Лідія Тищенко – Забожко: “Від священної свічі України вони запалили прометеївський вогонь у своєму серці”


МИ РАЗОМ! МИ УКРАЇНА!

Лідія Тищенко – Забожко

Джерело: http://www.gazetaukrainska.com

Враження письменниці Лідії Забожко від участі у Круглому столі за участю делегації “Єврокараван УВКР 2008”

10 листопада 2008. Психологи радять різні важливі питання вирішувати за круглим столом, напевне, тому, щоб не було гострих кутів ні в думках, ні в почуттях, ні у висловлюваннях людей, які сидять поруч.italija

Відчуваю повний комфорт, сидячи за Круглим столом в Римі. Передаю вдячні імпульси організаторам цієї зустрічі Тетяні Кулик і Маріанні Сороневич.

Маріанночка швидше виходить на хвилю моєї вдячності. Ми з нею краще знайомі, тому вона, розуміючи мої думки без слів, привітно усміхається. А я милуюся вродою цієї молодої стрункої, мов тополька, дівчини, захоплююся щедрістю її душі, пишаюся нею, мов рідною дочкою. А пишаться й справді є чим: заступник голови ЦКРУО в Італії, головний редактор «Української газети» та незалежного сайту українців в Італії «Лелеки»(м. Рим). Все, щоб не робила Маріанна, пройняте найщирішим бажанням допомогти українцям, які, шукаючи втрачений рай в Італії, дуже часто потрапляють у безвихідне становище. Насамперед, сприяєюридичній освіченості читачів, єднає серця українців на сонячній, але чужій італійській землі. Дивлюсь я на Маріанну і думаю:«Нехай будуть благословенні земля і рідна мати, які народили таку сонячну людину. Нехай Господь благословить на сонячність і щастя дітей, народжених нею.

З великою симпатією спостерігаю, як шаріється від хвилювання личко Тетяни Кузик. Я її розумію: через годину за цей стіл сядутьчлени делегації  «Єврокараван УВКР — 2008». Такі гості, як Дмитро Павличко, Іван Драч, Микола Жулинський, Михайло Ратушний, Іван Заяц, Павло Мовчан  та інші дуже шановні люди, не щодня приїздять.Як голова ЦКРУО в Італії Таня має подбати про організацію розмови за Круглим столом, про гостинність, про душевний стан усіх присутніх. У її очах, у жестах рук, у схвильованому голосі читаю найбільше сердечне бажання Танюші. Його для всіх не тільки вуста, а й добре серце цієї молодої красивої україночки проголошує: «Єднаймося, українці, дружімо, любімося, бо ми ж земляки».

Відчувається, що за столом сидять однодумці Тетяни. З великою радістю знайомлюся з ними ближче. Продовжувати читання Лідія Тищенко – Забожко: “Від священної свічі України вони запалили прометеївський вогонь у своєму серці”

Звіт делегації УВКР про Італію


Джерело: http://www.uvkr.com.ua

Італія.

1. За інформацією Посольства України в Італії, нині на консульському обліку перебуває до 100 тис. українських громадян, але за неконсульськими розрахунками посольства в Італії перебуває 400-500 тисяч українців. За даними Карітас-мігранте (громадська організація при Римо-католицькій церкві), на 31.12. 2006 р в Італії загальна кількість українців, які проживають легально, становить 195 412 осіб. Громадські лідери, присутні на «Круглому столі» 13 жовтня, вважають, що нині в Італії перебуває до 900 тис. українців, основна маса – нелегально. В основному це люди, які приїхали на заробітки до Італії , починаючи з 90-х років минулого століття. Спочатку їхнє громадське життя було, практично, неорганізоване, однак уже на початку 2000-років Українська греко-католицька церква, яка заходами кардинала Й. Сліпого має в Римі свою маєтність, церкву св. Гракха і Вакха, а також церкву св. Софії та її обійстя, до якого входить українська школа і науковий інститут, чимало зробила для об’єднання українців і надання їм допомоги для виживання в чужому середовищі. Церква й тепер виконує значну об’єднувальну роль, має високий авторитет, свої видання, зокрема, часопис «До світла». В Італії працює дві українські колегії, де навчаються семінаристи і священики, існує 120 церковних станиць у різних регіонах Італії, де служить 30 священиків.

