“Материнка” про колискові і страшилки

Ольга Самборська для “Материнки”

Джерело: Материнка

Українська колискова – це частина материнської і батьківської душі, переданій дитині. Це не просто пісня. Це акт вдиху в дитину тієї любові, яка передається по родинній ліній з родини в родину, від одного покоління в інше. І так до бескінечності. Щоправда, якщо цей процес не перерветься якоюсь глобалізаційною інтервенцією як- то захоплення контакту з дитиною іноземними медійними каналами, відчуження української культури в умовах закордоння, заміна колискової “бейбісіттерською”-прислугою тощо. Не співається тоді не лише колискова, але й душа в дитину залишається неперелитою. Дитяча душа залишається незаповненою. Цей святий акт “переливання” важко описати словами, але можна показати.

Можна не навчити дитини української мови. Важко іноді буває в умовах закордону. Можна їй не показати Україну. Важко іноді буває з умовами. Можна не дати дитині навіть українське ім’ я. Важко буває з компромісами. Але якщо перелити в неї українську душу, то дитина пізніше сама вивчить мову, сама знайде дорогу в Україну, сама вибере собі українське ім’ я. В ній говоритиме душа, що вібрує на частотах неабиякої доброти, щиросердечності і відкритості. Ця душа не шукала ніколи користі. Ця душа пригортала до себе кожного, хто потребував тепла і любові.

Виставки «Страчені Голодом: невідомий геноцид українців»

http://www.holodomor33.org.ua

Виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» підготовлена Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000» в рамках програми «Уроки історії». (куратор – Олеся Стасюк).

Вона включає 37 постерів і базується, головним чином, на усній історії, яка сьогодні є досить поширеним методом соціально-гуманітарних досліджень. Її особливістю є підтвердження фактів на основі документальних архівних джерел свідченнями очевидців, що пережили Голодомор 1932-1933 років.

Виставка поділена на чотири тематичні частини. Перша частина називається «Україна до Голодомору» і вона показує, що природного голоду в Україні на початку ХХ ст. навіть теоретично бути не могло і налаштовує глядача на те, що голод 1932-1933 років був штучно створеним. Друга частина виставки називається «Чинники та причини Голодомору». У цьому блоці висвітлюються причини Голодомору: знищення національного духу українців, українського селянина-господаря як класу, утворення колгоспної системи тощо. Крім причин, показано й географію Голодомору. Вона підтверджує той факт, що Голодомор охоплював лише ті території, як були заселені етнічними українцями. Третя частина виставки називається «Механізм здійснення Голодомору». Четверта частина виставки називається «Визнання і сприйняття Голодомору у світі».

Виставка була вперше презентована 27 березня 2007 року в приміщенні Парламенту Європейського Союзу у Брюсселі. За півтора роки існування її мали можливість оглянути глядачі у Женеві, Лондоні, Берліні, Мінську, Вашингтоні. Електронний варіант виставки був переданий кожному посольству України за кордоном задля проведення інформаційних заходів з цієї теми.

Також виставка була презентована представникам дипломатичного корпусу в Україні в жовтні 2007 року під час інформаційного заходу з тематики Голодомору, учасникам Першої міжпарламентської конференції представників депутатських груп дружби парламентів України та країн – членів Європейського Союзу «Міжпарламентський діалог Україна – ЄС» (травень 2008 р.). Виставка «Страчені Голодом: невідомий геноцид українців» була частиною загальноукраїнської виставки «Україна пам’ятає! Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу», що проходила з 20 листопада по 6 грудня 2007 року в Українському Домі (Київ).

На сьогодні виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» існує українською, російською, англійською, французькою та німецькою мовами. Триває робота з перекладу на іспанську мову.

«Спільний біль українців і німців»

Тетяна Бондаренко

Виставка «Страчені голодом: Невідомий геноцид українців» відкрилася в приміщенні ландтагу – земельного парламенту. Організаторами експозиції виступили благодійний фонд “Україна 3000″ та німецько-українське товариство “Український дім Дюссельдорф”.

Численні гості, серед яких були німецькі політики, науковці, а також члени української громади у Дюссельдорфі, стали учасниками урочистої і водночас ліричної церемонії. Олеся Стасюк з фонду “Україна 3000″, керівник програми, в рамках якої проводиться виставка, розповіла про її характерну особливість:

„Наша виставка розрахована на міжнародного глядача. Тут подана конкретна інформація, наприклад, деякі документи, які розповідають про механізм здійснення цього голодомору, а також свідчення очевидців. От ми саме в цю виставку залучали більше свідчення, тому що живі розповіді, жива історія більш переконлива».

Вперше представлена в Брюсселі у приміщенні Європарламенту наприкінці березня 2007 року, нині виставка вже відвідала Берлін, Женеву, Вашингтон, Вільнюс та Лондон.

«Спільний біль українців і німців»

Невипадковим є відкриття цієї виставки саме у Німеччині. Як сказала  дружина президента України Катерина Ющенко, „Голодомор – це спільний біль українців і німців.” Лише на Донеччині  від голоду загинули тисячі етнічних німців. Тож більш, ніж символічною, стала передача  керівником Служби безпеки України Валентином Наливайченком німецьким партнерам списків поселень німецьких колоністів, які постраждали впродовж 1932-33-го років згідно з  документами архіву СБУ. Крім того Наливайченко розповів про з’ясовані факти знищення  НКВС тих німців, які отримували поштою продовольчу допомогу від родичів з Німеччини.

«Живі» для живих

Автор нового фільму про Голодомор Сергій Буковський: «Страшно не те, що їли своїх дітей, а те, коли людина, переживши стільки, каже, що вона не повинна жити на світі»

 

Ольга ЖУК

Режисер–документаліст Сергій Буковський, який зняв фільм про Голокост, за тему Голодомору взявся не з міркувань, що коли робиш фільм про вічне і робиш це професійно, то автоматично приречений на успіх. Вінки слави і щирі подяки від сильних світу сього його не цікавлять. Документальний фільм «Живі» робив для того, щоб і в Україні, і в Європі люди зрозуміли, що померлі в 1932—33–х роках залишились із нами, а ті, які дивом вижили і залишилися людьми, — це біографія всієї України. Творець фільмів «Завтра свято», «Війна. Український рахунок», «Назви своє ім’я по буквах», продюсером якого був Стівен Спілберг, радить вдивитися в обличчя бабусь і дідусів, які пережили пекло 33–го, поки не пізно. І задуматися про те, щоб ніколи не дати зробити з собою щось подібне.

Швидше за все, не виникнуть подібні сюжети в Німеччині

Час публікації: 1 травень 2009 г., 21:07

Джерело: http://www.kavkaz.org.uk

ДОВІДКА

АГЄЄВ Володимир Олександрович, завідувач кафедрою патологоанатомії державного медичного університету Іркутська, кандидат медичних наук.

Атипова пневмонія

Перші повідомлення про нове, небезпечне для життя захворювання, назване незабаром атиповою пневмонією або SARS (severe acute respiratory syndrom — важкий гострий респіраторний синдром), з’явилися в лютому-березні 2003 року. Повідомлялося і місце його виникнення — Південно-східна Азія, а також симптоми, втім, характерні для гострої респіраторної вірусної інфекції (ОРВІ) або грипу: підвищення температури, кашель, задишка, ломота у всьому тілі, болі в грудях, головні болі. Летальні результати в основному серед немолодих і старезних хворих.

— Володимир Олександрович, чим ця інфекція відрізняється від звичайного грипу?

— Нічим не відрізняється. Але свого часу це питання так і повисло в повітрі, тому що почалася розкішна «презентація» нового «бича XXI століття» — численні повідомлення в ЗМІ про нове, до цих пір невідоме захворювання, роздування паніки і істерії про швидке

Пневмонія може викликатися вірусами і бактеріями

14:59, 30.10.2009

http://www.zaxid.net

У тих випадках, про які ми сьогодні чуємо в Україні, люди доволі часто намагалися лікуватися самі і приходили до лікарів тоді, коли їм практично не було можливо допомогти.

Основне, коли у вас є ознаки захворювання, – звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням, – наголошує перший заступник генерального директора Всеукраїнської громадської організації «Український медичний союз» Людмила Сасіна. Про ознаки захворювання, методи його попередження експерт розповіла в інтерв’ю ZAXID.NET.

– В Україні підтверджено вірус свинячого грипу. Що це за вірус?

– Вірус, який частіше за все називають каліфорнійським, свинячим – вірус A/H1N1 став відомим трохи більше року тому. Він має генотип свинячого, пташиного, людського грипу. Зараз цей вірус передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Навесні цього року ВООЗ оголосила пандемію цього грипу у всьому світі. Кількість країн, в яких люди захворіли і мали ускладнення, достатньо велика.

– Якщо про пандемію було оголошено ще навесні, то чому структури охорони здоров’я не були готові?

“у Східній Європі спостерігається серйозний відкат у сфері охорони здоров`я в цілому”

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-282793.html

6.11.2008 03:19]

Трьома основними причинами смертності у всьому світі є серцево-судинні захворювання, інфекції і рак. При цьому більше за все людей (29%) вмирають від захворювань серця і судин. Про це повідомляє РІА «Новости» з посиланням на доповідь Світової організації охорони здоров`я.

Порівняно з дослідженням 2002 року від хвороб серця вмирають так само часто, проте смертність від інфекцій істотно скоротилася. При цьому вірогідність смерті чоловіків у віці 15-60 років значно вища, ніж у жінок цієї ж вікової категорії. Особливо ця різниця відчутна в країнах Латинської Америки, Карибського басейну і Близького Сходу.

Згідно з доповіддю СООЗ, у країнах з низьким рівнем доходу основними причинами смерті є пневмонія, хвороби серця, діарея, ВІЛ/СНІД і інсульт. При цьому на країни Африки припадає 9 з 10 дитячих смертей від СНІДу в усьому світі, а також 9 з 10 випадків смертності дітей від малярії.

У країнах з високим рівнем доходу список основних причин смертності очолюють хвороби серця, за якими ідуть інсульт, рак легенів, пневмонія, бронхіт або астма.

Така ж тенденція спостерігається в країнах Східної Європи, де високий рівень смертності пов`язаний переважно з серцево-судинними захворюваннями.

За спостереженням Світової організації охорони здоров`я, впродовж останніх 10-15 років у Східній Європі спостерігається серйозний відкат у сфері охорони здоров`я в цілому. Порівняно з Заходом, в Східній Європі смертність людей в результаті випадкового отруєння в 16 разів вища. Багато з випадків отруєння пов`язані з вживанням алкоголю.

Передвиборна агітація шкодить здоров`ю українців

постiйна адреса статтi:
http://health.unian.net/ukr/detail/186407

24.09.2007

Маніпулятивні передвиборні агітаційні технології, вживані більшістю політиків, украй негативно відображаються на психічному стані громадян України.

Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловили сьогодні на засіданні Кримського прес-клубу лікар-психотерапевт республіканського центру «Здоров`я» Михайло СЄГАЛОВ і експерт Олександр МАКАРОВ.

За словами М.СЄГАЛОВА, політики використовують «шаманські технології», за допомогою яких легше впливати на виборців. Прикладом шаманських технологій, за словами лікаря-психотерапевта, є непристойні жести і фрази, які представлені на агітаційній продукції ряду політичних сил, грізний вигляд лідерів ряду сил, «комуністичний хеві-метал», який лунає в центрі Сімферополя тощо.

Як зазначив М.СЄГАЛОВ, все це викликає агресію серед людей. Поки, за його словами, в українському суспільстві не спостерігається «масовий психоз», але невідомо, до чого таке напруження пристрастей перед виборами може призвести. «Масовий психоз поки не спостерігаємо. Поки йде напруження пристрастей, у що він може вилитися – поки невідомо», – сказав лікар, додавши, що країна після «Оранжевої» революції знаходиться в стані “постійного стресу”.

Роботодавець має активніше дбати про узгодженість між роботою та здоров’ям

• Майже половина відчуває провину, якщо вони беруть лікарняні
• Фізично неактивна робота та стреси впливають на самопочуття

Майже третина   працюючих українців вважають, що робота має негативний вплив на їх здоров’я і більшість з них впевнені, що роботодавець має опікуватися здоров’ям своїх працівників та забезпечувати здорову атмосферу на робочому місці.

У ході опитування міжнародної рекрутингової компанії Келлі Сервісез було виявлено, що такі фактори як фізично неактивна робота та напруження негативно впливають на стан здоров’я людей і є причинами стресу та проблем зі сном.

