Хитрий корчмар в Баварії повісив біля своєї корчми оголошення: «Завтра пиво безкоштовне».


Блаженніший Любомир:
Перша реколекційна наука

(Притча про Закхея)

Слава Ісусу Христу!

З Божою допомогою починаємо дні духовної обнови. Що ми хочемо протягом цих днів зробити? У людей є такий звичай: коли вони зберуться разом – чи то вдома за обідом, чи у знайомих, чи на роботі, чи, як буває у Львові, біля пам’ятника Шевченку, – то починають говорити, як виправити світ , як зробити його кращим. Ми ж поміркуємо протягом цього часу, як виправити самих себе. Отже, наше завдання – пізнати стан своєї душі, подумати про своє ставлення до Бога, до самих себе і до ближніх.

Сьогодні ми роздумуватимемо над подією, описаною у Святому Євангелії, над зустріччю Ісуса Христа з Закхеєм. Хто такий Закхей? Це митар, вживаючи сучасний термін – податковий урядовець.

Cкажу декілька слів про те, як у давні часи відбувалося збирання податків. Ісус Христос жив у Палестині, яка була під окупацією Римської імперії. Римляни не дбали про окупований народ, вони стежили тільки за тим, щоб окупована провінція сплачувала податки і щоб люди не виступали проти своїх окупантів. Для збирання податків римляни наймали добровольців, даючи їм таку обіцянку: «Тому, хто зголоситься, ми дамо мандат і військову охорону. Ви повинні зібрати встановлену суму грошей, що зберете більше приписаного – то ваше». Отже, митар мав стільки грошей, скільки міг витиснути з людей, награбу­ вати.

Ісус Христос розповідає, що Закхей був багатим чоловіком. Це означає, що він міг здерти з людей набагато більше, ніж було встановлено. Одне слово, він збагачувався, кривдячи інших людей . Митарі співпрацювали з римлянами, тому народ, хоч і ненавидів їх, не мав змоги проти них виступити . В очах народу митарі були публічними грішниками. Це означало, що порядна людина не приставала до їхнього товариства.

Хочу звернути особливу увагу на один момент у притчі про Закхея. Ісус Христос вирушає у свою останню подорож до Єрусалима, в якому закінчиться Його земне життя. В цьому поході простежується певна урочистість. Народ виходить на вулиці, щоб побачити Господа, якого супроводжують апостоли. Згадаймо ті дні, коли приїжджав Папа: скільки людей висипало на вулиці, що б його привітати . Так було й тоді. Продовжувати читання Хитрий корчмар в Баварії повісив біля своєї корчми оголошення: «Завтра пиво безкоштовне».

Церква та виклики сучасної Європи


Блаженніший Митрополит Володимир

Свідомо утримуючись від політичної діяльності, УПЦ фактично не бере участі у суспільній дискусії щодо «цивілізаційного вибору», вважаючи, що Церква має виконувати свою спасенну місію за будь-яких історико-політичних умов. Водночас ми уважно стежимо за процесами євроінтеграції України, намагаючись адекватно відповідати на виклики нової культурної та суспільної ситуації.

З одного боку, євроінтеграція для нашої країни, що четвертий рік поспіль потерпає від політичної нестабільності, є очевидним благом. Складна дистрибуція влади між національними та наднаціональними інституціями, що є неодмінним наслідком вступу країни до Європейського Союзу, зменшує спокусливість влади як такої. Можливо, в ЄС рішення ухвалюються не так оперативно й ефективно, як би того хотілося, але вони є результатом складного компромісу та не залежать від волі однієї людини, якій властиво помилятися. Месіанську парадигму влади (що насправді часто виявляється лжемесіанством) заступає технократичний концепт. Влада десакралізується. Вона починає краще та ефективніше служити людям замість того, аби бути одержимою ідеями національної величі, які не мають нічого спільного з християнством.

З іншого боку, євроінтеграція містить і приносить із собою спокусу релятивізму. Її герої, її кумири вірять не в істину, а в компроміс. Засадничі цінності сучасної Європи – формальні. Схоже, що колиска християнської цивілізації шанує право бути (чи не бути) християнином більше за Христа. Сучасна Європа плекає святість свободи вибору. Та сама можливість вибору не може бути позитивною метою людського життя – лише його передумовою, не більше. Якщо ми запитаємо уявного середньостатистичного європейця про позитивні цінності, тобто зрештою для чого варто жити і за що варто помирати, він/вона, напевно, у відповідь промовчить. Можливо, це одне з покликань східноєвропейських народів – нагадувати зневіреній Західній Європі, що є цінності онтологічніші, глибші, принциповіші, аніж свобода вибору як така. Продовжувати читання Церква та виклики сучасної Європи

Коли святити паску? Запитай священника


На інтернет-сторінці Української Греко-католицької церкви є важлива функція

Запитуємо cвященика. При всій своїй занятості священник знаходить час відповісти на запитання людей. Прямий безпосередній контак з мирянами щодо їх проблем надає церкві перевагу над державними організація, зокрема дипломатичними представництвами закордоном. Посольство України в Берліні й його інтернет сторінкою досі такої функції не ввело. А шкода.

А поки це станеться, можна звертатися з проблемами до церкви (ред.):

В багатьох містах України пасхальний кошик святять в суботу після 16-ї години. Чому так і чи це вірно?

Справді, посвячення пасок та інших продуктів було запроваджено у Велику Суботу для зручності вірних, оскільки це складніше нести у великодній ранок до церкви ще й кошик з продуктами, та й ці страви поширюють в храмі не цілком відповідний для богослуження запах, також тоді подовжується і так довготривале богослуження (Надгробне, Воскресна Утрення з обходом та Божественна Літургія). Саме тому посвячення здійснюють в Велику Суботу, як правило, після святкової Літургії Василія Великого з Вечірнею, на якій вже співаються пісні про воскресіння та священнослужителі ( і храм) переоблачаються в світлі святкові ризи.

Але в такому випадку слід дещо змінити обряд посвячення: чин має починатися не як на Воскресній Утренні співом тропаря «Христос воскрес» з відповідними стихами, а Початком звичайним (як правило вже без «Царю Небесний») та продовжитись виголошенням відповідних молитов. Під час окроплення свяченою водою також не повинно співатись тропаря «Христос воскрес…», а співатись тропар Великої Суботи (він же – воскресний тропар другого гласу: «Коли зійшов Ти до смерті, Життя безсмертне..»). Продовжувати читання Коли святити паску? Запитай священника