Нині громадське життя українців в Італії перебуває на стадії об’єднання численних громадських організацій під орудою єдиної координаційної ради. За даними Посольства нині таких організацій в Італії більш як 40. Учасники «Єврокаравану» взяли участь в роботі ініційованому Центральною координаційною радою українських організацій Італії (голова – Тетяна Кузик) і проведеного за допомогою Посольства України в Італії Круглого стола «Роль об’єднання української громади в Італії у взаємодії з державними та релігійними інституціями». На цій зустрічі були присутні лідери та активісти п’яти регіональних об’єднань українців в Італії. Виступили о. О. Сапунко, пасторальний координатор для українців Італії, О.Пахльовська, проф. Римського університету «Ла Сап’єнца», проф. Міланського університету п. Броджі – Берков, доцент Римського університету «Ла Сап’єнца» О. Пономарева та ін. Вела зустріч Тетяна Кузик, радник для Європи Римської міської Ради. Як позитив слід відзначити факт, що на засіданні був присутній і виступив Генеральний консул в Неаполі п. Карачинцев, виступили також всі учасники «Єврокаравану». Була прийнята відповідна резолюція, до Центральної координаційної ради вступили нові члени.

2. На громадському рівні українці реально розуміють потребу вступу України до ЄС і НАТО, готові підтримувати ці кроки України.

Розуміння цієї проблеми виявив на зустрічі з українською делегацією член парламенту Італії п. Альто. Він живе в Хорватії, має подвійне італійське і хорватське громадянство. Належить до групи парламентарів (12 осіб), що їх обирають до італійського парламенту зарубіжні італійські громади. Він розуміє, чому Україна прагне набути членства в ЄС і в НАТО, але, на його думку, Італія поки що не підтримуватиме нашої держави в цьому питанні через певну настроєність Франції та Німеччини, а також через політичну роз’єднаність народу і взагалі через політичну нестабільність України. Продовжувати читання Звіт делегації УВКР про Італію

Марія Назарчук: “Італійці люблять українців”


Днями до Хати скраю завітала українка з Італії, Марія Назарчук. Вона привезла вітання та інформативні матеріали від Тетяни Кузик – голови Центральної Координаційної Ради українських обєднань Італії, радника мерії міста Рима з іноземних питань для ознайомлення українською громадою Берліна. Хата скраю цікавиться іншими Хатами скраю, себто діаспорами. Я напочатку хотіла пояснити Марії подвійне значення заголовку сторінки блогу для українців Берліна. Я власне акцентувала на значені Хати скраю як “діаспори”,  хатини вдалині від батьківської хати, нащо вона відверто сказала: “То я так і зрозуміла. Хата скраю – скраю від України”.

Марія працює в суботній школі для українських дітей, що здобувають італійську освіту. Зараз школа добилася статусу міжнародної інтернет-школи, що надає їй право видавати сертифікати про українську освіту, які в свою чергу визнаються в Україні. “Ми хочемо, щоб наші діти мали і українську освіту. Ми хочемо, що якщо так станеться, що вони повернуться в Україну, щоб вони могли там влитися в суспільство, ” – мотивують своє бажання батьки.

На моє питання, як вдалося знайти дітей для школи, Марія Назарчук, здивована його постановкою, відповіла: “То не ми їх шукали, а вони нас. Батьки нам видзвонювати, приводили дітей, просили серйозно зайнятися реєстрацією нашої недільної школи як міжнародної.” Я подумала: “Нам би в Берліні таку активність батьків!”. Нагадаю, що при дитячому центрі “Материнка” (“Materynka”) діє українська група для дітей в Берліні. Особливою відвідуванністю, якої для великого міста Берлін з тисячною українською громадою, школа похвалитись не може. Та й батьків треба вмовляти займатися українським вихованням дітей.

