Ханс, звідки в тебе стільки грошей?


passport
Про суспільні відносини в суспільстві каже сам народ  в  фольклорі. Був за бідних часів такий анекдот: “Іван просить у шинкаря рубль позичити, обіцяючи через місяць повернути вдвічі більше. В залогу залишає сокиру. Вже коли Іван збирається йти, шинкар говорить:
– Почекай, я щось придумав. Адже через місяць тобі важко буде повернути зразу два рублі. Може ти половину заплатиш зараз?

Іван погоджується, платить рубль, йде додому і думає:

– Дивно! Рубля немає, сокири теж, один рубль я ще винен, а саме головне, що все правильно!”

Саме як в цьому жарті склалася ситуація з нашими заробітчанами, що поїхали в Європу заробити рубля. Не довгого, а зовсім маленького, на хліб, на медикаменти. Позичили на поїздку і візи гроші, заробили там кілька сот Євро, а приїхали додому без нічого. На кордоні між Польщею і Німеччиною гроші від них як залогу відібрали. Приїхали додому і вже рік думають:

– Дивно! Вкладених грошей не повернули, нових теж не бачили, і ще повинні Європі і позичальникам повернути кілька сот Євро. І ніби все правильно!

Та цього разу заробітчани не залишилися “Іванами” і вирішили розібратися, що і до чого.

26 травня 2009 року виповнився рік,

як десять українських заробітчан, що поверталися з сезонних робіт в Іспанії, були затримані прикордонною поліцією Німеччини за порушення правил перетину кордону. Після перевірки наявних віз і інкримінуючи відсутність відповідних транзитних віз, українців звинувачено в порушені закону про перетин території Німеччини.  Незважаючи на те, що переїжджаючи  Німеччиною, заробітчани не мали на меті залишатися тут, їм було висунуто звинувачення в незаконному перебуванні тут.  За відповідне “порушення” вони були депортовані повітряним шляхом. За депортацію, яка коштує чималих коштів, було взято залогу (Sicherheitleistungen) у вигляді вилучення всіх наявних у людей коштів. Така сума береться з метою покриття коштів депортації. Інша сума грошей була вилучена як штраф за порушення закону про перебування на території Німеччині. В результаті у всіх заробітчан разом взятих було забрано близько 10 тисяч Євро. Ці гроші були заробітком  на збиранні полуниць за контрактом з іспанською фірмою-працедавцем  Фрешуельва(Freshuelva)).
Для більшості заробітчан ці гроші мали цільове призначення: на оплату медичних витрат хворих родичів чи власного лікування. Заробітчани пояснювали прикордонній поліції про неможливість залишення грошей за висунуте звинувачення. До їх прохань не прислухались.
Посередником в контрактній справі заробітчан була фірма “Львів-інтуртранс” . Сюди і вклали свої перші інвестиції люди, щоб отримати безпроблемне перебування в Європі. Фірма мала забезпечити  оформленя віз і доставку людей до місця призначення, тобто Іспанії. Безпроблемна доставка мала місце, щоправда, тільки в одному напрямку, виключно до перевірки документів на німецько-польському кордоні. Продовжувати читання Ханс, звідки в тебе стільки грошей?

Іранці на свято Ноуруза кладуть на стіл крашанки, вареники з сиром,


проросле зерно… Що таке Лубни, Коломия, Біла Церква… Орда врятувала Русь від мусульман… Звідки походить назва “Русь”…

Володимир Ільченко

http://www.unian.net/ukr/news/news-316809.html


Проф.Тищенко презентує гіпотезу про вплив Авести та стародавньої Парфії на Європу
Проф. Тищенко презентує гіпотезу про вплив Авести та стародавньої Парфії на Європу

У Київському національному університеті український професор-лінгвіст Костянтин Тищенко на конференції з проблем стародавнього світу зробив незвичайну доповідь. Багаторічні дослідження в галузі мовознавства й топонімії привели вченого до висновку: Європа, зокрема й Україна, у ранні середньовічні часи стала ареною боротьби між носіями трьох великих релігій – християнства, мусульманства і… зороастризму, європейські сліди якого зайняли центральне місце в останніх дослідженнях ученого.

“СВОЇ” ТА “ЧУЖІ” ІРАНЦІ

Наука давно знає про величезний вплив, який справили іранські племена на формування українського етносу, як і слов’янства загалом. Але на наших землях у різні періоди історії жили різні іранці. Деякі з них взаємодіяли з нашими предками – культурно, мовно, “етнічно” – ще в праслов’янську епоху (перше тисячоліття до н.е. – перші століття н.е.). Це скіфи й сармати, трохи пізніше були алани… Тих прадавніх іранців академік Пріцак називав “своїми”. Продовжувати читання Іранці на свято Ноуруза кладуть на стіл крашанки, вареники з сиром,