільниці. Зрозуміло, що застосування цієї рекомендації ЦВК відкриває широкі можливості для незаконного включення неконтрольованої кількості осіб до уточнених списків виборців. Через це, громадянським обов’язком членів ДВК є слідування вимогам Закону, якими би недосконалими чи неякісними вони не видавались, та створення практичних перепон у зловживанні, передовсім, головою, заступником голови чи секретарем ДВК їхніми повноваженнями вносити зміни до уточнених списків.

Чи достатньо під час видачі виборцю бюлетеня члену ДВК просто розписатися у визначених місцях на бюлетені та контрольному талоні?

Цього недостатньо. Положенням частини 1 статті 76 Закону передбачено, що член ДВК, який видає бюлетень, вписує своє прізвище та ініціали і розписується у визначених місцях на

бюлетенях та контрольному талоні. Робити будь-які позначки на бюлетенях заборонено. Крім того, зазначимо, що в разі відсутності на бюлетені прізвища члена ДВК такий бюлетень має бути обов’язково визнаний недійсним.

У приміщення для голосування прибула особа, яку всі члени ДВК добре знають, але вона не має при собі паспорта. Чи існує законна можливість видати їй виборчий бюлетень (адже вдруге з паспортом ця людина, скоріше за все, на дільницю не прийде)?

Подібна можливість не відсутня. Не існує винятків для процедури видачі виборчого бюлетеня окрім як за наявності визначеного Законом документа. Міркування гуманного ставлення до виборця у членів ДВК у зазначених випадках завжди мають поступатися перед однозначністю і суворістю вимог Закону. Слід пам’ятати, що кожен випадок видачі бюлетеня без документа, неналежній особі чи за іншу особу підпадає під ознаки злочину, передбаченого статтею 158 Кримінального кодексу України.

Голосування за межами приміщення для голосування

Чи має право виборець проголосувати за межами приміщення для голосування в порядку, встановленому статтею 77 Закону, за іншою адресою, ніж зазначена у списку виборців, якщо він зазначив цю адресу у відповідній заяві до ДВК?

Так, має. Відповідно до положення частини 1 статті 77 Закону виборець, який за станом здоров’я не може прибути до приміщення для голосування на звичайній ВД, має право звернутися до ДВК з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування. У заяві виборець зазначає, крім інших відомостей, місце свого перебування, тобто—місце, де він бажає проголосувати.

Межу віддаленості цього місця від ДВК Закон не встановив. Проте, очевидно, не буде порушенням Закону та прав виборця обмеження для розташування цього місця територією виборчої дільниці, оскільки відповідно до положення пункту 6 частини 1 статті 27 Закону ДВК «організовує голосування на виборчій дільниці», а не за її межами. Єдиний виняток з цього правила встановлений нормою частини 1 статті 77 Закону для випадку, коли із заявою та проханням забезпечити голосування за місцем тимчасового перебування до ДВК звернувся виборець, який поступив до стаціонарного лікувального закладу пізніше як за 3 дні до дня виборів (14–16 січня 2010 року). Повторимось, що така можливість з єдиним винятком, передбаченим частиною 11 статті 36 Закону для виборця, який не може скористатися жодним з інших законних механізмів для реалізації свого конституційного права голосу.

Чи може заява про голосування за межами приміщення для голосування бути виготовлена друкарським способом, заповнена іншою особою, а виборець лише ставить свій підпис?

Чи може ця заява бути передана виборцем до ДВК через іншу особу (якщо виборець за станом здоров’я не може прибути до приміщення для голосування у день виборів, очевидно, що він з цієї ж причини навряд чи зможе доставити свою заяву особисто і напередодні виборів)?

Однозначної відповіді на ці питання Закон не дає. Але Закон і не містить приписів щодо обов’язкового заповнення заяви виборцем власноручно або особистого подання заяви. Виходячи з логіки Закону і природи самої процедури голосування за межами приміщення, можна стверджувати припустимість обох форм подання заяви—і через іншу особу, і заповнену виборцем не власноручно (крім особистого підпису).

Разом з тим, зважаючи на те, що такі форми подання заяви можуть бути використані для зловживання цим правом і фальсифікації заяв, члену ДВК буде доречно зажадати від особи, яка передає заяву, пред’явити документ, що посвідчує її особу, а також зазначити на заяві свої прізвище, ім’я та адресу.

