“Німецьку легко вчити і легко викладати”


Анастасія Семьонова з Казахстану займається німецькою мовою у науковому плані, а також найкращими методами викладання німецької як іноземної. Як співробітниці фахового напряму “Інтеркультурна германістика” до її дослідницьких буднів належать транскордонні перспективи та міжнародне співробітництво.

Вивчення мов у інтеркультурному режимі

Анастасія Семьонова говорить чітко і ясно, дуже підкреслено, граматично бездоганно. Лише легкий наліт акценту видає, що німецька – це зовсім не її рідна мова. Зате німецька мова її професія: Германістка з Казахстану викладає як погодинний викладач Лекторату  “Німецька як іноземна (НяІ)” і займається дослідженнями як наукова співробітниця створеного у 2004 році фахового напряму “Інтеркультурна германістика” при Семінарі “Німецька філологія” Ґьоттінґенського університету. Вона знає підступності і таємниці німецької мови. І вона –  найкращий зразок для іноземних абітурієнтів, яким вона викладає на курсах підготовки до Німецького мовного екзамену, передуючого допуску до навчання у вищій школі.

Чіткі правила

Анастасія Семьонова спростовує часто чуване упередження: “Німецька – не важка мова”, говорить вона. Німецька мова має дуже чіткі правила, багато чого можна усвідомлено зрозуміти і вивчити. “Слов’янські мови спантеличують набагато більшою кількістю винятків. Німецька ж легко вивчається і легко викладається “. 36-річна Анастасія учила німецьку мову ще в школі, у своєму рідному місті Ріддер, яке тоді ще називалося Леніногорськом. Пізніше вона вивчала германістику, англістику і переклад, п’ять років у Казахстані, потім до здобуття магістерського  ступеня у Касселі. Після викладацької діяльності у Росії та різних німецьких містах вона вже одинадцять років живе, працює і досліджує у багатому своїми традиціями університетському місті Ґьоттінґені.

Мова та інтеграція

Як викладач НяІ Анастасія Семьонова працює у процесі викладання з найсучаснішими методами. Як науковець і аспірант вона все далі і далі досліджує глибини німецької мови. Але при цьому йдеться не про якусь далеку від реальності мовну теорію, а, наприклад, цілком конкретно про тему “Інтеграція”: вона – співробітниця дослідницького проекту “Інтеркультурна взаємодія та інтеграція”, яким керує завідуюча кафедрою інтеркультурної германістики професор Гільтрауд Каспер-Гене. Науковці досліджують, як взаємодіють між собою такі фактори як оволодіння мовою, інтеркультурна компетенція та інтеграція у випадку із школярами з міграційним підгрунтям. До 2011 року група хоче розробити конкретні пропозиції щодо викладацьких заходів, завдяки яким діти мігрантів покращать свої шанси на інтеграцію. Оволодіння мовою і мотивація до інтеграції позитивно впливають одне на одного: “Багато досліджень щодо інтеграції доводять це”, говорить Анастасія Семьонова, “тому я вважаю позитивним те, що Німеччина тепер уже реагує на  ситуацію з мігрантами національним інтеграційним планом та відповідаючою йому широко розгалуженою системою мовних курсів на різних навчальних рівнях.” Вона вважає також, що і для освітніх мігрантів – які прибувають до Німеччини як співробітники мультинаціональних концернів, як науковці або студенти англомовних навчальних курсів – вивчення німецької мови є важливим. Навіть, якщо ця група саме у крупних та університетських містах цілком обходиться англійською мовою: “Без знання мови ти сам себе робиш недієздатним і самого себе виключаєш із повсякденного життя, оскільки не сприймаєш багато цінного з німецького культурного та регіонального розмаїття. Через це ти не помічаєш багатьох тонкощів, які усвідомлюються лише при знанні мови.”

Орієнтована на практику наука

“Таким чином я занурилася в науку “, говорить Анастасія Семьонова. Власне її бажанням було стати викладачем. “Вирішальним було запровадження інтеркультурної германістики в Ґьоттінґенському університеті.” Транскордонний погляд на мовознавство, методику і дидактику захоплює германістку. “Просто йдеться про дуже практичні питання”. Наприклад, Анастасія Семьонова бере також активну участь у дослідницькому проекті ЄС “IDIAL” (Інтеркультурний діалог через регіоналізовані навчальні матеріали), в рамках якого експерти з Німеччини, Польщі, Словаччини та Болгарії розробляють інноваційні навчальні матеріали, цілеспрямовано дотримуючись при цьому інтеркультурного та регіоналізованого підходу, який враховує відповідні викладацько-навчальні традиції. Чи справді німецьку мову у різних країнах вивчають по-різному? “Соціалізація та країна походження відіграють велику роль”, говорить Анастасія Семьонова. З міжнародними змішаними групами треба працювати інакше ніж з тими, що складаються з представників одного і того самого культурного кола, де з самого початку можна тематизувати відомі проблемні пункти. Це підтверджує також Аннеґрет Міддеке, керівник проекту “Інтеркультурний діалог через регіоналізовані навчальні матеріали” та директор-розпорядник фахової асоціації “Німецька як іноземна”.