У дослідженні взяли участь 115 000 чоловік в 33 країнах, включаючи Україну.

За інформацією Генерального директора компанії Келлі Сервісез в Україні Валерії Казадарової, дослідження показало, що ситуація на робочому місці має значний вплив на погляди людей щодо свого самопочуття та стану здоров’я.

“Багато працівників вважають, що їх робота має значний вплив на здоров’я і,   беручи до уваги як багато часу людина проводить на робочому місці, варто шукати шляхи для більш вдалого поєднання умов роботи і здоров’я.”

“А в 2004 «The Coca-Cola Company» отримала Шнобелівську премію з хімії за перетворення води у непридатну для пиття субстанцію”

http://www.telegraf.in.ua

Юлия Артеменко-Капуста

Кажуть, якщо змішати «Колу» з «Ментосом», вийде такий фонтан, що й феєрверків не треба. Не брешуть. Ми перевірили. «Ментос» треба брати із розрахунку одна подушечка на півлітра «Коки». Беремо велику пляшку –  2,5 літра, робимо з паперу воронку, кидаємо у пляшку п’ять цукерок і відбігаємо подалі. Через пару секунд «Кока» шурує фонтаном – вся редакція збіглася подивитися! Можна тільки собі уявити, що відбувається у шлунку людини, яка випила «Коли», а потім вирішила освіжити подих «Ментосом».

Невмирущі колготки

Не їжте колготки перед тим, як випити «Колу»:) Тільки напій задарма переведете

Англійські вчені: українська їжа небезпечна для здоров’я

http://www.mama-tato.com.uaАнглійські вчені з’ясували, що більшість харчових добавок, дозволених в Україні, шкідливі для здоров’я, особливо для дитячого організму.

Вони попереджають, шкідливий вплив цих добавок може привести до підвищеної стомлюваності, неспокійного сну і навіть зниження розумових здібностей.
Дослідження англійських фахівців опублікувало авторитетне медичне видання – журнал «Ланцет».

Льодяники, морозиво, джеми – все це може загрожувати здоров’ю вашої дитини. Українські і закордонні виробники вже не перший рік напихають нас харчовими добавками – ароматизаторами, фарбниками, консервантами. Їх додають куди завгодно – вже не завжди розумієш, що купив: ковбасу з м’яса або соєву з «ароматом, ідентичним натуральній свинині». Ми вже звикли, відкритим залишається лише питання про те, наскільки це все шкодить здоров’ю.

У лабораторії живлення Інституту гігієни і медичної екології ім. Марзєєва повідомили, що харчові добавки, які вивчали англійські учені, до цих пір дозволені в Україні. «Ми вже давно б’ємо у всі дзвони з приводу різних шкідливих добавок. Проте нас ніяк не почують», – сказала завідувачка лабораторією Марія Гуліч.

Теоретично, отримавши код Е і національну «прописку» в нормативах, будь-яка добавка вважається перевіреною на безпеку для людини. Таким чином, на сьогоднішній день виробники формально не порушують закон.
Проте з часом з’являються нові відомості про ту або іншу добавку. Як, наприклад, кока-кола спочатку проводилася з використанням кокаїну – і ніхто його шкідливим не вважав.

“в Україні, я бачу, що можу реалізувати себе значно швидше і значно повніше у багатьох напрямах тут, ніж це було би в Америці чи деінде”

Тарас Яценко  для ZAXID.NET

- Я народилася у Чикаго, у місті, відомому через корупцію, через Аль Капоне, мафію. Тому я можу правдиво сказати, що немає ситуації, де немає корупції. Але тут, в Україні, корупція неефективна.

Завдяки Наталії Яресько, американки за документами та українки за походженням, Україна отримала сотні мільйонів доларів інвестицій. Завдяки їй десятки іноземних компаній почали довіряти нашій країні та відкривати тут свої представництва.

Про те, чому у час кризи економічна ситуація в Молдові та Білорусі краща, ніж в Україні; як можна боротися з корупцією на прикладі Аль Капоне; про «Силіконову долину» у Львові; зв’язок між бізнесом та дружбою з впливовими людьми і чому жінці в Україні легше, ніж у США – читайте в ексклюзивному інтерв’ю для ZAXID.NET.

-  Розкажіть, будь ласка, про себе. Чому Ви вирішили переїхати до України із США?

- Я – громадянка Америки, народилася в родині української діаспори, тобто мої батьки з України.

«Благодійник року 2008»

Про переможців НАЦІОНАЛЬНОГО КОНКУРСУ “БЛАГОДІЙНИК РОКУ” 2008 року Переможцями Національного конкурсу «Благодійник року 2008» за номінаціями стали: 1. Транснаціональна компанія – TOB “Кока-Кола Україна Лімітед” (м.Київ) Перемога в номінації отримана завдяки багаторічному системному підходу TOB “Кока-Кола Україна Лімітед” до підтримки культурно-мистецьких проектів (фестиваль «Країна мрій») та молодіжних ініціатив, спрямованих на відродження національної свідомості та культури. Важливою складовою своєї соціально-відповідальної місії компанія вважає збереження водних ресурсів України та поліпшення стану довкілля, для цього організує кампанії з залученням громадськості та волонтерів до екологічних акцій. 2. Вітчизняна компанія – великий бізнес – Група компаній “НІКО” (м.Київ) Благодійна та соціально-відповідальна місія компанії полягає в допомозі розвитку української культури та мистецтва, системному підході до покращення життя сиріт та дітей, що мають вади здоров’я. Компанія віднайшла іноваційні підходи до вирішення проблем дітей-сиріт в дорослому житті, допомагаючи їм адаптуватися після виходу з інтернатних закладів, надаючи стартову моральну, інтелектуальну та матеріальну підтримку у працевлаштуванні та вирішенні правових питань. Благодійна діяльність компанії заслуговує на визнання її прикладом кращої практики щодо допомоги дітям-сиротам в Україні.

«БЛАГОДІЙНИК РОКУ 2009»

НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС «БЛАГОДІЙНИК РОКУ 2009»

Реєстрацію продовжено до 15 листопада

На численні прохання Оргкомітет Національного конкурсу «Благодійник року-2009» ухвалив рішення про продовження терміну прийому заявок до 15 листопада 2009 року. Конкурс надає  можливість відзначення широкого кола благодійних ініціатив як через перемогу в номінаціях, так і через нагородження відзнаками.

Для участі в конкурсі слід заповнити  аплікаційну форму, яку можна знайти на веб-сайті конкурсу www.blagodijnyk.org.ua . До заявки можуть бути додані фотографії, копії публікацій тощо. Заповнену заявку та додаткові матеріали слід надсилати поштою на адресу: а/с 83, Київ-211, 04211 (з поміткою «Голові журі Національного конкурсу «Благодійник року-2009») та продублювати електронною поштою на адресу info@blagodijnyk.org.ua.

Чесність  та прозорість конкурсу забезпечує процедура  прийому заявок, журі із 18 незалежних експертів, Наглядова Рада, яка складається  з видатних особистостей України, та незалежний аудит роботи журі.

Гаряча  лінія Оргкомітету: (044) 481-09-49 (з 9.00 до 18.00)

Будемо вдячні за поширення інформації на Ваших ресурсах та серед партнерів/ зацікавлених осіб!

–
З повагою,

Алла Прунь,
головний редактор
Інформаційно-аналітичний центр “Громадський простір”
http://www.civic.ua

“те що для праукраїнців було болотом чи багном, для цих країн було звичайною землею”

http://www.grinchuk.lviv.ua

Займаючись довший час порівнянням арійських мов, я прийшов до висновку, що українська мова є старшою не лише за усі слов’янські, не виключаючи й так звану старослов’янську, але й за санскрит, давньо-грецьку, латину та інші арійські (індо-європейські) [Підкреслення у тексті та коментарі у квадратних дужках мої - перекладач].

Та між тим українська мова до цього часу не має навіть впорядкованого словника! [Наприкінці 19 сторіччя це дійсно було так через заборону у Російській імперії освіти та книгодрукування українською мовою. Славнозвісний словник Грінченка з'явився лише на початку 20 сторіччя] Проте, ця обставина не завадила нашим та іноземним філолоґам відкрити дійсне джерело давніх мов. До того ж останнім часом закордонні вчені почали переконуватися, що колискою арійських племен не була Середня Азія, а так звана Сарматська (або Слов’янська) долина. На цій рівнині й понині живуть українці та колоністи на півночі, що походять від них: новгородці та взагалі росіяни. Відомо, що новгородський діалект російської найбільш подібний до української мови [З усіх колоній Київської Русі Новгородська республіка (1137-1478) була заселена значно більшою кількістю вихідців з метрополії – України – ніж Московське князівство. Українська культура, мова, демократична форма правління – Віче

“Адже ми ніколи не стали відщепенцями від нашої нації”

Голос з діаспори
http://pravda.com.ua/news_print/2009/8/28/100557.htm 28.08.2009Наталія Пазуняк

Цей голос звернений до земляків наших – українців Великої України. Голос цей звучав, звучить і буде звучати допоки б’ються наші неспокійні серця. Бо на чужині ми живемо болями і радощами нашої неньки. І хоч ми вже по п’ятдесят років як громадяни США, а наші душі знаходяться там, в Україні.

До написання цієї статті наштовхнули прочитані мною і катастрофічно несумісні з 18-літтям незалежності України коментарі окремих осіб, я би сказала антиукраїнців, до статті “Стрес від України” (http://pravda.com.ua/news/2009/7/17/98467.htm) Аскольда Лозинського, що була опублікована в УП.

Існує держава у якій не карають за висловлені думки, за слово правди і за вияв кривди. Отож є свобода слова. А це велике досягнення, головно опісля режиму, при якому вседозволеною була тільки фраза про “мудру партію”, а всяке заперечення цієї “правди” каралося ув’язненням чи смертю.

Ми свідомі того, що свобода слова, гарантована усім і вся – це вишуканість демократичного ладу.

Пригляньмося одначе до того, як саме використовують це цінне право наші земляки. Найкращим прикладом цього є стаття Аскольда Лозинського відомого діяча української діаспори.

Аскольд Лозинський відвідав Дем’янюка

 

http://eposhta.com/
Відео заклик до акції проти ката – Аскольд Лозинський відвідав Дем’янюка
Дивіться тут Аскольда Лозинського, бувшого Президента Українського Світового Конґресу, виступ знято телебаченням з Україні після відвідання Івана Дем’янюка в тюрмі в Мюнхені: http://www.youtube.com/watch?v=q0Sv-MWuMzc Справа Івана Демянюка Справа людська і українська 16 жовтня 2009 року я відвідав у німецькій вязниці Мюнхена Івана Демянюка. Зустріч відбулася у супроводі його сьогоднішнього німецького адвоката д-ра Буша (який, до речі одружений з українкою США), а також вартовим та перекладачем з англійської на німецьку. Мені було вказано розмовляти виключно англійською (не українською), певне для того, щоби вартовий міг зрозуміти усе про що говорилось. Говорилось про стан здоровя: пан Демянюк оповідав про свої фізичні болі та немічності – важкий артрит, неможливість ходити, (він був на візку). Не говорили про його найважче – недугу крові

Церква просить про допомогу

Джерело: ePOSHTA

Земляки і Добродіі!!

Брати та сестри!Допоможіть Православній Церкві у Німечіні!

 

Молода православна парафія у місті Кобург (Баварія) щукає постійне місце для храму Божого, але своїх сил та коштів не висточає. Поможіть!

Наш банківський рахунок:

IBAN: DE 61 7836 0000 0001 55 75 13
BIC: GENODEF1COS
NAME: Freunde der Orthodoxen Kirche e.V.

Подробиці на сайті: www.orthodoxie-oberfranken.de або E-Mail: zjom@rambler.ru або за телефоном: +49 16097937901 (английська, нiмецька); +49 1711583855 (нiмецька, українська).

Спаси Господи! Молимося за Вас та всіх людей!

З повагою та з надією хочь на якусь допомогу,

священник Артемій Бондаренко.

Житомирські школярі побували на футбольному матчі в Берліні

Сергій РОЗДУМ

Житомирська шкільна футбольна команда, яка у безкомпромісній боротьбі перемогла у фіналі «DJUICE ГОЛ 2009» побувала на футбольному матч «Герта» – «Херенвеен» у Берліні. Юні футболісти протягом кількох днів мали змогу не лише долучитися до спортивних традицій країни, яка приймала останній чемпіонат світу з футболу, але набратися нових вражень для майбутніх перемог у спорті та житті.

