Голос звелів їй залишитися там, де одночасно задзвонить дзвін і заспіває півень


Доedignaчка Анни Руської – королеви Французької, онука київського князя Ярослава Мудрого – Едігна проповідувала Слово Боже у Баварії. У перекладі з латинської «Едігна» означає «надзвичайно гідна». Вона служила Богові у селі Пух – Фюрстенфельдбрук, що в 30 кілометрах від Мюнхена. Як свідчать літописи – дочка Ярослава Мудрого Анна Ярославна приїхала до Франції з фундаментальною на ті часи освітою, вільно володіла декількома мовами, зокрема грецьким і латинським. Її дитинство проходило в атмосфері підйому Київської Русі. Освіченість, мудрість і висока культура вирізняли її серед оточення короля і залишитися в історії не тільки завдяки високому стану королеви. Після смерті чоловіка – короля Генріха I – виконувала обов’язки правительки Франції разом з своїм малолітнім сином – королем Пилипом. Вона підписувала державні документи «Анна Реґіна» і робила написи рідною мовою Продовжувати читання Голос звелів їй залишитися там, де одночасно задзвонить дзвін і заспіває півень

Слідами ЦПУЕН


d0bad0bdd0b8d188_d0b7d0b8d0bdd0bed0b2d196d0b9Докопатися до суті історії української діаспори в Німеччині – таку чергову журналіську акцію після “Зніми росу” проводить редакція “Хата скраю”. До цього змусила ситуація в діаспорі і навколо неї, коли фактами історії українців часто зловживають для власного піару ті чи інші індивідууми, cпекулюючи абревіатурами. Першим каменем спотикання виявилася славнозвісне  “Центральне Представництво Української Еміґрації в Німеччині”, в скороченні ЦПУЕН. Воно істнувало з 1945 року по 2004, коли кануло в забуття. Навіть старше покоління наших діаспорян не завжди могло відповісти, де поділося ЦПУЕН, та і взагалі, як воно повстало до життя.

Остання хвиля діаспорян  мало цікавиться історією своїх попередників в Німеччині. “Хата скраю” спробує розібратися в історичному і особистністному  хаосі місцевої діаспори і розставити крапки над “і”, хто є  хто  і хто за ким стоїть, представляючи ту чи іншу організацію українців в Німеччині. Головне – за ким тягнуться які історичні шлейфи, а за ким – взагалі ніякі. Мета дослідження – продовжити писати історію діаспори  сьогодні, усвідомлюючи, що сьогодні завтра вже є історією. Ми пишемо нашу історію самі. І якщо на ній будуть білі плями, то нашим дітям не буде що читати.

Перша розвідка – це розповідь Зіновія Книша про становлення ЦПУЕН і Німеччині. Продовжувати читання Слідами ЦПУЕН

Остап Охрін: «Треба бути у постійному пошуку нових ідей»


ostap Молодий викладач статистики берлінського університету імені Гумбольдта Остап Охрін несподівано для себе потрапив у поле зору преси. Журналісти обривають телефони – усі хочуть інтерв’ю із наймолодшим професором Німеччини.

Остап Охрін працює в Інституті статистики і економетрії при університеті імені Гумбольдта. Молодий викладач статистики берлінського університету імені Гумбольдта Остап Охрін несподівано для себе потрапив у поле зору преси. Журналісти обривають телефони – усі хочуть інтерв’ю із наймолодшим професором Німеччини. Остапу 24 роки. Він став професором, скориставшись новою пропозицією німецьких університетів – надання кандидатам наук професорського звання «авансом», із випробувальним терміном на три роки. Таких викладачів називають Junior Professor. Університети дають ці звання, сподіваючись залучити на перспективу більше молодих науковців. Підвищена увага преси, за зізнанням Остапа, йому набридла. Але інтерв’ю «Німецькій хвилі» стало для нього першим українською мовою, то ж він зголосився із задоволенням. Продовжувати читання Остап Охрін: «Треба бути у постійному пошуку нових ідей»

