Яким чином українська народна пісня опинилася у полі зору німецького композитора?


Станіслав Цалик

переклад з російської Софії Скачко

У петербурзькій громадській бібліотеці зберігається унікальня реліквія – зошит великого німецького композитора Людвіга ван Бетховена. А в ньому – власноручні нотні записи композитора, котрі він здійснив у 1816 році, серед них шість пісень (без тексту). Одна з мелодій – мотив відомої української пісні “Їхав козак за Дунай…”.

 

Яким чином українська народна пісня опинилася у полі зору німецького композитора?

 

Згідно з однією версією, пісня потрапила у Німеччину разом з солдатами російської армії, що воювала з Наполеоном – серед переможців було чимало українців. Існує ще й інша версія, згідно якої пісню привезла німецька мандрівниця Ельза Рьоке після відвідин Росії та України у 1796 році.

 

Найпереконливішою видається все-таки наступна версія.

 

Замешкавши з 1792 році у Відні, Бетховен познайомився із сином останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії. Посольська садиба у Відні з її славнозвісними музичними вечорами була своєрідним “українським острівцем” – тут незмінним успіхом користувалася саме українська музика у виконанні українських співаків та бандуристів.

 

З 1806 року Бетховен разом з іншими знакомитостями того часу був частим відвідувачем посольських вечорів.  Не є таємницею, що композитору сподобалися почуті тут українські пісні – надзвичайно мелодійні, співочі і захопливі.  Андрій Розумовський замовив Бетховену три квартети, і композитор виконав замовлення. В першому квартеті він використав мелодію української народної пісні  “Ой надворі метелиця”, в другому і третьому – варіації на тему пісні “Од Києва до Лубен”.

 

Цікаво те, що саме ці три квартети вважаються вершиною творчості Бетховена. Знаменитий французький письменник Ромен Ролан з захопленням відгукувався про ці твори: “Не наважусь навіть сказати, що вони кращі за всі інші квартети. Окрім ориґінального замислу і нечуваної відваги вони характеризуються симфонічною довершеністю звучання”.

 

Зацікавився Бетховен і українським танцем “Козачок”. Його мелодію композитор використав у своїй творчості двічі: у 8-ій сонаті для скрипки та фортеп’яно, а також у першій частині 16-ої сонати для фортеп’яно.   Мелодії козацьких пісень, почуті у Розумовського, містяться у заключній частині “Апасіонати” (Соната №23, Опус 57) і в славетній 9-ій симфонії, а в одній із його сонат звучить українська пісня “Одна гора високая”…

Не раз звертався великий композитор до пісні “Їхав козак за Дунай…”. Вперше – у 1815–1816 роках, готуючи збірку шотландських (!) народних пісень, яку у нього замовив единбурзьский видавець Г.Томсон. Працюючи над збіркою, композитор вирішив додати до шотландських пісень ще й слов’янські, видавши збірку під іншою назвою – “Пісні різних народів”. Тоді він і завів зошит, про який йшлося на початку статті. З невідомих причин маестро так і не відіслав зошит видавцю. Зошит зберігався в архіві композитора, а після його смерті потрапив на аукціон, таким чином опинившись у петербурзькій громадській бібліотеці.

 

Дещо пізніше Бетховен знову повернувся до уподобаної ним української пісні, цього разу він опрацював її для голосу у супроводі фортеп’яно, скрипки і фіолончелі. Втретє він взявся за цю пісні у 1810 році, створивши нову обробку для фортепіано і флейти (Опус 107). Ця робота вийшла у світ у тому ж році в збірнику “Варіації на російську тему” (Україна в той час входила у склад Російської імперії).

 

В тім, не лише Бетховен захоплювався піснею “Їхав козак за Дунай…”. У 1818 році німецький та австрійський композитор Йоган Гуммель, учень Моцарта, створив чудову обробку цієї пісні для фортепіано, віолончелі та флейти (Опус 78). У 1839 році її обробив для чоловічого хору німецький композитор Йоган-Крістіан-Фрідріх Шнайдер. Як наслідок, численні самодіяльні колективи та хори, яких в той час було чимало в Німеччині, почали виконувати цю пісню і зробили її досить популярною в Європі.

 

Варіації на тему “Їхав козак за Дунай…” написав також італійський композитор Томмазо Траетта, а італійський переклад – Домініціс. Французький переклад пісні було здійснено кимось з польських емігрантів, яких тоді було чимало в Парижі. Скоріш за все автор перекладу Совінський, який опублікував французький переклад пісні у своїй збірці “Польські народні і популярні пісні”. Однак справжню популярність у Франції ця українська пісня завдячує польському композитору і скрипалю, учню великого Ніколо Паганіні, – Каролю Липинському, котрий з великим успіхом виступав у Парижі, виконуючи серед інших і “Їхав козак за Дунай…”.  У 1814 році Вітезлав Ганка опублікував у Відні переклад “Їхав козак за Дунай…” на чеську.