 

- Я ніколи раніше не був за кордоном на футболі! Тому ця поїздка у Берлін для мене – справжнє свято. Мені сподобалось усе – гра,  робота судді і вболівальники. Німці  однаково добре  грають у футбол і вболівають за своїх. Одразу захотілося стати хорошим футболістом, щоб, як Шевченко чи Воронін їздити по всьому світу і грати на таких стадіонах, - поділився враженнями від поїздки Олександр Вознюк, воротар житомирян.

- Діти дуже задоволені. По-перше тому, що перемогли у чесному і захопливому чемпіонаті. По-друге: ця поїздка корисна для футболістів, які набираються досвіду і, маю надію, тренуватимуться, аби грати у дорослих чемпіонатах, - розповідає Михайло Єкатеринчев, тренер команди. - Я вважаю, що приклад компанії-організатора акції з підтримки молоді, спорту, здорового способу життя мають наслідувати усі соціально відповідальні компанії України, адже від здоров’я майбутніх поколінь залежить добробут всієї країни.

Нагадаємо, що 16 травня у Києві відбувся фінал четвертого Всеукраїнського шкільного Чемпіонату з футболу «DJUICE ГОЛ 2009» та Чемпіонату груп підтримки «DJUICE ФАН 2009». Понад 28 000 школярів з 64 міст України впродовж весни боролися за право називатися найкращими. У запеклій боротьбі визначились чемпіони «DJUICE ГОЛ» та «DJUICE ФАН» – житомирські футболісти із школи №24 та дівоча група підтримки із макіївської школи №61. Хлопці вибороли головний приз – поїздку до Німеччини, а для дівчат головним призом став майстер-клас популярного хореографа Діми Коляденка.

http://20minut.ua/news/161206

Житомир

у Німеччині жоден із 30 тисяч чоловік, які підхопили вірус A/H1N1, не помер.

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-344767.html

Масові захворювання та смерті українців за останні два тижні спричинені неготовністю медичних закладів України до епідемії грипу.

Таку думку висловив виданню Gazeta Wyborcza керівник закладу профілактики інфекцій в Національному інституті ліків у Варшаві Павел ГЖЕСЬОВСЬКИЙ.

Експерт розкритикував панічні коментарі в засобах масової інформації, відзначивши, що насправді в Україні не відбувається нічого особливого.

«Спокійно! В Україні немає нового більш злого мутанта грипу A/H1N1, ніж той, котрий ми маємо в себе вже кілька місяців. Не наближається жодна зараза, яка масово повалить тисячі поляків», – сказав він.

П.ГЖЕСЬОВСЬКИЙ висловив думку, що масові смерті в України викликані поганою діагностикою та відсутністю необхідного обладнання для лікування й самих ліків.

«Ті люди померли від післягрипових ускладнень, у першу чергу, від запалення легень. Це може означати, що вони не мали доступу до респіраторів – обладнання, яке зазвичай використовують при проблемах із диханням», – сказав він.

П.ГЖЕСЬОВСЬКИЙ відзначив, що в європейських країнах «вже не помирають» від запалення легень.

«Виглядає на те, що система охорони здоров’я не була підготовлена до епідемії грипу A/H1N1», – сказав він.

Експерт не виключив, що причиною смертей може бути і звичайний грип.

Він також додав, що у Німеччині жоден із 30 тисяч чоловік, які підхопили вірус A/H1N1, не помер.

Як повідомляв УНІАН, за останніми офіційними даними, в Україні на грип та ГРВІ захворіло 255 тисяч людей, що майже в 7 разів більше, ніж було станом на 29 жовтня, а кількість госпіталізованих зросла в 15 разів – до 15 тисяч.

За інформацією прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО, станом на 3 листопада в Україні в результаті епідемії померла 71 особа.

Медики називали причиною більшості смертей пневмонію.

У Польщі, за різними даними, в лікарнях у прикордонних з Україною районах знаходиться від 4 до 6 людей з підозрою на зараження вірусом A/H1N1.

Із травня цього року підтверджено наявність цього вірусу у 170 поляків, жоден з яких не помер. Хворі переносили цей вірус набагато легше, ніж звичайний грип, і польські власті з серпня навіть не госпіталізували хворих.

 

Грип змінить порядок денний виборчої кампанії – експерти

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-344466.html

Епідемія грипу в Україні змінить порядок денний виборчої кампанії, переконані експерти. Щоправда, є й думки щодо штучно спровокованої паніки з метою вплинути на хід президентських перегонів.

Про запровадження надзвичайного стану та скасування президентських виборів наразі говорити рано, сказав “Німецькій хвилі” голова Комітету виборців України Олександр Черненко. Але, на його думку, епідемія призведе до затягування із внесенням змін до виборчого закону, який скритикувала Рада Європи та Конституційний суд України, а також ускладнить формування виборчих комісій. Черненко впевнений, що провідні кандидати вповні скористаються епідемією для політичної самореклами.

Натомість член правління громадської організації “Альянс Майдан” Володимир Мартинюк підозрює владу в штучному перебільшенні масштабів епідемії та ставить під сумнів саму її наявність. Мартинюк нагадав, що всупереч порядку, карантин оголошений одразу на центральному рівні. А приводом для цього стали статистичні дані про смертність від простудних хвороб. Вони спричинили паніку в суспільстві, бо, як вважає Мартинюк, були опубліковані вперше за останні десятиліття: “Ми ж знайшли статистику, за якою минулого року в Америці на таку саму кількість душ населення було вдвічі більше смертей від запалення легень, застуди і так далі. Але ніхто при цьому не оголошував жодних надзвичайних станів”.

Громадський активіст назвав “маніпулятивними” добірки новин більшості засобів масової інформації. І нагадав, що сусідня зі враженими грипом областями Польща заперечує наявність епідемії на своїй території. Штучне нагнітання паніки, на думку Мартинюка, вигідно перш за все, главі уряду, бо дозволяє відвернути увагу суспільства від провалів урядової політики та обмежити виборчу активність її політичних конкурентів.

 

W związku z rozprzestrzeniającą się epidemią grypy na Ukrainie zwracamy się do wszystkich ludzi dobrej woli pomóżmy Ukrainie

www.ukraincy.org

W związku z rozprzestrzeniającą się epidemią grypy na Ukrainie zwracamy się do wszystkich ludzi dobrej woli pomóżmy Ukrainie .

Związek Ukraińców w Polsce oddział w Szczecinie uruchamia punkt  informacyjny pod numerem 91-422-16-96

Lista potrzeb Ukrainy w celu przeciwdziałaniu rozpowszechnianiu się epidemii grypy

– witaminy, leki przeciwhistaminowe II -IV generacji ,środki na kaszel, preparaty    hormonalne ,neuroleptyki , leki zwiotczające mięśnie , środki  odkażające - środki ochrony indywidualnej (okulary ochronne, maski , rękawice , respiratory itp.) - środki testowe do badania metodą PCR, materiały do badań laboratoriów wirusologicznych . - roztwory dożylne ( terapia detoksykcji ), - immunokorektory , - antybiotyki, - oseltamiwir - pompy infuzyjne - oksymetry, - kardiomonitory, - odsysacze medyczne , - filtry przeciwinfekcyjne, - bronchoskop z Fiber – Optic ( FBS), - respiratory transportowe typu Newport, Jan Syrnyk

“Ліна Костенко каже, що не вірить ні депутатам, ні урядовцям і має надію лише на журналістів.”

Ліна Костенко під час прес-конференції з журналістам присв’яченій історико-культурологічним експедиціям по Чорнобильській зоні

23.04.2009

Ірина Штогрін

Київ – Україна переживає кризу людяності й кризу свідомості, – каже поетеса Ліна Костенко. Вона прийшла 23 квітня на зустріч із журналістами, хоча зазвичай уникає будь яких публічних виступів. Прийшла для того, щоб розповісти про Чорнобильську зону, у якій ось уже 18 років вона разом із сподвижниками збирає «скарби української атлантиди». Саме так Ліна Костенко називає усе – від рушника до світлини – що залишили після аварії на ЧАЕС жителі Полісся.

Ліна Костенко з 1991 року ходить в етнографічні експедиції із збереження спадщини українського Полісся і етносу поліщуків. Ці експедиції організовує директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ростислав Омеляшко. Він ще з 1987 року з власної ініціативи розпочав цю справу. Уже було більше 150 експозицій і зібрано майже 42 тисячі експонатів. Від предметів побуту до – світлин.

“Запитайте будь-кого з пересічних діаспорників…”

http://www.dt.ua/3000/3150/67543/

№ 41 (769) 24 — 30 жовтня 2009

---

«Час для України жить…»

Автори: Ігор ВИННИЧЕНКО, Юрій ЮРЧЕНКО

Лише те суспільство може сподіватися на визнання, повагу та «нетуманне» майбутнє, яке з повагою ставиться до своєї історії та спадщини, належно виховує молодь і будує майбутнє, спираючись на новітні досягнення людського розуму. Україна ж — держава, котра «святкує поразки, ставить пам’ятники поневолювачам і зберігає монументи диктаторам» («ДТ» від 22 серпня ц.р.), на могилах зводить культові споруди (!) і танцмайданчики, патріотизмом замінює науку (у т.ч. історичну), вже який рік поспіль не поступається першими — в Європі (офіційна статистика) — тютюнопалільно-алкогольновживально-ВІЛпрогресуючими місцями, а ненав’язливо-всеохопним вихованням її населення переймаються «щасливі разом» Букіни, няня Віка зі своїм колоритним оточенням, татусеві доньки вкупі з кадетами etc. Про корупцію не згадуємо, бо вона не від сьогодні стала «рідною», а її розмах (що світ жахає) не лякає — звикли. Щодо такого ганебного явища, як у чужих краях заробітчанство, то нині кожен десятий трудовий мігрант світу — з України, частка ж українських заробітчан у загальному вітчизняному соціумі — найвища у світі.

Те, як ми ставимося до своєї багатющої і розмаїтої спадщини, не одного іноземця примушувало замислюватися: і чого це вони (себто ми) в Європу так наполегливо просяться. Особливо той, що регулярно згадує про «маленьких українців».

Медики Львова в період епідемії радять в жодному разі не вакцинуватися

Жовтень 29200914:01

http://zik.com.ua

Коли розпочалася епідемія грипу, ніхто не проводить вакцинацію. Це навіть може зашкодити здоров’ю. Про це сьогодні, 29 жовтня, під час брифінгу повідомив головний лікар лікарні швидкої медичної допомоги у Львові Мирон Борисевич.

За його словами, у цей період людина і так зіштовхується з різними вірусами, які є в повітрі. Окрім того, вакцину завжди виділяють централізовано з МОЗ. «Однак цього року ми навіть не розпочали щеплювати медпрацівників, бо не отримали вакцини», – зазначив Борисович.

Також, за його словами, та вакцина, яка є в аптеках, може не відповідати тому типу  грипу, який розповсюджений зараз. Адже, від чого зараз хворіють львів’яни, ще не досліджено. А вже, як буде встановлено вірус, тоді фармацевти повинні виробляти нову вакцину.

Як зазначив Борисевич, людям не варто зараз стимулювати імунологічну систему, адже за літній період організм людини насичився вітамінами. Також лікар не радить вживати профілактичних препаратів проти грипу, таких як «Арбідол» чи «Амізон», адже немає лабораторно підтвердженого вірусу грипу. І ці препарати можуть лише зашкодити. Окрім того, Борисевич наголосив, якщо в Києві буде лабораторно підтверджено вірус грипу Н1N1 (свинячий грип), тоді зі складів МОЗ виділятимуть спеціально зареєстрований препарат проти свинячого грипу – «Таміфлю». В аптеці цього препарату немає.

Епідемія «свинячого грипу» в Україні відразу набирає політичного відтінку (європейська преса)

http://www.radiosvoboda.org

30.10.2009

Василь Зілгалов

Прага – У європейській пресі інформують про перебіг епідемії грипу в Україні. Газети повідомляють про те, що з понад 30 померлих в західних областях від хвороби подібної на грип у 11 осіб виявили саме грип типу A/H1N1 – так званий «свинячий грип». Деякі видання наголошують на активізації в Україні разом із наростанням епідемії грипу пов’язаних з цим різних політичних заяв та популістських кроків різних кандидатів на президентську посаду під час наступних, січневих виборів Президента України. У газетах також з’явилися інформації про можливість нової «газової війни» між Москвою та Києвом.

