Ідея була сформульована в 1997 р. проф. Богданом Осадчуком


професор Осадчук, квітень 2009Діаспора соціальна має одну складову: діаспоряни старшого покоління, що потребуюють опіки. Доля цих людей складалися в післявоєнний час, на чужині в важких умовах становлення. Багато з тих, хто здолав перешкоди чужинецького буття, не забув також ідеали, які привіз з України. Багато хто творив нові ідеали і творить по цей день.

Не можу не повернутися до особистості професора Осадчука, з яким мала нагоду познайомитися ближче в Берліні. Історія пана Богдана, що розпочала соціальну тематику на блозі Хата скраю, не завершилася на цьому. Пан Богдан поступово долає наслідки ускладнень зі здоров’ям. Його перевели з лікарні Санкт-Гертруден до реабілітаційного центру Мальтезе, звідки вже пан Богдан сам себе перевів додому. Останній мій візит до лікарні Мальтезе виявився безрезультатним. В приймальній лікарні мене повідомили, що професора Осадчука виписали за власним бажанням. Причина – конфлікт. Не бажаючи вдаватись до деталей, по телефону запитую колишнього пацієнта Мальтезе, чи все є в порядку? “Так, приїжджайте, будемо працювати”, – ледве переводячи дихання, проказав пан Богдан до телефону. Консультуюся з його приватною лікаркою. Відповідь однозначна: “Ніякої праці! Спокій і ще раз спокій. Пацієнту потрібно організувати піклування вдома. Ми цим займаємося. Йому ще треба принаймі кілька днів для кращої форми”. Вже сьогодні пан Осадчук бадьорим голосом з перших слів на мене “наїхав”: “Ви чому мене ігноруєте?”. Наступними днями запланували провести робочі зустрічі. Пана Осадчука хвилює понад усе подальша доля Європейського колеґіуму польських і українських університетів. Поки професор не зовсім задоволений положенням його проекту, ідея якого належить йому по-праву.

“Ідея Колеґіуму
Європейський колеґіум польських і українських університетів є польсько-українською освітньою установою, заснованою польськими та українськими університетами: Університетом Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща), Люблінським католицьким університетом Йоана Павла ІІ (Польща), Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (Україна), Львівським національним університетом ім. Івана Франка (Україна) та Національним університетом „Києво-Могилянська Академія” (Україна). Головною метою Колеґіуму є формування майбутньої польської та української еліти, що діяла б на благо співпраці між обома країнами, а також знала й розуміла специфіку і вразливість сусідів. Особливе місце в місії ЄКПіУУ займає європейський вимір: Колеґіум прагне активно формувати європейську свідомість молодих поляків та українців, а також молодих людей з інших країн Центрально-Східної Європи для того, щоб вони продовжували справу європейської інтеграції.

Ключовим аспектом діяльності Колеґіуму є введення проблематики Центрально-Східної Європи, у тому числі польсько-української проблематики, до сфери європейських наукових досліджень. З іншого боку, його завданням є сприяння розвиткові польсько-української наукової співпраці, що особливо важливо у час, коли польсько-український кордон став кордоном Європейського Союзу. Майбутні випускники Колеґіуму повинні стати повноважними представниками української і – ширше – центральноєвропейської проблематики в Європі, що перебуває на шляху інтеграції.

Історія
Ідея виникнення польсько-українського вищого навчального закладу саме в Любліні – найбільшому польському місті біля кордону з Україною, яке відоме багатовіковими традиціями мультикультуралізму і співпраці з Україною, а водночас є важливим академічним центром, що спеціалізується на дослідженнях Центрально-Східної Європи, – була сформульована в 1997 р. проф. Богданом Осадчуком, професором Берлінського Вільного Університету, відомим українським еміграційним істориком і публіцистом. Ця ідея зустріла відгук у академічному середовищі Любліна, передовсім із боку видатного польського медієвіста проф. Єжи Клочовського, директора Інституту Центрально-Східної Європи. Вона була також підтримана символічною для польської культури ХХ ст. постаттю – Єжи Ґедройцем, редактором видаваного в Парижі польського інтелектуального часопису „Культура”, котрий упродовж десятиліть домінації тоталітарних систем проголошував ідею співпраці держав і народів Центрально-Східної Європи. Символічним актом стало відкриття дошки з назвою Колеґіуму на будинку, де він розташований, тодішнім прем’єр-міністром України Віктором Ющенком (теперішній президент України) 27 жовтня 2000 р.

