Лист українцям Берліна


suntop

Добрий день шановні Українці!

Вас турбують козаки з України. Молоді люди, що цікавляться побратимами із-за кордону. Раді будемо поділитися інформацією про сучасних козаків, їхнє життя. Маємо фото, відео та друковану літературу. Залюбки поділимося, порадимо як стати справжнім козаком, чи набути козацьких вмінь. Ми живемо як козаки і займаємося тільки козацькою справою. А чим ви, чи ваша організація, займаєтеся. Дуже раді будемо почути прихильників козацтва, патріотів України чи просто шанувальників здорового способу життя.
Чекаємо кілька слів у відповідь (любою мовою). 

З повагою Ігор Кобзар представник Міжнародної федерації Бойового Гопака.

Україна
Дніпропетровськ
Славна козацька земля!!!

Міжнародна федерація Бойового Гопака - http://hopala.org

igorkobzar@i.ua

Uchytel

Верховний Учитель Бойового Гопака

Павлів Віктор Іванович, Учитель Бойового Гопака

Незабаром мине 10 років як я досліджую життя Засновника стилю Пилата Володимира Степановича. Життя Учителя достойне поваги і наслідування. Вирішив написати про В.С.Пилата, тому що частенько буваю у різних гопаківських громадах і мене дуже сильно здивувало те, що багато хто з учнів, що вивчають створене Учителем бойове мистецтво, надзвичайно мало знають про самого Засновника.
Засновник Бойового Гопака Пилат Володимир Степанович народився у Львові Продовжувати читання Лист українцям Берліна

Генерал-отаман українського козацтва у Європі відвідав Прикарпаття


Івано-Франківське місто Коломию відвідав генерал-отаман українського козацтва у Європі, француз українського походження – Григорій Лагойдюк.

В рамках візиту він зустрівся зі студентами-французами Коломийського педагогічного коледжу. Мета зустрічі – відзначення 360-річчя національно-визвольних змагань, розпочатих Богданом Хмельницьким та удосконалення знань студентів. Відео про подію можна переглянути  на http://www.ua-reporter.com

Невгамовний козак із Шалетт

Ой, Григорій Лагойдюк з козацького роду,
уже давно йде світом гук від його походу.
Козаків зібрав загін у місті Шалетті
і пішов гуляти він та й по всій планеті.

Ці рядки з пісні, яку написав письменник Петро Ребро із Запоріжжя, про козака, сина українських емігрантів із Прикарпаття. Нещодавно герой пісні приїхав із Франції, не міг не відвідати місто над Прутом, а завітавши до редакції, поділився спогадами про своє життя, “козацькі походи”.

Народився повоєнного року в Австрії, замешкав у Франції. Батько, обдарований скрипаль, родом із Росохача Городенківщини, мати з Джурова, що в Снятинщині. Покинули Україну 41-го в надії на краще життя. Відколи Григорій пам’ятає себе, завше жили як українці, у сім’ї батько намагався прищепити любов до мистецтва, усього рідного, близького серцю українського. Не раз малий Грицько цікавився в тата, коли ж вивчатиме французьку, і чув у відповідь: “Ану, синку, повтори ще раз, що ти хотів. Запам’ятай: ми тут у своєму домі, а Франція – за вікном”. Це означало, що більше не варто запитувати про таке. Продовжувати читання Генерал-отаман українського козацтва у Європі відвідав Прикарпаття

Повідомлення про події в Україні в німецьких ЗМІ сповнені стереотипів


Україна у дзеркалі західних мас-медіа
(червень 2007 року)

На період з 01.06.07 по 30.06.07 на Інтернет-сервері “Brama.com” (США) було
представлено 172 інформаційних повідомлення від об’єднаного корпункту BBC
Monitoring Service та Financial Times стосовно України.
Зазначені повідомлення класифіковано за тональністю («нейтральні”, “позитивні”,
“негативні”) з позицій їх потенційного впливу на сприйняття західною аудиторією іміджу України. У результаті проведення контент-аналізу із загальної кількості повідомлень (172):
♦ позитивну тональність мали 26(15%);
♦ негативну – 57(33%);
♦ нейтральну – 89(52%).
Аналіз показує, що за вказаними критеріями істотно переважає нейтральна
інформація.
Проаналізувавши інформацію за тематичними напрямами, виявляється, що у
повідомленнях стосовно внутрішньої політики негативна та нейтральна тональність майже врівноважена (1:1). У сфері зовнішньої політики рівнозанчною є позитивна та негативна тональність (1:1). Також спостерігається співвідношення негативної і нейтральної тональності у сфері економіки; позитивної та нейтральної у соціальній галузі.
Аналіз показує, що за вказаними критеріями істотно переважає нейтральна
інформація, а також спостерігається різке зменшення позитивної інформації щодо України.
Дослідження проводилось також за темами:
політична криза в Україні;
свобода слова;
Україна – НАТО;
Україна – ЄС;
питання реформування та законотворчий процес в Україні;
Україна-Росія;
Україна – Польща.
Повідомлення за тематичною спрямованістю й тональністю
Тематика К-сть (+) (-) ( 0)
Внутрішня політика 75 5 32 38
Зовнішня політика та міжнародні
відносини
50 9 9 32
Економіка 30 7 12 11
Екологія 0 0 0 0
Енергетика 3 1 0 2
Соціальна сфера 10 4 2 4
Військова сфера 3 0 1 2
Свобода слова 1 0 1 0

