Марічка Галабурда-Чигрин про об’єднання українок Німеччини


Перша книжка під назвою ” Україно, моя, Україно” Марійки Галабурди-Чигрин була видана Фондом ім. Чорновола. Керівник фонду – Дмитро Понамарчук.

Друга після “Україна моя, Україна” книжка-щоденник називається “З книги мого життя”. Вона готується до друку окремим виданням. А поки друкується через газетні видання. Марічка описує подорожі Європою, торкаючись тем діаспори, міграції українців іторгівлі людьми, вплітаючи різні аспекти української теми взагалі.

В нищенаведеному матеріалі йдеться про українців Німеччини, зокрема жінок-активісток діаспори.munchen-souz-ukrainok

МАРІЧКА ГАЛАБУРДА – ЧИГРИН

Мюнхен 6.10.2003

17-ий Делегатський Зїзд

Обєднання Українських Жінок у Німеччині

4 – 5 жовтня 2003 року

В суботу 4.10. і в неділю 5.10. 2003 в осінньому, дощовому Мюнхені відбувався в приміщенні Українського Вільного Університету (УВУ) 17 –ий Делегатський Зїзд Обєднання Українок в Німеччині, яке існує 58 років. Зїздом керувала президія у складі:

головуюча – пі Ірина Спєх, – секретарі Зоряна Цигилик і Надя Галабурда- Сухорончак.

Зїзд, який розпочався молитвою, яку провів д-р Микола Шафовал, – привітало листовно 12 організацій – між ними: Союз Українок Польщі, Союз Українок Великобританії, Европейський Конґрес Українців, ЦПУН.

Усні привіти склала пані Наталя Степанов, дружина ген-консуля України в Мюнхені, проф. Микола Шафовал, секретар УВУ і Марічка Галабурда-Чигрин від Стейтової Управи Союзу Українок Нової Південної Валії в Австралії, передаючи при тій нагоді книжку “Союз Українок Австралії” пані Ольга Ткаченко від Пласту та проф. Шафовал від УВУ та Андрій Куцан від Товариства Рідна Школа та Політичного Інституту.

Відтак обрано веривікаційну комісію в склад якої увійшли: – Марійка Ковалишин і Марія Саляк – Номінаційну – Марта Гарасовська, Ольга Ткаченко, Марта Мялковська – І резолюційну – пані Ірина Козак, Наталка Перожик, Ірина Спєх

У програмовй доповіді Марійка Ковалишин – голова мюнхенського відділу говорила про “Перспективи ОУЖ в Німеччині”, вона навела, що можна жінкам ще осягнути взагалі, а зокрема акцентуючи ситуацію з новоприбулими жінками з України на терені Німеччини. Доповідь була напрямною у праці Зїзду.

Протокол попереднього Зїзду, якого відчитала Зоряна Цигилик, було прийнято одноголосно.

У звіті уступаючої голови пані Ірини Козак було сказано, що Зїзду Обєднання Українок Німеччини не було продовж 7 років – ( Зїзд повинен відбутися що три роки). Причина його невідбуття – це старший вік пань, які були в Управі, їх хвороби і перебування в лікарнях. Нарешті наважилися скликати Зїзд, на якому було повторено кілька разів, що в усіх містах українського поселення багато жінок, які були опорою громадсько-церковного і суспільного життя повмирали – більшість молодих жінок така праця не цікавить, (відоме явище по всіх українських поселеннях ) – хоч звітували про пророблену працю молоді жінки, які в Управах існуючих відділів, які на поселеннях діяли, як і членки Головної Управи були на конференціях СФУЖО в Празі-Кошицях в 1999 році, в Таліні 2001 й приймали гостей з України, США, Канади, ітд.

Пані Козак наголосила на тому, що в Берліні, де проживає офіційно зареєстрованих 100 тисяч вихідців з України, – конче потрібно підсилити існуючий там відділ ОУЖ, тимбільше, що це столиця Німеччини і часто там приїжджають урядові делегації, з українськими включно. Як також звернула увагу на те, що треба навязати тісніші звязки з Посольством та ґенеральним консульством в Мюнхені зокрема.

