Ідея була сформульована в 1997 р. проф. Богданом Осадчуком


професор Осадчук, квітень 2009Діаспора соціальна має одну складову: діаспоряни старшого покоління, що потребуюють опіки. Доля цих людей складалися в післявоєнний час, на чужині в важких умовах становлення. Багато з тих, хто здолав перешкоди чужинецького буття, не забув також ідеали, які привіз з України. Багато хто творив нові ідеали і творить по цей день.

Не можу не повернутися до особистості професора Осадчука, з яким мала нагоду познайомитися ближче в Берліні. Історія пана Богдана, що розпочала соціальну тематику на блозі Хата скраю, не завершилася на цьому. Пан Богдан поступово долає наслідки ускладнень зі здоров’ям. Його перевели з лікарні Санкт-Гертруден до реабілітаційного центру Мальтезе, звідки вже пан Богдан сам себе перевів додому. Останній мій візит до лікарні Мальтезе виявився безрезультатним. В приймальній лікарні мене повідомили, що професора Осадчука виписали за власним бажанням. Причина – конфлікт. Не бажаючи вдаватись до деталей, по телефону запитую колишнього пацієнта Мальтезе, чи все є в порядку? “Так, приїжджайте, будемо працювати”, – ледве переводячи дихання, проказав пан Богдан до телефону. Консультуюся з його приватною лікаркою. Відповідь однозначна: “Ніякої праці! Спокій і ще раз спокій. Пацієнту потрібно організувати піклування вдома. Ми цим займаємося. Йому ще треба принаймі кілька днів для кращої форми”. Вже сьогодні пан Осадчук бадьорим голосом з перших слів на мене “наїхав”: “Ви чому мене ігноруєте?”. Наступними днями запланували провести робочі зустрічі. Пана Осадчука хвилює понад усе подальша доля Європейського колеґіуму польських і українських університетів. Поки професор не зовсім задоволений положенням його проекту, ідея якого належить йому по-праву.

“Ідея Колеґіуму
Європейський колеґіум польських і українських університетів є польсько-українською освітньою установою, заснованою польськими та українськими університетами: Університетом Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща), Люблінським католицьким університетом Йоана Павла ІІ (Польща), Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (Україна), Львівським національним університетом ім. Івана Франка (Україна) та Національним університетом „Києво-Могилянська Академія” (Україна). Головною метою Колеґіуму є формування майбутньої польської та української еліти, що діяла б на благо співпраці між обома країнами, а також знала й розуміла специфіку і вразливість сусідів. Продовжувати читання Ідея була сформульована в 1997 р. проф. Богданом Осадчуком

«З історії еміграційного душпастирства»


Ігор Бриндак: «З історії еміграційного душпастирства»

Одна з останніх проблем нашої держави і суспільства – це нова українська еміграція. Від часу проголошення незалежности України велика кількість її громадян виїжджає за кордон найчастіше в пошуках роботи, хоча бувають й инші причини. Це кладе нові виклики не тільки перед державною владою та громадськими організаціями, але й перед Церквою, адже виникає потреба душпастирської опіки цих людей. Однак слід пам’ятати, що Українська Греко-Католицька Церква має відповідний історичний досвід такої діяльности. Настав час згадати найвизначніших осіб і події, які стосуються такого досвіду.

Важко простежити початки української еміграції. Історія зафіксувала імена деяких українців, котрі здобули визнання і славу на чужині, а це: і дочка князя Ярослава Мудрого Анна, котра стала королевою Франції, і дружина німецького імператора Євпраксія, і жінка турецького султана Роксолана, а також ректор Болонського університету Юрій Дрогобич, і герой оборони Відня 1783 року Юрій Кульчицький та инші. Але такі історичні факти не були масовою еміграцією. Перший численний виїзд українців на заробітки, як гласить історія, відбувся в час Тридцятилітньої війни (1818-1848 рр.). Ця часова віха мало досліджена  вітчизняною історіографією. Більшість людей про неї зовсім нічого не знають. Втім різні європейські джерела зафіксували перебування величезної кількости наших земляків, в першу чергу козаків, у різних європейських військах як найманців. Щоправда після війни більшість з них поверталась додому. Після Полтавської битви 1709 року з’явилася перша українська політична еміграція. Це був виїзд за кордон прибічників гетьмана Івана Мазепи. Дехто з них здобув визнання в чужих країнах, наприклад, генерал французької армії Григор Орлик був сином автора першої української конституції.

