Катарінa Раабе: “Країна-трансфер з високо зарядженою культурною атмосферою, яка проступає через … через дикий капіталізм.


Перепубліковуємо матеріал з Дойче велле, з якого можна зрозуміти, що очікують німці від української літератури. В умовах капіталістичної економіки література має себе виправдати економічно. Те, що хочуть видавці, це прибуток від продажу книжок. Вони прослідковують, яка книжка продалася добре і тоді вже починають експлуатувати автора по повній програмі. Потім йде піар, реклама і подібні речі. Якщо література і є божою справою, то в умовах прораховування її як прибуткової галузі, вона перестає бути привілегією. Вона стає індустрією. Якщо раніше найталановитіші письменники були найбіднішими, то сьогодні такі виміри дещо зміщені. Але тут вступає і третя дійова особа: інтернет. Він звалив з ніг вже не одне видавництво. То чи варто українцям так концентруватися на галузі, що дихає на ладан? Література не перестане ніколи. А яким шляхом вона доходитиме до читача (аудіо, відео, друк), це справа епохи. Головне, досягнути серця читача.

ред.

Христина Ніколайчук

http://www.dw-world.de

Німці хочуть мати від української літератури лише найкраще

Українську літературу вже не назвеш новачком на німецькому книжковому ринку. «Хрещеним батьком» українських письменників виступило видавництво Suhrkamp. Чи виправдали вони сподівання німецьких видавців?

Про це ми запитали редакторку видавництва Suhrkamp, відповідальну за східноєвропейські літератури, Катаріну Раабе. Продовжувати читання Катарінa Раабе: “Країна-трансфер з високо зарядженою культурною атмосферою, яка проступає через … через дикий капіталізм.

Катрін Гартман:”В Німеччині вивчати українську, це все одно, що вирощувати орхідеї”


Потрібен український Ґете-Інститут

Роман Гончаренко

http://www.dw-world.de

Попри загальне покращання ситуації, німецько-українські відносини в галузі культури розвиваються асиметрично. Катрін Гартман:

«В Україні німецька – друга за значенням іноземна мова після англійської. Мовні курси Гете-інституту переповнені. В Німеччині вивчати українську, це все одно, що вирощувати орхідеї. Це екзотика. Можливостей вивчати українську дуже мало. Це ж стосується і загальної поінформованості. Українці більше знають про Німеччину, ніж навпаки».

Такий стан справ має різні причини, каже Гартман. Одна з них – відсутність українського еквіваленту німецького Ґете-Інституту – установи, що поширює німецьку культуру за кордоном. Гартман:

«Українські політики повинні усвідомити, що в Німеччині є інтерес до України і сприяти виступам українських митців у ФРН. В останні роки уряд займається власними проблемами, хоча це не лише в Україні так. В інших країнах культура теж не стоїть на першому місці. Хоча з іншого боку, якщо українські лідери говорять про євроінтеграцію, то не варто недооцінювати освітню та культурну політику».

Культура – жертва фінансової кризи?

Катрін Гартман писала своє дослідження ще до світової фінансової кризи. Тепер ця криза змушує по-іншому дивитися на багато речей, в тому числі на культуру. Не секрет, що в скрутні економічні часи культура стає першою жертвою заощадження. Чи є небезпека, що нинішня фінансова криза може загальмувати розвиток культурних відносин між Україною та Німеччиною? Катрін Гартман:

«З одного боку, культура потребує грошей. Ці гроші дає бізнес. Якщо в бізнесу справи кепські, то й культурі буде не дуже добре. З іншого боку, нинішню кризу порівнюють із кризою 20-х і 30-х років минулого століття. Тоді, незважаючи на економічні складнощі, культурне життя було дуже цікавим і бурхливим. Я сподіваюсь, що ця криза не матиме негативних наслідків для українсько-німецьких культурних відносин».

