Держава – діаспора: світові та українські реалії


14.10.2009
Георгій КОСИХ

Cьогодні у Верховній Раді України відбудуться парламентські слухання на тему “Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”. Наш кореспондент попросив директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка” Ірину Ключковську поділитися думками щодо ролі діаспор на світовій політичній арені.

– За останні 25 років їх роль помітно зросла. Причин багато, серед них геополітичні зміни, в тому числі й зумовлені крахом комуністичної системи, що привело до виникнення нових держав на карті світу; політика багатокультурності, яка активно впроваджується в країнах, де живе багато іммігрантів; новітні комунікаційні технології, що стали потужним засобом згуртування спільнот тощо.

Як показує світова практика, держави прагнуть використовувати свої діаспори як потужний націє- та державотворчий чинник розвитку, дієвий інструмент політичного, економічного та культурного впливу в країнах проживання, ефективний засіб утвердження позитивного образу своєї держави у міжнародній спільноті. Вони ставлять собі за мету мобілізувати діаспору шляхом залучення та активного використання людського, соціального, фінансового, культурного, політичного капіталу. Для цього створюють в урядах спеціальні відомства, уповноважені займатися проблемами діаспори, розробляють різні програми -повернення співвітчизників, молодіжні, підтримки бізнесу тощо. Практикують проведення форумів, конгресів, конференцій як засіб вироблення механізмів співпраці, запозичення і обміну досвідом.

– Очевидно, ментальність різних народів накладає специфіку і у взаємодії з діаспорою.

– Справді, існують стратегії розвитку японського етносу, китайського, циганського… Кожна працює на відтворення в умовах, що постійно змінюються внаслідок історичних обставин. Стратегія розвитку єврейського етносу, наприклад, базується на засадах сегрегації єврейської громади, інтелектуальному захисті доктрин та ідеологій іудаїзму та ін. Це, безумовно, сприяло консолідації єврейських громад у країнах проживання і приводить до того, що євреї США, Канади, Великобританії та інших країн їдуть з родинами в Ізраїль попри те, що там точиться безперервна війна.

Цікавим є приклад діяльності вірменської діаспори, якій вдалося вплинути на ситуацію, що склалася у Вірменії в постконфліктний період 1994 року. Тоді спостерігалися відсутність національної консолідації, дроблення та протистояння політичної еліти, що призвело до застою економічних реформ і тим самим до суттєвого сповільнення інвестиційних надходжень. Шляхом успішного лобіювання в американському уряді діаспора домоглася розширення офіційної допомоги Єревану. Була заблокована програма допомоги для Азербайджану, натомість Вірменія отримала 240 млн дол.

Активно залучали свої діаспори на всіх етапах входження до ЄС країни-кандидати. Так, 2003 року відбулася спільна конференція парламенту Польщі та польських громад зарубіжжя, на якій були окреслені два найважливіші завдання діаспори: вплив на уряди 15 країн-членів ЄС у питанні ратифікації договору про вступ і робота над утвердженням позитивного образу Польщі у країнах проживання з метою мобілізації громадської думки у державах ЄС на користь входження Польщі до цієї європейської структури.

– Мабуть, стосунки держав зі своїми діаспорами не обмежуються політикою?

– Звичайно. Окремою проблемою є цілий комплекс завдань економічного характеру, зокрема залучення інвестицій, розвиток торговельних відносин, врегулювання надходжень грошових переказів. Останнє зумовлює зміни в банківській системі, адже саме банки відіграють вагому роль у спрямуванні фінансових потоків трудових мігрантів до країн походження.

Наведу показовий приклад активного залучення китайської діаспори для розвитку своєї історичної батьківщини. Для всіх китайців, хоч де б вони жили, головне – це батьківщина та потреба працювати для її процвітання. Ще 35-40 років тому всесвітня китайська діаспора (хуацяо) вела доволі хаотичне існування. Сьогодні завдяки цілеспрямованій політиці Пекіна це потужна консолідована формація, яка вклала мільярди американських доларів в економіку КНР, а це 70-80 відсотків усіх іноземних інвестицій.

У політиці багатьох держав пріоритетним напрямком є сприяння для вливань в економіку від діаспори. При цьому спираються на тезу про те, що гуманітарна програма допомоги країнам походження, не підкріплена діловою та інвестиційною програмами, не є ефективною та успішною. Оскільки саме інвестиції є каталізаторами розвитку, сприяють підвищенню продуктивності праці, налагодженню контактів з підприємствами, якими члени діаспори володіють на еміграції, зупиняють відтік інтелектуальної сили за кордон, надають робочі місця і приносять новітні технології. Як зазначають експерти, мотиваційним фактором для інвестицій діаспори є не лише прибуток, а й ностальгічні почуття, етнічні зв’язки, збережена національна ідентичність, бажання приєднатися до розвитку рідних країн. У зв’язку з цим формується система законодавчих актів, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату, змін до системи оподаткування та візового режиму, митних правил тощо.

На веб-сайтах індійської діаспори можна прочитати: “Діаспора є чимось дуже особливим для Індії. Проживаючи в далеких країнах, її громадяни добилися неймовірного успіху у вибраних професіях, і все це завдяки відданості своїй справі та тяжкій праці. Дуже важливим є те, щоб вони завжди пам’ятали про свій емоційний, духовний та культурний зв’язок зі своєю рідною країною. Він завжди звучатиме взаємною гармонією в серцях народу Індії”.

– Як на цьому тлі виглядають зв’язки України з нашою діаспорою?

– Виклики ХХІ століття, пов’язані з потужними міграційними процесами, творенням нових діаспорних структур та змінами у середовищах, які були сформовані у минулому столітті, не оминули й Україну. Наша діаспора, котра, за різними оцінками, налічує від 12 до 20 млн осіб, – це живий організм, який зазнає впливів та змін, зумовлених рядом економічних, політичних та культурних чинників. Вона вписується в загальну світову діаспорну та міграційну мозаїку, з властивими для неї внутрішніми суперечностями, конфліктами різних еміграційних хвиль, трансформаційними та асиміляційними процесами, на які зобов’язана реагувати держава.

За роки незалежності нашої держави виникло також нове явище – східна діаспора, яка почала розвиватися після розвалу радянської імперії, проте перебуває лише на стадії активного структурування і потребує особливої уваги й підтримки з боку своєї історичної батьківщини. Народилася й нова проблема -четверта хвиля еміграції з мільйонами наших співвітчизників, якими практично не займається держава, а її завдання частково перебрали на себе церква та громадські організації. Можемо однозначно стверджувати про появу нової української присутності у світі. Аби ця нова присутність була дієвою та залученою до державотворчих процесів, слід виробити стратегічний напрямок співпраці з діаспорою.

Слід переосмислити напрямки зовнішньої і внутрішньої політики щодо своїх співвітчизників за кордоном, забезпечити відповідну нормативно-правову, інституційну, фінансову, інформаційну базу як основу для втілення програми співпраці зі світовим українством. Це потребує детального аналізу ситуації, вироблення нової стратегії, спрямованої передусім на збереження національної ідентичності як основи для подальшої спільної роботи для розвитку України.

Як молодій державі в питанні взаємодії з діаспорою нам потрібно базуватися на постулаті: українська діаспора -інтегральна частина нашої держави. Вкладаючи значний матеріальний та духовний ресурс на підтримку громад українського зарубіжжя, Держава Україна засвідчить свою здатність проводити далекоглядну політику, котра дасть значні дивіденди у майбутньому як відповідь на капіталовкладення сьогодні.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s