Спокуса говорити


spokusa-govorytyЯ познайомилася з Галиною Петросаняк невдовзі після мого переїзду з Чехії до Берліну. Їі тодішні вірші про заробітчанську долю в Чехії , які я почула в Берліні на одній з презентацій, викликали неабиякий резонанс у моїй душі, що прагла творчості, коли життя диктувало прагматизм і штовхало на боротьбу за виживання. Натхнення, виснажене  задухою берлінського бетону,  зажевріло, каталізоване новою українською мігрантською поезією кінця 90-х. Мені думалося тоді,  як добре, що є той, устами кого Бог донесе іншим гіркоту і  правду жіночого поневіряння по світах, її емоційний стан між кордонами. Такою запам’яталася мені Галина Петросаняк. Вона залишила на пам’ять збірку своїх поезій «Світло окраїн» (2000). З ними залишилася зі мною Галинина простота і витонченність в розумінні мігранської проблематики, яку вона овіршувала. Продовжувати читання Спокуса говорити

Премія Губерта Бурди Галині Петросаняк


halyna-petrosanjak1

Премія заснована в 1999 році німецьким медіа-магнатом Губертом Бурдою, видавцем газет та журналів у більш ніж 200 країнах світу. Щороку нею нагороджуються два-три поети постсоціалістичної Європи. Головним критерієм для нагородження є насамперед поетична вартість віршів. До складу журі входять відомі німецькомовні літератори, зокрема, всесвітньовідомий прозаїк Петер Гантке. На конкурс подаються підбірки творів, у перекладі німецькою мовою.

У 2006 році одним із лауреатів премії Губерта Бурди став харківський письменник Сергій Жадан.

У 2007 році – Галина Петросаняк. Продовжувати читання Премія Губерта Бурди Галині Петросаняк

ПЕРСПЕКТИВИ ХРОНІЧНОЇ НЕБАЙДУЖОСТІ


Галина ПЕТРОСАНЯК

Кордони між літературами завжди менш категоричні, як кордони між країнами. Тому “порушників” безліч, і вони, найчастіше, лише виграють від санкціонованого долею пересікання невидимих меж, не кажучи вже про те, що виграють від цього й літературні “простори” по обидва боки кордону. (Тут я маю на увазі порушників усіх рангів, починаючи від дошкільняти, якому окрім українських народних казок розповідають на ніч ще й “Алісу в країні Задзеркалля”, закінчуючи, скажімо, В. Набоковим, який одночасно знаходиться по обидва боки кордону, між російською та американською літературами, а точніше – понад ними, як і понад всіма іншими – реальними й умовними, виключаючи хіба що кордони мов, на які його твори поки що не перекладені. Конкретна мова – велика та не єдина батьківщина літератури, що існує цією мовою. Є ще й свідомість авторів, багато з яких – “Порушники”, які прийшли з-поза меж цієї мови, культури, ментальності; Продовжувати читання ПЕРСПЕКТИВИ ХРОНІЧНОЇ НЕБАЙДУЖОСТІ