“На сьогодні керівник української дипломатичної установи може не тільки надати моральну підтримку і поспівчувати, а надати реальну допомогу з порятунку життя і здоров’я українського громадянина, забезпечення у певних випадках його транспортування на Батьківщину”


Дуже позитивно сприймається подана нижче інформація. Зразу подумалося, от якби півроку тому було засновано такий фонд, то мали би менше проблем з транспортування смертерльно хворої Інни Кузан в Україну. Тоді гроші на літак дали знайомі, в яких вона працювала і зарекомендувала себе як добра людина. Це і спонукало чужих людей фінансувати повернення Інни. Інакше, хоч кричи.
В той час від посольства, щоправда, навіть моральної підтримки хвора не отримала (http://samborska.wordpress.com). То чи не зобов”язати Міністру закордонних справ його підлеглих, щоб вони спершу навчились хоч співчувати.
http://www.pravda.com.ua
Для допомоги українцям у Порошенка створили мільйонний фонд

Середа, 30 грудня 2009, 15:37

В Україні сформовано консульський фонд у розмірі 1 млн. 250 тис. дол. для фінансової допомоги громадянам України за кордоном.

Про це заявив міністр закордонних справ Петро Порошенко на прес-конференції в середу, повідомляє Ліга.net.

“Нами розпочато реальні зусилля для того, щоб українські генконсульства, посольства могли надати реальну, практичну фінансову допомогу в тих випадках, коли громадяни України потрапляють у складну ситуацію за кордоном”, – пояснив міністр.

Порошенко повідомив, що за його наказом було сформовано відповідний консульський фонд.

“Він концентрується у форматі міністерства, користуватися ним можуть тільки керівники дипломатичних установ, але сьогодні у посла є можливість взяти на себе відповідальність і внести термінову пропозицію та скористатися коштами, сконцентрованими в цьому фонді”, – пояснив він.

“На сьогодні керівник української дипломатичної установи може не тільки надати моральну підтримку і поспівчувати, а надати реальну допомогу з порятунку життя і здоров’я українського громадянина, забезпечення у певних випадках його транспортування на Батьківщину”, – додав Порошенко.

За словами міністра, на сьогодні консульський фонд складає 1 млн. 250 тис. дол., кошти знаходяться на рахунку в “Укрексимбанку”. Продовжувати читання “На сьогодні керівник української дипломатичної установи може не тільки надати моральну підтримку і поспівчувати, а надати реальну допомогу з порятунку життя і здоров’я українського громадянина, забезпечення у певних випадках його транспортування на Батьківщину”

СКУ організує місію міжнародних спостерігачів від української діаспори


СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

45 EVANS AVENUE, #207, TORONTO ON M8Z 5X8 CANADA • TEL. (416) 323-3020 • FAX (416) 323-3250

E-MAIL: congress@look.ca INTERNET: ukrainianworldcongress.org

225 E. 11th STREET, NEW YORK NY 10003 USA • TEL. (212) 254-2260 • FAX (212) 979-1011

30 грудня 2009 р.

CВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ ЗАКЛИКАЄ ВСІХ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ ПРЕЗИДЕНТА СВОЄЇ ДЕРЖАВИ

Напередодні президентських виборів, які відбудуться 17 січня 2010 р., Cвітовий Конґрес Українців (СКУ) закликає всіх громадян України усвідомити значимість цієї події та виявити свою волю в обранні майбутнього Президента України, використавши одне з невід’ємних надбань демократичного суспільства – право голосу. Здобута 18 років тому незалежність України дала змогу українському народові усвідомити практичну цінність демократії, переконатись у можливостях народовладдя та у власних силах, зокрема під час виборів останніх років.

СКУ вірить, що український народ самостійно зробить правильний громадянський вибір під час президентських виборів 2010 р., від чого до великої міри буде залежати розвиток Української держави та його власне майбутнє.

СКУ вважає вибори Президента України внутрішньоукраїнською справою, яку мають вирішити виключно громадяни України.

СКУ закликає всіх кандидатів на пост Президента України до чесного ведення виборчого процесу, що засвідчить їхню відповідальність перед виборцями та повагу до найвищої державної посади, на яку вони претендують.

СКУ організує місію міжнародних спостерігачів від української діаспори, щоб сприяти забезпеченню виконання волі виборців та підтримати Україну на шляху її демократичного розвитку.

Світовий Конґрес Українців

Евген Чолій

Президент