Діаспора демократична: бачення майбутнього української діаспори з Дюсельдорфа


На журналістське рослідування “Діаспора демократична”  відгукнувся  Олександр  Шиян з Дюсельдорфа. Він надіслав до Хати скраю  звернення до українців Німеччини та свої думіки з приводу положення діаспори в Німеччині.

Олександр Шиян

Олександр Шиян

Шановні співвітчизники!

Впевнений, що я не один в Німеччині, хто бажає своїй родині морального та матеріального благополуччя та духовного спокою. Бажання пишатися своїм українським походженням та бути гордим за Батьківщину я вдячний  новій німецькій родині, котра стала  для наших дітей  та стане  для наших онуків  рідною.

Мені відомо, що  крім мене існують інші розумні та досвідченні співвітчизники, котрі в силу різних обставин повинні були залишити Україну та розпочати нове життя в Німеччині  і бажають забезпечити собі та своїм дітям та онукам гідне майбутнє.

Нам  українським діаспорянам, без допомоги дипломатичних представників від України та інших політичних або економічних угрупувань та інших не природніх, штучних товкачів  в силу об’єктивих історичних обставин для  власного захисту необхідно створити  своє власне Лобі

Розглядаючи українську  діаспору в Німеччині  як спілку корпорацій, логічно передбачити  та забезпечити перспективу нам вижити та перспективу на гідне майбутнє української  діаспори Німеччини, котра буде готова   поєднати  інтереси  різноманітних соціальних  груп  (корпорацій), до неї залучених. Перш за все інтереси усіх тих , хто,   по- перше вірно плекає свою этнокультурну  спадщину, по-друге, хто забезпечує економічну основу виживання діаспори, по-третє , забезпечує громадсько-політичні інституції, що працюють та працюватимуть для збереження української діаспори в Німеччині.

В звязку з цим важливо нам, поодиноким українцям та вихідцям з України, котрi зацікавленні забезпечити зв’язок між українськими угрупованнями та українськими групами за інтересами, cворити свій український  діаспоральний  лобізм.

Потребуємо Oргану самоврядування і безпосереднього партнера у відносинах з державними урядовими органами, центрального робочого органу, котрий набрав би форми як адміністративно – інтелектуального центру з забезпеченням подальшої координайійної роботи для  інших осередків, що працюють в Німеччині. Потребуємо робочу группу,  котра має спроможність Лобіювати та захищати інтереси українських діаспорян в Німеччині.

Не маю сумніву,  що сьогодні вже існують поодинокі  приватні ініциативи  та існують ініціативи українських громадських організацій та об’єднань, але бракує можливості публічно про це повідомити та порадитися один з одним .

Я, Алексапндр Шиян,  за погодженням членів правління НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНО-КУЛЬТУРНОГО ЦЕНТРУ, що діє починаючи з 1998 року на території федеральнеої землі північний Рейн-Весфалія  та  декілько днів тому попередньо отримавши підтримку  вище згаданої  іініціативи  об’єднання  українців Німеччини від керівництва Центрального об’єднання Українців Німеччини що діє в Берліні,  запрошую усіх тих, для кого почуття Батьківщина, честь та достоїнство мають високе моральне  значення , тих хто бажає на основі взаємоповаги та порозуміння  зацікавлений спільно з місцевим німецьким населленям розбудувати спільне надійне та квітуче майбутнє, найближчим часом провести першу спільну консультаційну конференцію з подальшою метою створення  в місті Берліні Української національної-координаційної Ради українських співвітчизників Німеччини.

Свої побажання відносно дати та місця проведенння  конференції , порядком денним і турбуючими питаннями,  котрі необхідно розглянути в час спільної зустрічі, прохання надсилати за Факсом : 0211.- 209 82 17 або E-Mail . prolisok@web.de

Александр Шиян

Голова

НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНО-КУЛЬТУРНОГО ЦЕНТРУ

Олександр Шиян

Додаткові думки  від Олександра Шияна:

Пропоную для початку розглянути, яке значення у на сьогоднішній день набрало поняття “діаспора” .

“Діаспора” сьогодні не відповідає свому класичному уявленню. Це поняття,  що з часу започаткування  використовувалося в минулому виключно у вузькому контексті іудо-еврейської культури.

Які народи можливо рахувати класично розсіяними на різних територіях в століття, коли глобалізація взагалі стирає усі кордони традиційних країн?