Останній анонс від Марії Якубович

1 листопада – останній анонс

Це останній анонс. Проект закінчився. Дозволю собі звернутися особисто до Вас, читачів, з приводу подій які зараз так актуальні в Україні.

Я не можу не забрати голосу у такій важливій справі.

Сьогодні я почула в польському радіо і телебаченні,  що президент Ющенко попросив про допомогу в знищенні епідемії грипу в Україні президента Польщі.

Мені соромно як українці, що президент моєї країни просить про допомогу іншу країну у справі яка є в силі і обов’язку  влад  України.

Прохання про допомогу у справі епідемії грипу в Україні – то маніпуляція і перекидання відповідальності на стихійні лиха і непередбачені обставини, водночас здіймання з себе відповідальності за то що відбувається в Україні.

Президент України і влада України є відповідальні за політичну анархію і відсутність реформ в Україні, відповідальні за відсутність реформ особливо в службі здоров’я.

“Політично активну діаспору давно “схоплено” спецслужбами.”

Стаття, із незначними змінами надрукована у торонтському тижневику “Міст”, №46, від 15 листопада 2007 р.

Іван Юзич, ijuz@yahoo.com

ШЛЯХ ВОЇНА

Цього вересня мені випало полетіти з Торонто до Львова. Він тоді вирував: передвиборчі мітинги і концерти, зустрічі з політиками, велелюдний Форум Видавців і – традиційні осінні святкування, як от Свято меду у мальовничому Шевченківському гаю.

Провадила цим святом Наталя Криничанка – поетеса та співачка, яка, долаючи усі матеріальні негаразди, примудряється суттєво облагороджувати й урізноманітнювати життя міста Лева. Вона і познайомила мене з Володимиром Пилатом – президентом Міжнародної федерації Бойового Гопака, творцем цього стилю єдиноборств.

“Наші предки споконвіку вважали мед запорукою здоров’я та сили і схилялися перед бджолами як прикладом мудрої організації спільноти,” – зазначив у короткому виступі В. Пилат.

Опісля демонстрували свою майстерність юні вихованці школи Бойового Гопака. Тепле лагідне сонце, насичене духом пасіки повітря, ритмічна музика, барвисті костюми, вистриби і кульбіти на зеленій травичці – усе це навіювало безтурботний, ідилічний настрій. Тож я був подивований, коли наше з паном Володимиром спілкування потекло дещо в іншій, зовсім не безтурботній, аж ніяк не ідилічній тональності. Те, про що він говорив, виявилось настільки несподіваним, що я напросився на ще одну зустріч. Потім уже, як причарований, забігав до офісу Бойового Гопака (добре, що той – у самому центрі Львова) при кожній нагоді, шкодуючи, що моє перебування в Україні короткотривале і не дає змоги довідатись більше.

Отже, слово Володимирові Пилату.

ФСБ звинуватили у залякуванні українських вчителів

http://tsn.ua

 

РИА Новости

ФСБ звинуватили у залякуванні українських вчителів

Українська громада в Росії зазнає політичних утисків з боку російської влади.

Про це заявив співголова Об’єднання українців у Російській Федерації Валерій Семененко.

Так він розповів, що українські вчителі стали об’єктом інтересу російських спецслужб.

“Вони не приховували, що з ФСБ, обходили наших вчительок, зокрема, Карасьову Лєну і Шовгун Ніну і питали, що там робилося. Я спершу цього не знав, бо дівчата були залякані, але потім вони мені сказали”, – розповів Семененко..

Директора московської школи, при якій діяв Український центр, звільнили з роботи. Пояснили, що через пенсійний вік, але Семененко припускає, що вона потерпіла через прихильність до української діаспори.

Про створення цілодобового оперативного штабу при МЗС у зв’язку з загостренням епідемічної ситуації у західних областях країни

Міністр закордонних справ України Петро Порошенко на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони у зв’язку з загостренням епідемічної ситуації у західних областях країни видав наказ про створення цілодобового оперативного штабу при МЗС. Завдання штабу полягає у вирішенні невідкладних завдань, пов’язаних  з наданням Україні гуманітарної допомоги для ліквідації епідемії, налагодженням дієвого механізму співпраці та обміну інформацією щодо епідемічної ситуації з органами державної влади України та міжнародними організаціями, залученням досвіду зарубіжних країн у боротьбі з пандемією.

Пам’ятка щодо грипу типу А/Н1N1

Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1:
головний біль,
біль у м’язах,
біль у горлі,
підвищення температури тіла,
кашель,
нежить, закладання носа,
в окремих випадках – блювота і понос.

Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1?
Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).

Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1?
Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються – то до їх зникнення.

Як попередити зараження грипом типу А/H1N1?

- уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;

- обмежити відвідини місць великого скупчення людей;

- часто провітрювати приміщення;

- часто мити руки з милом;

Де показують модерне українське кіно: у Києві і Мюнхені

ttp://www.dt.ua/3000/3680/67333/

№ 37 (765) 3 — 9 жовтня 2009

---

Автор: Катерина КОНСТАНТИНОВА

«Коко Шанель та Ігор Стравінський. Таємна історія»

39-й Київський міжнародний фестиваль «Молодість» проходитиме у столиці з 24 жовтня по 1 листопада.

«Тіні забутих предків»: як знімався і подивитись в інтернеті

Для перегляду фільму«Тіні забутих предків» в інтернеті загляніть до кінозалу http://www.youtube.com. Для ознайомленням з текстом твору Коцюбинського, за яким знято фільм, зайдіть на http://www.ukrcenter.com .

Як знімався фільм «Тіні забутих предків» http://www.share.net.ua

80 років від дня народження Параджанова. 40 років — з часу виходу на екран фільму «Тіні забутих предків». Це круглі дати 2004 року. Прив’язка до ювілеїв геть необов’язкова. Але й самі «Тіні» постали з ювілею. Ідею кінострічки до 100-річчя Коцюбинського підкинули з його музею, що в Чернігові. Матеріал мав ворожбитську силу

Вірменин, народжений у Тбілісі, котрий прославив своїм ім’ям українське кіно

http://www.dt.ua/3000/3680/45247/

№ 2 (477) 17 — 23 січня 2004

---

У фойє кінотеатру «Україна» біля стендів експозиції фотографій Віктора Єфименка

Автор: Світлана КОРОТКОВ

Вірменин, народжений у Тбілісі, котрий прославив своїм ім’ям українське кіно у світовому масштабі, режисер і сценарист, справжній художник Сергій Параджанов народився дев’ятого січня 80 років тому. Його життя схоже водночас на авантюрний і лицарський романи, у всій первозданності жанру, позбавлені фальшивої монументальності. Про нього самого, про його великі кіноопуси сказано й написано стільки, що, здавалося, досить вимовити заповітне ім’я — Параджанов

Вірменин Параджанов: ” Треба мати смак до істини, до Біблії, до української нації, яка має свою Біблію, свою розмову і свої думки. І своє горе, і свої думи”

Мирослава Олексик-Бейкер
На початку розмови Сергій Параджанов співає українську народну пісню «Вербовая дощечка». Співає натхненно, виводить кожне слово.   – Що ви хотіли сказати цією казкою? (1) – Головне, що я хотів зробити в цьому фільмі, який знімав у дуже важких умовах, – це довести кінематографістам, що поетичне кіно має свою специфіку

Два кольори мої, два кольори – перезалито!

Два кольори мої, два кольори, в білим писаній рекламі,то Кока-кола!

Саме так виглядає один з дисків від Олега Скрипки, що вийшов під назвою Сучасна українська Етніка “Музична добірка від Олега Скрипки за підтримки “Cola-Cola” (*Coca-Cola*)

Українську етніку перезалила Кока-кола.

Свято рідної мови в Берліні

Німецько-українське товариство культури „Берегиня»

спільно з українською суботньою школою

при українській церкві св. Миколая в Берліні

щиро запрошують Вас

на Свято рідної мови

та презентацію новоствореного товариства культури «Берегиня»

15 листопада 2009 року

о 12 год.

в приміщенні української церкви св. Миколая

за адресою Waldstr. 11, 12487 Berlin

Співпраця українських церков різних конфесій у Федеральній Землі Північний Рейн-Вестфалія

Газета “Взаєморозуміння” в Німеччині

http://zhura.de

Роль церкви у формуванні національної ідентичності

Центрально-Східна Європа: релігійні зміни та релігійний плюралізм

Нотатки з 5-ої конференції Міжнародної асоціації з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі (Львів, 11-14 грудня 2003 р.)

Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ

У грудні Львів приймав конференцію Міжнародної асоціації з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі (ISORECEA). Це вже 5-та конференція ISORECEA; цього разу дослідники з країн регіону, а також із Західної Європи та Північної Америки зосередилися на викликах релігійного плюралізму для суспільств цієї частини світу.

Передусім про враження неакадемічні. Конференцію Міжнародної асоціації з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі вперше було зорганізовано в Україні, і зорганізовано просто відмінно. Ключову роль у процесі організації відіграло подружжя львівських науковців: Діана та Андрій Юраші впродовж майже двох років збирали кошти, приймали заявки, випрацьовували програми, навіть провели влітку там-таки у Львові прелімінарну міні-конференцію й розв’язали безліч проблем, без яких подібні зібрання не обходяться. Далі відзначимо також серйозний рівень доповідей і презентацій членів української делегації – фахівці з Києва, Львова та Чернівців продемонстрували загалом досить високий ступінь релігієзнавчої культури. Дослідники мали повноцінні можливості зостановитися над тим, чим є релігійний плюралізм, що несе він країнам, чиї уряди ще відносно недавно були принципово ворожими будь-якій множинності й до чого може призвести перетворення наміцно замкнених суспільств на релігійні супермаркети. Одним зі стрижнів, які пронизують релігійно-суспільну ситуацію країн регіону, пояснюють дуже багато з того, що відбувається тут, і є як викликом плюралізмові, так і спробою відповісти на його виклики, став процес націєбудівництва. Для дуже багатьох націй посткомуністичного простору він не може вважатися закінченим; чимало націй не мають внутрішнього консенсусу з приводу того, якими вони хочуть бути.

“Інакше діалог ризикує перетворитися на «монолог глухих»”

Діалог як визначальний чинник оптимізації міжконфесійних відносин в українському суспільстві

http://www.risu.org.ua

Олександр САГАН, Голова Державного комітету України у справах національностей та релігій, д.філос.н., професор

Текст виступу на засіданні круглого столу «Визначальні принципи оптимізації міжконфесійних відносин: теоретичний і практичний виміри»

На сьогодні проблеми міжконфесійних відносин набули значної актуальності в контексті тих глобалізаційних процесів, які постали як стрижневі питання сучасного цивілізаційного розвитку. Тим більш ці питання є надзвичайно актуальними для нашої держави з огляду на її поліконфесійний та полінаціональний склад населення. При цьому конструктивне розв’язання цих питань можливе лише за умови безперечного дотримання принципів свободи совісті та релігійної свободи.

Свобода совісті і релігійна свобода належать до фундаментальних загальнолюдських цінностей. Свобода релігії характеризує не лише повноцінне функціонування релігійних інституцій різної віросповідної належності, але й правові, суспільно-політичні, економічні можливості та гарантії для вільного релігійного самовизначення особистості.

Свобода релігії базується на рівності перед законом різних релігійних організацій і насамперед віруючих.

Україна була і залишається поліконфесійною державою з широкою структурою віросповідань. Сьогодні на її теренах діє понад 33 тисячі релігійних організацій 55 віросповідних напрямків.

Стабільно високими темпами розвиваються фактично всі релігійні спільноти.

Разом з тим, відтворення нормального релігійного життя в державі супроводжується виникненням або актуалізацією проблем, що потребують як всебічного вивчення, так і відпрацювання ефективних механізмів їх вирішення, а становлення релігійно-церковного комплексу характеризується як очевидним і динамічним його відродженням, так і нашаруванням старих проблем та нових труднощів.

Постанова про викладання Православної Віри в школах землі Північний Рейн-Вестфалія

http://www.ukrainische-orthodoxe-kirche.de

in deutscher Sprache

Міністерство освіти землі Північний Рейн-Вестфалія видало нову редакцію постанови ”Про викладання Православної Віри”. Колишнє викладання ”Греко-Православної Віри” називатиметься відтепер викладанням “Православної Віри”. Це регулює постанова, яка за погодженням з Комісією Православної Церкви в Німеччині / Об’єднання єпархій набрала чинності 15 квітня 2009 року.

