Правда про Європейський Конгрес Українців


Анна Атаманчук

hortjaniЛюбов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність служити його інтересам — все це Тлумачний словник української мови називає одним словом — «патріот». Справжніх патріотів, які проживають на території України, кожен з нас знає, напевно, в лице. Однак, поза нашою увагою залишається багато осіб, які хоч і не мешкають на теренах своєї держави, але думками завжди з нею і роблять все, аби їхня рідна країна процвітала. Мова йде про Діаспору українців за кордоном, а саме — про Європейський Конгрес Українців.

Як живеться нашим землякам на чужині, і чим є Конгрес, про це у розмові з лідером Товариства української культури в Угорщині та головою ЄКУ Ярославою Хортяні.

Життя в Угорщині за українськими традиціями

Ярослава Хортяні родом з Борщівського району.  Закінчила Теребовлянське культосвітнє училище. Вищу освіту здобувала в Будапештському університеті на історичному факультеті. Доля жінки склалася так, що у 1979 році вона змушена була покинути межі своєї рідної держави і виїхати далеко за кордон. І ось уже 29 років вона мешкає в Угорщині. Однак, незважаючи на час та відстань, п. Ярослава серцем та думками завжди з Україною. Хортяні переконує, що вона ніколи навіть і не переривала зв′язок з рідною землею, бо жила і продовжує жити за українськими звичаями та традиціями. І досі береже та плекає свою рідну українську мову, і найголовніше — не тільки підтримує стосунки із співвітчизниками, а й допомагає всій українській діаспорі в Угорщині. Продовжувати читання Правда про Європейський Конгрес Українців

В п’ятницю 3.04.2009 в 19.30 відбудеться ШУМ


sufissimoUkraine Kompetenz Zentrum a.g. інформує:

В п’ятницю 3.04.2009 в 19.30 в кафе “Суфіссімо” на Fichtestr. 1, D– 10967 Berlin

відбудеться ШУМ ( Штамтіш Українсько-Мультинаціональний, Берлін- Крoйцберг)

Тема зустрічі 3.04.2009:

Імідж України закордоном і відповідальність діаспорян за формування громадської думки про українську культуру в німецькому суспільстві на прикладі матеріалів он-лайн часопису для українців Берліна Хата скраю/Haus am Rand.

  • Хто і як формує імідж України в Берліні і Німеччині?
  • Як позиціонувати себе в інтернет-просторі і на культурній і літературній сцені Берліна? Які культурні майданчики Берліна використовувати для провідних українських митців, політиків та інших художніх колективів для кращої самоідентифікації діаспори і української культури в німецькому суспільстві? Центрові чи периферійні, комунальні чи фахові, російські чи мультикультурні?
  • Чи є культурні події в Берліні від діаспори нашою спільною справою чи справою окремих осіб?

Запрошуються всі

  • кого цікавить українська мейнстрімна, але в більшості немейнстрімна українська тематика
  • хто хотів би висловити свою думку стосовно того, що відбувається в Україні і її діаспорі
  • хто хотів би знайти нові контакти
  • запропонувати чи приєднатися до обговорення тем з коренем “укр.”

Робочі мови: українська, Продовжувати читання В п’ятницю 3.04.2009 в 19.30 відбудеться ШУМ

Європейський конгрес українців відзначатиме 60-річчя свого заснування у Лондоні


ecu_07_2_011

Заходи з відзначення 60-річчя Європейського конгресу українців (ЄКУ) та інші актуальні питання життя української діаспори розглянуто на засіданні президії ЄКУв Будапешті, повідомив власному кореспонденту УКРІНФОРМу Генеральний секретар ЄКУ Любомир Мазур. За повідомленням Любомира Мазура, заходи з відзначення 60-річчя ЕКУ проходитимуть під знаком організаційно-мобілізаційного зміцнення її регіональних організацій, активізації їх діяльності, спрямованої на захист національних прав українців у європейських країнах та посилення зв’язків з Україною.

Президією ЄКУ прийнято рішення провести урочисте засідання з нагоди 60-річчя створення ЄКУ у жовтні-листопаді 2009 року в Лондоні, сказав Любомир Мазур. Президія ЄКУ схвалила також заходи з реалізації рішень IX Конгресу Світового конгресу українців (20-22 серпня 2008 р., Київ).

Прийнято резолюцію про засудження акту вандалізму, вчиненого екстремістами щодо пам’ятника всесвітньо відомому поету та революціонеру Шандору Петефі в Ужгороді.  Це підриває престиж України за кордоном, її добросусідські відносини з Угорщиною.

Європейський Конгрес Українців – первинна назва Координаційний осередок українських громадських центральних установ (КОУГЦУ) – був створений у 1949 році в Лондоні для організації роботи українських громад Західної Європи з метою утвердження українства, здобуття українським народом незалежності і створення самостійної, соборної української держави. Продовжувати читання Європейський конгрес українців відзначатиме 60-річчя свого заснування у Лондоні

Росія та Україна поновлюють суперечку: тепер через Миколу Гоголя


Том Парфітт, The Guardian (Велика Британія)

Політика, газ, література… Росіяни та українці знаходять все нові теми для протистояння. Перед 200-річчям з дня народження Миколи Гоголя вони сперечаються з приводу приналежності творчої спадщини письменника кожній з культур, – пише Том Парфітт в британській The Guardian.

