А ЧИ ЗАКІНЧИВСЯ БІЙ ПІД КРУТАМИ?


askoldova_mogyla29 січня 1918 р вихованці Першої київської військової школи імені гетьмана Богдана Хмельницького, юнаки куреня Січових Стрільців (студенти університету Святого Володимира), учні старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії та рота гайдамаків намагалися стати на заваді більшовицького наступу на чолі з Михайлом Муравйовим, який просувався до Києва. Та невеличка станція Крути забрала життя майже трьохсот українських юнаків.

…………………

Від редактора: спробувала знайти інформацію про Крути на сайті студентів Німеччини СУСН. Знайшла в анонсах застарілу інформацію про маланки, парті та балачки. Про Крутівську подію у студентів Німеччини не писалося,  принаймі на титульній сторінці. Хоча може я погано дивилася? Якщо там десь схована, тоді звиняйте.

……………………

Олена Дмитрівна Бойко, провідний науковий співробітник Інституту історії України, відділ історії української революції:

– Безумовно, це був подвиг, який засвідчив, що є люди, для яких Україна — найдорожче. Ці молоді люди – обличчя молодої України. Дуже прикро, що і нині ніхто не хоче чути правди. Так народжуються міфи, що характерно для нашої історії, для поляризації надій. За часів української революції ці міфи слугували певним політичним силам, які звинувачували Центральну Раду та її керівництво у загибелі молоді. Чому ці міфи такі живучі? Напевно, це спадок радянської історії. Правда про ці події є в сучасних історичних довідниках і енциклопедіях, в історичній літературі. Як було насправді? Молоді люди відгукнулися  на заклик захистити свою батьківщину. Головне — це символ жертовності, віра у світлі ідеали України. Найкращим пам’ятником став відомий вірш Тичини, який і досі сучасно звучить.

Нині встановлено частину імен загиблих. Неправда, що в Крутах стояли на смерть тільки студенти. Там були військові і юнкери… Однак подвиг без цього не стає меншим. Гадаю,  й нині знайшлися б молоді люди, які його повторили б.  Ціле покоління, яке здобувало освіту в незалежній Україні, — патріоти.

Нових фактів за цей час не виявлено. Інша справа, що за радянських часів ці факти не були відомі широкому загалу. Це і спогади сучасників і спеціальна література. З останніх робіт можу назвати книжку Тимченка «Перша українська більшовицька війна». Автор виклав ці події досить вдало, спираючись тільки на реальні факти. Також є цікава збірка «Крутянська подія». Вона вийшла 1972 року в Канаді. Там багато цікавих фактів: інтерпретації в ході Першої українсько-російської війни, місце і роль цього бою. Бій під Крутами відіграв неабияку стратегічну роль, адже відбувся в день, коли в Києві почалося січневе більшовицьке повстання. Саме тому неможливо було направити до Крут підкріплення. Однак цей бій на добу затримав просування більшовицьких військ на Київ. Це дало змогу виїхати і урядовцям Центральної ради, і частині мирних жителів. Симон Петлюра знав про ситуацію під Крутами, але на той час резервів не було. У книжці Тимченка, де він простежує кожен день подій у Києві, видно, як цей бій вплинув на становище українських  військ. А воно, на жаль, було безнадійним. Тому цей подвиг був відчайдушним кроком.

Нині розробляється культурно-туристична програма, яка вимагає відвідування Крут. Заплановано встановити пам’ятник. На жаль, автори меморіалу, за офіційною інформацією, не хочуть чути правду, натомість спираються на міфи. Звідки взялися ці 300 спартанців? Існують інші цифри. Та подвиг справді був. Молодь має відвідувати це місце. Сучасна влада таки перейнялася тими подіями. Що дуже важливо. Хочеться порадити їй робити це професійніше, спираючись на реальні факти.

Нині українцям не вистачає саме патріотизму — і попередньому поколінню, і молоді, – ще й тому, що бракує знання правдивої історії. Саме українська історія є тією національною ідеєю, яка може об’єднати українців.

…………………………………

Від редактора: спробувала знайти інформацію про Крути на сайті студентів Німеччини СУСН. Знайшла в анонсах застаріло інформацію про маланки, парті та інші балачки. Про Крути у студентів не писалося, хоча може я погано дивилася?

ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Славних, молодих…
На Аскольдовій Могилі
Український цвіт!–
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих, —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Павло ТИЧИНА

Людмила ГУРЕНКО

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s