Було приємно почути про працю відділів. Про діяльність яких звітували: в Гамбурзі (Ірина Вовк), Гановері (пані Галина Процай), Браншвайху (Наталка Пірожик), Мюнхену (Надя Галабурда) і Лудвіксфельді (Ірина Спєх), яка в головному відводиться до організування національних свят з різних нагод, виставок української писанки, вишивки для німців в різних приміщеннях, з Берлінським музеєм включно, відвідання хворих в лікарнях, збірки грошей на допомогу школам, сиротинцям й окремим бідним родинам, акція в концтаборі Равенсбрукдопомога школі Інтернатові в Березне на Рівенщині, Українській Громаді в Татарстані, допомога дітям у Прняворі (Юґославія) що уможливило їм відбути табір…Цікавим був звіт з Гамбурга пані Ірини Вовк, де проживає дуже багато новоприбулих з України і де українки зустрічаються навіть з військовиками, спортовцями чи артистами з України. До того дуже позитивним є те, що між тими, які працюють в Громаді знаходяться жінки, і то молоді з України. А про жінок, які виїхали з України було багато мови, зокрема як їм допомогти у часами критичних ситуаціях, як оце сталося у Мюнхені – коли вони попадають до тюрми після облави українських інституцій поліцією…

Пані Ліда Марцюк просила довершити справу музейної кімнати у Равенсбруці, недалеко Берліна, щоби була там постійна згадка, що каралися і українки. Вона ще живий свідок того увязнення і готова передати всі свої документи, малюнки й одяг, з часу її увязнення. Дякувала за вже пророблені, але не завершені дії в цій справі і просила частіше їхати жінкам на кожнорічні вшанування жерт гітлєрівського свавілля. ( дивись залучені знимки з вшанування памяті жінок в Равенсбруці в році в яких брала участь екс-міністер культури України артистка Лариса Хоролець, аташе культури в посольстві України в Берліні.)

На Зїзді у дискусії над звітами яскраво пробивалося поняття завмирання громадських структур і виразно виявлялося, що єдині Жіночі Організації в діяспорі мають якесь значення й активно працюють завдяки молодим паням, матері яких були основоположницями Союзів Українок в різних країнах світу. Така ситуація в Бельгії, в Німеччині, в Австралії й інших наших поселеннях..

До складу нової Управи увійшли: голова – Марійка Ковалишин (ориґінально вона з Англії) її перший заступник Надя Галабурда (з Бельгії) Віра Вовк – другий заступник з Гамбурга, секретар – Зоряна Цигилик (з України) скарбник – Стефка Олесневич (з Польщі) Леся Шаповал – Зовнішні Звязки (з Канади). – До Контрольної Комісії увійшли пані з Мюнхена –Марта Мяльковська, Оля Ткаченко і пані Маруся Саляк.

Це дуже гарний склад Управи й думаю, що ті пані вивяжуться з своїх обовязків так само, або і краще як пані, які віддійшли від діяльності на заслужений відпочинок. Існує запорука, що і в Німеччині Обєднання Українок буде існувати.

Прийнято одноголосно резолюції Зїзду, які долучуємо окремо.

Найстаршим членкам-основоположницям ОУЖ пані Олі Штайнер, Ірині Козак, Ірині Спєх піднесено китиці квітів і висловлено їм подяку за їх довголітню працю.

Декорація – осінних букетів, овочів, каштанів немов осіння симфонія – бронзово-червоного листя й осінних квітів – була в руках Олі Галабурди й надала особливого настрою учасникам Зїзду, на закінчення якого відбулося вшанування памяті Лесі Українки з приводу 90 ліття її смерти. Музикознавець з Дрогобича пані Галина Ковальчук виголосила доповідь “На крилах Лесиних пісень”, що був монтаж з уривків Лесиних віршів, пісень та фортепіянових пєс – зокрема діти, в бранні у гарні костюми виконали уривок з “Лісової пісні”. На тлі згаданої декорації у монтажі брали участь: Галина Ковальчук, Дануся Ковальчук, маленька здібна піяністка, Оля Гаращук, Богдан і Вікторія Стефанюк

( всі новоприбулі з України ) та піяністка пані Чічка Авдієнко.

Учасників монтажу обдаровано оплесками та квітами.

При вечері підчас товариської зустрічі досі незнайомі собі жінки могли запізнатися і разом співали народні й жартівливі пісні. А на дворі падав великий дощ…

В неділю 5.10. учасники та гості Зїзду брали участь у Богослужбі в УКГЦеркві. Отець парох Віктор Головач згадав у проповіді про відбуття Зїзду ОУЖ. Привітавши жінок він наголосив на тому, яку важну ролю й роботу виконують жінки в українській громаді і побажав новій управі, яка складається з молодих жінок, – успіхів у праці, за що потім всі присутні у церкві разом з отцями Віктором Головачем і дияконом Миколою Шафовалом – молилися.

Учасниці Зїзду при спільному обіді застановлялися ще над темою, як приєднати до своєї організації членок, які підсилили би діяльність ОУЖ і тіснішу співпряцю з союзянками в інших европейських країнах.

Смачні страви подані під час Зїзду були приготовлені панями Стефкою Олесневич, Надею Галабурдою ( борщ і все інше), Марійкою Саляк і Марійкою Ковалишин ( голубці) – а допомагала при столах пані Лідіа Лиштва новоприбула з України. Декорація – осінних букетів й овочів – була в руках Олі Галабурди. Всім виноситься сердечну подяку!

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s