Водночас, у пункті 6.2 згадуваних вище Роз’яснень щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України сформульована інша позиція. Зокрема вказується, стосовно того, що виборець, щодо якого у списку виборців відсутня відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, у власноручно написаній заяві до ДВК з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування зазначає причину нездатності самостійно пересуватися. Більш того, як зазначено у цьому положенні Роз’яснень до заяви додається документ (його копія), який підтверджує факт нездатності такого виборця пересуватися самостійно. Таким документом може бути: пенсійне посвідчення, довідка, видана лікувальним закладом, тощо. Причому копії зазначених документів можуть засвідчуватися головою або секретарем ДВК, а в разі їх відсутності – не менш як двома членами цієї комісії та скріплюються печаткою ДВК.

Слід також вказати на положення пунктів 6.4 та 6.5 зазначених вище Роз’яснень щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України. Згідно із цими нормами ДВК розглядає питання про включення до витягу для голосування за межами приміщення для голосування тих виборців, щодо яких у списку відсутні відмітки про постійну нездатність самостійно пересуватись та приймає рішення, яке повинне «бути спрямоване на реалізацію виборчих прав громадян». Водночас виборці, стосовно яких у списку виборців є відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, до витягу із списку виборців включаються без рішення ДВК.

Чи може або повинна ДВК здійснювати перевірку заяв виборців з проханням забезпечити їм голосування за межами приміщення для голосування?

Положення статті 77 Закону не визначають процедури проведення комісією подібної

перевірки. Разом із тим у пункті 6.6 Роз’яснень щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України підкреслено, що з метою підтвердження відомостей щодо нездатності самостійно пересуватися, які містяться у заяві виборця, стосовно якого у списку виборців відсутня відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, ДВК здійснює відповідну перевірку шляхом особистого відвідування за адресою виборця, зазначеною у заяві, або опитування такого виборця за вказаним виборцем номером телефону тощо.

Що має робити ДВК у випадку, коли, наприклад, виборець телефоном повідомляє про своє бажання голосувати за межами приміщення для голосування і водночас інформує комісію про відсутність будь-якої можливості подати до ДВК відповідну письмову заяву?

Положення Закону не передбачають можливості усного звернення виборця до ДВК із подібним проханням. Водночас, відповідна процедура регламентована у пункті 6.7 Роз’яснень щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України. У цьому положенні, зокрема, вказується на обов’язкове прибуття членів ДВК до виборця за його усним зверненням для подання ним письмової заяви про бажання голосувати за межами приміщення для голосування.

Чи мають право виборці, внесені до списків виборців на спеціальних ВД у лікарнях, на голосування за межами виборчої дільниці, зокрема—у своїх палатах?

Положення частини 1 статті 77 Закону визначає порядок організації голосування за межами приміщення для голосування на спеціальній ВД, утвореній у лікарняному закладі. Підставою для такого голосування є не просто «стан здоров’я» виборця (з яким у лікарні, зрозуміло, в усіх виборців є проблеми), а—лише «постільний режим», через який виборець не може прибути до приміщення для голосування. Саме цю обставину виборець на спеціальній ВД, утвореній у лікарні, має зазначити у своїй заяві до відповідної ДВК.

Чи можуть керівники установ з особливим режимом пересування в них (лікарні, установи КВС) обмежити кількість членів ДВК і офіційних спостерігачів, які виходять для проведення голосування за межами приміщення для голосування?

Ні, не можуть. Якщо існують об’єктивні перешкоди (наприклад, режимного характеру) для виконання вимог статті 77 Закону у повному обсязі, тоді голосування за межами приміщення для голосування взагалі не може проводитись.

Підрахунок голосів та

встановлення результатів голосування

на виборчій дільниці

Загальні правила

Якими є загальні правила підрахунку голосів?

Положення статті 75 Закону щодо процедури завершення голосування та порядку підрахунку голосів є дуже деталізованими та являють собою фактично інструкцію, кожен пункт якої потрібно належно виконувати.