У цих перших українських діяспорах спеціяльної душпастирської опіки не здійснювалось, принаймні про неї немає відомостей. Нова хвиля української еміграції почалася в кінці XIX століття. Якщо з теренів підросійської України люди в пошуках кращого життя здебільшого виїжджали на Далекий Схід, то з тієї частини нашої країни, яка входила до складу Австро-Угорщини (Галичина, Закарпаття та Буковина), люди найчастіше вирушали за океан: у США, Канаду, Бразилію, Аргентину. Саме на цю хвилю еміграції звернено увагу в цій статті.

Здебільшого наші земляки виїжджали з рідних теренів у пошуках праці, позаяк в рідних краях було дуже важко знайти роботу і відповідний заробіток. Продовжувати читання «З історії еміграційного душпастирства»

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами


КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ:

Стаття 25.

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Як ця стаття виконується в Польщі:

Громадянам України, які опинилися у надзвичайних ситуаціях:

  • втрати документів;
  • заарештовані або затримані;
  • в разі нещасного випадку ( ДТП, хвороби) або смерті
  • можуть надати допомогу наступні консульські установи України в Республіці Польща:Консульський відділ Посольства України в РП:
    Адреса: 00-580, Варшава, Алея Шуха, 7

    Генеральне консульство України в м. Кракові:
    Адреса: 31-066, Краків, вул. Краківська, 41

    Генеральне консульство України в м. Гданську:
    Адреса: 80-278, Гданськ, вул. Хшановскєго, 60а

    У разі втрати документів громадянам України консульська установа надає наступну допомогу:

  • з’ясовує через органи внутрішніх справ України інформацію щодо підтвердження особи громадянина;
  • оформлює документи на повернення в Україну Свідоцтво на повернення в Україну
  • У випадку обмеження свободи громадянина України (арешт/затримання):
  • громадянин України має право вимагати від представників влади країни перебування в терміновому порядку поінформування найближчу консульську установу про арешти або затримання;
  • консульська установа може повідомити Вашим родичам в Україну про ситуацію, в яку Ви потрапили;
  • консул України має право невідкладно з’ясувати обставини Вашої справи через місцеву поліцію або районну прокуратуру;
  • консул України може відвідати Вас у місці ув’язнення;
  • консул України може інформувати Вас про особливості законодавства РП;
  • консул України має право вимагати щоб законодавство країни перебування застосовувалося по відношенню до Вас у повному обсязі, Продовжувати читання Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами

Українська іноземна юридична колегія


Українська іноземна юридична колегія постала у дні становлення незалежної України з метою забезпечення належного правового захисту українських громадян і юридичних осіб за кордоном, а також іноземних громадян і юридичних осіб в Україні.
Буде справедливим відзначити, що з-поміж українських адвокатських об’єднань Укрінюрколегія має чи не найдавнішу історію, яка починає свій відлік із 1937 року, коли було створено Представництво тоді ще – союзної Інюрколегії в Українській РСР.
Чимало з нинішніх спеціалістів Укрінюрколегії починали свою професійну діяльність саме біля тих витоків нашої структури – отже, нині вони мають величезний досвід і знання щодо вітчизняного, іноземного та міжнародного права в процесі їх багаторічного розвитку.
Якщо 70 років тому Інюрколегія започатковувалася як установа із ведення передусім спадкових справ за кордоном, то упродовж останніх 15 років діяльність Укрінюрколегії охопила практично всі галузі сучасного цивільного права.
Окрім ведення спадкових, сімейних, пенсійних, майнових справ, Укрінюрколегія займається правовим регулюванням бізнесу, а також опікується проблемами національного масштабу.
Зокрема, протягом 1996-2000 років Укрінюрколегія надала юридичне забезпечення у справі виплат ФРН та Австрією компенсацій 600 тисяч українців – колишнім остарбайтерам.
Нині Укрінюрколегія на постійній основі надає правову допомогу українським трудовим мігрантам, понад 5 мільйонів яких перебувають на заробітках у різних країнах світу.
З цією метою, задля підвищення рівня юридичних послуг нашим співвітчизникам, між Укрінюрколегією та МЗС України укладено Меморандум про співпрацю щодо правового захисту громадян України за кордоном.
Також, разом з МЗС України Укрінюрколегія виступила співзасновницею спеціалізованого Центру допомоги українцям за кордоном, який покликаний опікуватися проблемами українських трудящих-мігрантів. Центр засновано на початку 2005 року. Його відділення діють у Львові, Ужгороді, Донецьку, Одесі, Сімферополі – на базі реґіональних представництв МЗС; у консульських установах України за кордоном, а також в почесних консульствах України в тих державах, де працює найбільше наших громадян.
Сьогоднішня Укрінюрколегія представляє за кордоном інтереси великої кількості людей, а в її провадженні – тисячі справ. Продовжувати читання Українська іноземна юридична колегія