«Аксіос» означає «гідний»,


shtutgart1будьмо ж такими Великопісні реколекції у Вюртембергу Дмитро Мірецький
Штутгарт, Німеччина

Великий піст є для кожного з нас нагодою заглибитися в себе, зрозуміти себе та інших людей. Для цього потрібен якийсь поштовх, крок і часто таким поштовхом є реколекції. У Парафії Святого Василія Великого з центром у Штутгарті Велокопісні реколекції тривали з 14 по 22 березня. Усі бажаючі мали можливість скористатися з цієї нагоди, щоб отримати Божу благодать, необхідну для поглиблення свого християнського життя. Для Парафії вже стало доброю традицією запрошувати до себе священиків з України під час Великого посту. Цього року спільно з настоятелем отцем Романом Врущаком реколекції проводив магістр теології, ієрей Тарас Яворський з Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. У неділю 15 березня в Українській церкві у Штутгарті Апостольський Екзарх Петро Крик відслужив Архієрейську літургія Святого Василія Великого. Капелла Kolpinghaus уже стала замала для численних прихожан. Візитація владики Кир Петра Крика була приурочена до Великопісних реколекцій та урочистого нагородження пароха отця Романа Врущака у чин мітрофорного протоієрея. – Сьогодні у нас виняткова служба у наміренні вашого душпастиря Романа Врущака, який з волі нашого Блаженішого патріарха Любомира піднесений до гідності мітрофорного священика, – відзначив Кир Петро. – Це велика подія не лише у житті Парафії, а і нашої Церкви у Німеччині. Отець Роман трудиться для Вас у справах Божих та церковних і доказом його праці є Громада, що розвивається й збагачується молодими людьми. Нагородження священиків мітрою є практикою, котра має характер офіційного признання ревної праці священнослужителя. Від імені патріарха, Церква авторитетно немов би каже, що священик практикує Боже слово у своєму житті і тому на його голову покладає “вінець із каменя цінного”, щоб Євангеліє ще більше проникало особу пресвітера. Отець Тарас Яворський проголосив декрет Блаженішого Любомира кардинала Гузара про нагородження отця Романа Врущака мітрою. Владика Петро Крик закликав отця Романа до ще ревнішого та прикладного життя і уділив архипастирське благословення усім вірним та гостям. Під час Чину надання мітри тричі прозвучало «Аксіос», що в перекладі з грецької мови означає «Гідний». Кир Петро закликав вірних бути такими. Продовжувати читання «Аксіос» означає «гідний»,

Weekend американської родини


Василь Махно

Weekend американської родини

щосуботи NN купує телефонну картку
переважно у найближчому Deli Grocery
власниками якого є банґладешці
і економить один долар

дорогою він заходить
до крамниці з алкоголем
і купує
півторалітрову пляшку Absolut’у
і витрачає двадцять доларів

щосуботи NN
випорожнивши майже літру

виконує ритуал
наче шлюбний танець птахів у пониззі ріки
яку він переплив на надутому пластиковому мішку
з боку Мексики – сім років тому –
а потім кілька місяців відсидів в американській
іміґраційній тюрмі

він набирає
– код країни – код міста – і число телефону –
він знає ці числа напам”ять
що в’їлися наче іржа

він міг би і не телефонувати
але це святе

поки він чекає на сполучення
його американська дружина
– нелеґалка і ревна християнка –
– і не менш хтива самиця –
готує обід

нарешті чути гудки
з іншого життя

шлюбна дружина
– котра випхала його за океан
а тепер спить час від часу
з сусідом
– дружина якого
також нелеґалить
в Італії –

увесь час скаржиться на
погане телефонне
сполучення

перекинувшись
про здоров’я
дітей
гроші

нічого не бажають
одне одному
і нічого не вимагають
одне від одного

за останніх два роки у їхніх
розмовах не має навіть натяку
на словесну еротичну гру
ну – якісь натяки –
якісь словесні знаки
знані – як правило – лише
їм двом

сухо:
про гроші
дітей
здоров’я

завершивши
розмову NN тупо дивиться
на жовту стіну
улюблений колір
домовласника

а його американська дружина
уже набирає числа телефону
щоби додзвонитись
до свого дому

як завше дає розпорядження
чоловікові
розпитує
про дітей і онуків

і тихо
– щоби не чув ΝΝ –
виплачеться у сито слухавки
дочці

а потім вони
довго займаються сексом
гіп-гоп
за це вирване з м’ясом серце
за бажання жити по-людськи
і за життя
як вдасться
гіп гоп
за це добровільне тюремне ув’язнення;
за цей one way ticket;
за ці зароблені гроші;
за ці вигиблі почуття;

