Журнал політології, футурології, економіки, науки та культури «Універсум» приділяв і приділяє значну увагу висвітленню життя й діяльності української діаспори в різних куточках світу. Починаючи з першого числа, яке побачило світ у грудні 1993 року, часопис публікує різноманітні матеріали – мистецькі, культурно-просвітницькі, економічні, пізнавальні, історичні, релігійні, наукові й політичні. Слід зазначити, що цьому сприяли і сприяють представники журналу в США, Канаді, Польщі, Франції, які винятково на доброчинних засадах допомагають редакції урізноманітнювати тематику, акцентуючи увагу читачів на найбільш важливих проблемах нашої історії та сьогодення. Слід зазначити, що авторами багатьох напрочуд цікавих і оригінальних матеріалів є громадяни різних країн, котрі добре пам”ятають своє родове коріння.
На наш погляд, навіть перелік основних журнальних публікацій, присвячених українській діаспорі, може дати доволі повне уявлення про коло зацікавлень і проблем, які хвилюють не лише редакцію, а й громадян українського походження, які внаслідок тих чи інших обставин опинились за межами своєї батьківщини.
«Другий міжнародний конгрес україністів» (№1, 1993), «Ні провінціалізації України» – розмова з Володимиром Косиком, головою Об”єднання українців У Франції, професором Сорбонни і УВУ (№1-2, 1993), «Ювілей журналу «Український історик» – Тамара Булат, генеральний секретар УВАН у Нью-Йорку, доктор мистецтвознавства, «Вірні Богові та Україні» – до 80-річчя Пласту (№1-2, 1994), «Коли «зберемо каміння» – розмова з доктором політології Володимиром Болюбашем з Канади (№3-4, 1994), «Українець, який відмовився бути бідним» – розповідь Михайла Слабошпицького про канадійського бізнесмена і мецената Петра Яцика (№5, 1994), «Українська держава і українська еміграція» – автор Юрко Покальчук (№6-7, 1994), «До 110-ліття українського жіночого руху» – автор Оксана Бризгун-Соколик, голова СФУЖО (№8-9, 1994), «Українець і його перспективи часу і простору» – д-р Осип Мороз (США) (№8-9, 1994), «Хто є наш ближній?» – розповідь Юрка Покальчука про священника греко-католицької церкви Святого Володимира в Парижі отця Ярослава Салевича (№11-12, 1994), «До нас вертається піснями» – розповідь про славетну співачку Іванку Мигаль, солістку меццо-сопрано Канадійської, Нью-Йоркської і Майямської опер (№1-2, 1995), «Подорожі Мар»яна Когута» – нарис про торонтського бізнесмена Маркіяна Когута (№1-2, 1995), «Як довго ще» – оцінка українського сьогодення з точки зору громадянина Австралії Омеляна Бучацького (№5-6, 1995), «Конференція з української проблематики у США» – Ігор Винниченко (№9-10, 1995), «Кредитні кооперативи – до добра і краси» – Дмитро Григорчук, президент Української світової кооперативної ради у США (№9-10, 1995), «42-й Конгрес СУСКу в Едмонтоні» (№9-10, 1995), «Антиукраїнські фальсифікації CBS» – Мирон Куропась (США) (№1-2, 1996), “Міграційна політика і молодь” – Михайло Ромапнюк (Україна) (№3-4, 1996), “Видавництво української літератури” – інтерв”ю з Анною-Галею Горбач, відомим літературознавцем і перекладачем, громадянкою ФРН (№7-8, 1996), “Життя Українців у Великій Британії” – Юрко Покальчук, письменник, перекладач (№7-8, 1996), “4-та Міжнародна конференція “Проблеми української науково-технічної термінології” (№7-8, 1996), “Дискусія про Український Вільний Університет” – д-р Осип Мороз (США) (№9-10, 1996), “Бути чи не бути? – гамлетівське питання для підляських українців” – Юрій