Hовою назвою тепер офіційно звертається увага на те, що в уроках, котрі спочатку були введені для грецьких школярів, з 1994 року беруть участь і учні, які належать до різних православних єпархій та національностей. “Нова назва тепер репрезентує всіх православних учнів, грецького, російського чи сербського православного віровизнання”, сказала міністр освіти Барбара Зоммер. “Ми поважаємо всіх православних однаково. Цей сигнал ми подаємо за погодженням з Комісією Православної Церкви в Німеччині”, сказала міністр.

Урок “Православна Віра “викладається як обов’язковий предмет у державних школах німецькою мовою, щоби учні усіх етнічних груп могли брати в ньому участь. Для всіх учнів, а їх у шкільному році 2008/2009 в землі Північний Рейн-Вестфалія було 21.865, які належать до однієї з єпархій Комісії Православної Церкви в Німеччині, участь в цих уроках обов’язкова.

СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ведучий: Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Ведуча: Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану

Ведучий: Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людським намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону захищена.

(Звучить пісня на слова Степана Галябарди, муз. Олена Слободянка)

Мови чарівний голос

На ріці життя тихо меле млин часу,

І у вишині зорі по одній гасить

та запалює замість них нові знову

І несе у світ пломінкий вогонь слова.

Слово мовили знов уста мої, слово,

Як бусинками, ними виграє мова.

Зорі і світи сіли край мого столу,

Слухають її мови чарівний голос.

“УКРАЇНСЬКА МОВА – НАШ СКАРБ”

ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ВІКУ

(На сцену виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику).

Дівчинка.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Хлопчик.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

(Під музику в зал заходять учні, одягнені в український одяг)

Вчитель. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Дівчинка. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна – це наша Батьківщина.

Хлопчик. У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про нашу рідну мову.

1-й учень.

Мій друже, брате,

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Мовою матері твоєї,

Народу твого мовою.

2-й учень.

Вся історія народу — в мові,

Мова — душа народу.

9 листопада – святкування Дня української писемності та мови

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

04070, м.Київ, вул. Сагайдачного, 37, Тел.: (044) 417-81-87, факс: (044) 417-83-36

Від 27.10.09 № 1.4/18-4198

Головам товариств, об’єднаньукраїнців зарубіжжя, директорам шкіл

 

Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших зав­дань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для роз­витку і утвердження української мови як державної. Указом Президента Ук­раїни 1997 року було встановлено День української писемності та мови, який відзначається 9 листопада. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демон­стра­цію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування гро­ма­дянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.

Святкування Дня української писемності та мови 9 листопада не випад­кове, адже саме цього дня православна церква вшановує пам’ять Пре­по­добного Нестора-літописця (бл.1050-1114). Він у сімнадцять років прий­шов у Києво-Печерську лавру послушником. Молитвою юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Головним його пос­лухом у монастирі була книжкова справа, яка стала змістом життя Нестора.

“Повість минулих літ” Нестора-літописця – це перша пам’ятка Київ­ської Русі, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Цей твір був і залишається найвидатнішою пам’яткою літописання. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його

«стовідсотковий німець» чи “німка”?

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-329789.html

Народний депутат Інна БОГОСЛОВСЬКА вважає, що візит Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА в Україну став чудовою нагодою переконатися, що віра – це природній стан українців.

Як передає кореспондент УНІАН, на прес-конференції у Тернополі вона зауважила, що під час зустрічей з Патріархом КИРИЛОМ люди забувають про побутові проблеми, про свої негаразди, натомість починають випромінювати радість.

“Я це побачила під час перебування у Луцьку, там прочани були надзвичайно теплі. Люди втомилися від ворожнечі, і, власне, завдяки таким візитам стає очевидно, що, незважаючи на те, в яку церкву ходять і до якої конфесії належать, українці стоять на вірі, і в поліконфесійності – наша сила, а не проблема”, – вважає І.БОГОСЛОВСЬКА.

Вона також додала, що візит Патріарха КИРИЛА став ще одним приводом замислитися над тим, що Бог – один, а 10 заповідей Божих – однакові для всіх.

“Також варто задуматися щодо доцільності введення у навчальних закладах теології чи релігієзнавства. На мою думку, це потрібно робити, адже у рамках тої поліконфесійності, яка є в Україні, дітям варто змалку знати про історію тієї чи іншої конфесії, про її засади та сутність”, – переконана І.БОГОСЛОВСЬКА.

Разом з тим, вона наголосила і на деяких негативних факторах, які супроводжують візит Патріарха КИРИЛА. “Подекуди священики УПЦ КП ведуть себе вкрай агресивно.

«Єврейське питання» від ФСБ

Джерело: http://www.umoloda.kiev.ua

Перед грядущими виборами Президента Україна вкотре перетворюється на «химерний край»: до Києва з цілого світу тягнуться валки найчудернацькіших «казкових персонажів»: політологів, політтехнологів, чужоземних діячів і ділків, авантюрних «мудреців–експертів» та замовних «соціологів–ілюзіоністів». Безневинна, на перший погляд, подія — міжнародна конференція «Уроки Другої світової війни та Голокосту», яка має відбутися у Києві в листопаді, вже викликала численні питання і сумніви як щодо тематики, так і щодо організаторів — Всесвітнього конгресу російськомовного єврейства (ВКРЄ). Про які саме уроки йдеться? Чому «російськомовне єврейство» вирішило розглянути їх саме у Києві, а не в Москві чи Тель–Авіві? Що, власне, являє собою таємнича ВКРЄ? При докладнішому розгляді цих питань стає очевидним, що від майбутнього конгресу варто чекати чергових передвиборчих провокацій проти України й особисто Президента Віктора Ющенка, який провадить відповідну політику…

Вони нам переглянуть?

«Всесвітній конгрес російськомовного єврейства (президент — сенатор професор Борис Ісаакович Шпігель) проводить у Києві 16–18 листопада 2009 року міжнародну конференцію «Уроки Другої світової війни та Голокосту». Велику групу ізраїльтян запрошують до участі у конференції. Учасників відбирає комісія за анкетами, обираючи людей суспільно значущих та тих, які мають що сказати по темі. ВКРЄ оплачує всі витрати учасників. Охочих просимо заповнити анкету та переслати її нам.

З повагою, д–р Елі Зархін, віце–президент ВКРЄ».

Такий короткий анонс–запрошення розлетівся єврейськими громадами цілого світу. Чому ж саме Київ і чому саме тепер?

Росія задумала поліпшити свій імідж у Європі і Сталіна заодно

http://www.unian.net/ukr/news/news-343364.html

Росія за посередництва РІА “Новости” проведе у Європі кампанію з покращення свого іміджу.

Про це повідомляє Інтернет-видання “EUuobserver” з посиланням на джерела серед компаній, що працюють на ринку PR.

За даними видання, РІА “Новости” уже розпочало роботу з маловідомою консультативною компанією RJI Companies, у тому числі з метою найняти одну з 10 провідних PR-компаній, що базуються у Брюсселі.

Передбачається, що перший контракт буде спрямований на організацію і проведення конференції високого рівня у Москві в листопаді цього року щодо Арктики, на якій у тому числі мають обговорюватися питання видобутку корисних копалин та питання захисту навколишнього природного середовища Арктики.

Крім того, за даними “EUuobserver”, є і другий контракт, який має допомогти відобразити Росію як країну з великою вагою у світі, а також, частково, у позитивному світлі продемонструвати дії Радянського Союзу до і після Другої світової війни, щоб виправдати ідею щодо того, що сучасна Росія також мала б поширити свій вплив на сусідні держави для того, щоб покращити життя у світі.

“Виконавчий директор однієї з PR-компаній пригадав діалог з представником RJI Companies: “Я запитав його: Чи хочете Ви, щоб ми казали, що Сталін був не таким вже й поганим хлопцем?” І він відповів: Так, я знаю, це буде нелегким. Я сказав: Тобто, Ви хочете переписати історію? І він сказав: Так, певною мірою”, – пише “EUuobserver”.

Разом з тим, RJI Companies заявила, що другий контракт не пов’язаний ніяким чином з покращенням іміджу Сталіна, а РІА “Новости” взагалі заявило, що йому невідомо про існування другого контракту.

Потрібні українські атрибути для вечора-презентації України у Франкфурті-на-Одері

Шановні українці, члени українських громадських організацій.

До “Хати скраю” звернулися студенти Європейського Університету Віадріна (Франкфурт(Одер)) з наступним проханням:

“Цього тижня (29.10) ми разом з іншими українськими студентами маємо презентувати Україну на International Day в нашому Університеті.

Ми були би дуже вдячні за Вашу можливу підтримку, а саме:

-         інформаційні матеріали про Україну (брошури, журнали тощо);

-         українські рушники, вишиванки (які обіцяємо повернути);

-         жовто–блакитні прапорці.

Щиро віримо, що Ви або Ваші колеги допоможете нам гідно представити нашу Батьківщину.

З повагою,

Юлія Качаєнко: iuliia.kachaienko@gmail.com

Більше про події у Франкфурті-на-Одері можна дізнатись за посиланням Internationaler Tag @ Viadrina“

“У посольствах Америки, Британії, Німеччини зайняті дуже багато місцевих, і всі вони щонеділі приносять звіт у ФСБ”

ФОТО:AP, REUTERS

КДБ у своїй тарілці

http://www.ut.net.ua

Олег Гордієвський – колишній радянський шпигун, а нині британський експерт зі спецслужб – про старе-нове обличчя свого відомства

Народецький Олександр

Після отруєння Олександра Литвиненка у Лондоні за допомогою радіоактивного по­лонію-210 його товариш Олег Гордієвський, як і інші перебіжчики з СРСР та Росії, змушений вести таємний спосіб життя. Приводом для інтерв’ю, яке Олег Антонович дав нашому кореспондентові зі збереженням усіх правил конспірації, стала поява на Заході кількох нових книжок, присвячених викриттю активності російських спецслужб (переклад однієї з них щойно вийшов друком в Україні: Елен Блан. Родом із КДБ. Система Путіна. – К.: Темпора, 2009)

«ЧЕРВОНІ ПІД ЛІЖКОМ»

У. Т.: Нещодавно відомий підпри­ємець Боріс Бєрєзовскій заявив на англійському телебаченні, що російський бізнес за допомогою російської ФСБ (Федеральної служби безпеки) активно проникає в економіку західних країн і вже диктує їм політику. Ви з цим згодні, й чи є у вас якісь конкретні приклади такого проникнення?

– Хоча Бєрєзовскій майже завжди все перебільшує, у цьому ж випадку – ні. Дуже великим є проникнення Росії. Особливо в тому, що стосується нафти і газу. Вона намагається встановити контроль над газопроводами, підприємствами з переробки нафти й газу. Фактично бере Європу за горло. Тому що тіль­­ки дві країни не залежать від російських газу і нафти: Велика Британія та Іспанія. Перша отримує газ і нафту з Норвегії, друга – з Марокко. Якщо говорити про решту країн, то їхні підприємства частково залежать від Росії. Дуже багато вкладено російського капіталу, куплено пакети акцій багатьох підприємств. Якщо говорити загалом, то нафтогазова промисловість Європи практично в руках Росії.

“російські спецслужби провадять спецоперації проти України, спрямовані на підрив її суверенітету й незалежності”

http://www.radiosvoboda.org

Єврейська карта в російських спецопераціях проти України

Мойсей Фішбейн

Мойсей Фішбейн – визначний український поет і перекладач, лауреат премії імені Василя Стуса, член Українського Центру Міжнародного PEN-клубу та Національної спілки письменників України. Академік Іван Дзюба назвав його Поетом з Божої ласки. Про Мойсея Фішбейна пишуть світові енциклопедії. В Україні його нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня й орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня.

Доповідь на 26-й Конференції з української проблематики

Іллінойський університет, Урбана-Шампейн, США. 24 – 27 червня 2009 року

(Передрук доповіді на сайті Радіо Свобода здійснюється за згодою автора, в повному обсязі і без змін)

29 січня 2009 року, виступаючи на розширеному засіданні Федеральної служби безпеки в Москві, президент Російської Федерації Дмітрій Мєдвєдєв буквально однією фразою розкрив спецоперацію ФСБ (цитую мовою оригіналу): «В ряде соседних государств сохранялась нестабильная социально-политическая обстановка, не прекращались попытки расширения НАТО, в том числе и за счёт так называемого ускоренного вступления в альянс Грузии и Украины. Всё это, разумеется, потребовало чёткой и слаженной работы всех специальных силовых структур, правоохранительных органов и весьма высокого уровня координации их деятельности. Должен сразу сказать, что Федеральная служба безопасности в целом успешно выполнила поставленные перед ней задачи».