за це
нікому не потрібне
жертвоприношення

гіп-гоп

гіп-гоп

гіп-гоп
***
Петрові Морозу

український поет

мусить писати римовані вірші
пішли ви…

тягти на собі черепашу ношу викривленої історії
хвороби з підозрою на алкоголізм

хоч
можна о 12-й вночі вповзти у мушлю майстерні
приятеля і пити з ним до ранку закусуючи запахом свіжої олійної фарби і тирси підрамників
забувши зателефонувати дружині, так, про всяк випадок…

зранку стовбичити біля магазину разом із воронням яке чорними ґудзиками пришите до пальта снігу
і як дадаїст вправлятися з коренями слів доходячи до повного абсурду
– алкоголь продають з 11-тої –

знати що естетика трикутних кіл і еліптичних квадратів замкнеться у чорному квадраті
– а в очах чорніє насправді –

читати спеціяльну літературу про алкоголізм – і дивуватись скільком із наших не пощастило

згадати що шевченко також був…
і півгодини бути щасливим від порівняння

не згадуючи:
бодлера – квітникаря
верлена – рембо – паризьких богемників
еліота – банкіра ялової землі
павнда – радіокоментатора і психа (на переконання американських військових)

на ріках вавилонських уже нічого не висидиш
– бо ти не квочка –

на берегах сени: 14 тисяч художників намалюють аби продати
джоконду: голу чи з бородою – байдуже
аби не впізнав її да вінчі – він не знав про copyright –

на межиріччі гудзону та іст-ривер – поетом у нью-йорку – голубом небесним –
знаєш з останніх вістей що 138 тисяч наркоманів тричі на день займаються голкотерапією –
а гомосексуалісти та лесбійки – брати і сестри милосердя – любов’ю до ближнього

а гебреї чекають на месію

що ж залишається:
несплачені борги

виклик до суду
квиток до белґрада

– ручка – папір
– засохле чорнило – чорна кров комп’ютера –

і ця наркотична залежність: записувати слова
– коли морфологія схожа до морфію –

чи не боїшся передозувати?

– питають –

бо кохаються у мистецтві одноразових шприців
із засохлою людською кров’ю
Бруклінська елегія

щоранку пекарні єврейські відчиняють з пітьми
перше що добігає – схожий на прудкість лисиць –
запах цинамону – розтертих із цукром яєць –
до цегляних синагог – і це є початком зими
бо тісто пахне сосною і зірваний вчора жасмин
разом із часником і цибулею сиґналить тобі з полиць

од сьомої починається лящання металевих замків
іржання сабвею – перегуки вуличних продавців –
вантажники носять фрукти залежно від попиту й цін
і кавуни смугасті схожі на тигрів з боків
а гарбузи галувинські – на голівудських дів
вантажники мексиканці – на олімпійських борців

а школярі підскакують: ось – жовтий шкільний автобус
стара підмітає вулицю – смердить дешевий тютюн
бруклін вовтузиться зранку – скаржачись на самоту
на драконячу ненажерливість і на свою хворобу
на металевий міст, що вигнувся наче хобот
на це муравлище люду що знищить колись сатурн

хасиди – мов чорна смородина – обліпили гілля синагог
вони виноград арамейський – уманська глина і клей
дратва якою зшиває темні слова юдей
накинувши талес на голову – йому щось шепоче бог
і діти його щебечуть – мов райські пташки – бо
виспівує йому бруклін хлібом і рипом дверей

кожним коліном юдейським – рядком що теплий як сир
геометрією кабали – камінням єрусалиму
співом жінок в пекарні які наковтались диму
калаталом перед суботою – і молоком від кози
християнин – до пекарні; до синагоги – хасид
і – зголоднівши бруклін – ковтає слину

На каві у «Starbucks»

у грудні – у долішньому нью-йорку – п’ючи каву в «Starbucks» – спостерігаю
як два мексиканці вкладають мармурові плити до парадного входу в будинок

у кав’ярні крутять нав’язливий Jingle bells
вулицями миготять нью-йоркці з різдвяними подарунками й авта
вуличні торговці розпродують туристам усілякий непотріб
поліціянти мирно дрімають у теплому авті
до церкви черга – ні, сьогодні не неділя – відкриття якоїсь виставки

ну, ось і 12-й апостол року – грудень сідає за стіл тайної вечері
нещедрі плоди твоїх днів викладеш із пакета щоб пригостити 12 апостолів
по дорозі забіг до крамниці та купив нашвидкоруч
але вони знають усе
і ви мовчки разом доїсте прісний хліб завершення року

ну, ось і надходить час коли згірклий досвід плодів і скисле молоко днів
усе частіше з’являються на твому щоденному столі
коли шум океану все частіше висить у просторі твоїх слів
усе частіше ти дріботиш п’ятилітнім до кошари щоби подихати випарами
овець бо – казали – відпустить твій сухий кашель

