Глобалізація та Євросоюз: чотири погляди з України


Наталія Погоріла
Джерело: http://dialogs.org.ua
Асиметрія стосунків між країнами, що лише вступають до ЄС, та його “старожилами” є настільки очевидною, що спонукала науковців на висування гіпотези про асиметричну взаємозалежність: чим більше країни-кандидати зацікавлені у вступі до Євросоюзу, тим на більші поступки вони підуть заради цього

“Україна дедалі більше втягується в процеси глобалізації та інтеграції”. Що стоїть за цими словами? Чи “глобалізаційні” або “інтеграційні процеси” проходять стихійно, без участі пересічних громадян, чи це зобов’язує до якихось дій та активної позиції щодо цих процесів? З ким треба інтегруватися? Опиратися процесам глобалізації та інтеграції чи підтримувати їх?

Глобалізація, як вона є

Глобалізацією називають тісний взаємозв’язок у світі: рух інформації, капіталу, товарів та людей через державні кордони у дедалі швидшому темпі та об’ємі, взаємопроникнення культур, способів життя, посилення здатності домовлятися і жити у злагоді попри культуральні відмінності. Глобалізація вважається процесом об’єктивним, ненаправленим, результатом багатьох процесів та тенденцій, які назріли у національних державах повоєнного світу. Проте існує точка зору, що глобалізація – це не такий вже ненаправлений і стихійний процес, адже у ньому є лідери і аутсайдери, у цьому процесі одні беруть участь охоче, інші – успішно йому опираються, хтось черпає з нього користь, а хтось платить. Продовжувати читання Глобалізація та Євросоюз: чотири погляди з України

Наслідки глобалізації для розбудови України


Світлана САВЛУК,
докторант Українсько-Арабського інституту міжнародних відносин ім. Авероесса МАУП
ХХ століття стало епохою глибинних, революційних трансформацій, пов’язаних з руйнацією або й виродженням не тільки традиційних, а й модерних соціальних структур, та формуванням нового глобального універсуму, в якому (з першого погляду — еклектично) поєднуються риси різних цивілізаційних укладів. Поліфонія глобальних трансформацій змушує не просто осмислювати їх логіку, а й порушувати та вирішувати питання щодо можливості суб’єктів історії — людини і суспільства — впливати на їх розгортання, конструювати майбутнє заради сво­го виживання та розвитку.

Глобалізм (як теорія, ідеологія і стратегія) вивчають тривалий час. Згадаймо хоча б таких його дослідників як О. Панарін, О. Гал-кін [4; 3]. Зокрема, для О. Галкіна глобалізм — це тип осмислення нинішнього етапу руху до універсалізації людської спільноти і, відповідно, система цінностей життя [3].

Важливо усвідомити, і це має стати точкою відліку: сучасна цивілізація перебуває в стані кризи. Це певною мірою стосується й України. І чим раніше це буде усвідомлено, тим успішнішими будуть спроби виробити нову, адекватну реальності картину держави та світу. Ця криза має глобальний, планетарний характер. Продовжувати читання Наслідки глобалізації для розбудови України