У с ь о г о 172 26 57 89
У в і д с о т к а х 15% 33% 52%
Загальні медіа – тенденції
Повідомлення про події в Україні в німецьких ЗМІ сповнені стереотипів. Продовжувати читання Повідомлення про події в Україні в німецьких ЗМІ сповнені стереотипів

„Редакторські настанови Бі-Бі-Сі”


Найостанніша версія „Редакторських настанов Бі-Бі-Сі” тепер є доступною для україномовної аудиторії. Українська Служба Бі-Бі-Сі здійснила переклад цієї „настільної книги” журналістів Бі-Бі-Сі, де стисло викладено засади та принципи роботи корпорації.

„Редакторські настанови Бі-Бі-Сі” є особливо актуальними для мультимедійного медіа-ринку України, що бурхливо розвивається”, – заявив директор Всесвітньої Служби Бі-Бі-Сі Найджел Чепмен, презентуючи книгу у Києві. В ході її запуску Українська Служба Бі-Бі-Сі намагалася з”ясувати, наскільки актуальними є журналістські принципи Бі-Бі-Сі для українського медіа-ринку.

Щось на кшталт „Редакційних настанов” існує в українських ЗМІ, погоджується більшість експертів. Український „Закон про друковані ЗМІ” передбачає, що редакційна політика має прописуватися в статутних документах. Але найчастіше, кажуть експерти, тих документів журналісти так і не бачать. Таким чином, редакції функціонують за „неписаними” правилами.

Принцип безсторонності, який сповідує Бі-Бі-Сі, з труднощами приживається на українському грунті. Нейтральність тут часто покрактовуюється як відсутність позиції.
„Переконати редакторів у власників, що треба мати безсторонню журналістику, неможливо, – каже Сергій Гузь, голова Незалежної профспілки журналістів. – Деякі редактори вважають, що ці чи інші політики є поганими апріорі, і про них так і будемо говорити.”

Регіони вириваються вперед

Сергій Гузь переконаний, що в регіонах справа з журналістською незалежністю просунулася набагато далі, аніж в столиці чи великих містх. „В регіонах вже є прецеденти, коли власники заробляють гроші лише на іхній газеті, і тут вже приклади об”єктивної журналістики.” Цей феномен здається пов”язаний з розміром бізнесу власника. Люди, що вкладали гроші в друковані ЗМІ в регіонах, – це бізнесмени середньої руки, що мали зайвих кілька тисяч доларів. Зараз вони починають розуміти, що саме незалежна журналістика стає ключем до прибутковості, – вважає експерт.

Мачек Бернатт-Рещинський, Анатолій Бобилєв та Юрій Сторожук на церемонії презентації

Водночас, це не спрацьовує в електронних медіа, власники яких, як правило, є одночасно „власниками заводів та пароходів”, каже Олександр Ткаченко, колишній Генеральний продюсер „Нового каналу”. „Тому вони в першу чергу керуються інтересами „заводів та пароходів”, а не редакційної незалежності”- робить висновок він. Продовжувати читання „Редакторські настанови Бі-Бі-Сі”

“Зовнішній імідж України в світлі англомовної преси”


Історіографія питання іміджу України на сторінках російської та американської преси

О.В. Голік


У статті систематизовано та проаналізовано наукові праці, що відображають формування пресою США та Росії іміджу України від 1991 р. і до сьогодні. Визначено основні тенденції і закономірності, динаміку й чинники, що безпосередньо впливають на цей процес.Унаслідок відсутності потужного українського інформаційного ринку, слабкості представлення нашою державою української тематики у світі вибудовується спотворений образ України, складається хибне уявлення про розвиток її зовнішньої та внутрішньої політики, що негативно впливає на її міжнародний авторитет. Нині Україна перебуває у залежності від закордонних інформаційних структур і ЗМІ у справі формування світової громадської думки про себе. Крім того, поки що вона нездатна протистояти агітаційно-пропагандистським та маніпулятивним акціям інших держав, які через пряме втручання в український медійний простір намагаються забезпечити свої політичні та економічні інтереси.У сучасній журналістикознавчій науці проблема формування зовнішнього образу України мас-медіа, зокрема американськими та російськими, ще не має цілісного, комлексного відображення. Тому аналіз доробку наукових статей про імідж України у друкованих ЗМІ США та Росії від 1991 р. і до сьогодні дозволить простежити динаміку кількості повідомлень про Українську державу, їх емоційне навантаження (позитивний чи негативний образ України та українців висвітлюється), тематику, що найчастіше відображається; чинники зростання інтересу до зовнішнього та внутрішнього життя східноєвропейської країни. Тож дана стаття є здобутком не лише історії (систематизовано та проаналізовано наукові праці з цього питання), а й теорії та практики журналістики (визначено журналістикознавчі аспекти, які безпосередньо впливають на формування уявлень про державу).