Слід при цьому мати на увазі, що, як свідчить практика виборів 2002–2007 рр., ретельне дотримання приписів Закону під час завершення голосування та підрахунку голосів є не лише формальним виконанням закону, а й найраціональнішою технологією здійснення цих процедур, що забезпечує одержання найбільш достовірних результатів підрахунку голосів в найкоротший термін. Особливу увагу при цьому потрібно приділити:

• послідовності операцій (зокрема, не можна поспішати і оминати жодну з обов’язкових процедур; у жодному разі не поспішати відкривати виборчі скриньки, якщо не виконані процедури, які мають передувати цьому);

• застосовуванню процедури всіх підрахунків одним визначеним членом ДВК вголос (у кожному з підрахунків це можуть бути різні члени ДВК, але рахувати завжди має один і обов’язково вголос);

• перевірці кожного з результатів кожного підрахунку (повторювати кожний підрахунок щонайменше двічі—до збігу результатів цього підрахунку та визнання їх достовірності всіма членами ДВК та присутніми особами);

• перехресній перевірці окремих даних у передбачених Законом випадках;

• ретельному аналізу причин розбіжностей окремих відомостей під час їхньої перевірки у випадках, передбачених Законом, а також зазначення в актах, передбачених Законом, конкретних осіб, якими допущені порушення Закону, що призвели до розбіжності відповідних відомостей (слід мати на увазі, що основною причиною розбіжностей, як правило, є випадки порушення одним або кількома членами ДВК вимог Закону щодо порядку видачі виборчих бюлетенів, кожен з яких є діянням, що має ознаки злочину, передбаченого ст. 158 Кримінального кодексу України);

• застосуванню однакових підходів під час визначення результатів волевиявлення за кожним бюлетенем—однакових критеріїв (відповідно до Закону) віднесення бюлетеня до «недійсних» або до поданих за того чи іншого кандидата, або з позначкою “не підтримую жодного кандидата на пост Президента України”; наданню можливості кожному члену ДВК переконатися у правильності визначення результатів волевиявлення виборця за кожним бюлетенем, у достовірності кожного підрахунку;

• точному відображенню у протоколі підрахунку голосів усіх отриманих відомостей.

Чи може ДВК організувати підрахунок голосів виборців на ВД за межами приміщення для голосування, наприклад, у приміщенні для проведення засідань ДВК?

У частині 1 статті 78 Закону встановлено, що підрахунок результатів голосування проводиться

саме у приміщенні для голосування. Отже, ДВК не може виконувати підрахунок голосів в іншому приміщенні.

Якими є особливості визнання голосування на відповідній ВД недійсним?

Визнання недійсним голосування на окремій ВД—дуже важлива за своїми правовими наслідками процедура, тому ДВК зобов’язана приділити особливу увагу всім обставинам, що можуть бути підставою для прийняття комісією відповідного рішення.

По-перше, слід дуже ретельно вивчити обґрунтованість та достатність підстав для прийняття такого рішення ДВК, їх відповідність вимогам частин 1, 2, 3 статті 80 Закону.

По-друге, щодо всіх обставини, які стали підставою для обговорення питання про визнання голосування на ВД недійсним, має бути складений акт, що передбачено частинами 2, 5 статті 80 Закону.

По-третє, слід звернути особливу увагу на повноту дослідження в акті причин та встановлення осіб, винних у порушеннях Закону, які стали підставою для визнання недійсним голосування на ВД. Слід при цьому мати на увазі, що кожне з цих порушень є діянням, що має ознаки злочинів, передбачених ст. 158 Кримінального кодексу України. Тому визнання недійсним голосування на окремій ВД має обов’язково супроводжуватися поданням до правоохоронних органів про скоєння злочинів.

Складання протоколу про підрахунок голосів

Яким є порядок заповнення протоколу про підрахунок голосів виборців на ВД?

Відповідно до положень статей 78, 79 Закону протокол заповнюється у відповідних графах відразу після проголошення результату окремого етапу підрахунку голосування. Причому перша цифра заноситься до протоколу в день виборів до 8-ї години ранку, тобто до початку голосування, коли на засіданні ДВК з підготовки до голосування комісія встановлює кількість виборчих бюлетенів, отриманих ДВК (частина 4 статті 75 Закону).

Приписом частини 5 статті 79 Закону заборонено заповнювати протокол олівцем, а також вносити будь-які виправлення без рішення комісії.

