Аскольд Лозинський відвідав Дем’янюка


 

http://eposhta.com/
Відео заклик до акції проти ката – Аскольд Лозинський відвідав Дем’янюка

Справа Івана Демянюка

Справа людська і українська

16 жовтня 2009 року я відвідав у німецькій вязниці Мюнхена Івана Демянюка. Зустріч відбулася у супроводі його сьогоднішнього німецького адвоката д-ра Буша (який, до речі одружений з українкою США), а також вартовим та перекладачем з англійської на німецьку. Мені було вказано розмовляти виключно англійською (не українською), певне для того, щоби вартовий міг зрозуміти усе про що говорилось.

Говорилось про стан здоровя: пан Демянюк оповідав про свої фізичні болі та немічності – важкий артрит, неможливість ходити, (він був на візку). Не говорили про його найважче – недугу крові, яка заповідається терміновою. Він говорив теж про свою сімю в США, про складнощі з ними бачитись, або принайменше поговорити телефонічно, оскільки таку тільки тридцять хвилинну розмову дозволяють німці тільки раз що два тижні на кошт підсудного та інколи змінюють день розмови, хоча ціла сімя вже зібрана на раніше призначений день. Я запевняв його, що він у думках і молитвах не тільки своєї родини, але також своїх братів та сестер українців.

30 листопада 2009 в німецькому місті Мюнхені німецький суд розглядатиме кримінальне обвинувачення проти українця Івана Демянюка. Німеччина це третя країна після США і Ізраїлю, яка збирається судити Івана Демянюка. Досі недоведено, що він вчинив будь який злочин.

У найновішому обвинуваченню в Німеччині сам Акт про скоєння злочину вказує на посередні обвинувачення, а не пряму вину Демянюка. Коротко кажучи Німеччина намагатиметься довести, що Іван Демянюк був вартовим у таборі смерті в Собіборі, а тому, що там загинуло понад 20,000 євреїв, він причетний до їх вбивства.

Парадоксом у цій справі є те, що нацистська Німеччина взяла в полон Івана Демянюка, радянського солдата та, за власним твердженням сьогоднішньої Німеччини, примусила його служити вартовим. Немає обєктивного історика, який не свідчив би, що будь яка служба полоненого солдата була під загрозою смерті. Тим більше німецькі архівні документи-розпорядження самі вказують, що німці не вводили прав «вязнів війни» згідно з Женевською конвенцією, коли мали до діла з совєтськими полоненими солдатами, і тому дозволяли собі з ними будь яке розпорядження. Тобто сьогодні парадоксально Німеччина збирається судити Івана Демянюка за злочини скоєні самими німцями. Натомість подібним німцям було видано амнестію Німеччиною ще у 1968 році.

Івану Демянюку сьогодні 89 літ. Він тяжко страждає від кровної недуги та артриту. Фактично вже від 1976 року він під загрозою різних процесів. Це все значно відбилося на його фізичному та психолохічному стані здоровя. До речі медики прогнозують йому у найкращому випадку один рік життя.

Іван Демянюк це не єдиний українець, балтієць, поляк, тобто представник тодішнього бездержавного народу, якого взято в полон німцями та сьогодні через різні політичні впливи закидають воєнні злочини. Таких українців, полонених чи примусово взятих на роботу німцями, було багато. Іронія у цій справі ще більш гірка, бо тут збирається кат – Німеччина – судити свою жертву – свого полоненого, користуючись джерелами найгіршого коляборанта – СССР, який ще в 1939 договором Молотова-Ріббентропа проявив вершок коляборанства, а своєю злочинністю перевищив навіть самих німців. США тут також винна сторона, бо США віддала своє демократичне правосуддя під єврейський політичний вплив.

Справа Івана Демянюка найбільш голосна, бо досі у цій справі зазнали поразки СССР-Росія за підробку фальшивих документів, свідчень, тощо…, а євреї та їх прислужники в США, своєю неморальною настирливістю та співпрацею з фальсифікаторами. До речі ще 18 серпня 1993 року Верховний Суд Ізраїлю вже після свого рішення, що Іван Демянюк не був „Іваном Грізним” відповідальним за злочини в Треблінці, дав відповідь настирливим єврейським організаціям, які після юридичної поразки пропонували судити Івана Демянюка за інші злочини. Верховний Суд обєктивно заявив, що звільняючи Івана Демянюка з вини „Івана Грізного” Треблінки вважав не правомірним судити його за інші лже злочини, вважаючи більш правдоподібним, що Демянюка не вдастся засудити за ці інші лже злочини.

Але єврейські організації і впливи в США не припинили свого переслідування Демянюка. Після повернення його до США почався новий процес депортації, але до якої країни? Німеччина скористала з нагоди. Недавно Німеччина на вимогу Ізраїлю розпочала нові переговори про відшкодування для єврейських жертв Голокосту, які сьогодні живуть довше та вимагають відшкодування за психолохічні травми на протязі довших років. Безлично Німеччина рішила поділитися виною, тобто, що німці не змогли б стільки вимордувати без прислужництва інших національностей і тому ці інші повинні теж виплачувати відшкодування. Іван Демянюк хворий і немічний, певне не витримає розправи, німці його не засудять, він помре, але питання участі других національностей у злочинах і відшкодуванні залишиться.

Я ввжаю що ми українці, де б ми не знаходилися в сам день початку розправи над Іваном Демянюком, 30 листопада 2009 повинні проявити свою солідарність з нашим національним братом Іваном Демянюком та рівнож свій осуд новітніх безличних німецьких нацистів, які вдруге його взяли в полон. В той день влаштуймо демонстрації під дипломатичними місіями, посольствами, консульствами, державними установими Німеччини по цілому світі в діаспорі та в Україні. Геть новітні німецькі нацисти!

29 жовтня 2009 Аскольд Лозинський

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s