Голос звелів їй залишитися там, де одночасно задзвонить дзвін і заспіває півень


Доedignaчка Анни Руської – королеви Французької, онука київського князя Ярослава Мудрого – Едігна проповідувала Слово Боже у Баварії. У перекладі з латинської «Едігна» означає «надзвичайно гідна». Вона служила Богові у селі Пух – Фюрстенфельдбрук, що в 30 кілометрах від Мюнхена. Як свідчать літописи – дочка Ярослава Мудрого Анна Ярославна приїхала до Франції з фундаментальною на ті часи освітою, вільно володіла декількома мовами, зокрема грецьким і латинським. Її дитинство проходило в атмосфері підйому Київської Русі. Освіченість, мудрість і висока культура вирізняли її серед оточення короля і залишитися в історії не тільки завдяки високому стану королеви. Після смерті чоловіка – короля Генріха I – виконувала обов’язки правительки Франції разом з своїм малолітнім сином – королем Пилипом. Вона підписувала державні документи «Анна Реґіна» і робила написи рідною мовою, не забуваючи про своє походження. Окрім Пилипа Ганна Ярославна мала ще кілька дітей: Роберта, Гуго і дочку Едігну, народжену в 1055 році. Дослідники припускають, що молоду красиву дівчину хотіли віддати заміж за нелюба, задля державних справ. Але вона вирішила утекти до Києва, що хвилював її уяву з дитячих років. У 1074 році вона пройшла Францію, Вюртемберг і опинилася в Баварії в місцевості Пух (Puch). Шляхетного вигляду, побожна і мовчазна, вона прямувала на схід. З собою мала лише невеликий дзвоник на згадку про матір. До нашого часу збереглося оповідання, що королівській дочці під час відпочинку в дорозі приснився сон. Голос звелів їй залишитися там, де одночасно задзвонить дзвін і заспіває півень, а вона в цей час їхатиме на возі. Так трапилося, що на підступах до селища Пух один селянин запропонував підвести молоду стомлену мандрівницю. Селянин саме повертався з ярмарку возом, запряженим волами, віз гостинці і півня. Коли минули церкву в селі, раптом задзвонили дзвони і голосно заспівав півень. Едігна вирішила залишитися. Поселилася жити у дуплі велетенської липи, що росте біля церкви. Близько тридцяти років жила Едігна у стовбурі липи. Харчувалася тільки рослинною їжею, вела побожний спосіб життя. Проповідниці віри Христової відкрився дар лікування. Всім людям, старим і малим, простого і знатного роду вона допомагала в хворобах і бідах. Маючи добру на ті часи освіту, учила їх читати і писати, молитися. Едігна відійшла у вічність 26 лютого 1109 року. Чутки про її знатне походження підтвердилися вже потому. У 1120 році вона була оголошена блаженною. Мощі блаженної Едігни у срібній урні і нині зберігаються під її образом, на якому жінка в короні і з скіпетром. У католицькій церкві села Пух є і дзвоник – одна з особистих речей блаженної… Достойна пам’яті У селі Пух існує громадська організація «Товариство Едігна» (Enigna-Vereins Puch e.V.). Воно леліє пам’ять про блаженну. У роки, які закінчуються числом 9, проводяться ювілейні виставки, присвячені Едігні. Щорічно 26 лютого віруючі увічнюють її пам’ять: у Пух на прощу з’їжджаються з різних місць християни, щоб під тисячолітньою липою і в сільській церкві віддати почесті блаженній. У липні 1988 року в рік тисячоліття хрещення Руси-України група українських студентів відвідала Пух і встановила меморіальну дошку в церкві, де спочивають мощі Блаженної Едігни. 9 лютого 2007 року, глава Української держави Віктор Ющенко відвідав містечко Пух, познайомився з історичними реліквіями, звернувся до голови «Товариство Едігна» Едігни Келлерманн з пропозицією передати частку мощів до собору Святої Софії у Києві. «Для України це важлива сторінка історії», – зазначив Президент. Нещодавно Українська греко-католицька церква втретє мала честь відкрити цю «цю важливу сторінку історії». Група українців з Мюнхена вчинила хресний хід до села Пух. Вірні з Української церкви Штутгарту організували під керівництвом священика Романа Врущака автоколону. Біля церкви у селі Пух зустрілися паломники з Німеччини, Польщі та України. Їх вітали місцеві жителі. Апостольський Екзарх Німеччини і Скандинавії Петро Крик відправив архієрейську Божественну літургію. Співав Мюнхенський кафедральний хор «Покров» під керівництвом Станіслава Чуєнка. У своїй проповіді Владика Петро звернув увагу на те, що Едігна – образ того, що нас сьогодні хвилює і турбує. Через милосердя, життя, біль і доброту, Едігна стала прикладом праведної християнки. Владика закликав щорічно відбувати прощу до села Пух у першу суботу липня. Жителі села Пух в звертаються до Бога молитвами Святої Едігни знайти зниклі речі. А ми попросимо в онуки київського князя Ярослава допомогти нам повернути віру в себе, добро і правду. Дмитро Мірецький, Фрайбург – Штутгарт, Баден-Вюртемберг, Німеччина miretsky@ukr.net