Завдяки запровадженим відповідно до Закону про імміграцію у січні 2005 р. інтеграційним курсам для мігрантів НяІ наразі має кон’юнктуру, говорить вона. Також і відгалуження “Німецька як друга мова” стає все важливішим стосовно дітей та підлітків з міграційним підгрунтям: НяІ наразі суспільно важливіша, ніж будь-коли до цього, оскільки мова – це важливий ключ до інтеграції. Разом з тим Фахова асоціація “Німецька як іноземна” констатує, що обсяги вивчення німецької мови за кордоном впродовж останніх років зменшуються. Навіть якщо у всьому світі німецьку мову як іноземну вивчають 17 млн. осіб і викладають 120 000 викладачів.

Сприяння вивченню німецької мови

Цій тенденції протидіє Зовнішня культурна політика. Після посилення протягом минулих років у всьому світі Ґете-Інститутів і зарубіжних німецьких шкіл на основі ініціатив Федерального міністерства закордонних справ, здійснювана нині Зовнішня наукова політика надає всесвітню підтримку доступу до вивчення німецької мови, наприклад, через інтернет-платформу “Університет німецької мови он-лайн”. “Інтернет – це збагачення процесу вивчення німецької мови, саме за кордоном”, вважає також Анастасія Семьонова. “Але чи може це повністю замінити природне спілкування?” Вона так не думає. “Адже при вивченні мови викладач, все-таки, завжди відіграє вирішальну роль”, говорить вона. І, навпаки, для Анастасії Семьонової важливим є безпосередній контакт з тими, хто у неї вивчає мову. І не лише як науковцю: “Я розглядаю свою роботу як соціальну професію. Сподіваюся, що моє викладання допомагає моїм студентам рухатися вперед.”

Текст: Жанет Шайян

“Німецькулегко вчити і легко викладати”

Тестімоніал

Анастасія Семьонова, погодинний викладач німецької мови як іноземної (НяІ) та наукова співробітниця Відділення інтеркультурної германістики Ґьоттінґенського університету

“Німецька – не важка мова. Німецька мова має дуже ясні правила і здебільшого все можна усвідомлено зрозуміти і вивчити. Слов’янські мови у цьому відношенні набагато нерегулярніші, спантеличують набагато більшою кількістю винятків. Німецька ж легко вивчається і легко викладається. Через мою особисту міграційну ситуацію і мою роботу з дослідження міграції я багато розмірковувала над зв’язком між оволодінням мовою і успішністю інтеграції. У багато сферах життя в Німеччині, зокрема, у крупних і університетських містах, обходяться також без знання німецької мови. З одного боку, я вважаю цю інтернаціоналізацію цілком позитивною, оскільки така комунікація з міжнародним виміром збагачує німецький культурний і комунікативний ландшафт. З іншого боку, як викладач-мовник, вважаю, що лише у процесі ознайомлення з мовою країни перебування можна наблизитися до людей і повсякдення. В іншому випадку ти проходиш через повсякденне життя як турист. Гадаю, що кожен, хто вирішив перебувати у країні довше ніж один – два роки, мав би у будь-якому випадку вчити мову цієї країни. Без знання мови ти сам себе робиш недієздатним і самого себе виключаєш із повсякденних подій.”

Коротке інтерв’ю:

Три запитання до Анастасії Семьонової

Чому Ви самі почали вивчати німецьку мову?

Я вчила німецьку мову ще в школі. Це не було свідомим рішенням. Просто викладачка німецької мови була приємнішою та активнішою і втілювала у собі якості, які я і сьогодні ціную у викладачеві: вона завжди була веселою, була хорошим спеціалістом і вже тоді багато працювала за груповим та цілісним методом. Це просто приносило мені задоволення і тому я залишилася у цій стихії.

А чому Ви сьогодні рекомендували би вчити німецьку мову?

По-перше, потрібно вчити мови взагалі. А німецька мова – це надзвичайно красива мова. Водночас, звичайно, є також багато практичних причин: у Європі з німецькою мовою тобі багато чого відкрито, адже тут німецькою як рідною говорять понад 100 мільйонів чоловік. У масштабах всього світу до них приєднуються ще приблизно 24 мільйони, які володіють німецькою мовою. Німецька є однією з великих мов економіки та науки, хоча, на жаль, вона дедалі більше витісняється англійською мовою.