Вийшла з ужитку через утрату носіїв


ponomarjov“Українська мова у вихованні та навчанні” – виступ О.Д.Пономаріва, професора КНУ ім. Тараса Шевченка 901-3 Виступ О.Д.Пономаріва Будь-які українські бажання, що минають мову, збудовані на піску. Михайло Грушевський Мова є духовним стрижнем будь-якої нації. Видатний український мовознавець Олександр Потебня казав: «Слово – то не просто мовний засіб, а засада мовної свідомості нації, в якій закладено наочне та абстрактне бачення буття». З огляду на це завойовники всіх часів прагнули позбавити підкорені народи їхньої мови, бо, як відомо, в народу та в його мови одне життя й одна смерть. В історії є численні приклади, коли зі зникненням мови зникав народ. Скажімо, з ХVІІІ століття вийшла з ужитку через утрату носіїв полабська мова – і припинив існування один із слов’янських народів (полабські слов’яни жили між Одрою й Лабою, звідки й назва племен). І навпаки, зберігаючи рідну мову, народ зберігає себе. З трагічної історії вірмен знаємо, що їх залишилася десята частина на десятій частині території, решту знищено або розсіяно по цілому світові. Але живе вірменська мова. І з нею живе прадавній вірменський народ. Візьму на себе сміливість твердити, що українська мова, українська тотожність у незалежній Україні перебуває під більшою загрозою, ніж тоді, коли Україна мала колоніальний статус (дай, Боже, нам ніколи до нього не повертатися!). Продовжувати читання Вийшла з ужитку через утрату носіїв

Реінтеграція в Україні


Дорогі друзі,

Одним із завдань програми «Міграція сьогодні» благодійного фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine» є cприяння у реінтеграції в Україні тих, хто вирішив повернутися з трудової еміграції . Ми переконані, що започаткування власної справи серед мігрантів може дати поштовх для формування та посилення середнього класу в Україні, створити нові робочі місця та вижити в час економічної кризи. Якісно підготувати програму для реінтеграції без допомоги її потенційних отримувачив просто неможливо.

Шановні українці! Усі ми знаємо, що, незалежно від причин, які примушують нас шукати кращої долі на чужині, тяга до Батьківщини є однією з фундаментальних рис, яка притаманна будь-якій людині. Тому, мабуть, багато з Вас замислюються про повернення до своїх родин, близьких та друзів, які залишилися в Україні. Сприяння у реінтеграції в Україні тих, хто вирішив повернутися з трудової еміграції є одним з завдань програми «Міграція сьогодні» благодійного фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine». Ми переконані, що започаткування власної справи серед мігрантів може дати поштовх для формування та посилення середнього класу в Україні, створити нові робочі місця та вижити в час економічної кризи. Якісно підготувати програму для реінтеграції без допомоги її потенційних отримувачив просто неможливо. Тому Фонд звертається до Вас з проханням своїми відповідями на запитання анкети, а також конкретними рекомендаціями допомогти у її розробці (а в подальшому – і в реалізації). Анкету можна знайти і  заповнити тут

З повагою,
Executive Director Open Ukraine Foundation

УКРАЇНСЬКА національна меншина чи українці Польщі


Надіслати електронною поштою
Петро Коваль

Стежачи за веденою на сторінках «Нашого слова» дискусією про включення у діяльність структур ОУП  «нової хвилі» українців, що прибувають у Польщу на тимчасове та постійне проживання, помічаю недостатнє розуміння її учасниками специфіки української національної меншини, яка тут давно вже утвердила свою присутність, має значні культурні надбання та власні історичні традиції. Незважаючи на жорстокий терор, якого вона  зазнала на рідних землях у перші повоєнні роки, незважаючи на насильне розпорошення,  планово проведене  в рамках акції «Вісла», вона зуміла зберегти свою національну тотожність, не піддавшись асиміляційному тискові влади. Несприятливі обставини під час вимушеного перебування в чужому середовищі, до того ж у неприязній атмосфері постійно веденої державою антиукраїнської пропаґанди, значно вплинули на менталітет та поведінку її членів, характерним проявом чого буває дивна крайня обережність у виявленні національної відмінності. Продовжувати читання УКРАЇНСЬКА національна меншина чи українці Польщі