Росіяни зацікавилися українською діаспорою або чужий серед своїх

Ось вже деякий час з 04.07.2008 в інтернеті на сторінці

“Информационно-аналитического Центра по изучению общественно-политических процессов на постсоветском пространстве при Кафедре истории стран Ближнего зарубежья Исторического факультета Московского государственного университета им. М.В. Ломоносова”

розміщено матеріал Особенности формирования и перспективы развития украинской диаспоры в Германии в 1990-е – начале 2000-х гг. про сучасне положення української діаспори в Німеччині. Матеріал написано в оригіналі російською мовою. Це очевидно. Очевидно і те, що в написанні цього матеріалу автору, хтось з українців або тих, хто знає ситуацію зсередини, добре допоміг зібрати дані про діаспору і її громадські організації. Не менш очевидним є і те, що цей помічник був з Північної Рейна-Вестфалії і Райнланда-Пфальца. Очевидно, що це був представник “Четвертої хвилі”.

Після прочитання статті я зрозуміла, що в Німеччині все навколо українців колотиться виявляється саме на південному-заході і взагалі там вже давно утворився центр української діаспори, який все налагодив і всіх поставив на ноги стосовно українського питання в Німеччині.

Єдине, що я не розумію, для чого тоді весь сей цирк з об’єднуючими зустрічами українців в Німеччині, адже де-факто у нас вже все вирішено, вибрано, представлено, організовано  і т.д.? Організації, які постають в далекому Києві на світових конгресах українців, називаюсь себе “четвертою хвилею”, керують діаспорою через своїх одноосібно обраних представників, передають певну інформацію про діаспорські справи російським інстанціям, не переклавши текст навіть українською і ознайомивши з ним винуватця, тобто українську громаду.

То хто ж та “українська громада чи діаспора” власне є”. Ви, я, він, воно, вона? Чи просто вона?

Чия ж в цьому вина?

Відкрите запитання в читацьку аудиторію.

ред.

Сучасне українське кіно в Берліні! (5-6 листопада 2009 р.)

З листопада 2009 року в Берліні відкривається Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів Інтерфільм. Україну представлятиме фільм “Любов у квадраті” від Арона Егаля (Aron Egal). Цей фільм став переможцем конкурсу „Grenzüberschreitungen“, що організовує фонд „Erinnerung, Verantwortung und Zukunft“ і Гьоте інститут (Goethe-Instituts).

Переглянути фільм можна буде

5 листопада 2009 року в кінотеатрі “Zeughauskino”

і 6 листопада 2009 року в кінотеатрі “Babylon – Kino 2″.

Підтримаємо сучасне українське кіно в Берліні!

Більше інфо на http://www.goethe.de

Піднімати проблеми української діаспори і українських мігранів в Німеччині стане принагідно легше

Шановні українці!

Рада вас повідомити про заснування в Берліні групи AG Mittel- und Osteuropa

von BÜNDNIS 90/DIE GRÜNEN, за що довго боровся Ukraine Kompetenz Zentrum (UKZ)(www.ukz-berlin.de).

Ідея налагодити співпрацю з німецькими політиками народилася в той час, коли активісти UKZ зайнялися впритул справою українських заробітчан. Повний опис і хронологію цієї справи можна отримати на інтернет-порталі Borderland bzw. Ukraine (http://samborska.wordpress.com) в серії статей “Лихо заробітчан”. В той час ми почали звертатися до різних політиків про захист постраждалих заробітчан. Єдиною політичною силою в Німеччині, яка адекватно сприйняла проблему, виявилась партія Зелених. До неї можна було звернутися як до інстанції, через яку можна донести проблему українських мігрантів і бути вислуханими. Але безпосередньо групи з акцентацією на східноєвропейській проблематиці практично не було, хоча про це вже довго говорилося. В травні місяці під час передвиборчих перегонів нам вдалося підштовхнути зелених політиків до створення такої групи. В результаті утворилася AG Mittel- und Osteuropa BÜNDNIS 90/DIE GRÜNEN. Українці є тепер складовою цієї групи, тому піднімати проблеми української діаспори і українських мігрантів принагідно легше. Не легко проте їх повністю сформулювати, бо діаспора є все ще роздрібненою і багато ще залишається недослідженим.

На наступному засіданні групи я спробую дещо донести до вух політиків, що стосується проблем українських мігрантів і діаспори. Якщо хто має пропозиції і думки стосовно ситуації української громади в Берліні і Німеччині, які би ви хотіли, щоб прозвучали на зустрічі з “зеленими”, будь-ласка, сформулюйте їх і пришліть нам на адресу info@ukz-berlin.de

або залиште коментар під цим повідомленням на “Хаті скраю”. Найкращим варіантом була б Ваша присутність на зустрічі, яка відбудеться 27 жовтня 2009 року в 19.00 за адресою:

andesgeschäftstelle der Berliner Grünen (Bündnis 90/Die

Grünen Berlin, Kommandantenstraße 80, 10117 Berlin,
http://gruene-berlin.de/site/route.html).

З повагою, Ольга Самборська 

“ситуація з наповненням державної казни, схоже, остаточно вийшла з-під контролю уряду”

Володимир ДИМЧЕНКО

Незважаючи на численні оптимістичні заяви Прем’єра, ситуація з наповненням державної казни, схоже, остаточно вийшла з-під контролю уряду. За даними Міністерства економіки, тільки за лютий дефіцит бюджету в Україні склав 1,4 млрд гривень. Експерти передбачають, що надалі ситуація буде тільки погіршуватись. Мабуть, саме тому в кінці березня Кабінет Міністрів в черговий раз кинувся на пошуки грошових коштів за кордоном.

Мільярдом більше, мільярдом менше

В одному з останніх номерів “Товариш” публікував дані, представлені екс-міністром фінансів, соратником Тимошенко Віктором Пинзеником. В них, зокрема, йшлося про те, що реальний дефіцит бюджету України становить 75 млрд гривень. Ще на початку року, коли приведена вище цифра членам Кабміну могла приснитися хіба що в кошмарному сні, той же Пинзеник попереджав: “Країнам з такими проблемами дефіциту і об’ємом позик грошей не позичають”.

Вже на недавньому саміті в Брюсселі віце-прем’єр Григорій Немиря зізнався в тому, що уряд у терміновому порядку, до червня, просить у Всесвітнього банку додатково в кредит 500 млн дол. Раніше планувалося отримати цю суму в другій половині року. Він нагадав, що перший транш на 500 млн дол. Україна отримала від Всесвітнього банку в грудні. Ці кошти призначені на погашення дефіциту держбюджету. Таким чином, наперед розраховуючи тільки протягом року отримати 1 млрд дол., уряд має намір узяти всю суму в першому півріччі. Це не виключає, що вже влітку посадовці з Грушевського знову підуть із простягнутою рукою до Всесвітнього банку.

Державний борг України зріс до 35 мільярдів доларів

За матерiалами: РБК-Україна

30 вересня, 14:27

Новинар

Борг України зріс до 35 мільярдів
доларів

Станом на 31 серпня 2009 року державний та гарантований державою борг України становив 280 млрд 510 млн 565,03 тис. грн або 35 млрд 112 млн 99,73 тис. дол.

Зокрема: державний та гарантований державою зовнішній борг – 186 млрд 406 млн 225,13 тис. грн (66,45% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 23 млрд 332 млн 860,82 тис. дол; державний і гарантований державою внутрішній борг – 94 млрд 104 млн 339,9 тис. грн (28,59%) або 11 млрд 779 млн 238,91 тис. дол.

Про це йдеться в повідомленні департаменту державного боргу Міністерства фінансів України.

Державний борг України становив 205 млрд 406 млн 701,37 тис. грн (73,23%) або 25 млрд 711 млн 190,53 тис. дол. Державний зовнішній борг становив 123 млрд 14 млн 67,42 тис. грн (43,85 %) або 15 млрд 397 млн 930,57 тис. дол. Державний внутрішній борг становив 82 млрд 392 млн 633,95 тис. грн (29,37%) або 10 млрд 313 млн 259,96 тис. дол.

63 млн грн: поліпшити умови праці та життя працівників закордонних дипломатичних представництв України.

Кабмін виділив 63 млн грн на утримання посольств

22 жовтня 2009 Кабінет міністрів виділив Міністерству закордонних справ України зі стабілізаційного фонду 63 млн грн на утримання закордонних дипломатичних установ.

У Кабміні впевнені, що виділення цих коштів дозволить стабілізувати нинішній критичний фінансовий стан закордонних дипломатичних установ, покрити статті витрат, які забезпечують життєдіяльність дипустанов, поліпшити умови праці та життя працівників закордонних дипломатичних представництв України.

“Суттєве поліпшення фінансової ситуації в закордонних дипломатичних установах також дозволить відновити ефективну діяльність в країні перебування, сприятиме забезпеченню позитивного іміджу України за кордоном”, – йдеться в повідомленні.

Зазначені кошти також буде спрямовано на забезпечення захисту прав громадян України за кордоном, зокрема, відкриття Генерального консульства України в канадському Едмонтоні, де проживає численна українська громада.

Нагадаємо, 8 жовтня видання Дело повідомило, що п’ять українських посольств, серед яких дипмісії в Чорногорії та Ефіопії, можуть закрити в 2010 році через нестачу фінансування.

За матерiалами УНІАН

Українські розвідники похвалилися потужними можливостями

21.10.2009

www.ПРАВДА.com.ua

Дані української розвідки можуть допомогти економіці досягти європейського рівня.

Про це заявив голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж.

“З приводу ефективності використання даних розвідки – треба, щоб це оцінювали фахівці”, – сказав він.”Проте ці дані могли б послужити хорошою основою для попередження криз, економічних, енергетичних, фінансових, для дуже важливих досягнень у сфері нових технологій і виведення економіки на принциповий новий технологічний, передовий рівень, який би був не нижче, ніж європейський”, – розповів Маломуж.

Він зазначив, що СЗР “надзвичайно ефективно розвиває” агентурний підрозділ.

“Ця робота проводилася і до нас, але ми зараз активізували цю роботу. У нас є потужні можливості в регіонах зі складною політичною ситуацією, особливо там, де загрози йдуть від терористичних організацій, центрів, де є наші економічні інтереси, інтереси безпеки”, — підкреслив Маломуж.

Що стосується науково-технічної розвідки, то, за словами глави СЗР, вона є однією з найкращих в світі.

“Ми можемо змагатися з розвідками Європи”, – зазначив він.

З А П Р О Ш Е Н Н Я на концерти

ТОВАРИСТВО «УКРАЇНА» З.Т.

і

СОЮЗ  УКРАЇНСЬКИХ  СТУДЕНТІВ

У  НІМЕЧЧИНІ

З А П Р О Ш Е Н Н Я

на концерти

07.11.2009 о годині 19.30

Hochschule für Musik und Theater

Arcisstrasse 12, München

08.11.2009 о годині 11.50

Парафіяльний центр Української

греко-католицької Церкви

Шенштрассе 55, Мюнхен

Вступ вільний.

Пожертви бажані

У програмі між іншими:

Арії і музика з наступних опер:

«Севільський Цирюльник» – Д. Россіні.

«Наталка Полтавка» – М. Лисенко.

«Набукко» і «Бокканеґра» – Ґ. Верді

«Елізі» – Л. Бетговен.

«Капріччіо» – М. Скорик.

«Фуґа» – Й. С. Бах

«Зима ч.І.» – А. Вівальді

та інші.

Українські народні пісні

у супроводі скрипки.

Українська та світова музика.

Балет.

Дует при фортепіано.

Радіомистецтво як відповідь нації на виклики часу: лінгвістичний аспект феномена

Предмет і завдання дослідження.

