Українознавчі студії як джерело поширення знань про Україну в європейській спільноті


hhttp://www.miok.lviv.ua

У сучасних реаліях особливо гостро стоїть питання щодо поширення знань про Україну в міжнародній спільноті. Це пов’язано, в першу чергу, з проблемою входження нашої країни до ЄС. Моніторинг громадської думки засвідчив, що понад 55% опитаних у шести найбільших країнах ЄС – Німеччині, Франції, Великобританії, Італії, Іспанії та Польщі – підтримують вступ України до ЄС, якщо вона виконає необхідні для цього умови. Близько третини опитаних (34%) проти цього вступу. Серед молоді 7 з 10 опитаних (69%) очікують, що ця подія станеться не пізніше ніж за 10 років. Опитування проведено наприкінці грудня 2006 р. – початку січня 2007 р. компанією TNS Opinion (Франція) на замовлення YES [7].

Нині Україна практично не дбає про поширення знань про себе у світі та Європі зокрема. Слід констатувати, що на сьогодні відсутні концепція та програма розбудови об’єктивних знань про нашу державу та їх системне й систематичне розповсюдження у світовому просторі, немає опрацьованої політики роботи з іноземними ЗМІ, не готуються фахівці для роботи із заходом щодо обміну інформацією, лобіювання наших інтересів. Україна не підтримує розвиток і діяльність провідних українознавчих центрів, які впродовж десятиліть взяли на себе обов’язок розвивати українську науку та культуру поза межами батьківщини, поширюючи їх у світі, а сьогодні через фінансові труднощі приречені на вимирання. Прикладом такого недбальства з боку нашої країни може слугувати ставлення до Українського Вільного Університету (Мюнхен) та  НТШ у Сарселі (Париж). Продовжувати читання Українознавчі студії як джерело поширення знань про Україну в європейській спільноті