Відбувся 35-Генеральний з’їзд Союзу українських студентів у Німеччині


Трохи запізніла інформація від студентів Німеччини про їх зібрання в жовтні. Берлінське студенство там було представлено однією людиною, студенткою-істориком Ольгою Новосельською. Посажений координатор, що рахується представником україського студентва в Берліні Олександра Бінерт до Мюнхена не навідувалась і тому залишилась на подальну каденцію.

ред.

http://www.sus-n.org

З 23-го по 25-е жовтня 2009 р. у Мюнхені відбувся 35-ий Генеральний З’їзд Союзу Українських
Студентів у Німеччині (СУСН). У з’їзді організації, крім членів СУСНу, взяло участь також багато гостей.
З’їзд СУСНу прийшли привітати:
колишній член СУСН, журналіст Андрій
Гайдамаха, пані Віра Гайдамаха – член
світової Управи Спілки української молоді,
п. Андрій Куцан – голова товариства Рідна
школа Читати далі

СЛОВ’ЯНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ІСТОРІЇ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЇ


Френсіс ДВОРНІК
СЛОВ’ЯНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ІСТОРІЇ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Дух і Літера

Київ 2000 Читати далі

Du hast злиття культур


Від Вєрки Сердючки і Рамштайну.

Першою можна почути і побачити за посиланням Verka Serdyuchka – Du Hast.

Цвайтен (zweiten) – за посиланням  Ramstein – Du Hast.

Хто кого має і де?

Бал-маскарад в українськиї строях в роковому оранжуванні Ранштайнового Ду хасту більше примушує відключитись і замість включити голову, більше нею махати в такт знайомих  бітів. Тільки б чогось не промахати за шпасом.

В наступному кліпі махають вже не лише головами, Читати далі

Акомпанувала Квітці сестра Марія (що народилася в німецькому концтаборі в 1945 році)


Михайло Маслій, спеціально для «Фактів» (Тернопіль)

Радіо Скриня

Квітка Цісик / «Я мріяла, що в Україні мене почують…»

Вперше її голос, що зачаровує, я почув у вересні 1989 року, коли після заокеанських гастролей повернувся Ігор Білозір з своїм ансамблем «Ватра». Мабуть, найціннішим сувеніром, привезеним з Америки, для композитора була аудіокасета Квітки Цісик «Два кольори». Більш того, в Америці Ігорю пощастило познайомитися з Квіткою. І навіть домовитися про перші спільні гастролі в Україні. На жаль, цим планам не призначено було збутися…

Квітка Цісик разом з мамою відвідала Україну лише раз, в 1983 році. Її пісні тоді були заборонені в Радянському Союзі. Читати далі

“Дідівщина” і діаспора (стаття з запитань)


Що спільного у слів дідівщина і діаспора?

Чи подібний початок слів “Ді” в обох словах означає близькість понять одне до одного?

Чи є згода в розумінні різних хвиль міграції в Німеччині?

Чи є охочою стара діаспора зрозуміти і прийняти нову?

Чи має шанс нова діаспора на визнання в Німеччині?

Чи можлива співпраця четвертої хвилі з попередніми хвилями міграції?

Чи стара діаспора здатна передати молодій свої надбання чи забере їх з собою у вічність?

Чи можливі нові речі в діаспорі, крім застарілих схем?

Чи здатні обидві хвилі міграціх дотримуавтись демократичних принципів чи йдеться про боротьбу принципів?

Ставлю так собі питання одне за другим. А врешті виходить запитальна стаття….без відповідей.

Чи може….

ред.

Іван Труш: “«Нам треба стояти… ногами на нашій землі, головою бути в Європі”


Художник Іван Труш був сучасником Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Грушевського, а також багатьох визначних українських діячів кінця ХІХ —початку ХХ століття. У світі він відомий, як митець, що приніс в Україну техніку західних модерністських течій, як майстер пейзажу і портретист, організатор мистецького та громадського життя.

Труш говорив:  а руками обхоплювати якнайширше справи української нації». Ці слова викарбувані на пам’ятнику, спорудженому йому у Львові.
Сьогодні творчість Івана Труша має світове визнання, його роботи відомі далеко за межами України. Вони коштують величезних грошей, їх копіюють та підробляють, його техніку малювання вивчають…
Втім, цей матеріал присвяченій не стільки творчості митця, скільки тому часу, коли перетнулися долі художника Івана Труша та славетної української поетеси Лариси Петрівни Косач – Лесі Українки.

Галицький маляр Іван Труш познайомився з Лесею Українкою 1900 р. під час своєї першої подорожі до Києва. Читати далі

Її життєвим кредом був девіз “не висуватись”


Лідія Корсун, НьюЙо

У Вінніпезі відійшла у вічність Ірена Книш.  Її ім’я добре відоме у світовій діаспорі і в Україні. В минулому році Львівська міська громадська організація Союз Українок з ініціативи її голови Богдани Фуртак провела присвячену творчості Ірени Книш конференцію. І всі доповіді, деякі матеріали організатори швиденько видрукували окремою книжкою. Мабуть, відчували, що треба спішити. Її ім’я занесено в “Українську Літературну Енциклопедію” та “Енциклопедію Української Діаспори”. Покійна знана всьому українському світу як письменник, журналіст, публіцист, літературознавець, мистецтвознавець, етнограф, редактор, науковий дослідник українського і світового жіночого руху, видавець. Володіла близько 10 іноземними мовами. А писала, як  журналіст і письменник, лише українською. Де б не жила, працювала лише для України, служила лише українській справі. Отакий однолюб. Одна Батьківщина. (Заповіла прах свій поховати в Україні). Читати далі