Усі члени ДВК підписують усі примірники протоколу (в разі відсутності підпису члена ДВК у протоколі зазначається причина його відсутності), який засвідчують печаткою комісії. Причому в разі своєї незгоди з відомостями, зазначеними у протоколі, член ДВК зобов’язаний викласти письмово свою окрему думку. Таким чином, на відміну від загального права члена ДВК на висловлення окремої думки з певного питання, що передбачене частиною 15 статті 28 Закону, у випадку незгоди щодо відомостей протоколу частина 4 статті 79 закону покладає обов’язок на члена комісії.

До усіх примірників протоколу заносяться однакові цифри за всіма пунктами, примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу.

Кандидатам на пост Президента України, їх довіреним особам, офіційним спостерігачам, які були присутніми під час підрахунку голосів, на їх прохання надають копії протоколу, засвідчені підписами голови та секретаря ДВК і скріплені печаткою ДВК.

Коли саме мають підписувати перший примірник протоколу члени ДВК та інші особи, які були присутні під час підрахунку результатів голосування на виборчій дільниці?

Перший примірник протоколу зазначені особи підписують відразу після внесення до нього всіх відомостей про результати голосування. Всі інші примірники протоколів складаються одночасно з першим, але їх підписують лише члени ДВК.

Якими є основні правила транспортування виборчих документів ДВК до ОВК?

Чи обов’язково мають бути запаковані в пакети протоколи ДВК про підрахунок голосів виборців на ВД?

Відповідно до вимог частини 10 статті 79 Закону всі виборчі документи мають бути упаковані в пакети (частини 7, 8, 12, 23, 24, 28, 31 статті 78 Закону). Ці документи транспортуються до ОВК виключно в запакованому вигляді. Недотримання цих вимог є підставою проведення повторного підрахунку голосів на відповідні й ВД. При виявленні ознак розпечатування пакетів із запакованими виборчими документами ОВК зобов’язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів, на що вказується у частині 9 статті 82 Закону.

Як передбачено статтею 81 Закону, транспортування документів до ОВК здійснюють голова ДВК або заступник голови та двоє інших членів ДВК, які повинні бути представниками різних кандидатів, у супроводі працівника органів внутрішніх справ. Супроводжувати транспортування документів можуть інші члени ДВК, кандидати, їх довірені особи, офіційні спостерігачі (за їх бажанням).

Під час транспортування документів забороняється розпечатувати пакети з виборчими бюлетенями та іншою документацією. Порушення правил транспортування документів може бути підставою для прийняття ОВК рішення про повторний підрахунок голосів на відповідній ВД.

Копії протоколу про підрахунок голосів

Хто має право на отримання копії протоколу про підрахунок голосів на ВД?

Закон встановлює коло осіб, які мають право на отримання засвідченої копії протоколу про підрахунок голосів на ВД. Відповідно до положень частини 8 статті 79 Закону по одній копії протоколу можуть отримати кандидат (або його довірена особа) та кожний офіційний спостерігач, які були присутні під час підрахунку голосів.

Чи мають право на отримання копії протоколу про підрахунок голосів на ВД офіційні спостерігачі від іноземної держави або від міжнародних організацій?

Виходячи з буквального розуміння положень частини 8 статті 79 Закону такі особи мають право на отримання копій, оскільки у цій нормі вказується на термін «офіційні спостерігачі»

без розмежування спостерігачів від кандидатів та міжнародних спостерігачів.

Протягом якого часу офіційні спостерігачі та інші особи мають право отримати копії протоколів ДВК про підрахунок результатів голосування?

Положенням частини 8 статті 79 Закону встановлено—«невідкладно». Це означає—відразу, без жодних проміжних процедур, після завершення оформлення протоколу і підписання його всіма членами ДВК. Практика окремих ДВК, що мала місце на попередніх виборах, видавати копії протоколу лише після прийняття їх в ОВК, безперечно є неправомірною.

Зазначена норма Закону містить також вказівку «на їх прохання». Причому Закон не вимагає обов’язково письмової форми «прохання».

Що таке засвідчена копія протоколу ДВК про підрахунок результатів голосування?

Це може бути ксерокопія повністю заповненого протоколу з усіма підписами членів ДВК та інших осіб, зроблена з першого примірника, або ксерокопія з інших примірників протоколу. Це може бути окремий бланк протоколу, заповнений у відповідних графах із тотожними відомостями результатів голосування в усіх без жодного винятку графах і рядках. Але, найголовніше, будь-яка копія має містити напис «ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ», дату її виготовлення та бути підписана головою і секретарем ДВК. Підписи скріплюються печаткою комісії.