Гаврилюк (Польща) (№11-12, 1996), “Мій батько намагався врятувати Українську Державу” – розмова з панею Отт-Скоропадською, донькою Гетьмана Павла Скоропадського (№3-4, 1997), “Два боки “Вісли” – до проблеми польсько-українського діалогу” – роздуми Миколи Рябчука, письменника, публіциста (№5-6, 1997), “Українець з… Нагої” – розмова зі Степаном Костиком українцем, викладачем Мейджьо-Університету в Нагої, громадянимом Польщі, який вже чверть століття проживає у Японії (№5-6, 1997), “Економічно-соціальний “дуалізм” і екологія мови” – д-р Омелян Бей, США (№7-8, 1998), “Еміграція населення Галичини” – Михайло Романюк, доцент Прикарпатського університету (№7-8, 9-10, 1997), “Українці не звикли брати на себе відповідальність” – розмова з доктором Осипом Морозом (США) (9-10, 1997), “Він уособив український Всесвіт” – роздуми доктора мистецтвознавства Тамари Булат після відзначення 130-ї річниці від дня народження Михайла Грушевського в Нью-Йорку” (№11-12, 1997), “Катедра українських студій чи кафедра малоросіянства?” – Ольга Мак (Канада) (№11-12, 1997), “КДБ арештував мене за спробу вивезти в Чехословаччину працю Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація” – розмова з професором Пряшівсьткого університету Миколою Мишинкою (№1-2, 1998), “Шляхи мого життя” – розповідь художниці та поетеси з Австралії Мстислави Чорній про складні перипетії свого життя (№5-6, 1998), “Я таки приїду жити на Батьківщину…” – розмова з Йозефом Сіркою, доктором філософії, викладачем університету в Зігені, засновником товариства німецько-українських зустрічей “Діалог” (№5-6, 1998), “Україна – діаспора: нові перспективи законодавчого регулювання взаємин” – матеріал, підготовлений працівниками Державногол комітету України у справах національнростей та міграції (№5-6, 1998), “Українці в Берліні” – ексклюзивний матеріал Володимира Прядка (№7-8, 1998), “Україна приречена бути федеративною державою” – д-р Омелян Бей (США) (№7-8, 1998), “Культурі легко дихати треба” – інтерв”ю з Василем Баркою (№9-10, 1998), “Париж – місто вічного спочинку” – розмова з польсько-українською групою фільмарів, які працювали над телефільмом “Нелегке Братерство” про польсько-українстький союз 1919-21 рр. (№9-10, 1998), “Deutche Welle – українською” (№11-12, 1998), “З пошаною до маєстату Української Державності 1918 року” – Антін Орликовський (США) (№11-12, 1998), “Україна – Росія: етнополітичний фактор міждержавних відносин” – Юрій Лагутов, Андрій Попок, працівники Державного комітету України у справах національностей та міграції (№11-12, 1998), “Патріарх українського письменства” – розмова з Григорієм Костюком (№11-12, 1998), “Українці в Данії” – ексклюзивний матеріал Володимира Прядка (№3-4, 1999), “Петлюра, петлюрівці, петлюрівство” – К. Мандзенко, США (№7-8, 1999), “Рефлексії на тему мови” – Роман Кассіан з Канади (№11-12, 1999), “Польсько-українське культурне прикордення” – Стефан Козак, професор, керівник кафедри україністики Варшавського університету (№1-2, 2000), “Україну збудують ідеалісти” – розмова з Маркіяном Припханом, доктором медицини, громадянином Австрії (№1-2, 2000), “Моя найбільша сила – це число вилікуваних людей” – розмова з винахідником антиракового препарату “україн” доктором Василем Новицьким, австрійським громадянином (№1-2, 2000), “Політичний та економічний занепад в Україні є значною мірою наслідком занепаду науки” – розмова з доктором Осипом Морозом (США) (№5-6, 2000), “Історія “Дивізії” та життя Володимира Кубійовича” – Юрко Покальчук, письменник і перекладач (№7-10, 2000), “Історичні метаморфози російського імперіалізму” – Володимир Прохоронко (Росія) (№7-10, 2000), “Доля “Українського слова” – матеріал Юрка Покальчука про історію паризького тижневика (№3-4, 2001), “Чи варто відзначати річницю Переяславського договору?” – Олексій Коновал (США) (№7-8, 2002), “Я хотів сказати до побачення всім, кого знав і любив…” – інтерв”ю з Юрієм Шевельовим (7-8, 2002), “Восьмий том історії України-Руси Михайла Грушевського англійською мовою” – Богдан Клід, Канадський Інститут Українських Студій (№9-10, 2002), “Щоб влада не проростала корупцією, її треба частіше міняти” – д-р Василь-Ярослав Новицький (Австрія) (№11-12, 2002), “Схід і Захід в історії української культури” – Іван Паславський ділиться своїми роздумами після прочитання книжки Ігоря Шевченка “Україна між Сходом і Заходом” (№3-4, 2003), “Для чого було створено Фундацію ім. Івана Багряного” – Олексій Коновал (США) (№7-10, 2003), “Україна на кордоні європейського союзу” – д-р Гансюрген Досс, доповідь, виголошена на 22-й міжнародній конференції з української проблематики в Іллінойському університеті (№7-8, 2003), “Влада – дуже бажана річ, але і колосальна відповідальність” – інтерв”ю з громадянином США, доктором Осипом Морозом (№1-2, 2004) , “Людина великої душі” – про доктора Павла Пундія з Чикаго розповідає Любомир Пиріг, академік АМН, член-кореспондент НАНУ (№7-9, 2004), “Сенс культури і культурного життя” – Мстислава Чорній (Австралія) (№10-12, 2004), “Україна любов моя” – розмова з професором Стефаном Козаком, керівником кафедри української філології Варшавського університету (№1-4, 2005), “Українське кіно – проблеми та перспективи” – розмова з Петром Борисівим, президентом Фундації українських кінематографістів “Тризуб” з Голлівуду (№5-6, 2005), “УНІС на сторожі українства” – розмова з Нестором Поповичем, одним із активістів української громади в США (№11-12, 2005), “Українець – лауреат Нобелівської пмремії” – розповідь про Георгія Шарпака (Харпака) (№11-12, 2005), “Фундація Багряного в Україні” (№11-12, 2005), “Поезія – скульптура” – розповідь про творчий шлях Міртали (Міртали Пилипенко), скульптора і поетки, що живе в США (№11-12, 2005), “Русифікація задніми дверима” – д-р Святослав Трофименко (США) (№11-12, 2005)…
Героями ексклюзивів “Універсуму” стали відомі українські вчені, громадяни Швейцарії, США, Австрії – Богдан Гаврилишин, Осип Мороз, Леонід Рудницький, Ярослав Новицький. Їхні світлини були вміщені на обкладинках окремих чисел журналу.
Окремо слід зазначити, що просвітницько-культурологічна співпраця з українською діаспорою втілюється в конкретні проекти – завдяки фінансовій підтримці Фундації ім. Івана Багряного (США) журнал «Універсум» отримали сотні бібліотек в Україні. Саме за сприяння Фундації стало можливим видання «Універсумом» книжки споминів генерал-хорунжого УНР Юрка Тютюнника «Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 рр.». Втім доброчинна діяльність Фундації ім. Івана Багряного в Україні – це окрема велика тема. Принагідно слід наголосити, що цього року в жовтні минає 100 літ з дня народження І. Багряного, славетного українського письменника, похованого на чужині.
Олег Романчук,
шеф-редактор журналу «Універсум» (http://www.universum.org.ua/),
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри української преси ЛНУ ім. Івана Франка
м. Львів, Україна
