Може, там, за кордоном, вони не такі?


Редакція не поділяє думку вінничанки і пропонує відійти від чорно-білого підходу “погані-добрі”.  Перш ніж їхати світ за очі, огледітися на свій світ, освідомити, що його можна назавжди втратити…
http://www.33channel.vinnitsa.com

 

Яна, вінничанка

«Як же мені набридли наші чоловіки! Не знаю, може, мені траплялися такі, але останнім часом я все більше переконуюся у тому, що необхідно звертатися у шлюбне агентство і виходити заміж за якогось іспанця, німця, англійця чи голландця і їхати звідси світ за очі…

Мені вже 26 років, я закінчила університет з червоним дипломом. Влаштувалася на роботу, зараз маю непогану зарплату, власну квартиру. І вирішила, що вже час подумати про сім’ю та дітей. Та й мама вже зачекалася на онуків. І тут я почала придивлятися до чоловіків, які мене оточують. Мій друг — симпатичний та успішний, йому 35 років. Про мене він каже, що я для нього занадто розумна і… стара. І не дивно, адже я бачила його в товаристві 18-річних дівчаток. І мені цікаво, про що він з ними розмовляє?
Макс — дуже милий, добрий та чуйний. З ним дуже весело та легко проводити час, спілкуватися на різні теми, ходити у кіно. Але він ніде не працює і навіть не думає шукати собі роботу. Я розумію, що жити на гроші батьків — це класно. Але ж так триватиме не завжди. А не мати землі під ногами та нічого за плечима, як на мене, не личить чоловіку. Василь — успішний банкір. Вже півроку до мене залицяється. Все ніяк не може вкласти мене у ліжко. Але варіант «однієї ночі» мене не влаштовує, бо я переконана, що навряд чи наші стосунки триватимуть довше. Казанови — вони і в Африці казанови… Влад — просто ідеальний чоловік. Ніколи не забуває про моє день народження і про інші свята, уважний, щедрий. Але в нього один недолік — дружина…
Невже для мене не залишилося нормальних чоловіків? Невже я для всіх або надто розумна, або надто стара у свої 26, або тільки «об’єкт бажання» чи переслідування? Я знала, що у нас демографічна криза, але вперше відчула її на собі. І уявила картинку, що на все життя через це залишуся одна. І мені одразу захотілося схопити дві свої кращі фотографії і мчати у шлюбне агентство у пошуках свого принца, якого влаштують мій вік, параметри, розумові здібності і недосконале володіння іноземною мовою. Може, там, за кордоном, вони не такі?..»

“То не фунт ізюму – привести німця до рідної хати…”


Джерело: http://gak.com.ua

З прози © Антона Санченко “Гей!”

1974 Р.Х. З’ЇЗД НА СУХАРЦІ.

В кого черговий “съест КПСС” сіські-масіські, а в моїй сім’ї саме дружба-фройшафт цього року намічалася.

Тіточці Тамарі заманулося вийти заміж за того німця Дітера. Вчився собі хлопець в київському універі, у вус не дув (бо голив вуса моднячим жілетом) грав у півзахисті на правому фланзі за факультетську команду з футболу, гриз граніт псевдонауки про штучний інтелект, яку саме тоді академік Глушков реабілітував від хрущівського волюнтаризму, листувався з якоюсь білявою своєю Гретхен – і ось тобі.

– Не хочу бути українкою соціалістичною, а хочу бути німкенею демократичною!

І пропав хлопець. Бо тіточка Тамара в мене була не тільки в біса гарна в свої двадцять з хвостичком, але й у біса наполеглива.

Грати в футбол вона не могла, тоді ще жіночий футбол не схвалювався нашим олімпійським комітетом, а деякі футбольні магнати ще були передовиками соціалістичного будівництва, але секцією гірського туризму та альпінізму в універі керував тоді інший її через дорогу та навприсядки родич, племінник мого батька – Сергій. Він саме відтарабанив два роки гауптвахти на Байконурі за академзаборгованість, відновився і включився в навчально-туристичний процес зі свіжими силами. Читати далі

“Так це та Європа, куди ми йдемо? Якось аж боязко …” (лист в редакцію)


В редакцію “Хати скраю” надійшов тривожний лист про допомогу. Йдеться про проблему українки Олени М., яка потрапила в жорнова нелюдського ставлення до неї і своєї дитини від чоловіка-німця. Редакція “Хати скраю” за проханням авторки листа виносить проблему ставлення німецьких чоловіків до жінок-українок на загальне обговорення. Досвід діяльності Ukraine Kompetenz Zentrum в Берліні показав, що проблема порушення прав людини українців загострюється особливо на українських жінках і їх дітях. Відсутність правозахисних прецендентів по захисту жінок-українок в Німеччині, оприлюднених і донесених до німецького суспільства,  дає можливість безкарно знущатися над честю і гідністю українок і їх дітей, яких доля міграційними хвилями занесла в Німеччину. Подана нище справа є такою, що вимагає юридичних і моральних оцінок. Проблема піклування про дітей є загальнолюдською, а не міжнаціональною. Читати далі

Що криється у слові твоєму, політик?


Віталій Данов.
http://www.intv.ua

16.1.2009 08:00

На думку психологів, найбільш інформативним джерелом про людину, її особистісні особливості та переваги, установки, мотиви, переживання і багато чого іншого є мовлення. Незважаючи на те, що в спілкуванні один з одним люди використовують приблизно одні і ті самі слова, у кожного з нас є свій індивідуальний “мовленнєвий код”. Суть його не в тому, ЩО ми говоримо, а в тому – ЯК ми вибудовуємо своє мовлення.

Наприклад, багато цікавого можна дізнатися про характер людини, спостерігаючи, як часто в її мові зустрічаються ті чи інші іменники та прикметники, які вона використовує дієслова і займенники тощо. І навіть аналіз того, які звуки переважають у використовуваних словах, розповість про настрій людини і її справжнє ставлення до того, про що вона говорить чи пише. Читати далі