Джерело: http://www.eukrainians.net/german/edigna/index.html

5 липня відбулася третя традиційна українська проща до блаженної Едігни. Група українців з Мюнхена вчинила хресний хід до села Пух у Баварії. Вірні з Української церкви Штутгарту організували під керівництвом настоятеля парафії Святого Василія Великого, священика Романа Врущака автоколону. Біля католицької церкви у селі Пух зустрілися паломники з Баварії, Вюртембергу (Німеччина), України і Польщі. Їх щиро вітали мешканці баварського села.
Апостольський Екзарх Німеччини і Скандинавії Петро Крик відправив архієрейську Божественну літургію. Співав Мюнхенський кафедральний хор «Покров» під керівництвом Станіслава Чуєнка.
У своїй проповіді Владика Петро звернув увагу на те, що Едігна – образ того, що нас сьогодні хвилює і турбує. Через милосердя, життя, біль і доброту, Едігна стала прикладом праведної християнки. Владика закликав щорічно відбувати прощу до села Пух у першу суботу липня.

Президент України Віктор Ющенко в Баварії відвідав церкву Святої Едігни, де зберігаються мощі внучки князя Ярослава Мудрого – Едігни. Як повідомляє прес-служба президента, глава Української держави оглянув історичну реліквію містечка Пухнув півторатисячолітню липу, де, за легендою, жила Свята Едігна. Ющенко звернувся до керівника місцевої громади Едігна-Ферайн Пухнув Едігни Келлерманн з пропозицією передати частину мощів до Софійського собору в Києві. За його словами, українська сторона незабаром звернеться до місцевого архієпископа з офіційним проханням із цього приводу. Для України це важлива сторінка історії, сказав президент. Біля церкви глава держави також поспілкувався з обер-бургомістром міста Фюрстенфельдбрук Зеппом Келлером, передає MIGnews. Відомо, що Едігна, дочка Генріха і Ганни Ярославни, внучка князя Київської Русі Ярослава Мудрого в 1074 р. на шляху до Києва поселилася як відлюдник в дуплі липи поблизу містечка Фюрстенфельдбрук. Едігна вчила дітей грамоті і лікувала місцевих жителів. На схилі віку вона здійснила паломництво до Єрусалиму. У лютому 1109 р. Едігна померла у віці 54 років. Мощі святий як реліквія зберігаються в місцевій церкві, а громада Едігна-Ферайн Пух, що діє тут береже пам’ять про свого співгромадянина східно-західного походження і в роки, які закінчуються на цифру 9, влаштовує святкові театралізовані вистави, присвячені життю і діяльності святої. Мощі Св. Едігни покояться в срібній скриньці біля церковного вівтаря. Церкву збудовано на початку XVIII століття. До початку XIX століття храм належав монастирю бенедиктинців.

Детальнішу інформацію про церкву св. Едігни німецькою можна отримати з інтнет сторінки http://www.edigna-puch.de

One thought on “Голос звелів їй залишитися там, де одночасно задзвонить дзвін і заспіває півень”

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s