«Україна хоче в ЄС і НАТО? Ну-ну. Зустрінемося за 50 років»


Джерело: http://ua.glavred.info

Німці не забувають про Україну напередодні своїх виборів

Анна Іванова, для «Главреда», Берлін,

Під час передвиборної кампанії німці переважно говорять про атомну енергетику, фінансову кризу і виведення військ з Афганістану. Здавалося б, українській темі в цьому переліку місця немає. «Главред» все ж таки поцікавився, як може змінитися політика Берліна щодо Києва після виборів у Бундестаг. Питання зовсім не безпідставне, оскільки голос Німеччини дуже важливий в НАТО і Євросоюзі, куди інтегрується Україна.

Під час передвиборної кампанії німці переважно говорять про атомну енергетику, фінансову кризу і виведення військ з Афганістану. Здавалося б, українській темі в цьому переліку місця немає. «Главред» все ж таки поцікавився, як може змінитися політика Берліна щодо Києва після виборів у Бундестаг. Питання зовсім не безпідставне, оскільки голос Німеччини дуже важливий в НАТО і Євросоюзі, куди інтегрується Україна.

«Зустрінемося за 50 років»

Більшість німецьких експертів не втомлюються підкреслювати: результат виборів у Бундестаг обов’язково позначиться на житті України і матиме наслідки для її майбутнього. Проте ці наслідки, на думку як аналітиків, так і пересічних громадян, навряд чи можна назвати обнадійливими.

Мова, насамперед, про прагнення офіційного Києва інтегруватися в ЄС і НАТО. Німеччина має свій погляд на обидва ці питання, і, відверто кажучи, ці погляди не утішливі. Продовжувати читання «Україна хоче в ЄС і НАТО? Ну-ну. Зустрінемося за 50 років»

“Тільки працюють вони на закордон”


k1a0cy

http://www.bookforum.com.ua

Є речі, котрі я собі не дуже добре уявляю. Наприклад, будова адронного колайдера. Ну, тобто є фото, можна подивитися і довідатися. Але уявляти так само буде не дуже багато чого. От ви, виходячи з фото, можете поклавши руку на серце і не зазираючи до ґуґля сказати, що знаєте нащо той колайдер було побудовано? До таких речей належить і нескінченний потік рукописів у видавництва. Тобто можна собі докумекати, що є видавництва і туди шлють тонни паперу і ґіґабайти тексту в різних форматах. Але що то за тексти і хто їх шле, які знуджені офісні інфузорії, працівники сфери обслуговування, шахтарі-мікрогеографи та пубертатні ґенії??

Часом видавці згадують за ці рукописи, однак відчувається, що це далеко не ті речі, про які їм би хотілося говорити. Коли точної інформації катма, лишається фантазувати і вірити, що фантазії мають хоч якийсь ґрунт під ногами. Мені б хотілося, щоби побічним ефектом від колайдера було відкриття порталів у инші, бажано невойовничі та біологічно безпечні виміри. А рукописи… Було б незле, аби серед них знайшлися речі, яких мені в нашій літературі не вистачає. Тобто, може це вже знайдено і навіть опубліковано, але я про те не знаю. І це вже до теми про відсутність українського книжкового інфопростору.

Хочеться, щоби знайшовся добрий роман на тему нашого заробітчанства. Без шмарклів, патосу і вболівань за долю України. Ну добре, хай вболівання будуть, якось переживу. Але щоб фрази, якими ці вболівання висловлюються не належали Тарасу Шевченку. Просто чесне письмо. Бо Марина Левицька на цій темі сотні тисяч фунтів зашибає, а нам, виходить, зась? Продовжувати читання “Тільки працюють вони на закордон”

ВІДПУСТКОВЕ місто АЛТОЙТИНҐ


Марічка Галабурда-Чигрин

ALTotting-27.9.2009-097

Джерело: http://marichka2.multiply.com

ALTÖTTING

Довідник містечка, яке знаходиться недалеко німецько-австрійської границі, подає, що від 1654 року до нього з’їжджаються з цілого світу люди на паломництво, на відпусткову прощу, так як їдуть у Францію до Люрду. Кульмінаційний день в Алтойтинґу – це 15 го серпня – день Вознесення Матері Божої. Українці щорічно їдуть в місто “Чорної Мадонни” поклонитися її святості. Чому чорної?

Одні твердять, що статуя почорніла від диму мілійонів свічок, які там через роки палилися. Мені аж двох людей там оповідали, напевно леґенду, що в місті був колись пожар і все в ньому згоріло, лишилася статуя Матері Божої, яка почорніла. Якби там не було, відбудувалося місто, навкруги каплиці виросли нові  більші й менші церкви, і Базиліка, в якій в 1984 році був відслонений пам’ятник-скульптура Папи Івана Павла Другого, праця нашого земляка мистця Леоніда Молодожанина з Канади. Папа Іван Павло Другий відвідав це місто в 1980 році.

Недалеко містечка й рідний дім сьогоднішнього Папи Бенедикта ХVI, який з містечка  Marktl am Inn,  де він народився 16.4.1927 року, а в Aлтойтинґу народився його найстарший брат.

В неділю 27.9.2009 дорога до Алтойтинґу пролягла через теплий вересневий день – стояло бабине літо. Продовжувати читання ВІДПУСТКОВЕ місто АЛТОЙТИНҐ