До переліку аналізованих праць, наведених у хронологічній послідовності їх опублікування, належать: “Політичний портрет Української держави на сторінках “New York Times” Н. Габар [1], “Образ України у світлі концептуальних метафор (на матеріалі публікацій газети “The New York Times”)” Н. Чабана [2], “Моніторинг російських ЗМІ – погляд із Києва (серпень – вересень 1999 р.)” Є. Пліска, О. Леонова [3], “Реферативно-аналітичний звіт з моніторингу російських друкованих ЗМІ “Україна” (25 жовтня – 19 листопада 1999 р.)” [4], “Інтернешнл Геральд Тріб’юн – світова якісна газета” О. Ольхіної [5], “Волл–Стріт джорнел юроп” – європейська версія однієї з найпопулярніших газет США (за матеріалами видання, опублікованими протягом квітня – листопада 1999 р.)” Н. Войтко [6], “Зовнішній імідж України в світлі англомовної преси” О. Бойко [7], “Україна у дзеркалі західних засобів інформації” О. Бутирського [8].

Порівняльний аналіз наукових статей про образ України в американській пресі. Продовжувати читання “Зовнішній імідж України в світлі англомовної преси”

Україномовна Україна


praporВислів “Україномовна Україна”, на який я натрапила на сторінці http://groups.germany.ru, привернув увагу. “Німецькомовну Німеччину” чи “російськомовну Росію”, не кажучи вже про “англомовну Англію”, на сторінці російськомовних німців не знайшла. Та й видавалося воно дивним подібне шукати. Україномовна Україна, як і музична музика, голуба голубизна чи жовта жовтінь, становила ряд тавтологічний, проте ні в кого не викликала непорозуміння. Принаймі на сторінці германі.ру.  Отже, роксоланське роксоланство в Німеччині гуртується навколо мовної мови. Дуже позитивний факт! Щоправда, доступу  до групи я не отримала:

“україномовна Україна

наша група для тих українців та українок, що сумують за рідною мовою і говорять українською. Ласкаво просимо! 🙂

Заявки до вступу в групу без попереднього повідомлення адмінам, а також користувачів менш ніж зі 100 загальними повідомленнями, НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!”

Впіймавши облизня, перейшла до  не менш цікавої групи на германі. ру “Гражданам Украины:консульский учет, обмен паспорта“. Тут впіймала цілу купу цікавої інформації, якої і на сторінці посольства України в Німеччині не знайдеш. Все, що стосуєтся консульських питань і їх вирішення, громадяни України з власного досвіду виклали одні для одних. Дійсна взаємодопомога, коли допомоги від посольства в інформаційних питаннях не дочекатися.

Від української громади послу України в Німеччині Зарудній Н.М. мною в електронній формібуло відправлено прохання  завести на інтернет-сторінці посольства функцію запитань і відповідей між посольством і громадою, посольство відмовчалося. Натомість інтернет-порталом украініанс.де  було запропоновано вести модераторство між посольством і українцями. Люди мали задавати питання посольству на електронну адресу украініас і відповідно їх відшліфовані від матюків (як пояснила редакція украініас) питання мали бути переслані посольству. Потім мав би бути зворотній ланцюг, але я вже стратилась в ньюансах бюрократичного підходу, тому решту додумайте самі. Бажаний всіми сервіс “Часто задаваних питань”, не кажучи вже прямого звязку “Задай питання послу” поки не відбувся. Натомість, українці самі собі організували консульський відділ. Подаю деякі витримки зі сторнінки германі. ру:

Вопрос: Обязателен ли консульский учет?


Ответ: Нет. Согласно закону Украины “О гражданстве” консульский учет не является обязательным.

Вопрос: Я состою на консульском учете, утерял паспорт. Что мне нужно сделать чтоб получить новый?
Ответ: Список документов есть на сайте консульства
http://www.mfa.gov.ua/germany/ua/publication/content/13472.htm

Вопрос: Я утерял паспорт, на консульском учете не состою. Здесь состою в браке с немецким гражданином (или мой супруг имеет NE). Что мне нужно сделать чтоб получить новый паспорт? Продовжувати читання Україномовна Україна