Далі запитую, як чоловік ставиться до діяльності Марії на громадських засадах в суботній школі. “Так то він власне мене туди привів і стимулював занятися роботою в українській громаді”, – гордо відповіла Марія, пояснивши, що в Італії українців люблять і цікавляться їх культурою.

“От нам ми такої любові від німців!”, – в серцях, але про себе вигукнула я в глибину своєї душі.

Ольга Самборська

Італійська підтримка Марії
Італійська підтримка Марії
maria
Марія Назарчук

Майдан.орг.юа: “Їхня хата завжди була скраю.Тому часто горіла…”


Може, діаспора нам допоможе???

Під таким запитанням звернулися до українців закордоння на інтернет-сторінці http://www.maidan.org

І хоч відповіді на звернення писалися рік тому, проте актуальність питання не зникла. Редактор скомпонувала відповіді в один текст. Ось як він виглядає:

– Кажуть, що за кордон від”їздять дуже талановиті люди, бо вони не можуть жити в задусі, яку тут створили кравчуки, кучми, януковичі і їм подібні. За кілька років перебування за кордоном українці вивчили чужі мови. І це стало б у великій пригоді українській культурі, якби наші люди взялися за переклади на іноземні мови наших творів: поезії, прози, дитячої літератури, п”єс, кіносценаріїв. На жаль, та діаспора, що прибула за кордон раніше майже зовсім не пропагувала наші здобутки хоча літературні, тому і не знають нас зарубіжні читачі. Подумайте, талановиті люди, чи не змогли б ви поширювати українську духовність за межами Батьківщини? А нам є що показати світові. Давайте об”єднаємо творчі зусилля для слави України. Відгукніться, в кого є потяг до красного слова, залиште свої координати. І вас не забуде Україна.

– Не переймайтеся.
Новій діаспорі також треба десь жити.
Тому основна її задача скоріше захопити нерухомість і землю під нею.
Навіщо Вам треба допомога, якщо будинки в яких ви живите потрібні рейдерам!
Про це свідчить досвід Полтави по захопленню бібліотек, музеїв, памяток архітектури, квартир та будівель.
А поки що є нагода безкоштовно культурно відпочити. Розслабтися.
Хочете побачити циркову виставу у виконанні судді Пилипчук з ціною питання 3,6 млн. дол. на користь афериста Хоменка?
Отримаєте великий досвід того, як правильно вкласти мінімальні гроші в міліонні прибутки і не сушити голову освітянськими дурницями та проблемами культури, а тим більш якимись якимись комунальними проблемами.
Рейдерство у всій своїй красі – головне вміти занести.
А потім Вам культурно споють та спляшуть і води принесуть та інше.

– Українці, ви ще є? Чи заснули?

– Філіпінці в суботу о 7.00 вже поспішають з 3-ї роботи на четверту – їм не до нашої культури – їм треба швидше заробити пару копійок і відіслати у філіпінщину родичам.

У канадійців – свої проблеми. Вони часто сидять в якійсь забігаловці ВолМарта, жеруть жирну смажену картоплю з бургером за 6 доларів і жаліються, що ніяк не можуть дозволити собі купити іграшку дитині за 5 доларів. Жир і соус капає з картопляних фраїв, коли вони підносять їх до рота, прямо на живіт, але вони цього не помічають.
Іх нічия культура взагалі не цікавить.

А на вулицях в під”їздах бомжі нюхають клей.
І нікого нічия культура не цікавить.

– За кордон виїздять виключно за “довгим” євро, так само як колись їхали на Північ за “довгим” рублем. Що стосується їх знання мов, то воно виключно стосується елементарного рівня на побутовому грунті- піднеси, подай. зроби… План максимум-отримати право на проживання, перетягнути рідню, і як страшний сон згадувати що ти з України, і щось тебе з нею повязує, а також як можна рідше спілкуватися з такими як сам… Продовжувати читання Майдан.орг.юа: “Їхня хата завжди була скраю.Тому часто горіла…”