ну, ось ти – сорокалітній мужчина – ще укладаєш слова
ще записуєш їх – що ж тут нового?
з античних часів лише кільком удалося перепливти океан тисячоліть
сьогодні – разом із тобою 100 тисяч поетів укладають словники своєї мови
чи хоч уламок строфи допливе (якщо буде куди плисти)
чи хоч звук твоєї мови – за законами астрономії – уподібнюючися звізді –
якої вже нема – (якщо ті закони не брехливі)

ну, ось виживаєш останні дні старого року – наче оплачений готельний номер –
попиваєш каву – і дивишся як:

два мексиканці – розпилюють камінь – обидва підносять його – допасовуючи до стіни – знову поволі опускають і знову надпилюють

камінь тяжкий

життя легке

Лист до Петра Мідянки
1
нью-йорк у старому човні мангетена
співає прокуреним голосом гіпі
також старого – його естетика
зіпсована часом – в косу заплетена –
немов рукави місисипі
сюрреалізму і гіпер

нью-йорк – це тепле гніздо гарлему
імені джазу й марихуани
інколи ходить заблудлий лемко
на прізвище Воргол – ой леле –
білий як янгол – трапляються іґуани
в повітрі: хуани й івани

нью-йорк чорний від співу та джазу:
саксофона – флейти – труби
зими що завжди на межі сказу
приплив океана у місячну фазу
чайок на коні-айленд – й без них
фієсти бронзовий бик

нью-йорк – це свято з тобою яке
триває не більше п’яти хвилин
два літаки вже заходять в піке
збоку парчевого слова – ріки
й двох обгорілих скляних рослин
для довгих – як вічність – зим

2
зима тут довга – наче бродвей або хасидська молитва –
гіпі вимерли – як динозаври – останнього бачив учора
у місті яке продовжує самотність і вічну битву
поміж янем та інем – правим берегом й лівим – хворе

на курячу сліпоту – тому тут побачиш не все
а тільки білок яких годуєш з руки і яким зручно
бігати доокруж свого життя – дельфінів яких течія занесе
слухати музику манґо та бубнів що кашляють гучно

споглядай – як каже конфуцій – за всім що спотворює дух
за життям його учнів – власниками крамниць –
монахами із непалу – фігурками будди – сандалями що йдуть
кожного ранку в чайна-тавн і чаєм рудих лисиць

тому тут японська вишня на лексинґтон-авеню
немов сестра і поезія – як вірш без парчі та шовку –
цвіт її сну засушений в конверті тобі відішлю
якщо він дійде за адресою і по дорозі не зжовкне

Яким є інтелектуальний потенціал четвертої хвилі міграції в Берліні? (Штамтіш 25.03.09)


sufissimo2

Ukraine Kompetenz Zentrum a.g. інформує:

25.03.2009 в 20.00 в кафе “Суфіссімо” на Fichtestr. 1, D– 10967 Berlin

відбудеться ШУМ ( Штамтіш Українсько-Мультинаціональний, Берлін- Крoйцберг)

Тема зустрічі 25.03.2009: Інтелектуальна міграція  українців до Німеччини. Яким є інтелектуальний потенціал четвертої хвилі міграції в Берліні? Чи є можливим її звязок з місцевими інтелектуалами?

Запрошуються всі

  • кого цікавить українська мейнстрімна, але в більшості немейнстрімна українська тематика
  • хто хотів би висловити свою думку стосовно того, що відбувається в Україні і її діаспорі
  • хто хотів би знайти нові контакти
  • запропонувати чи приєднатися до обговорення тем з коренем “укр.”
  • і кому ще хочеться спілкуватись українською

Робочі мови: українська, німецька чи англійська в залежності від бажання публіки. Допомога з перекладом можлива.

Червоно-чорна вишита серветка на столі слугувати знаком, що Ви знайшли ШУМ.

Контакт: samborska@gmx.de

Tel. 01775495465

Інформаційна підтримка: Хата скраю – часопис для українців Берліна

………………………………………………………………………………………………

Ukraine Kompetenz Zentrum a.g. informiert:
Am 25.03.2009 um 20.00 findet im Café „Sufissimo“ Fichtestr. 1, D- 10967 Berlin ein “Ukrainischer Multinationaler Stammtisch, Berlin-Kreuzberg” statt.

Am Mittwoch sprechen wir über die unterschiedliche Wellen den ukrainischen Migration nach Deutchland und die Formen, die heutige ukrainische Gemeinde in Berlin etwickelt hat. Welche intellektuelle Potenzial hat die letzte Welle von den Migranten?  Mehr auf dem Stammtisch. Продовжувати читання Яким є інтелектуальний потенціал четвертої хвилі міграції в Берліні? (Штамтіш 25.03.09)