«А судді ХТО»?


В суботу, 16 травня, представники українських організацій Чікаго провели пікетування німецького консульства в цьому місті.

Українська громада обурена безпідставним арештом та затриманням Івана Дем’янюка Німеччиною. В руках чисельні учасники протесту тримали плакати з наступними надписами: , «Руки геть від України!», «Ізраїль оправдав Дем’янюка; Німеччині- ганьба!», «Не дамо паплюжити честь України!», «Україна втратила 14 млн синів і дочок у ІІСВ», «Німеччина – філіал Газпрому Путіна» та інші.

Тисячі правдивих НІМЕЦЬКИХ організаторів і безпосередніх виконавців злочинів проти людства, такі як Курт Бехер, Бест Вернер, Гьотх Амон Леопольдта інші, або взагалі не понесли покарання, або понесли суто символічне. Нині Німеччина скромно мовчить про той факт, що після 1945 року, згідно з рішенням німецької юстиції, велика кількість генералів і офіцерів “Дас шварце корпс” – Чорного корпусу СС уникли покарання чи отримали незначні терміни ув’язнення.

Незважаючи на ці факти, сьогодні, за іронією долі, кат – Німеччина – збирається судити свою жертву – свого військовополоненного Івана Дем’янюка!

Окрім того, варто зазначити, що офіційними інституціями Держави Ізраїль за всі повоєнні роки НЕ розпочато жодної справи проти співробітників радянських КҐБ-МҐБ-НКВД-ОҐПУ, які винищили в минулому столітті не менше євреїв, ніж їхні друзі-есесівці.

В часи нацистського режиму було також багато євреїв, які аби вижити, примусово виконували роботи в таборах смерті, і як не прикро, є спогади, що деякі з них доносили німцям. Дивно, але немає й одного випадку, щоб Ізраїльська Феміда висунула їм обвинувачення та розправилася над єврейськими капами.

19 травня 2009 року син Івана Дем’янюка – Джон Дем’янюкМолодший, у своєму зверненні до ЗМІ сказав наступне: « ХТО вирішує сьогодні, чи український військовополоненний, який пережив страхи нацистської окупації та обвинувачення якому не мають жодних фактичних доказів, завинив більше, ніж будь-який єврейський ув’язнений, який відсортовував одягзамордованих євреїв, обрізав їхнє волосся та виривав золоті зуби з мертвих, для того, щоб вижити?» Закон для всіх один, чи іншим «вибачили» ТЕ, за що нині притягується до відповідальності українець Іван Дем’янюк? А судді ХТО? Продовжувати читання «А судді ХТО»?

Історична роля української діяспорної преси – служити громаді і нації


Аскольд Лозинський

Підчас Першого Конгресу Світового Конгресу Вільних Українців в Ню Йорку 16 листопада 1967 року відбулася Перша Світова конференція українських журналістів. На цій конференції відомий журналіст з стажем в Канаді, а пізніше в США, Михайло Сосновський виголосив доповідь в якій він процитував з книжки Волслі і Кембел про журналістику, такі слова:

Журналістика існує для того, щоб виконувати службу, а служба, яку журналістика виконує, зумовлена ідеологією суспільства, якій вона служить.

Загально прийнято у демократичному суспільстві, що преса це четверта гілка влади. Фактично у суспільно-громадському життю, і тим більше для бездержавної нації, преса набагато більше. Преса є не тільки сумлінням суспільства. У відсутності гілок влади преса встановлює норми і рамки існування і співжиття даного суспільства, ці засади і принципи аналізує та пояснює і вкінці проводить саму діяльність, тобто завдання суспільства шляхом комунікації.

Тому і не диво, що майже у кожному випадку, чи при припливі перших імігрантів на дані береги, чи навіть пізніших хвиль іміграції з дещо відмінною ідеологією, завжди між першими намаганнями було і залишилося влаштувати власну пресу. Сьогодні „четверта хвиля” це робить через громадські структури, а інколи навіть через ініціятивних особистостей та через спонсорів, котрі вказують ідеологічний напрям. Це саме відноситься до діяспорного телебачення чи радіомовлення. Інколи, коли пресу профінансовує різними шляхами держава, вона подає напрям. Ясно це далеко менше відчутно з сторони демократичної держави чим авторитарної.

Недвозначність цього ідеологічного напряму можна побачити з 15 грудня 1948 року коли появилося у Канаді перше число часопису „Гомін України.” У редакційній статті того числа сказано:

Поява цього часопису не є випадкова. В Канаді бракувало друкованого слова Продовжувати читання Історична роля української діяспорної преси – служити громаді і нації