Середня зарплата у Німеччині у… 17 разів вища, ніж в Україні


Галина ГУЗЬО

http://www.wz.lviv.ua

У кожному німецькому місті, навіть найменшому, майорять вогнями і манять запахом глінтвейну різдвяні ярмарки. Усюди – прибрані ялинки. У магазинах – святкові знижки… В останні роки німецькі підприємці започаткували нову практику – напередодні Різдва магазини працюють і по неділях. З приводу такого нововведення у тамтешній пресі розгорнулася бурхлива дискусія: дозволяти торговцям реалізовувати свій товар у неділю чи ні? Читаючи такі публікації, мимоволі думала: нам би їхні проблеми…

«Чула, що у вас, в Україні, всі хворі на свинячий грип…»

Коли прилетіла до Берліна, одне із перших запитань, що поставила представникові Гете-Інституту, який зустрів мене в аеропорту, було таке: “Як у вас зі свинячим грипом?”. Чоловік відповів, що два тижні тому щепився. І додав: а вакцина ж то подіє тільки через три… Натяк зрозуміла – почала заспокоювати німця: мовляв, не така уже й страшна грипозна картина в Україні, як її намалювали світові мас-медіа. Навела статистику – начебто повірив. А за кілька днів зустріла у німецькій столиці давню товаришку. Слово за словом… Між іншим, розповіла їй, що не зовсім добре почуваюся (у мене боліло коліно). Жест, який тут же зробила моя знайома, був вельми красномовним, – дівчина відступила десь на півметра, кажучи: “Так-так, я чула, що у вас, в Україні, всі хворі на свинячий грип…”.

У самій Німеччині довкола нового штаму грипу паніки не було і немає. Телевізійні новини спокійно повідомляють про перебіг недуги. А німці, за офіційною інформацією, робити щеплення не поспішають: лише п’ять відсотків населення прислухалися до поради медиків пройти вакцинацію. Вона, між іншим, у Німеччині безкоштовна. Та й потрібна вакцина там не у дефіциті. Більше того, вакцин кілька. Що навіть спровокувало у країні скандал: для урядовців та поліції держава закупила вакцину від одного виробника, а для простих бюргерів – від іншого – більш інтенсивну…

Криза пройшла повз простих бюргерів

Ще одна актуальна тема, яку мені не терпілося обговорити із німцями, – фінансова криза. За останній рік, запевнили мене мої співрозмовники, вони, прості громадяни, майже не відчули економічних збоїв. Так, на рівні держави скоротилося виробництво, зокрема автомобілів, похитнулися ринок нерухомості та банківська сфера, зменшилися обсяги експорту (втім, щодо експорту, то Німеччина із 2002 року не перестає тут бути світовим лідером). Але пересічні бюргери своїх витрат обмежувати не змушені. Із кредитами та депозитами – усе в порядку (хоча кредити банки тепер видають із більшою обережністю, намагаючись заручитися від клієнта додатковими гарантіями). Євро – більш-менш стабільна валюта. Тому німцям немає причин засмучуватися і відмовляти собі у своїй найбільшій пристрасті – подорожувати. Громадяни Німеччини – одні із найбільш активних туристів.

Середня зарплата в Німеччині – близько 3 тисяч євро (депутати бундестагу заробляють по 8 тис. євро). Для порівняння: в Україні у жовтні 2009-го середній заробіток становив 1950 гривень (близько 170 євро). При цьому витрати німців не набагато вищі, аніж українців. Одна знайома (молода росіянка, яка вийшла заміж за німця) розповіла, що знімає з чоловіком трикімнатну квартиру майже у центрі Берліна. Обходиться помешкання їхній сім’ї у 300 євро на місяць. Дівчина знайшла спосіб ще зекономити – прибирає у домі поверх, тож господиня робить їй 10-відсоткову знижку. Продукти харчування у супермаркетах німецької столиці – майже за такими ж цінами, як в українських (див. таблицю). А ситно пообідати чи повечеряти у затишних берлінських ресторанах можна за 10-20 євро.

Щоправда, Берлін, якщо говорити про ціни, нетипове для Німеччини та й усієї Європи місто. Воно, не маючи на своїй території промислових гігантів, зажило слави одного із найдешевших європейських мегаполісів. Як серед німців, так і серед іноземців. Кімната у пристойному готелі обходиться гостям міста від 50 євро за добу. Відтак за останні роки німецька столиця стала туристичною Меккою, потіснивши у рейтингу навіть Париж та Рим. Більше, ніж у Берліні, туристів лише в Лондоні.

Ви справді хочете «усе це» купити?

Люблю бувати у Берліні. Кілька років тому жила тут протягом трьох місяців, тому не сприймаю це місто як турист, а почуваюся неначе вдома. Найбільше приваблюють дух свободи і всюдисущі толерантність та приязність. Що б хто не казав, але приємно у магазині почути від продавця на прощання: “Гарного вам дня!”. Хоча у цей мій приїзд до Берліна один інцидент у сфері торгівлі неабияк здивував мене. Колега-журналістка із Росії закуповувалася в популярній європейській мережі магазинів одягу H&M. Набрала якісних дешевих кофтинок (по 5 євро), причому однакових – собі, сестрі, мамі. Взяла також два однакові шарфики і сарафани. Загальна сума вийшла зовсім не захмарною – 55 євро. Але яким було здивування, коли на касі продавець разів зо п’ять перепитала жінку, чи вона справді хоче “усе це” купити. Мовляв, сама (продавець) такої покупки собі не дозволила б, про що заявила відкритим текстом…

P. S. “ВЗ” дякує за сприяння у підготовці матеріалу Гете-Інституту, зокрема проекту to4ka-treff.

http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=79352

One thought on “Середня зарплата у Німеччині у… 17 разів вища, ніж в Україні”

  1. Продавчиня, може, запідозрила, що росіянка купує для перепродажу – бо навіщо одній однакові речі?

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s