Напередодні 200-річчя з дня народження літературного генія Миколи Гоголя обидві країни пред’являють претензії на письменника.

Спочатку була політика, потім газ. Тепер тривалий антагонізм між Росією та Україною набуває літературного забарвлення – ворогуючі сусіди сперечаються за спадщину Миколи Гоголя напередодні 200-річчя з дня його народження.

Гоголь найбільш відомий як автор їдких сатиричних шедеврів про російське суспільство, таких як «Мертві душі» та «Ніс». Але він також детально виклав свої знання українських традиції в таких творах, як «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Письменник народився і провів молоді роки в українському селі – тоді Україна входила до складу Російської імперії – на початку 19-го століття, але писав російською, прожив частину свого життя в Санкт-Петербурзі і був похований у Москві. Його національність – предмет запеклих публічних дебатів напередодні двохсотлітнього ювілею, коли обидві держави виділяють кошти на проведення заходів з цієї нагоди. Продовжувати читання Росія та Україна поновлюють суперечку: тепер через Миколу Гоголя

“Багато страшних видінь майбутнього втілив Гоголь у своїх образах, що простуватим читачем сприймалися як дивацтво.”


Світає, крайнеба палає

Євген СВЕРСТЮК

Після прослуховування радіо- й телетріскотні останніх вістей я пробував вчитатися в текст цієї статті Павла Ямчука, і відкладав: не читалось. Але якось раз поставив диск Ніни Матвієнко „Світає, крайнеба палає”,і тоді мимоволі почав розшукувати у своїх паперах відкладену статтю „Феномен України…”
Рідкісний збіг слова і пісні був разючий!  Тільки українська пісня налаштовує нас в подорож у наше минуле через стіну непам’яті, через румовища нашої історії, через засліплення вогниками телеекранів і спалахи реклями великого міста.  Пісня, до якої ми останнім часом наче загубили ключі.
Коли я в 1983 р. повернувся з сибірського заслання в „чужий Київ”, складалося враження, що тут пересохла ріка життя,  а якісь ошелешені люди каліченою мовою скаржаться на своє життя, старанно обминаючи ідолів, на яких вони змушені молитися. Десь  незадовго я потрапив на літературно-музичний концерт, що проходив у митрополичих палатах Київо-Печерської лаври.
Якісь діячі культури говорили офіційні слова. Колись знайомі мені поети охлялим голосом  читали знайомі вірші. Але виступила малесенька, як дивитись здалеку, ще з молодих років знайома мені Ніна Матвієнко, і я вперше в цьому примарному і несправжньому світі відчув справжність людського єства і розмову людини з Богом.  Враження було приголомшливе. Моїй душі відкрилося вічне і незмінне, що раптом ожило в цьому голосі, який пересилив мертву атмосферу зали, де колись славили Бога, і ось той голос з давнього часу ожив. І я став свідком його невмирущости. Продовжувати читання “Багато страшних видінь майбутнього втілив Гоголь у своїх образах, що простуватим читачем сприймалися як дивацтво.”

«Нужны такие Гоголи, чтобы нас не трогали…»


Борис КОЗЛОВСЬКИЙ

«Це був талант, якого не розпізнала школа…»

За свідченням бібліографів Гоголя, хлопчик до трьох років не говорив, але вже у п’ять років почав писати вірші. У Ніжинській гімназії Гоголь мало з ким товаришував. Зберігся лише один спогад педагога, який вчив майбутнього генія. Викладач латинської мови Іван Кулжинський: “Он учился у меня три года и ничему не научился. Во время лекций Гоголь всегда, бывало, под скамьей держит какую-нибудь книгу и читает… Это был талант, не узнанный школой”. Товариші Гоголя були невисокої думки про його літературні здібності. “В стихах упражняйся, – радив йому Костянтин Базилі, – а прозой не пиши, очень уж глупо выходит у тебя…».

Письменник боляче переживав те, що його взяли на роботу актором театру. Хоча не один сучасник визнавав його акторський талант. Особливим успіхом вирізнялася його гра у п’єсі Фонвізіна “Недоросль”.

«Нужны такие Гоголи, чтобы нас не трогали…»

У кожного свій Гоголь. Одні більше зачаровані його романтичним і поетичним оспівуванням українського побуту, природи, української душі. Пушкін особливо високо цінував “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”. Але найчастіше на вершину творчості Гоголя виносять “Мертві душі” і “Ревізор”. Сюжети двох цих творів Гоголю підказав Пушкін. До читача і на сцену “Ревізор” пробивався нелегко. Московська цензура відмовилася виносити свій вердикт. Наклеп, мовляв, на російську дійсність. Продовжувати читання «Нужны такие Гоголи, чтобы нас не трогали…»