Предметом дослідження є вплив акустичного мистецтва на мовну ситуацію в Україні; завданням – теоретичне обґрунтування і практичне доведення можливості поступової оптимізації мовної ситуації в Україні за допомогою суто мистецьких механізмів впливу, зокрема, імпліцитних можливостей акустичної драматургії. Визначення національної, суто української специфіки зазначеного процесу (порівняно із досвідом інших країн). Наукова критика шляху так званої “примусової українізації” і визначення альтернативного, “ненасильницького” методу поширення української мови в соціумі. Практична частина дослідження ґрунтується на безпосередньому творчому досвіді автора та інших учасників експериментального радіомовного проекту “Зв’язок часів” і виконана на базі Національної радіокомпанії України.

Огляд літератури за темою дослідження.

Лінгвістичні аспекти радіомистецтва розглядалися дослідниками різних країн – Е.Барноу [1] та С.Філдом [9] (США), І.Черновою [12] та Звєрєвим [3, 4] (Росія), В.Миронченком [6] (Україна) та ін. Разом із тим, таке специфічне питання, як оптимізація мовної ситуації в державі засобами акустичного мистецтва, досліджено недостатньо, спеціальної літератури з цього питання не існує.

Теоретичне обґрунтування і практичне підтвердження результатів дослідження.

Напевно, найбільш придатною мовою, для відповідей на виклики часу, є мова мистецтва. З цієї точки зору мистецтво – унікальний засіб дослідити національну ментальність і водночас вдосконалити її; висловити актуальні ідеї і консолідувати навколо них націю. Мистецтво може бути й ліками, і закликом до боротьби. Притаманна йому щирість робить його знаряддям впливу, потужнішим за будь-яку рекламу й пропаганду. Митець завжди домінує над пропагандистом і агітатором.

Аби щось змінилося, Україна має нарешті повернути собі інформаційний простір.

11, 2008

http://www.mediabusiness.com.ua

Юрко Зелений: «У час кризи популярним може стати розмовне радіо»

Кілька тижнів тому компанія TNS виграла тендер на проведення дослідження радіо слухання в Україні у 2009-2010 роках. За прогнозами учасників ринку ці дослідження зроблять радіо ринок прозорішим. Музичний оглядач ФДР-радіоцентру Юрко Зелений переконаний, щоб привабити рекламодавців українським радіостанція варто також чіткіше позиціонуватися. Про успішність «музики не для всіх», передові радіо формати та досвід шведських радійників він розповів в інтерв’ю «МедіаБізнесу».

- Як би ви охарактризували сучасний стан радіо в Україні?

– Українське радіо зараз вийшло на новий щабель. Свого часу воно пережило скрутні часи і багато від чого мусило відмовитись. У нас років десять тривав період, коли станції робилися, як додаток до політичної сили або чиясь примха. На щастя, скоро та категорія людей зрозуміла, що радіо – надто дороге задоволення. Але поки вони йшли до цього усвідомлення, у радіобізнес потрапляли випадкові люди, а ми були свідками як станції згорали за рік-два.

– Скільки коштує відкриття FM-станції?

- Залежить якої. Орієнтовно, на це потрібно близько двох мільйонів доларів. Це – для легкого старту, а треба ж ще вийти на окупність. У тій же Америці чи Канаді коли запускається станція, то її бізнес-задум окреслюється на 7-10 років. Тобто люди планують, що лише через цей час вона вийде на рівень дохідності. А в нас хочуть за рік гроші повернути.

Відкрито виставку «Степан Бандера: документи свідчать»

15 жовтня ц.р. у Національному музеї історії України (Київ) до 100-річчя від дня народження та 50-х роковин трагічної загибелі одного з найвидатніших політичних діячів України ХХ століття відкрито виставку «Степан Бандера: документи свідчать».Мета виставки – об’єктивно, на основі архівних документів, світлин, меморіальних пам’яток показати життя та діяльність одного з провідних діячів українського національного руху від ранньої юності до трагічної загибелі. Серед експонатів виставки – фотографії, документи та меморіальні речі С. Бандери. На відкритті виставки голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко зазначив: «Провідник ОУН, його організація, Українська Повстанська Армія спромоглися створити державність. Вона існувала і могла існувати довше, але опинилася між двома тоталітарними, окупаційними режимами – між нацизмом і сталінізмом». «Раз і назавжди ця виставка і, я переконаний, українські  підручники, які вийдуть на основі цих правдивих матеріалів, мають зняти брехню. Це не міф – це брехня про те, що нібито Степан Бандера, ОУН або УПА були проти єврейського населення або були «колабораціоністами», – наголосив В. Наливайченко. Виставка є спільним проектом Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Національного музею історії України, Музею української визвольної боротьби ім. Степана Бандери (м. Лондон), Музею визвольних змагань Прикарпатського краю (м. Івано-Франківськ) та інших наукових, музейних установ, Союзу українців у Великій Британії, Центрального державного історичного архіву України (м. Львів).

Лінковий звіт про відзначення 50-річчя смерти Степана Бандери – Мюнхен (16 – 18.10.2009)

Поминальні дні з нагоди 50 річчя вбивства Степана Бандери в Мюнхені мали неабиякий резонанс в інформаційному просторі. До вашої уваги підбірка посилань різних джерел, які освітили цю подію.

Фотозвіт про 50-річчя підступного вбивства Провідника ОУН, Степана Бандери від  Спілки Української Молоді розміщений на http://www.cym.org.

Про те, як українська громада поминала провідника ОУН Степана Бандеру, можна прочитати на сторінці Марічки Галабурди-Чигрин: ВЕЛИЧНЕ ВШAНУВAННЯ ПAМ’ЯТІ CТЕПAНA БAНДЕРИ в Мюнхені

і оглянути фотографії на інтернет-сторінці Надії Галабурди.

Дмитро Мірецький надіслав зроблені ним фотографії на “Хату скраю”.

Відеозапис поминальної ходи до могили Степана Бандери можна переглянути за посиланням

17.10.2009 Waldfridhof, München, Deutschland.

Виступ на Святочні Жалібні Академіі в залі Антон Фінгерле (Anton – Fingerle Bildungszentrum) на вулиці Шлірзее

на: Хор Дружинниць СУМ, Брадфорд, Англія.

Свій звіт про участь в поминальних подіях в Мюнхені зробили українці з Чехії в матеріалі “Свободівці” взяли участь у вшануванні Провідника ОУН Степана Бандери у Німеччині

Про цю подію в детективному стилі розповіла Наталя Фібріх в сюжеті

Пробачений кілер в новинах ТСН.

ред.

Роздуми щодо ролi й мiсця України в європейськiй сiм’ї народiв

Ланcелот Лoутон. «Українське питання»

---

Ланcелот Лoутон

Українське питання

З м i с т

«Рукописи не горять»

Захоплююча розповiдь про Україну

Важлива сторiнка нашої спiльної iсторiї

Передмова

Українське питання. Промова

Українське питання. І

Українське питання. ІІ

Залишити право голосу тільки тим громадянам, які перебувають на консульському обліку.?

http://ukrslovo.net

Українська  громадська організація «Помаранчева хвиля» висловлює  обурення з  приводу дискримінаційного Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України», який 21 серпня цього року ухвалила Верховна Рада України, та ініціює збір підписів за скасування цього антинародного документа.

Нагадаємо нашій громаді, що серед інших норм, які кардинально змінюють правила передвиборчих перегонів, є кілька таких, що безпосередньо стосуються громадян, котрі перебувають за кордоном. Відтепер українських громадян, які не знаходяться на консульському обліку, позбавлено права голосувати. Таким чином держава позбавляє своїх громадян права голосу, що прямо суперечить нормам Конституції України. Також законодавці скасували відкріпні посвідчення, заборонили вносити громадян до списку виборців у день голосування, а процедуру оскарження значно ускладнено.

Закликаємо  усіх свідомих громадян, які проживають або тимчасово перебувають у  Чикаго, відстояти своє право впливати на державотворчі процеси у своїй Батьківщині. Поставте свій підпис за відміну несправедливого закону, який за поданням Президента зараз перебуває на розгляді у Конституційному Суді України.

В Україні стартує виборча кампанія

19 жовтня, в Україні офіційно стартує кампанія з виборів Президента України.

Відповідно до Календарного плану основних організаційних заходів з підготовки та проведення виборів Президента України, оприлюдненого Центральною виборчою комісією, перший день строку виборчого процесу – 19 жовтня 2009 року.

Висування кандидатів на посаду Президента України розпочнеться 20 жовтня і завершиться 6 листопада 2009. Відповідно до календарного плану, висувати кандидатів мають право політичні партії, виборчі блоки політичних партій, громадяни України шляхом самовисування.

Кандидати у Президенти повинні подати документи для реєстрації в Центральну виборчу комісію до 9 листопада включно.

Реєстрація кандидатів буде тривати до 13 листопада включно.

Також до 18 листопада ЦВК має оприлюднити в газетах Голос України и Урядовий кур’єр список зареєстрованих кандидатів на посаду Президента.

Проведення передвиборчої агітації за чи проти кандидата починається на наступний день після його реєстрації і триває до 24:00 останньої п’ятниці перед днем виборів – 15 січня 2010 року. 

ВЕЛИЧНЕ ВШAНУВAННЯ ПAМ’ЯТІ CТЕПAНA БAНДЕРИ в Мюнхені

http://marichka2.multiply.com/journal/item/38/38

МAРІЧКA ГAЛAБУРДA – ЧИГРИН

МЮНХЕН 16 – 18.10.2009

Емайл marichkahalaburda@yahoo.com.au

ВЕЛИЧНЕ ВШAНУВAННЯ ПAМ’ЯТІ CТЕПAНA БAНДЕРИ

в Мюнхені

“Холєра ясная, аби вас траснуло,

Аби вас (комуну) кров троїста залила, -

A ми, бандерівці, ми хлопці молодці

Не віддамо Вкраїни москалям”

( з популярної пісні 1990 років, яку співав підчас студентської голодівки в Києві мій і Cтепана Хмари похресник – Олег Павлишин)

НКВД, КҐБ чи як це світове лихо би не називали, яке 50 років тому було переконане, що, коли фізично знищать Провідника ОУН, Cтепана Бандеру – закінчиться його ера, а ОУН настільки послабиться, що і розпадеться чи перестане існувати – глибоко помилилися. Видно ідеологи комунізму не мали біля себе відповідних психологів, які би вказали на те, що ні героїв, ні провідників смерть не стає кінцем їх ідеї, початої праці, а навпаки. Замордована людина стає символом народу, як це сталося з Cтепаном Бандерою, якого боялись, незважаючи на те, що він не перебував чи жив в Україні, а за її кордоном, в Німеччині. Степан Бандера — після смерти став символом національно свідомої частини української нації. Й, що цікаво, що зокрема в Україні стільки молоді захопилося й розуміють, що національна свідомість, розуміння поняття конечності спілкування українською мовою, знання української історії, не скривленої, без білих плям і самостійність Української Держави – конечність, радше вимога віків, часу.

На 50 – ту річницю траґічної смерти, в наслідок замаху на життя, провідника ОУН Cтепана Бандери, до Мюнхену з’їхалося поважне число українців з кількох країн світу: очевидно з різних міст Німеччини, Бельгії, Франції, Велико-Британії, CШA, Кaнади, України, Aвстралії, нас було 6-ьох ( Cтефан Романів, Мaрійка, Ярослав, Cтефан, Петро Дума й я) з Чехії приїхало 70 осіб, з Хорватії, Cербії, Cкандинавських країн та напевно й з інших країн світу.

CУБОТA 17.10.2009

Напередодні вшанування погода у Мюнені нерадувала. В четвер 15.10 саме в день 50 – тої річниці вбивства Cт. Бандери впав перший цьогорічний сніг. Всі ми надіялися, що погода виправиться. Та даремно…

В суботу рaнком хмарилося, падав дощ, було холодно. Aле незважаючи на всі ті невигоди природи, люди з’їжджалися до Мюнхену. Зустрілися давні, давні друзі, які довгі роки не бачилися. Моя душа раділа, що було стільки молоді зі світу і з рідної України, (зі Cамбора, з Cокаля, Львова й інших міст). A це найважніше. Між приїжджими ті, хлопці, які кілька тижнів тому пробували роверами приїхати до Мюнхену, щоби поклонитися світлій пам’яті Cтепана Бандери, а їх не пропустили на територію Польщі й хлопців повернулися в сльозах в Україну. Та один з їх охоронців Тарас переконував мене, що їх загартувала така дуже нерозумна поведінка поляків й глупа помилка збудила в молоді, радше юнаків, ще більші почування української свідомості, патріотизму.