Результатом ужитих заходів стало підписання у грудні 2000 р. „Декларації щодо утворення Європейського Колеґіуму польських і українських університетів” та „Угоди про створення Європейського Колеґіуму польських і українських університетів”. Засновниками Колеґіуму стали два польські університети: Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні і Люблінський католицький університет та три провідні українські університети: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Львівський національний університет ім. Івана Франка і Національний університет „Києво-Могилянська Академія”, a також Інститут Центрально-Східної Європи в Любліні. Найвищий орган Колеґіуму – Конвент ЄКПіУУ – очолив проф. Єжи Клочовський, директор Інституту Центрально-Східної Європи, а першим Канцлером Колеґіуму (відповідник ректора) стала Єва Рибалт.

Перша інаугурація навчального року в ЄКПіУУ відбулася восени 2001 р., коли навчання в ЄКПіУУ розпочали майже сто молодих дослідників із Польщі та України. В інаугурації взяли участь президент Польщі Александр Квасьнєвський та тодішній президент України Леонід Кучма. Прийняті в той час перші слухачі ЄКПіУУ стали водночас аспірантами одного з п’яти вищих навчальних закладів Любліна: двох університетів засновників – Університету Марії Кюрі-Склодовської і Люблінського Католицького Університету, а також Сільськогосподарської Академії, Люблінської Політехніки та Медичної Академії, котрі також включилися у творення Колеґіуму. У 2002-2005 роках до ЄКПіУУ прийнято загалом понад 150 осіб. У 2005 р. навчання в Колеґіумі закінчила перша група аспірантів, кількадесят з-поміж них уже здобули науковий ступінь кандидата наук.

Сучасний стан Колеґіуму
На сьогодні в Колеґіумі навчається майже 150 аспірантів, переважно громадян України і Польщі, але також Білорусі, Казахстану, Литви, Молдови, Росії та Словаччини. Навчання в Колеґіумі триває чотири роки. Слухачі ЄКПіУУ є водночас аспірантами п’яти публічних вищах навчальних закладів Любліна: Університету Марії Кюрі-Склодовської, Люблінського католицького університету, Сільськогосподарської академії, Люблінської політехніки та Медичної академії. Під керівництвом професорів цих вищих навчальних закладів слухачі Колеґіуму працюють над своїми кандидатськими дисертаціями. Проблематика їхніх досліджень охоплює багато галузей науки, починаючи від гуманітарних наук, у тому числі історії, філології, культурології, історії мистецтва, філософії, включаючи теологію, психологію, соціологію, юридичні науки, політологію, міжнародні відносини, економіку, аж по математику, фізику, технічні та сількогосподарські науки. Існування Колеґіуму сприяє також ліпшому знайомству польських і українських дослідників із науковим доробком сусідньої країни. Слухачі Колеґіуму, які не є громадянами України, мають можливість відбути науковий стаж в українських вищих навчальних закладах.

У травні 2004 р. на засіданні у Києві найвищий орган Колеґіуму − Конвент ЄКПіУУ – прийняв рішення, що в майбутньому наукові дослідження, здійснювані в ЄКПіУУ, будуть зосереджуватися на проблематиці Центрально-Східної Європи в широкому розумінні, в галузях економіки, права, історії, мовознавства, літературознавства, культурології, філософії, соціології, політології, міжнародних відносин, педагогіки та психології. Тоді було обрано також нове керівництво Колеґіуму: Почесним Головою Конвенту став проф. Єжи Клочовський; Головою Конвенту − проф. Ян Поморський, історик, тодішній проректор УМКС; Заступником Голови Конвенту − проф. Микола Жулинський, колишній віце-прем’єр України, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Національної Академії Наук України; натомість Канцлером ЄКПіУУ − д-р Григорій Купріянович, історик з УМКС.

На даний час функціонування Колеґіуму фінансується з бюджету польської держави. Зі спеціальної дотації польського Міністерства національної освіти і спорту фінансуються стипендії для аспірантів та кошти їх навчання в окремих навчальних закладах. У минулі роки деякі стипендії оплачувалися приватними спонсорами. Від початку ісгування Колеґіуму на врегулювання чекає питання юридичного статусу цієї освітньої установи. На даний час фінансові засоби на діяльність ЄКПіУУ передаються через Університет Марії Кюрі-Склодовської.

Навчальна пропозиція ЄКПіУУ
Специфіка аспірантського навчання у Колеґіумі полягає також на тому, що слухачі, поза програмою спеціалізованих аспірантських курсів у окремих вищих навчальних закладах, мають також додаткову навчальну програму в ЄКПіУУ, яка має служити формуванню їх європейської ідентичності та розширенню їхніх знань про Центрально-Східну Європу.

