Підпишися на “Хата скраю” (безкоштовна функція від WordPress)


Шановні читачі інтернет-порталу для українців Берліну і Німеччини!

Редакція “Хати скраю” пропонує нову форму інформування про новини в діаспорі і в українському інформаційному просторі. Це форма підписки на новини інтернет-порталу шляхом внесення Вашої приватної електронної адреси до скриньки підписувачів “Хати скраю”. Для цього на титульній сторінці в нижній панелі в третій колонці потрібно лиш віднайти

Підпишися на “Хата скраю”

і ввести свою електронну адресу. При цьому надається можливість вибору

  • негайного інформування (Immediate)
  • щоденного інформування (9.00-11.00) (Daily)
  • один раз на тиждень в понеділок (9.00-11.00) (Weekly)

Згідно визначеної Вами опції на Вашу електронну пошту надходитиме інформація, подібна прикріпленій нище. Таким чином Ви зможете відвідувати “Хату скраю” в неонлайновому режимі і постійно бути в курсі поточних новин в українській громаді.

з повагою і попередньою подякoю до читачів “Хати скраю”,
Ольга Самборська

Інтерв’ю з Михайлом Марковичем, доктором і меценатом Читати далі

Українська й російська розбігаються на 38% згідно схеми про лексичні відстані мов Європи


Радчук Віталій Андрійович

Голова Товариства української мови Київського національного університету імені Т. Шевченка, доцент Інституту філології, науковий працівник Інституту української мови НАН України
Мова в Україні: стан, функції, перспективи

http://www.interklasa.pl
Стаття порушує проблему окремішності мови на підставі очевидних і визнаних світовою практикою критеріїв, зокрема обсягу лексичних збігів та відмінностей, чим спростовує зашореність псевдостатистики щодо поділу українського суспільства на вживані ним буцімто тільки дві панівні мови. Автор розрізняє як конкурентні п’ять поширених сьогодні й тому доволі стійких комунікативних систем – знарядь порозуміння, тобто в проекції на майбутнє – п’ять варіантів розвитку мовної ситуації в Україні. У живучості змагаються: 1) літературна українська – культурно закорінена й питома мова краю, котрій, проте, не створено належного загальнонародного авторитету молодою державою, 2) літературна російська, котра на колонізованих обширах має мало шансів залишитися незмінною і при цьому органічною в середовищі через своє походження, тобто іно-земність, надто коли її батьківщина так само виокремилася і унезалежнилася, 3) піджино-суржик – мішанина української, російської та англійської мов, котра відбігає від будь-якої норми значно, десь на чверть лексики, і котрій історія, схоже, підкидає нагоду незабаром креолізуватися й олітературитися через ЗМІ та інші сфери в усній і писемній формах, 4) розцвічений українізмами (відсотків на 10-15, що більше, ніж достатньо для визнання мови окремою) Читати далі