Простір свободи. Україна на шпальтах паризької “Культури”


Джерело: http://www.gazeta.lviv.ua

Наталка Сняданко

Минає п’ята річниця з дня смерті Гедройця, про якого не менш легендарний професор Богдан Осадчук, українець, нагороджений польським урядом орденом Білого Орла, писав: “Мабуть, це рідкісний випадок у світовій історії, коли людина, яка живе в еміграції, далеко від рідного краю, призвела до радикальної зміни в міжнаціональних взаєминах: від ворожнечі до співпраці.

Йдеться про постать і діяльність Єжи Гедройця – видавця і редактора польського журналу “Культура”, що виходив у Парижі. Нащадок старовинного, спольщеного протягом століть княжого литовського роду, він народився перед першою світовою війною в Мінську, де його батько був лікарем. Із демократичних переконань Гедройць-старший зрікся титулу князя. Молодий Гедройць пішов тим самим шляхом. Став справжнім демократом, але зберіг усі прикмети аристократа: незвичайну культуру поведінки у взаєминах зі співробітниками, чемність, такт, але водночас і необхідну дистанцію, яка не допускала простацьких манер. У нашій п’ятдесятилітній співпраці, незважаючи на всі відмінності в поглядах на різні стратегічні й тактичні проблеми боротьби з комунізмом і націоналізмом, ніколи не доходило до гострих суперечок і конфліктних ситуацій”.

Єжи Гедройцеві, крім знаменитої концепції УЛБ (Україна, Литва, Білорусь) та перших спроб обговорення болючих моментів українсько-польських стосунків, до яких обидві держави поволі повертаються лише зараз, належить і не менш крилата й часто цитована фраза: “Незалежна Україна для нас важливіша за вступ до НАТО”, сміливість якої на той час пояснювати не доводиться.

А також не менш приємна для вуха кожного львів’янина сентенція: “Що раніше ми визнаємо Львів важливим для української держави містом, то швидше українці стануть нам приємними партнерами”.

Українське видання антології “Простір свободи: Україна на шпальтах паризької “Культури” підготувала до друку варшавська україністка й історик культури Боґуміла Бердиховська. Вона уклала його з текстів, що розглядають польсько-українські стосунки, авторства таких знаних постатей, як Юзеф Чапський, Юліуш Мєрошевський, Влодзімєж Бончковський, Богдан Осадчук. Другий розділ вміщує добірку текстів про “сучасні” українські питання Івана Лисяка-Рудницького, Юзефа Лободовського, Бориса Левицького. У розділі під назвою “Культура” можна прочитати огляд “Література межової ситуації” Юрія Лавріненка, відомого укладача антології “Розстріляне відродження”, Юліана Кардоша, Анджея Вінценза.


Польський часопис в екзилі “Культура” і його оточення


kultura
Базіл Керскі розповідає про екзил-часопис “Культура”, Берлін, 2009

“Польський часопис в екзилі “Культура” і його оточення” („Die polnische Exilzeitschrift Kultura und ihr Kreis“ ) – під такою назвою  10 липня 2009 в Берліні в документаційному музеї Берлінської стіни (Dokumentationszentrum Berliner Mauer) відбулася презентація документального фільму Лоре Дітцен (Lore Ditzen)  „Das Zeugnis des Joseph Czapski“ (43 min., 1981). Доповідь після фільму мав Базіл Керскі, шеф-редактор німецько-польського часопису “Діалог” . Модерувала вечір Доріс Ліберман ( Doris Liebermann), відома німецька журналістка.