Так, наприклад згідно класифікації  Дж. Армстронга, «современные диаспоры делятся на “мобилизованные” – те, которые обладают высоким политическим, экономическим и организационным потенциалом, и “пролетарские”, которые не имеют навыков для эффективного действия в своих коллективных интересах».

Вивчаючи на протязі свого житя  в Німеччині історію української діаспори Німеччини, я зробив висновок, що післявоєнна українська діаспора була всеж-таки «пролетарською» діаспорою .

Після роспаду Радянського Союзу у звязку з економічними проблемами та розвалу соціально- суспільної  радянської системи , у своїй  більшості ті громадяни почали втрачати  впевненість в утриманні своїх професійних та суспільних позицій  в силу економічного та політичного хаосу та безладдя в Україні. На початку 90-их років настало зростання скаженного криміналітету та розбудови вертикалі нової влади в Україні. Це і є відліком історії нової хвилі єміграції .

Офіційно до Німеччини були запрошенні німці (Ausidler) , що отримали можливість повернутися до батьківщину (Vaterland).

Крім німців, що жили на території Радянського Союзу,  в силу певних домовленостей Світової еврейської організації та інших інституцій та організацій,  що мали на меті запропанувати Німеччині реабілітуватися за ГЕНОЦИД  еврейського народу в часи Другої Світової Війни, Уряд Німеччини погодився надати можливість  евреям  залишити Радянський Союз як втікачам з набутям  статусу  континентального біженця. Інших легальних шляхів отримати можливість постійно жити в Німеччині до сьогоднішнього дня мені не відомо , крім одруження або після отримання спочатку статусу  Азюлянта – біженця, що з часом дає можливість отримати дозвіл на постіне місце проживання в Німеччині.

На мій погляд в дійсний час в середовищі українських  співвітчизників (цей термін, на мою думку, більше відповідає правдивій назві ніж українські діаспоряни), відбувається наступне: аналізуючи останні події, з котрими мені довелося на протязі  минулих тижднів познайомитися , спочатку ініціатива пані Ястреб про заснуання ДАХОВОЇ організації та побажанням від пані Млош , що б та  прибрала негайно слово Центральне обєднання , потім ініціатива від пана Андрія Куцана,з котрим я особисто знайомий з 1999 року і поважаю як людину та співвітчизника, з якоюсь мені поки що не відомою групою заснувати ДАХОВУ організацію. Це, на мій погляд, це нещо інше як боротьба за владу в Німеччині.

Моя думка, якщо вона комусь цікава, то я вважаю, після проведення  тривалого за часом аналізу, як працюють вже зареєстровані Українські та німецько- українські об’єднання та організації та якими моральними та культурними цінностями керуються у своїй більшості пересічні українські емігранти в Німеччині, можу твердо Вам сказати, що об’єднати українців під якоюсь ДАХОВОЮ організацією не існує  ніякої перспективи. На то існують досить обєктивні обставини і причини .

Як забезпечити нам і нашим дітям та онукам  гідне майбутнє в Німеччині при умові, що наші діти та онуки будуть працювати та жити в Німеччині. На це питання можу відповісти, що необхідно налагодити для початку контакт з іншими вже існуючими організаціями та обєднаннями, що працюють на територіях земель, тобто локальні  або регіональні, і створити  корпрації,щось на зразок  товариств по інтересах бо Клубів.

Питання, хто буде фінансувати роботу таких товариств або клубів ?

Та якщо і знайдуться фінанси, то важливо прийняти до уваги джерела походження фінансів.

Буду вдячний за можливість познайомитися з іншими думками.”


Advertisements

2 thoughts on “Діаспора демократична: бачення майбутнього української діаспори з Дюсельдорфа

  1. \”спочатку ініціатива пані Ястреб про заснуання ДАХОВОЇ організації\”- я ніколи не мріяла про створення дахової організації,а завжди виступала за створення Координаційної Ради українців Німеччини.
    По-друге: стосовно боротьби за владу.Чесно говорячи,не маю часу та бажання займатись боротьбою за щось ефимерне…Маю пристойну роботу та багато справ,тому на таку \”боротьбу\” просто не вистачає часу.
    Щодо терміну існування кожної з українських організацій.Моя думка з приводу цього така: річ не в тому,скільки існує твоя організація,а в тому,що ти робиш, в твоїй дієвості та проектах,над якими ти працюєш на благо Україні

  2. An Dr. Irina Jastreb, Präsidentin des „Ukrainisches Haus e.V.“

    Цікаво було б довідатися про Вашу роботу на благо України.
    Дякую наперед за посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s