Wodka Hits nonstop!

Українська культура на закуску до горілки подається в Європі як експортно-імпортний продукт. Особливо взялися за це наші Діджеї.

“Хортиця” возить вечорниці Олега Скрипки по світі. Про це розповів автор проекту “Країна мрій” в Парижі під час вечорниць.

Russendisko (Руссендиско)  подає диск “Від України до Америки”, на якому зібрано пісні Мандрів, ВВ, наступним чином: “Ukraine DO Amerika heisst die neue CD der Russendisko Macher Vladimir Kaminer & Yuriy Gurzhy welche heute Abend auch vorgesstelllt wird. Als special Drink des Abends empfiehlt sich Vodka, den wir für 1,50 anbieten!”

Дешево так само, як і дешево створюється імідж України закордоном.

Портал українців Німеччини www.ukrainians.de відпрацьовує дешеві стереотипи на

“Мирні ляси до світання” або як Фома чорта обдурив

"Нас кличе у мандри дорога!

Надворі падав дощ і відразу замерзав ожеледицею. В напівтемряві довелося шукати “цвайтен зайтенфлюгель”, другий під’їзд, направо (чи наліво?). Словом, радість була подвійною, коли двері відчинилися і на порозі нас зустріли дві усміхнені господині вечора у вишиванках: Таня та Інґа. Вони одразу припросили вступити до кухні, випити пивця чи винця. Далі ми пройшли до “світлиці”, де зібралася невелика компанія в очікуванні на Фому і звідки, повірте мені на слові, війнуло автентичним українським духом. Хоч нічого традиційно українського в цій берлінській квартирі не було, звісно, окрім вишиванок на деяких з гостей, які слугували основною декорацією вечора.

Фома не забарився, забіг у теплу кімнату, вмостився на стільці і після невеликого вступу почав грати і старе, і нове, і своє-”мандрівське”, і народне.

Рішення проблеми по-німецьки

Цього року мода на випробування для українців. Незалежить закордоном чи в Україні.

Галина Гомель щойно подзвонила українській рідні дізнатись, чи вони там не замерзають без газу. При цьому тільки радо зауважила, що в Берліні у них в приміщені тепло. Німеччина використовує заощаджений газ. Ніхто не помітив збоїв з подачею газу. А за годину по трубах перестали подавати тепло. «От тобі і похвалилася», – подумала Галина. Подзвонила до відповідних служб. Телефон не відповідав. Була субота. Якби не дитина, ще можна було б якось перетерпіти лихо в знак солідарності з родичами в Україні.

А сусіди вже видзвонювали всі можливі сервіси. Німець – не українець, терпіти не буде.