У 1815 році в американському місті Філадельфія були надрууковані ноти цієї пісні та її англійський переклад. Наступного року ноти і текст були видані в англійській столиці Лондоні, а в 1822-му в американському Балтиморі. Ось фрагмент одного з перекладів:

 

THE COSSAC AND HIS LOVE

Mounted on his sable steed,

Hurry to war the bold Cossac;

Tender accents check his speed,

Fondly call him back.

She. Gallant youth, Love

bids thee stay;

Mark those tears that flow

for thee;

Yet, if needs thou must away;

Think, oh, think of me.

 

На початку ХХ століття у США з’явилися нові переклади цьої пісні. Нею зацікавилися співаки, композитори, аранжувальники. У 1925 році вона увійшла в оперетту  «Song of the Flame» (“Пісня вогню”) як центральний дует усього твору – його виконують закохані у час розлуки. Ця оперетта мала шалений успіх, йшла на сцені Нью-Йоркської опери 219 разів поспіль (!), а наступного року її зняли на кіноплівку. Українську мелодію для цієї оперетти аранжували відомі американські композитори Герберт Стосат, автор музики до багатьох голівудських фільмів, і славнозвісний Джордж Ґершвін.  Між іншим Ґершвін провів дитинство в Нью-Йорку на вулиці, яку називають “Малою Україною” –   либонь, там мешкало чимало еміґрантів з України. В будь-якому випадку, за словами самого Ґершвіна, він з самого дитинства був непогано знайомий з українцями та їх піснями…

 

У тому ж 1925 році в США вийшло фундаментальне багатотомне видання “Міжнародна бібліотека музики для вокалістів”. У VI томі серед найкраших пісень всіх часів і народів надрукована і українська –  “Їхав козак за Дунай…”.

російською:

В Петербургской публичной библиотеке хранится уникальная реликвия – тетрадь великого немецкого композитора Людвига ван Бетховена (Beethoven). В ней – собственноручные нотные записи композитора, сделанные им в 1816 году, в част­ности, ноты (без слов) шести песен. Мелодия одной из них – это мотив по­пулярной украинской песни «Їхав козак за Дунай…».

Каким образом украинская народная песня оказалась в поле зрения немецкого композитора?

Согласно одной из версий, песня попала в Германию вместе с солдатами русской армии, воевавшей с Наполе­оном – среди победителей было немало украинцев. По другой версии, песню привезла немецкая путешественница Эльза Рёке, в 1796 году побывавшая в России и Украине.kozak-za-dunaj

Самой убедительной всё же следует признать следующую версию.

Живший с 1792 года в Вене, Бетховен познакомился с сыном последнего украинского гетмана Кирилла Разумовского – Андреем Разумовским, послом России в Австрии. Посольский особняк в Вене с его знаменитыми музыкальными вечерами являлся своеобразным «украинским островком» – здесь неизменным успехом пользовалась именно украинская музыка в исполнении украинских певцов и бандуристов.

С 1806 года Бетховен, наряду с другими знаменитостями того времени, был частым посетителем посольских вечеринок. Ни для кого не секрет, что компо­зитору понравились услышанные здесь украинские песни – удивительно мелодичные, певучие, захватывающие. Андрей Разумовский заказал Бетховену три квартета, и композитор выполнил этот заказ. В первый квартет он включил мелодию украин­ской народной песни «Ой надворі метелиця», во второй и третий – вариации на тему песни «Од Києва до Лубен».

Примечательно, что именно эти три квартета являются одной из вершин творче­ства Бетховена. Знаменитый французский писатель Ромен Роллан (Rolland) с восторгом отзывался об этих произведениях: «Я отважусь даже сказать, что они выше всех квартетов. Кроме оригинальной вы­думки и неслыханной отваги, они характеризуются симфоническим совершенством зву­чания».

