“Непокоїть діаспорян не лише прагматизм «новоприбулих», а й їхній недостатній патріотизм та «змоскаленість””


Альона Гетьманчук, «Главред», Вашингтон, 12.06.09 // 16:29

Українці в Америці – не лише діаспора. У це складно повірити тим, хто не помітив, як до трьох хвиль української імміграції до США додалась повноцінна «четверта», але це факт, який не можна не враховувати, коли ти на іншому боці Атлантики.

До «четвертої хвилі» зараховують усіх, хто приїхав шукати щастя у Сполучених Штатах уже за незалежної України. Досі, щоправда, незрозуміло, чи варто до них відносити тих українців, які приїхали до США лише заробити грошей чи повчитись. Але проблема в тому, що й деякі діаспоряни досі не знають, до якої хвилі належать: якщо їхні батьки приїхали до Сполучених Штатів після Другої світової війни, а вони народились уже в США, то як мають себе ідентифікувати – третьою хвилею чи між хвилями.

Найбільше «новоприбулих», як їх трохи з іронією називають діаспоряни, наразі мешкає в Сакраменто, що в штаті Каліфорнія. Це переважно українці, які виїжджали до США в 1990-ті роки за так званою протестантською лінією. І, судячи з усього, лінія ця користувалась попитом: за даними Світового конгресу українців, наразі в Сакраменто проживає приблизно 75 тисяч наших колишніх співвітчизників. Приблизно – оскільки більша частина українців воліє не обтяжувати собі життя різними реєстраціями.

Знижена самооцінка українців у Штатах

Михайло Даценко, президент неприбуткової організації з Вашингтона – Міжнародної асоціації громадян України – розповідає, що з 1993 року, коли він сам переїхав до Америки, українців лише прибувало. Особливо помітним рух з України в бік Сполучених Штатів був наприкінці 1990-х. Тенденція стала настільки очевидною, що її навіть зауважив Державний департамент. Власне, й асоціація українських громадян, яку очолює Михайло, з’явилася на світ завдяки тодішньому притоку українців до Америки. «Чому виникла наша організація? Продовжувати читання “Непокоїть діаспорян не лише прагматизм «новоприбулих», а й їхній недостатній патріотизм та «змоскаленість””

Українські першопроходці карнавального Берліну 2009


http://ukrvolkstanz.blogspot.com/

Сергій Ємельяненко

Привіт усім!

Насамперед щира подяка тим, хто, тією чи іншою мірою, брав участь у карнавалі цього року:

учасницям Берліників – Ірині, Жанні та Тетяні – які проявили, аби не яку, витримку та імпровізацію у танцях під час карнавалу;

Ользі Самборській, керівнику українського центру компетенції Берліну (Ukraine Kompetenz Zentrum e.g.), та її родині, яка нас забезпечувала інформацією та виручила у найважчу хвилину;

керівництву ресторану “Україна”(п. Галині та п. Богдані), яке надало нам приміщення для проведення занять та надали українські однострої(костюми) у користування;

пані Людмилі Млош, керівнику центральної спілки українців Німеччини (Zentralverband der Ukrainer in Deutschland), яка надала нам сорочки;

Василю, Ірині та Анні, представникам українського центру компетенції Берліну (Ukraine Kompetenz Zentrum e.g.), які підтримували нас у танцях;

Марії, Ксіаохані, Богдану, Андрію, котрі підтримували нас своєю присутністю.

Тепер розповім усе по порядку, а саме як це відбувалося. У неділю 31 травня з ранку о 10.00 ми (я, Іра, Жанна та Тетяна) зібралися у Ольги Самборської, де ми мали змогу переодягнутися і, так би мовити, привести себе у бойову готовність. Незабаром прийшла група підтримки Василь, Іра та Оля, яких ми навчили нашому танцю Гречаники щоб вони мали можливість з нами танцювати. В пів на дванадцяту ми вийшли від Ольги і пішли до колони Карнавалу.

Де на нас вже очікувала перша несподіванка від організаторів нашої участі у Карнавалі, а це був інтернет- проект радіо Мультікульт2.0 – вони забули записи наших танців, під які ми планували танцювати (так, велика частина цієї проблеми лежить на мені і я цього не заперечую, що не взяв із собою копії із записами). Тому ми мали швидко вирішувати, де узяти ці записи, Продовжувати читання Українські першопроходці карнавального Берліну 2009

„Karneval der Kulturen“: враження зсередини (SUSN)


http://www.sus-n.org

Ірина Мозоль, СУСН-Берлін
berlin@sus-n.org
Українська молодь взяла участь 31-го травня 2009-го року в параді берлінського карнавалу
культур (Karneval der Kulturen), який проходив з 29-го травня по 1-ше червня. Учасники
карнавалу, жителі Берліну, презентують країни, вихідцями яких вони є. Туристи охоче відвідують
такий показ мултикультуральності міста,
який не має аналогів у Німеччині. Цього року
взяли участь понад 90 груп, які представили
близько 70 національностей. Представники
України вперше взяли участь у карнавалі,
який існує вже 14 років. Амбівалентність
заходу полягає в тому, що презентуються
народи (культури) в їх вельми стереотипному
обліку, який уможливлює швидке впізнання
представленої країни на фоні сучасного,
відкритого всьому новому, нехтуючого
традиційні обмеження Берліні. При цьому
українське традиційне вбрання спонукає до
асоціацій з багато чим табуїзованим
німецько-національним. Такої проблеми в,
наприклад, груп, які танцють масово облюбовані зараз традиційні латиноамериканські танці в
барвистих бікіні, не було.
Ми розбавили вихід, крім всього іншого, своєю молодістю і не червоними, а білими
«робінгудськими» чобітками. Radio MultiCult2.0 (ініціатор Karneval der Kulturen 14 років тому,
тоді Radio MultiCulti) ставило нам постійно непідходящі, нами заздалегідь відхилені мелодії.
Проте до трьох підготовлених для танців пісень черга також дійшла. Одна з пісень пролунала,
здається, за 5 годин один раз, замість ще двох запланованих було безліч інших. Отож, ідучи на
Karneval der Kulturen, потрібно брати з собою не тільки строї, а й здатність у танцювальній формі
швидко реагувати в непередбачених ситуаціях. Продовжувати читання „Karneval der Kulturen“: враження зсередини (SUSN)