Поряд з Вашою дослідницькою роботою Ви все ще й викладаєте. Чому?

Гадаю, що як методист і дидактик ти не маєш права робити якісь висловлювання, якщо ти більше не маєш жодного відношення до викладання. Адже ти пропускаєш розвиток зміни поколінь: наприклад, сьогодні молоді люди значно більше мислять образами, ніж раніше. Загалом я розглядаю свою роботу як соціальну професію. На основі наших досліджень міграції я охоче передаватиму викладачам більше знань щодо того, як їм надавати сприяння дітям мігрантів. Як викладач НяІ сподіваюся, що моє викладання допомагає моїм студентам рухатися вперед.

Контекстна інформація

Інтеркультурна германістика

Під інтеркультурною германістикою мається на увазі прикладна культурологічна наука, що займається дослідженням і викладанням питань порівняльного та інтеркультурного мово-, літературо- і культурознавства, а також порівняльною та інтеркультурною методикою і дидактикою. Семінар “Німецька філологія” в Ґьоттінґенському університеті пропонує інтеркультурну германістику з 2004 року. Абсолютно новим є запроваджений на початку зимового семестру 2008 р. німецько-китайський магістерський курс, спільно організований Ґьоттінґенським і Нанкінськии університетами та Пекінським університетом закордонних досліджень.

Німецька як іноземна (НяІ)

НяІ далеко виходить за межі питання, як з педагогічної точки зору найкраще викладати німецьку мову. Це молодий, підкреслено міждисциплінарний предмет: Гердер-Інститут, який належить сьогодні до Філологічного факультету Лейпцизького університету, заклав у 1951 році в НДР своїм курсом німецької мови для одинадцяти абітурієнтів з Нігерії основи для предмету “Німецька як іноземна”. І сьогодні він належить до найзначніших навчально-дослідницьких закладів НяІ. У 2008 році такий же авторитетний Інститут німецької мови як іноземної Мюнхенського університету святкував своє 30-річчя. Фахова асоціація “Німецька як іноземна” (НяІ), яка представляє інтереси всіх задіяних у сфері НяІ осіб та закладів, має свою резиденцію в Ґьоттінґенському університеті. Головою правління є професор Гільтрауд Каспер-Гене, яка наразі очолює кафедру інтеркультурної германістики в Ґьоттінґенському університеті. У “Топографії навчальних курсів НяІ” Фахової асоціації налічується 52 навчальних курсів НяІ/ Ня2М (німецька як друга мова) у Німеччині. У Європі у різних вищих школах пропонуються  численні курси германістики та НяІ.

Німецька мова за кордоном

Викладанню німецької мови за кордоном надається сприяння Федеральним міністерством закордонних справ, а виконання доручене різним незалежним організаціям-посередникам: наприклад, Ґете-Інститути пропонують не лише мовні курси, але й підвищення кваліфікації для вчителів німецької мови та надають різноманітні матеріали. Від Німецької служби академічних обмінів у вищих школах 102 країн нині працюють приблизно 440 лекторів як молоді академічні викладачі, насамперед, з германістики та німецької мови як іноземної. Крім того, Німецька служба академічних обмінів надає сприяння численним міжінститутським германістичним партнерствам. Центральна служба шкільної освіти за кордоном Федерального адміністративного відомства опікується 117 Німецькими зарубіжними школами та приблизно 1700 працюючими за кордоном німецькими викладачами. Німецьке закордонне товариство (DAG) пропонує курси підвищення кваліфікації для викладачів німецької мови з Північної та Північно-Східної Європи, Служба педагогічних обмінів Конференції міністрів культури (КМК) підтримує велику кількість програм обміну та сприяє підготоввці і підвищенню кваліфікації вчителів німецької мови.

Ґьоттінґенський університет

Сьогодні Ґьоттінґенський університет, заснований у 1727 році у дусі Просвітництва, належить до дев’яти провідних університетів Німеччини, відзначених у 2007 році в рамках Ініціативи Федерації та федеральних земель щодо підвищення рівня вищих навчальних закладів (Exzellenzinitiative). Він пропонує особливо велике розмаїття гуманітарних предметів. На навчальні курси на 13 факультетах записалися понад 24 000 студентів, у тому числі 2900 з іноземним паспортом. Університет має три представництва за кордоном: в Нанкіні (Китай), Пуне (Індія) і Сеулі (Південна Корею). Семінар “Німецька філологія” Ґьоттінґенського університету продовжує традицію братів Ґрімм, започатковану ними в Ґьоттінґенському університеті їхньою роботою над “Німецьким словником”. З моменту свого заснування у 1889 році семінар є однією з перших германістичних адрес у Німеччині і постійно за всіма рейтингами займає чільні місця.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s