Прийняття окружною виборчою комісією

виборчих документів від дільничних виборчих комісій

Якими є особливості приймання документів ДВК?

Відповідно до положень статті 82 Закону приймання документів ДВК окружною виборчою комісією проводиться на безперервному засіданні ОВК, яке починається о 20-й годині дня виборів (повторного голосування) Засідання продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування, оформлених відповідним протоколом про підсумки голосування, а також оформлюється протоколом безперервного засідання, в якому фіксуються усі прийняті комісією рішення з питань прийняття документів від кожної ДВК та встановлення підсумків голосування в межах ТВО.

У чому полягає суть приймання документів ДВК?

Суть приймання документів ДВК полягає у перевірці окружною виборчою комісією відповідності встановлення результатів голосування на відповідній ВД та оформлення документів вимогам Закону. ОВК, зокрема, перевіряє:

• склад документів, що передаються ДВК, їх упакування та маркування відповідно до вимог Закону;

• відсутність виправлень, неточностей (описок, арифметичних помилок) у протоколах ДВК про підрахунок голосів на відповідній ВД.

Голова ОВК чи інший член комісії, який виконує обов’язки головуючого на цьому засіданні, оголошує відомості протоколів ДВК про підрахунок голосів, які фіксуються у протоколі безперервного засідання ці відомості, час прийняття протоколу ДВК та перелік прийнятих документів. За підсумками розгляду документів ДВК ОВК приймає одне з рішень:

• протокольне рішення про прийняття документів від ДВК; або

• рішення, оформлене постановою відповідно до положень частини 14 статті 28 Закону, про зобов’язання ДВК внести зміни до протоколу шляхом його «уточнення»; чи

• рішення, також оформлене постановою згідно з положеннями частини 14 статті 28 Закону, про проведення повторного підрахунку голосів за правилами, передбаченими частиною 11 статті 82 Закону.

У яких випадках ОВК проводить повторний підрахунок голосів виборців на ВД?

Як передбачено положеннями частин 8, 9 статті 82 Закону ОВК може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів у разі, якщо встановить, що факти порушень вимог Закону (щодо порядку транспортування виборчих документів, а також порядку голосування та підрахунку голосів на ВД), які зазначені у скаргах, заявах, актах кандидатів, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів, дійсно мали місце і ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на ВД.

ОВК зобов’язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній ДВК, якщо будуть виявлені ознаки розпечатування пакетів із запакованими виборчими документами ДВК. На це вказується у частині 9 статті 82 Закону.

Повторний підрахунок ОВК проводить після завершення приймання документів від усіх ДВК. Згідно з приписом частини 11 статті 82 Закону у повторному підрахунку мають право брати участь усі члени відповідної ДВК, а також бути присутніми кандидати, їх довірені особи та офіційні спостерігачі.

Про результати повторного підрахунку складається протокол, відомості протоколу оголошуються, перший примірник протоколу мають право підписати усі присутні кандидати, довірені особи, офіційні спостерігачі, що передбачено частиною 13 статті 82 Закону. Примірники протоколу надаються усім членам ОВК, відповідній ДВК, а належним чином засвідчені копії—усім присутнім кандидатам, довіреним особам та офіційним спостерігачам з розрахунку по одній копії для кожного кандидата та офіційного спостерігача (частина 15 статті 82 Закону).

Чи має проводитися повторний підрахунок голосів, якщо ОВК пред’явлені два або більше примірники протоколу підрахунку голосів на одній ВД (або примірник протоколу та засвідченої копія), які містять різні результати підрахунку?

Якщо різні примірники протоколу підрахунку голосів, які водночас мають однакову юридичну силу, або протокол, що подає ДВК, та копія протоколу, яку подають кандидат (довірена особа, офіційний спостерігач), містять різні відомості щодо результатів підрахунку голосів, це, без сумніву, є тим самим порушенням Закону, яке «ставить під сумнів результати підрахунку голосів на цій дільниці» і є підставою для прийняття ОВК рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на ВД на підставі частини 9 статті 82 Закону.

About these ads

Напишіть відгук

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Змінити )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Змінити )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Змінити )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Змінити )

Connecting to %s