Польський часопис “Культура” відігравав в часи протистояння Заходу і Сходу роль неофіційного послання незалежної і вільної Польщі. Півстоліття “Культура” з екзилю впливала на інтелектуальне життя Народної Республіки Польща. Але не тільки Польщі. Значну роль в розвитку “Культури” належить і українським інтелектуалам, зокрема, професору Богдану Осадчуку, який мешкає в Берліні. Про це наголосив Базіл Керскі під час своєї розповіді про роль “Культури” в розвитку польсько-німецько-українських стосунків.

templin
Вольфганг Темплінг (Wolfgang Templin) (в центрі) в обговоренні після презентації часопису “Культура”

На зустрічі були присутні вчені, журналісти і зацікавлені східноєвропейською тематикою особи. Серед них був і Вольфганг Темплін, дослідник української помаранчевості.

коротенький репортаж для Хати скраю зробила Ольга Самборська

Базіл Керскі (Basil Kerski) та Лоре Дітцен (Lore Ditzen), Берлін, 2009
Базіл Керскі (Basil Kerski) та Лоре Дітцен (Lore Ditzen), Берлін, 2009

Як люди стають радниками посольства?


Розмова Олександра Бойченка з Олею Гнатюк

olia-gnatjukhttp://www.potyah76.org.ua

Стосунки між вчорашніми непримиренними, здавалося б, ворогами – українцями й поляками – сьогодні близькі до ідеалу. Але самі собою такі стосунки не вибудовуються: хтось мусить терпляче їх вибудовувати. Моя співрозмовниця – одна з найактивніших учасниць цього будівництва: Оля Гнатюк – літературознавець, перекладач, доктор філології, працювала у Варшавському університеті, очолювала відділ української літератури в Інституті славістики Польської АН. Автор книг “Українська духовна барокова пісня”, “Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами” (у співавторстві з Богумілою Бердиховською), “Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність”. Упорядник і редактор близько десятка книжок, що репрезентують сучасну українську літературу: “Рибо-вино-кур”, “Степова леґенда”, “Пролог, не епілог”, “Сни про Європу” та ін., а також збірки “Відьми, чорти і святі Гуцульщини”. В її перекладах у Польщі видано художні твори, есеїстику та наукові праці багатьох українських авторів: Юрія Андруховича, Василя Голобородька, Ярослава Грицака, Олександра Гриценка, Юрія Іздрика, Ігоря Калинця, Миколи Рябчука, Євгена Сверстюка, Наталії Яковенко та ін. З березня 2006 року Оля Гнатюк – Радник Посольства Республіки Польща в Україні, керівник відділу культури та науки.

Олю, по-перше, вітаю з новим, але знову українським “поворотом долі”, а по-друге, я все глибше останнім часом замислююся над перспективами працевлаштування, у зв’язку з чим, може, підкажеш по секрету, як люди стають радниками посольства?

Важко відповісти, бо ж я ніколи не готувалася стати радником, навіть не думала, що в моїй науковій біографії можлива така зміна. Двадцять один рік тому закінчила відділення україністики Варшавського університету і відтоді так чи інакше пов’язана з університетом. Однак, якщо дивитися менш формально, себто не лише на місце роботи, а й на те, що зроблено, то добру половину вільного від науки та викладання часу я присвячувала пропаґуванню української культури в Польщі та польської в Україні, а також налагодженню різноманітних зв’язків між організаціями та людьми. Найбільше моє захоплення – літературний переклад. Але оскільки в часи, коли я починала перекладати, мало було просто перекласти навіть найкращу книжку, доводилося ще думати, як дійти з цієї книжкою до читачів, то я мусила навчитися знаходити зацікавлених людей Продовжувати читання Як люди стають радниками посольства?

Супер-кубок України


До Хати скраю звернулися футбольні вболівальники українського футболу, що мешкають в Берліні, і запропонували оголосити наступну інформацію:

Сьогодні (11 липня) в Сумах відбудеться матч за суперкубок України – Динамо Київ (Київ) – Ворскла (Полтава). Трансляція на телеканалі Інтер розпочинається о 19-40 за берлінським часом. Віртуальний форум вболівальників київського Динамо рекомендує дивитися он-лайн. Про інші можливості он-лайн перегляду читайте тут.

futbol