Берлін, ресторан „Україна “, Павличко


Дмитро Павличко, Берлін, 2008ВЕСЕЛА ПІСНЯ

(Берлін, ресторан „Україна “)
Романові Лубківському
Сидять у ресторані колишні вояки,
Вареники їм носять вишивані жінки.
І п’ють діди горілку, рахують еіп, ги>еі,
йгеі,
І музиканта кличуть: „Веселої заграй!”
Колись вони в Карпатах, в кривавому бою
Леселу пісню чули, ворожу, не свою;
Хоч слів не розуміли, запам’ятали дух
Мелодії, що грала, будила все навкруг.
Почули і забули, та пригадали знов,
Під рушниками сівши, як заспівала кров.
Та музикант не знає, як догодити їм,
У пам’яті шукає пісень про бурю й грім.
А німець вередує, до інструмента йде,
Він сам собі заграє про давнє й молоде.
Почав, і помагати взялися всі столи,
Гуцульські та козацькі, з-над Прута
й з-над Сули:
„Ах, лента за лентою набої подавай,
Повстанче український, в бою
не відступай!”
Знялись заробітчанські високі голоси,
І німці пригадали бандерівські ліси. Продовжувати читання Берлін, ресторан „Україна “, Павличко

Магнетизм українства (Деякі спостереження учасника Єврокаравану І.Драча)


Іван ДрачДеякі спостереження учасника Єврокаравану

ІТАЛІЯ належить до країн, куди найбільше занесло наших земляків за останнє двадцятиліття (до південно-європейського українського поясу нашої міграції належать також Португалія, Іспанія, Греція, Туреччина). Людина, найближча до Бога за віруванням греко-католиків — Папа Римський, Римська Софія, Римський Шевченко — все це манить переважно жіночу масу в теплі, облюбовані ще Гоголем краї. Ми були свідками того, як працює українське консульство в Римі (є ще в Мілані та Неаполі), стільців мало і з туалетами складно, але все ж функціонує така важлива дипломатична структура. Нема миру між українськими громадами, але де між ними є мир у світі! Важко доходить до порозуміння між послом Чернявським Г.В. і римськими українцями, але йому, мабуть, не просто працюється після легендарного грушника Орла, якого туди послала Україна і якого мусіли приймати не лише скептичні італійці, але й згорьовані українці. Продовжувати читання Магнетизм українства (Деякі спостереження учасника Єврокаравану І.Драча)

27 березня 2009 року відкрита виставка Василя Федорука в м. Дюрен, Німеччина


Василь Федорук в Німеччині Доктор Маркович має унікальну здатність закохати людей в українське малярство, чим відкриває їм талановиту школу українського живопису. Тепер відвідувачі його презентацій картин з України стали цікавитися і самою Україною, відвідувати її. Проте пан Маркович відомий не тільки як меценат українського малярства в Німеччині.
Вже кілька років підряд в співпраці з німецькими хірургами він робить операції на кульшових суглобах у Винниківському госпіталі для інвалідів. За одну поїздку бригада лікарів робить до 500 операцій. Під час цього українські колеги мають змогу навчитись новітніх медичних технологій.
За ініціативи пана Марковича у Львові було споруджено два пам’ятники. Більше про це на  www.ukraine-ev.de .Доктор Маркович закохує в українське малярство

27 березня 2009 року в м. Дюрен (Німеччина) відкрито черговий вернісаж. Продовжувати читання 27 березня 2009 року відкрита виставка Василя Федорука в м. Дюрен, Німеччина

До пана доктора Марковича лiкувати не тiла


vystavka-kartyn-nimechchyna

Коли надворi панує незатишний вечiр, а дрiбний дощ навiває якийсь незрозумiлий неспокiй, коли ти iдеш по чужiй, забитiй асфальтом землi, тодi твоя душа шукає якогось прихистку i потребуе трiшечки сонця i тепла. Маленьке мiстечко Дюрен можливо i не пiдозрiвало, що саме сьогоднi воно стане трiшки рiднiшим для тих українцiв, яких доля чи то пак життєвi обставини закинули на нiмецьку землю. Вони прийшли до пана доктора Марковича (Michael Markowicz, ред.) лiкувати не тiла, а оживити i зарядити себе тою енергiєю, яку спроможне дати лише добре приємне товариство i чарiвний свiт мистецтва. Продовжувати читання До пана доктора Марковича лiкувати не тiла