Свято рідної мови в Берліні


Німецько-українське товариство культури „Берегиня»

спільно з українською суботньою школою

при українській церкві св. Миколая в Берліні

щиро запрошують Вас

на Свято рідної мови

та презентацію новоствореного товариства культури «Берегиня»

15 листопада 2009 року

о 12 год.

в приміщенні української церкви св. Миколая

за адресою Waldstr. 11, 12487 Berlin Продовжувати читання Свято рідної мови в Берліні

Роль церкви у формуванні національної ідентичності


Центрально-Східна Європа: релігійні зміни та релігійний плюралізм

Нотатки з 5-ої конференції Міжнародної асоціації з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі (Львів, 11-14 грудня 2003 р.)

Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ

У грудні Львів приймав конференцію Міжнародної асоціації з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі (ISORECEA). Це вже 5-та конференція ISORECEA; цього разу дослідники з країн регіону, а також із Західної Європи та Північної Америки зосередилися на викликах релігійного плюралізму для суспільств цієї частини світу.

Передусім про враження неакадемічні. Конференцію Міжнародної асоціації з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі вперше було зорганізовано в Україні, і зорганізовано просто відмінно. Ключову роль у процесі організації відіграло подружжя львівських науковців: Діана та Андрій Юраші впродовж майже двох років збирали кошти, приймали заявки, випрацьовували програми, навіть провели влітку там-таки у Львові прелімінарну міні-конференцію й розв’язали безліч проблем, без яких подібні зібрання не обходяться. Далі відзначимо також серйозний рівень доповідей і презентацій членів української делегації – фахівці з Києва, Львова та Чернівців продемонстрували загалом досить високий ступінь релігієзнавчої культури. Дослідники мали повноцінні можливості зостановитися над тим, чим є релігійний плюралізм, що несе він країнам, чиї уряди ще відносно недавно були принципово ворожими будь-якій множинності й до чого може призвести перетворення наміцно замкнених суспільств на релігійні супермаркети. Одним зі стрижнів, які пронизують релігійно-суспільну ситуацію країн регіону, пояснюють дуже багато з того, що відбувається тут, і є як викликом плюралізмові, так і спробою відповісти на його виклики, став процес націєбудівництва. Для дуже багатьох націй посткомуністичного простору він не може вважатися закінченим; чимало націй не мають внутрішнього консенсусу з приводу того, якими вони хочуть бути. Продовжувати читання Роль церкви у формуванні національної ідентичності

“Інакше діалог ризикує перетворитися на «монолог глухих»”


Діалог як визначальний чинник оптимізації міжконфесійних відносин в українському суспільстві

http://www.risu.org.ua

Олександр САГАН, Голова Державного комітету України у справах національностей та релігій, д.філос.н., професор

Текст виступу на засіданні круглого столу «Визначальні принципи оптимізації міжконфесійних відносин: теоретичний і практичний виміри»

На сьогодні проблеми міжконфесійних відносин набули значної актуальності в контексті тих глобалізаційних процесів, які постали як стрижневі питання сучасного цивілізаційного розвитку. Тим більш ці питання є надзвичайно актуальними для нашої держави з огляду на її поліконфесійний та полінаціональний склад населення. При цьому конструктивне розв’язання цих питань можливе лише за умови безперечного дотримання принципів свободи совісті та релігійної свободи.

Свобода совісті і релігійна свобода належать до фундаментальних загальнолюдських цінностей. Свобода релігії характеризує не лише повноцінне функціонування релігійних інституцій різної віросповідної належності, але й правові, суспільно-політичні, економічні можливості та гарантії для вільного релігійного самовизначення особистості.

Свобода релігії базується на рівності перед законом різних релігійних організацій і насамперед віруючих.

Україна була і залишається поліконфесійною державою з широкою структурою віросповідань. Сьогодні на її теренах діє понад 33 тисячі релігійних організацій 55 віросповідних напрямків.

Стабільно високими темпами розвиваються фактично всі релігійні спільноти.

Разом з тим, відтворення нормального релігійного життя в державі супроводжується виникненням або актуалізацією проблем, що потребують як всебічного вивчення, так і відпрацювання ефективних механізмів їх вирішення, а становлення релігійно-церковного комплексу характеризується як очевидним і динамічним його відродженням, так і нашаруванням старих проблем та нових труднощів. Продовжувати читання “Інакше діалог ризикує перетворитися на «монолог глухих»”