Незалежно від обраного напрямку спеціалізованого аспірантського навчання слухачі ЄКПіУУ відвідують лекції, присвячені європейській проблематиці у широкому розумінні, що охоплює галузі політології, права, культурології, історії, філології, економіки, соціології, філософії. Ці лекції виголошуються видатними вченими як з України, так і з Польщі та інших країн Європейського Союзу.

Слухачі Колеґіуму мають також нагоду пізнати культуру і традиції Польщі та України. Громадяни України відвідують заняття з польської мови та лекції, присвячені культурі й історії Польщі, а громадяни Польщі – заняття з української мови та лекції з культури й історії України, натомість громадяни решти країн відвідують заняття, що наближають мову, культуру й історію як Польщі, так і України. Це дозволяє слухачам Колеґіуму безпосередньо користуватися з доробку і досягнень науки сусідньої країни, що надзвичайно важливо у дослідженнях Центрально-Східної Європи

Результати своїх наукових досліджень слухачі Колеґіуму представляють на щорічних Днях науки ЄКПіУУ. Виходить також „Річник ЄКПіУУ”, де слухачі мають можливість презентувати свої дослідження, незалежно від численних наукових публікацій, що вміщуються в інших виданнях. У 2002 та 2003 роках було видано два томи „Річника ЄКПіУУ”, на сьогодні в стадії приготування перебуває наступний том.

Суспільна роль Колеґіуму
Діяльність Колеґіуму служить формуванню молодої проєвропейської української еліти. Завдяки ЄКПіУУ молоді українці пізнають дійсність Європейського Союзу, спостерігають позитивні зміни, що відбуваються в Польщі внаслідок європейської інтеграції, врешті, здобувають теоретичні знання про ЄС. Природним чином вони стануть проєвропейським лоббі в Україні. Нагодою для виявлення власної громадянської позиції стала для слухачів Колеґіуму „помаранчева революція”, в якій багато з них брали активну участь.

Колеґіум є також місцем розбудови дружніх і партнерських стосунків між Польщею та Україною, місцем не лише інтенсивних наукових досліджень, але й рефлексій з приводу польсько-українських стосунків та спільної історії цих народів, а також їх сучасності й майбутнього. Тут відбуваються важливі дебати і дискусії на тему взаємних стосунків у минулому і в сьогоденні, а також про сучасні перспективи і ситуацію обох країн. Циклічно відбуваються Відкриті Лекції ЄКПіУУ, які виголошують видатні вчені з України, Польщі та інших країн Європейського Союзу.

ЄКПіУУ також провадить діяльність на благо кращого знайомства поляків та українців, презентації обох країн у загальноєвропейському контексті. Завдяки навчанню в Колеґіумі молоді українці добре пізнають Польщу, польську мову і культуру, аналогічно поляки мають контакт із українською мовою і культурою. Надзвичайно важливим аспектом місії Колеґіуму є якраз можливість взаємного пізнання і співпраці.

У Колеґіумі також проводиться різноманітна діяльність у справі презентації в Польщі (а в майбутньому також в інших країнах ЄС) української науки і культури. Особливу роль відіграє тут Центр української мови і культури, що твориться в рамках ЄКПіУУ. Разом із регіональними інституціями культури він організовує багато заходів, у тому числі „Четверги з українською культурою”, які представляють цікаві явища в сучасній українській культурі. У ЄКПіУУ реалізується також проект створення польськомовного інтернет-порталу, присвяченого українській культурі – „Золоті ворота” – українська культура онлайн, метою якого є полегшення полякам та всім, хто знає польську мову (яка вже є однією з офіційних мов ЄС), ближче познайомитися з українською культурою. Нещодавно Колеґіум разом з іншими науковими і культурними інституціями Любліна взявся за організацію І Воєводського декламаторського конкурсу української поезії та прози.

Аналогічним чином Колеґіум провадить діяльність у напрямку популяризації польської культури в українському суспільстві. У 2005 р., спільно з Видавництвом УМКС, ЄКПіУУ видав найповніший на сьогодні том перекладів поезії Віслави Шимборської українською мовою у виконанні слухача Колеґіуму Андрія Савенця під назвою Версія подій. Опубліковано також (спільно з Видавництвом УМКС) бібліофільське видання Поеми про місто Люблин Юзефа Чеховича у перекладі українською мовою. Готуються також наступні публікації польської літератури українською мовою.

Перспективи
Розширення Європейського Союзу в 2004 р., у тому числі вступ Польщі до ЄС, відкриває перед Європейським колеґіумом польських і українських університетів нові перспективи, але ставить також нові важливі завдання. В нових умовах ЄКПіУУ повинен стати сучасною європейською інституцією вищої освіти, що здійснює підготовку на рівні аспірантури згідно з вимогами Болонської декларації. Він повинен стати вищим навчальним закладом з особливими завданнями і особливою роллю, котра служила б справі поширення європейського освітнього простору на країни, що залишаються поза Європейським Союзом, а особливо на Україну.

