Постанова про викладання Православної Віри в школах землі Північний Рейн-Вестфалія


http://www.ukrainische-orthodoxe-kirche.de

in deutscher Sprache

Міністерство освіти землі Північний Рейн-Вестфалія видало нову редакцію постанови ”Про викладання Православної Віри”. Колишнє викладання ”Греко-Православної Віри” називатиметься відтепер викладанням “Православної Віри”. Це регулює постанова, яка за погодженням з Комісією Православної Церкви в Німеччині / Об’єднання єпархій набрала чинності 15 квітня 2009 року.

Hовою назвою тепер офіційно звертається увага на те, що в уроках, котрі спочатку були введені для грецьких школярів, з 1994 року беруть участь і учні, які належать до різних православних єпархій та національностей. “Нова назва тепер репрезентує всіх православних учнів, грецького, російського чи сербського православного віровизнання”, сказала міністр освіти Барбара Зоммер. “Ми поважаємо всіх православних однаково. Цей сигнал ми подаємо за погодженням з Комісією Православної Церкви в Німеччині”, сказала міністр.

Урок “Православна Віра “викладається як обов’язковий предмет у державних школах німецькою мовою, щоби учні усіх етнічних груп могли брати в ньому участь. Для всіх учнів, а їх у шкільному році 2008/2009 в землі Північний Рейн-Вестфалія було 21.865, які належать до однієї з єпархій Комісії Православної Церкви в Німеччині, участь в цих уроках обов’язкова. Продовжувати читання Постанова про викладання Православної Віри в школах землі Північний Рейн-Вестфалія

СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ


Ведучий: Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Ведуча: Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану

Ведучий: Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людським намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону захищена.

(Звучить пісня на слова Степана Галябарди, муз. Олена Слободянка)

Мови чарівний голос

На ріці життя тихо меле млин часу,

І у вишині зорі по одній гасить
та запалює замість них нові знову

І несе у світ пломінкий вогонь слова.

Слово мовили знов уста мої, слово,

Як бусинками, ними виграє мова.

Зорі і світи сіли край мого столу,

Слухають її мови чарівний голос. Продовжувати читання СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

“УКРАЇНСЬКА МОВА – НАШ СКАРБ”


ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ВІКУ

(На сцену виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику).

Дівчинка.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Хлопчик.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

(Під музику в зал заходять учні, одягнені в український одяг)

Вчитель. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Дівчинка. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна – це наша Батьківщина.

Хлопчик. У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про нашу рідну мову.

1-й учень.

Мій друже, брате,

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Мовою матері твоєї,

Народу твого мовою.

2-й учень.

Вся історія народу — в мові,

Мова — душа народу. Продовжувати читання “УКРАЇНСЬКА МОВА – НАШ СКАРБ”

9 листопада – святкування Дня української писемності та мови


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

04070, м.Київ, вул. Сагайдачного, 37, Тел.: (044) 417-81-87, факс: (044) 417-83-36

Від 27.10.09 1.4/18-4198

Головам товариств, об’єднаньукраїнців зарубіжжя, директорам шкіл

 

Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших зав­дань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для роз­витку і утвердження української мови як державної. Указом Президента Ук­раїни 1997 року було встановлено День української писемності та мови, який відзначається 9 листопада. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демон­стра­цію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування гро­ма­дянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.

Святкування Дня української писемності та мови 9 листопада не випад­кове, адже саме цього дня православна церква вшановує пам’ять Пре­по­добного Нестора-літописця (бл.1050-1114). Він у сімнадцять років прий­шов у Києво-Печерську лавру послушником. Молитвою юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Головним його пос­лухом у монастирі була книжкова справа, яка стала змістом життя Нестора.

Повість минулих літ” Нестора-літописця – це перша пам’ятка Київ­ської Русі, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Цей твір був і залишається найвидатнішою пам’яткою літописання. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його Продовжувати читання 9 листопада – святкування Дня української писемності та мови

«стовідсотковий німець» чи “німка”?


постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-329789.html

Народний депутат Інна БОГОСЛОВСЬКА вважає, що візит Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА в Україну став чудовою нагодою переконатися, що віра – це природній стан українців.

Як передає кореспондент УНІАН, на прес-конференції у Тернополі вона зауважила, що під час зустрічей з Патріархом КИРИЛОМ люди забувають про побутові проблеми, про свої негаразди, натомість починають випромінювати радість.

“Я це побачила під час перебування у Луцьку, там прочани були надзвичайно теплі. Люди втомилися від ворожнечі, і, власне, завдяки таким візитам стає очевидно, що, незважаючи на те, в яку церкву ходять і до якої конфесії належать, українці стоять на вірі, і в поліконфесійності – наша сила, а не проблема”, – вважає І.БОГОСЛОВСЬКА.

Вона також додала, що візит Патріарха КИРИЛА став ще одним приводом замислитися над тим, що Бог – один, а 10 заповідей Божих – однакові для всіх.

“Також варто задуматися щодо доцільності введення у навчальних закладах теології чи релігієзнавства. На мою думку, це потрібно робити, адже у рамках тої поліконфесійності, яка є в Україні, дітям варто змалку знати про історію тієї чи іншої конфесії, про її засади та сутність”, – переконана І.БОГОСЛОВСЬКА.

Разом з тим, вона наголосила і на деяких негативних факторах, які супроводжують візит Патріарха КИРИЛА. “Подекуди священики УПЦ КП ведуть себе вкрай агресивно. Продовжувати читання «стовідсотковий німець» чи “німка”?