Интерес Бетховена вызвал и украинский танец «Казачок». Его мелодию композитор использовал в своем творчестве дважды: в 8-й сонате для скрипки и фортепиано, а также в первой части 16-й сонаты для фортепиано. Мелодии казацких песен, услышанных у Разумовского, маэстро включил в заключительную часть «Апансионаты» (Sonata No.23, Op.57) и знаменитую 9-ю симфонию, а в одной из его сонат звучит украинская песня «Одна гора високая»…

К песне «Їхав козак за Дунай…» великий композитор обращался несколько раз. Впервые – в 1815–1816 годах, готовя сборник шотландских (!) народных песен, который ему заказал издатель из Эдинбурга Г. Томсон. В процессе работы у ком­позитора возникла идея добавить к шотландским песням ещё и славянские, из­дав сборник под новым названием – «Песни разных народов». Тогда-то им и была заведена тетрадь, о которой говорилось в начале этой статьи. По неизвестным при­чинам маэстро так и не отослал тетрадь издателю, она хранилась в архиве компо­зитора, а после его смерти была продана на аукционе, откуда и попала в Петер­бургскую публичную библиотеку.

Чуть позднее Бетховен вновь возвратился к понравившейся ему украинской песне, на этот раз обработав ее для голоса в сопровождении фортепиано, скрипки и виолончели. В третий раз он обратился к песне в 1810 году, сделав новую об­работку – для фортепиано с флейтой (Op. 107). Эта его работа увидела свет в том же году в сборнике «Вариации на русскую тему» (Украина тогда входила в состав Российской империи).

Впрочем, не только Бетховен восхищался песней «Їхав козак за Дунай…». В 1818 году немецкий и австрийский композитор Иоганн Гуммель (Hummel), ученик Моцарта, сделал прекрасную обработку этой песни для фортепиано, виолончели и флейты (Op. 78). В 1839 году ее обработал для мужского хора немецкий композитор Иоган-Кристиан-Фридрих Шнайдер (Schneider). В результате множество самодеятельных кол­лективов и хоров, которых тогда было множество в Германии, стали исполнять эту песню, сделав ее чрезвычайно популярной в Европе.

Вариации на тему «Їхав козак за Дунай…» сделал также итальянский компози­тор Томмазо Траэтта (Traetta), а итальянский перевод – Доминицис. Французский перевод песни был сделан кем-то из польских эмигрантов, которых тогда было немало в Париже. Вероятнее всего – Совинским, опубликовавшим фран­цузский перевод песни «Їхав козак за Дунай…» в своем сборнике «Польские народ­ные и популярные песни». Однако настоящей популярности во Франции эта украин­ская песня обязана польскому композитору и скрипачу, ученику великого Николо Паганини – Каролю Липинскому, который с огромным успехом выступал в Па­риже, исполняя, среди прочих, и эту песню. В 1814 году Витезслав Ганка опубли­ковал в Вене перевод песни «Їхав козак за Дунай…» на чешский язык.

В 1815 году в американском городе Филадельфия были напечатаны ноты этой песни и ее английский перевод. В следующем году ноты и текст были изданы в английской столице – Лондоне, а в 1822-м – в американском Балтиморе. Вот фрагмент одного из переводов.

THE COSSAC AND HIS LOVE
Mounted on his sable steed,
Hurry to war the bold Cossac;
Tender accents check his speed,
Fondly call him back.
She. Gallant youth, Love
bids thee stay;
Mark those tears that flow
for thee;
Yet, if needs thou must away;
Think, oh, think of me.

В начале ХХ века в Соединенных Штатах появились новые переводы этой песни. Ею заинтересовались певцы, композиторы, аранжировщики. В 1925 году она была вклю­чена в оперетту «Song of the Flame» как центральный дуэт всего произведения – его исполняют влюбленные во время разлуки. Эта оперетта имела огромный успех, шла на сцене Нью-Йоркской оперы 219 раз подряд (!), а в следующем году была снята на кинопленку. Украинскую мелодию для этой оперетты аранжировали из­вестные американские композиторы Герберт Стосат, автор музыки ко многим гол­ливудским фильмам, и знаменитый Джордж Гершвин (Gershwin). Между прочим, оказалось, что Гершвин провёл детство в Нью-Йорке на улице, носящей название… «Малая Украина» (!) – вероятно, там проживало немало эмигрантов из Украины. Во всяком случае, по словам самого Гершвина, уже с детства он был неплохо знаком с украинцами и их песнями…

В том же 1925 году в США вышло фундаментальное многотомное из­дание «Международная библиотека музыки для вокалистов». В VI томе среди луч­ших песен всех времен и народов напечатана и украинская – «Їхав козак за Дунай…».
By Stanislav Tsalyk

3 thoughts on “Яким чином українська народна пісня опинилася у полі зору німецького композитора?

  1. Beethoven Opus 107-7 Minka variations.
    Based on a Ukrainian folk song, this version is performed on piano and violin, instead of the usual piano and flute:

  2. VOVO :
    Якщо маєте фото, то викладайте, будь ласка!

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s