Коротка історія Міжнародної Асоціації Україністів


Зміни політичної ситуації в Україні при кінці 1980-их рр., як і розвиток українознавчих студій (україністики) у діяспорі, стали поштовхом для створення окремої наукової асоціації, що об’єднує спеціялістів – україністів у багатьох країнах світу. Це зініціювали вчені з України і діяспори, які завдяки сприятливим обставинам в Україні нав’язаои в той час між собою контакти та творчу співпрацю. Крім індивідуальних зв’язків, важливими були стосунки між керівниками і співробітниками деяких інститутів тодішньої Академії Наук УРСР (насамперед Інституту Літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інституту Мовознавства ім. О. Потебні та Інституту Археології) та їхніми колегами із Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету, Канадського Інституту Українських Студій та Неапольського Інституту Сходознавчих Студій.

Засновні збори ініціяторів відбулися на конференції “Українська культура: проблеми і перспективи” 29 травня — 3 червня 1989 року в Неаполі та Еркуляно (Італія, на яких продискутовано характер та завдання такої асоціації, схвалено статут та вибрано першу управу. У роботі конференції взяли участь вчені-українознавці з України, США, Канади, Італії, Німеччини, Бельгії, Голляндії і Польщі (Р. Піккіо, В. Русанівський, Г. Грабович, П. Толочко, Р. Лужний, Р. Шпорлюк, І. Шевченко, Ф. Томсон, Я. Ісаєвич, В. Ведер, О. Мишанич, І. Дзеверін, Дж. Дель Агата, Б. Кравченко, Б. Медвідський, С. Козак, А. Ґраціозі, А. де Вінценз, О. Пахльовська, І. Драч, М. Жулинський). Там же вирішено також скликати Міжнародний конґрес україністів у Києві. Новостворене об’єднання спеціялістів з україністики дістало назву Міжнародна Асоціація Україністів (МАУ), а керівним органом став Міжнародний комітет україністів (МКУ), першим головою якого був обраний академік Віталій Русанівський, директор Іституту Мовознавства ім. Потебні тодішньої Академії Наук УРСР.

МАУ за статутом є об’єднанням національних (фактично крайових) і реґіональних асоціацій україністів, утворених (нині їх є 21) чи тих, що ще будуть створені у різних країнах світу. Організаційною основою асоціації є місцеве, створене в країні, добровільне об’єднання дослідників української мови, історії, культури, колективними членами асоціації можуть бути також наукові установи, де ведуться студії з гуманітарних і суспільних наук з використанням матеріялів стосовно української історії, етнографії, літератури, мови та ін. Центром організації роботи МАУ є Національна Академія Наук України, її різні секції суспільних наук, при якій функціонує Міжнародний комітет україністів (МКУ).

Міжнародні конґреси україністів проводяться за ухвалою Міжнародного комітету україністів на Україні і за її межами відповідно до потреби, але не рідше, ніж раз у три роки — протягом чинності повноважень МКУ. У центрі уваги міжнародних конґресів україністів мають бути наукові доповіді, підпорядковані певній широкій об’єднавчій темі. У ході роботи міжнародних конґресів україністів розглядаються також питання науково-організаційного характеру: діяльність наукових установ, що входять до складу МАУ; координація планів наукових установ; видавнича робота з україністики.

У період між проведенням конґресів роботою МАУ керує Міжнародний комітет україністів (МКУ). Міжнародний комітет україністів приймає до складу МАУ нових членів: країн, де ведеться робота в галузі україністики, а також (за представленням національних добровільних асоціацій) наукові установи як колективні члени асоціації; планує і готує проведення чергових міжнародних конференцій,затверджує їхні програми; координує роботу національних добровільних асоціацій україністів; видає інформаційний бюлетень МАУ. У цій роботі МКУ керується статутом, який був розроблений і прийнятий першою установчою конференцією МАУ.

Перший установчий конґрес МАУ відбувся у Києві 27 серпня — 3 вересня 1990 р. Це був перший форум україністів на такому рівні і в такому засягу, беручи до уваги кількість учасників (500) і країни, з яких вони прибули, як і кількість виголошених доповідей (300). Від часу свого заснування МАУ зорганізувала п’ять міжнародних конґресів україністів на території України: Київ — 1990 р., Львів — 1993 р., Харків — 1996 р., Одеса — 1999 р., Чернівці — 2002 р. Після кожного конґресу видано доповіді і повідомлення окремих секцій конгресу, а також вісники і бюлетні.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s