Колеґіум може не лише відіграти важливу роль для розвитку науки і наукової співпраці в Центрально-Східній Європі, але й сприяти інтенсифікації досліджень цього регіону нашого континенту в Західній Європі та позаєвропейських країнах.
<!–

Незабаром східний кордон Європи буде, значною мірою, пролягати між Польщею та Україною. В цій ситуації Польща повинна виконати сподівання Європейського Союзу, стаючи компетентним елементом європейської політики, а тому зрозумілим є створення Європейського колеґіуму польських і українських університетів у Любліні, одному з найбільших академічних центрів Східної Європи.

Необхідність створення такого навчального закладу підтвердив перший набір слухачів. Протягом місяця до Колеґіуму надійшло майже 400 вступних анкет від вихідців з України, Білорусі, Польщі.

Зміна в галузі досліджень ідеології Радянських часів, як наукової дисципліни, створила пустку в академічному світі, і з’явилось бажання заповнити її спеціалізованими дисциплінами як, наприклад, українознавство. Випускники західноєвропейських вищих навчальних закладів, які хотіли б вивчати такі дисципліни, повинні це робити в Північній Америці. Саме тому ЄКПіУУ розпочинає свою діяльність, яка має на меті задовольнити ці інтелектуальні, політичні й економічні поклики.

Колеґіум має намір пропонувати свої навчальні та дослідницькі програми вихідцям з країн Європи та Північної Америки, проте, його пріоритетна мета – це заохочення студентів та професорів з України до дискусії з західними освітніми закладами щодо питань недалекого майбутнього східного кордонуЄвропейського Союзу. Сподіваємося, що існування таких інституцій як Європейський колеґіум польських і українських університетів буде запобігати творенню нових кордонів в Європі. Згідно з вимогами Шенгенської угоди від 1 липня 2003 року Польща вводить візовий режим для жителів України. В 2000 році польський кордон перетнуло 6,1 млн жителів України, в той час як польські консульства у цілому світі, за той же період часу, видали лише біля 185 тис. віз.

Учасники
Слухачі Колеґіуму – це, насамперед, ті, хто в значній мірі зацікавлений проблематикою інтеграції Центрально-Східної Європи як з європейською громадськістю, так і, на загал, з відкритими, інформаційними суспільствами.

Навчальна програма
Навчальна програма складається з двох модулів. Перший модуль пов’язаний з напрямком освіти, обраним самим аспірантом серед програм, що пропонуються люблінськими навчальними закладами. У той же час слухач має опанувати навчальний блок, підготовлений Колеґіумом, в якому розглядаються такі питання:

  • Розуміння структур Європейського Союзу
  • Виклик глобалізації
  • Історія комунізму
  • Держава і релігія
  • Демократія та правлячі органи
  • Історія Центрально-Східної Європи
  • Право та економіка в трансформації Центрально-Східної Європи

Будемо раді пропозиціям інших дванадцятигодинних тижневих семінарів за участю слухачів, присвячених європейській інтеграції.

Співпраця
Колеґіум вже підписав угоди та декларації про співпрацю з декількома європейськими навчальними закладами, інші угоди – на етапі переговорів. З Колеґіумом співпрацюють:

Підтримка і спонсорство
Всі зацікавлені сторони, які прагнуть стабільного майбутнього Європи, розуміють вагу наукових справ Колеґіуму, будуть заохочуватися до підтримки цих справ на всіх рівнях. За фінансовою, науковою підтримкою будемо звертатися до вищих навчальних закладів, установ, міжнародних організацій.

Міністерство Освіти Польщі, яке з нагоди 10-ї річниці незалежності України створило спеціальний фонд для реалізації проекту Колеґіуму, пообіцяло внесок розміром 3,5 млн. злотих.

Адміністрація тільки одного з університетів-засновників, Університету Марії Кюрі-Склодовської, зробила внесок у розмірі майже 300 тис. злотих у відповідь на перші потреби Колеґіуму.

Родина Прушинських зробила внесок у розмірі 100 тис. злотих, завдяки чому в програмі змогло взяти участь 29 студентів з України.

14 серпня 2001 року з Канцелярії президента Ради Міністрів надійшла до Колеґіуму дотація розміром 440 тис. злотих.–>

© Європейський колеґіум польських і українських університетів
ekpu@ekpu.lublin.pl”

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s