Якщо Україна колись вирішить відкрити у Німеччині культурний центр на кшталт німецького Гете-Інституту…


…Ґрайфсвальд був би для такої установи, безумовно, найкращим місцем”, – зауважує Райнольд Шмюкер. Доки Україна відкриє у Німеччині свій культурний центр, мине ще багато років. За цей час Українікум видасть німцям не один десяток сертифікатів про відмінне знання української мови. Євген Тейзе”

А поки вирішується питання, хто предствалятиме культуру України в Німеччині: фольк-культ центрових міст чи інтелект-культ, Грайсвальд робить свою справу. Ось приклад 11го Українікуму.

“Нинішній Українікум був уже одинадцятим. Організатори пишаються тим, що цей форум вкоренився у багатому на традиції Ґрафсвальдському університеті з його понад п’ятисотрічною історією. „Кільтурне розмаїття на посттоталітарному просторі” – такою темою були об’єднані лекції, семінари і дискусії Українікуму – 2006. Перед учасниками виступали науковці і публіцисти не лише з Німеччини, але й з Австрії, Британії і, звісно, з України. Втім, значною культурною і науковою подією Українікум був не завжди. Широкий формат, багата програма та імениті гості – вперше все це вдалося організаторам минулого року, акурат на ювілейний десятий Українікум. Цьогорічний форум видався нічим не гірший за ювілейний, так буде і наступного року – впевнений координатор Українікуму доцент кафедри української мови Ґрайфсвальдського університету Олексендр Кратохвіл: „Концепція Українікуму останніми роками докорінно змінилася: якщо раніше це були головним чином інтенсивні курси української плюс культурна програма, то нині вже йдеться про літню наукову академію. Ми розуміємо Українікум як форум, передовсім, наукового обіну для всіх, хто цікавиться Україною. Більшість учасників – молоді німецькі науковці і студенти, передовсім славісти, але також історики або політологи, які спеціалізуються на Східній Європі. Однак форум відкритий для людей будь-якого віку і фаху, отже серед учасників трапляються навіть пенсіонери. До основної групи учасників (а це двадцять – двадцять п’ять відвідувачів інтенсивних курсів української мови), на семінарах приєднуються і місцеві студенти-славісти. А чому би і не прийти на цікавий український фільм, бесіду з українськими письменниками або журналістами? На лекціях нудьгувати теж не доводиться: професори розповідають про свої дослідження українського суржику, арго або навіть лайки. Відвідувачам курсів української у Ґрайфсвальді дуже пощастило – мовної практики їм не бракує. В рамках студентського обміну між університетами Ґрайсвальда і Дрогобича на Українікум вже другий рік поспіль приїздять українські студенти-германісти. Вони допомагають німцям вивчати українську, а самі мають непогану практику з німецької: „Група, в якій ми викладаємо складається з восьми студентів – вони дуже старанні. Більшість із них розмовляє хоча би трохи польською або російською – це допомагає тепер вивчати українську. Продовжувати читання Якщо Україна колись вирішить відкрити у Німеччині культурний центр на кшталт німецького Гете-Інституту…