“Просто це як „а-ун-о”” від українців Німеччини

Витяг з стеногpами парламентських слухань

„Закордонне  українство: сучасний  стан  та перспективи співпраці” в

Сесійнийному  залі Верховної Ради України 14 жовтня 2009 року:

“До  слова запрошую Ястреб Ірину, керівника  „Українського дому” міста Дюссельдорф, керівник відділу Східної Європи крайового об’єднання  Рейнланд Федеральної землі  Північний  Рейн-Вестфалія. Підготуватися Ірині  Ключковській. Будь ласка, пані Ірино.

ЯСТРЕБ  І. Шановна українська громада, шановні  представники уряду, звертаюся до вас  від усієї української громади  Німеччини.

По-перше, дозвольте привітати вас з  Великим Христовим Святом Покрови  та також з визначною подією в  історії України – заснуванням  УПА.

Я представляю українську діаспору Німеччини, де протягом наступних трьох днів в Мюнхені будуть проводитись  заходи присвячені 50-річчю з Дня  загибелі великого українця Степана  Бандери. В Україні ця подія, я  надіюсь, я маю надію, що також  буде не залишена поза увагою суспільства.

Тепер щодо української діаспори Німеччини. Я думаю, що це знаково, що мій виступ відбувається після виступу представниці української діаспори Росії, тому що всім вам відомо, що Німеччина і  Росія зараз найкращі друзі. Тому українська діаспора в Німеччині має такі ж, може ще більші проблеми, ніж українці Росії. Тому, пан Павличко, хочу звернутися до вас, я думаю, що українці Німеччини потребують на таку ж підтримку як і українці Росії, хоч нас набагато менше. Але, я думаю, що справа не в кількості, а в якості. Тобто давайте будемо толерантно відноситися до всіх українців, де б вони не жили і не знаходилися.

Проект Закону “Про державну підтримку української спільноти за кордоном”

Про державну підтримку української спільноти за кордоном

18.10.09, 01:28:04

Народний депутат України Оксана Білозір ініціює проект Закону України Народний депутат України Оксана Білозір подала на розгляд Верховної Ради України проект Закону “Про державну підтримку української спільноти за кордоном”. Проект Закону визначає правові, організаційні, фінансові, культурно-етнічні відносини у сфері державної підтримки громадян інших держав або осіб без громадянства, які мають українське етнічне походження або походять з України та ідентифікують себе з українською культурою, а також громадян України, які проживають в інших державах. Тобто, Закон рівноцінну увагу приділяє, як українській діаспорі, так і українським трудовим мігрантам. Проект Закону розроблений з урахуванням найвдаліших положень аналогічних законів інших країн (Польщі, Румунії, Російської Федерації). Водночас проект Закону ґрунтується принципах добросусідства, дотримання прав і свобод національних меншин, пріоритету міжнародних договорів, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України, над актами національного законодавства. Напрями державної політики в сфері підтримки української спільноти за кордоном, які запроваджуються проектом Закону:

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ „Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”

Джерело: http://www.ukurier.gov.ua

14 жовтня 2009 року у Верховній Раді України відбулись парламентські слухання на тему „Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці” за участю народних депутатів України, керівників заінтересованих центральних органів виконавчої влади, Послів України в Російській Федерації, США, Канаді, Бразилії, Аргентині, ФРН, Угорщині, Румунії, Польщі, Чехії, Португалії, Іспанії, Білорусі, Молдові, Казахстані, Генерального консула в Неаполі, очільників  закордонних українських громадських організацій, представників духовенства, молодіжних громадських організацій та засобів масової інформації.

Пропонуємо Вашій увазі стенограму:   ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

„Закордонне  українство: сучасний  стан  та перспективи співпраці”

Сесійний  зал Верховної Ради України

14 жовтня 2009 року, 14:00 година

Засідання веде Заступник Голови Верховної  Ради України
ТОМЕНКО М.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Доброго  дня, гості українського парламенту! Сьогодні я маю велику честь і  приємність вітати   вас у Верховній  Раді України і готів би почати з поздоровлення. Так сталось  історично, напевно, не випадково, що у  день Покрови Пресвятої Богородиці, в День  українського козацтва, у  значний для українства день ми зібралися  разом, то я хотів би побажати нам  всім, щоб Господь Бог оберігав українців, які в України, поза її межами, і об ми як велика нація заслужили  право називатися такою великою  нацією. І сьогодні у нашій  дискусії, я переконаний, ми будемо дебатувати саме як  українці, а не як представники політичних партій, бо це нам, ви знаєте, у Верховній Раді часто заважає, коли ми виходимо із місць  своїх  фракцій, то часом починаємо  думати більше про фракції, а ніж  про  національні інтереси України.

Держава – діаспора: світові та українські реалії

14.10.2009

Георгій КОСИХ

Cьогодні у Верховній Раді України відбудуться парламентські слухання на тему “Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”. Наш кореспондент попросив директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка” Ірину Ключковську поділитися думками щодо ролі діаспор на світовій політичній арені.

- За останні 25 років їх роль помітно зросла. Причин багато, серед них геополітичні зміни, в тому числі й зумовлені крахом комуністичної системи, що привело до виникнення нових держав на карті світу; політика багатокультурності, яка активно впроваджується в країнах, де живе багато іммігрантів; новітні комунікаційні технології, що стали потужним засобом згуртування спільнот тощо.

Як показує світова практика, держави прагнуть використовувати свої діаспори як потужний націє- та державотворчий чинник розвитку, дієвий інструмент політичного, економічного та культурного впливу в країнах проживання, ефективний засіб утвердження позитивного образу своєї держави у міжнародній спільноті. Вони ставлять собі за мету мобілізувати діаспору шляхом залучення та активного використання людського, соціального, фінансового, культурного, політичного капіталу.

“Еміґрація може бути ресурсом, а може бути втратою”

Наталія Єфіменко  ZAXID.NET

08:41, 19.10.2009

- Жодна із традицій європейської культури не була не лише втрачена, вона була каталогізована, осмислена інтерпретована критично, аналітично, і все, що треба, можна прочитати і побачити. А у нас відбувалась руйнація однієї традиції за іншою. У всіх формах української культури.

Оксана Пахльовська – відома письменниця, культуролог, професор Римського університету «Ла Сап’єнца». Вона завжди наголошує на тому, що не стільки інтеграція, як РЕінтеграція України до Європи має початися – і почнеться – не через покращення економічної ситуації в країні, а через усвідомлення власного культурного коду, і як наслідок, – його інтегрування в простір європейської культури. Саме через непослідовне усвідомлення самих себе ми не можемо стати європейцями. Про свій погляд на Україну ззовні, суспільно-політичні процеси, що відбуваються в нашій країні, Оксана Пахльовська розповіла в інтерв’ю ZAXID.NET.

“я хочу поширити мовлення українського закордонного телебачення”

І хоча я дуже обережно ставлюся до зловживання терміном “націоналістичний” і використання патріотизму для вузькопартійних цілей, проте друкую матеріал в цілому. Це пов’язано з тим, що тема, яку порушує пан Музичка, є дуже актуальною.

ред.

Богдан Музичка: “Українці мають вийти на інформаційну арену світу”

Зачитання звернення Тягнибока то тернополян

27 липня 2009

Нещодавно з візитом в Україні перебував очільник Канадської спільноти прихильників Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Богдан Музичка. Пан Богдан – президент компанії IMB+ Records, яка є українським провайдером у галузі телекомунікаційних послуг та здійснює трансляцію українського телебачення у Канаді та США через новаційну систему IPTV-телебачення.

“Цвірінькання” від Дойче Веле (“Німецька хвиля”)

Джерело: http://twitter.com/dw_ukrainian

1. З Франкфуртського книжкового ярмарку з вами “цвірінькала” Христина Ніколайчук. Гарного всім суботнього вечора!9:46 AM Oct 17th from web
2. Поруч зібралася компанія українців і італіських журналістів, що цікавляться Україною. Також Сергій Жадан. Порозпитую його ще про Крим.9:45 AM Oct 17th from web
3. Зараз продовжуватиму насолоджуватися музикою “Псів-вояків” уже не в робочому, а відпочинковому режимі.9:43 AM Oct 17th from web
4. Ну от, здається, відрапортувала про все, про що хотілося відрапортувати.9:42 AM Oct 17th from web
5. Споглядали новомодні електронні новинки – eBooks і прилади, що роздруковують і зшивають книгу у вас на очах.9:41 AM Oct 17th from web
6. Коротко побувала ще у відділі новітніх технологій. Тут, мабуть, був найбільший наплив відвідувачів.9:41 AM Oct 17th from web
7. Але, на думку пані Бабилюлько, оформлення не головне, і люди, які конкретно цікавляться українською книгою, і без оформлення знайдуть стенд.9:40 AM Oct 17th from web
8. Щодо вельми скромного оформлення українського стенду, виправдання не нове – нема грошей.9:39 AM Oct 17th from web
9. Єдиний подіум, що стосувався України цього року, був “Одеса-трансфер”. Але організований не Україною, а німцями.9:35 AM Oct 17th from web
10. Література є, але без перекладацької діяльності про неї ніхто не знатиме.

Чувирла і чудовисько

Джерело: http://andruhovych.info

Юрій АНДРУХОВИЧ спеціально для “Хрещатика”.

1.
Чоловік, якого звали Богдан Сташинський, має всі підстави претендувати на цілком помітне місце в Борхесовій “Всесвітній історії безчестя”. У своєму житті він кілька разів свідомо і холоднокровно переступав межі, за якими вже не прощають. Тому і слово “герой” у стосунку до нього може видаватися вкрай ризикованим. І все ж саме він, а не його жертва Степан Бандера, міг би стати героєм мого уявного фільму. При цьому моїм головним виправданням хай буде те, що я ніколи цього фільму не реалізую. Мені залишаються наївні спроби хоч якось описати його словами і реченнями — так у дитинстві я любив переказувати однокласникам фільми, що насправді ніколи не існували.

Невідомий мені Джон Стіл, дописувач американського журналу “Life”, у своєму нарисі про Сташинського називає його “чудовиськом у людській подобі”. Якщо вірити Інтернетові, Джон Стіл опублікував нарис у вересні 1962 року, тобто за цілком гарячими слідами тих подій. У будь-якому разі саме ця розвідка на розвідницьку тему невідомого Джона Стіла слугує мені синопсисом. Іншими словами — вона не полишає мене у спокої вже протягом кількох тижнів; я бачу свій фільм цілими шматками й окремими кадрами, і він мені подобається.

Але як мені переказати його? Почну з сякої-такої експозиції.

50 років без Бандери. Ефект присутності

• 15 жовтень 2009
  
• Джерело: http://ledilid.livejournal.com

Головний результат нашої поїздки до Мюнхена – сьогоднішня стаття в «Україні молодій».

Останніми його словами були: «Уже в порядку»
Напередодні 50–річчя вбивства Степана Бандери журналісти «УM» зустрілися з його зятем, повторили останній маршрут провідника ОУН по Мюнхену та запалили свічку на могилі в лісі
Дмитро ЛИХОВІЙ, Леся ШОВКУН

Сьогодні – 50 років із дня загибелі лідера ЗЧ ОУН. Під катом – текст і багато фотографій.

На мальовничому цвинтарі «Вальдфрідгоф», що на околиці Мюнхена, — тихо й безлюдно. Якби не автомати, з яких в обмін на євро випадає свічка з сірниками у пластиковій підставці, у цьому величезному лісопарку годі було б розпізнати кладовище.

«Я б хотіла почути від вас, як ви уявляєте підтримку Уряду, на які наші дії очікуєте»

Юлія Тимошенко зустрілася з українською громадою в Італії Джерело: http://www.utr.tv Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко в рамках робочого візиту до Ватикану провела зустріч з українською громадою. Під час зустрічі Юлія Тимошенко відзначила, що це чудова нагода поговорити про те, як Уряд України і взагалі Україна може допомогти зміцненню української громади, як Уряд має побудувати більш тісну комунікацію із закордонною діаспорою. Глава Уряду зазначила, що українці за кордоном мають низку проблем, з якими стикаються щодня, і українська влада має допомогти їх вирішити: «Я б хотіла почути від вас, як ви уявляєте підтримку Уряду, на які наші дії очікуєте».

50 мільйонів – на підтримку діаспори!

Джерело: http://tsn.ua

Київ, 12 жовтня

При цьому уряд в однобічному порядку, без узгодження з Верховною радою, вніс зміни до держбюджету на 2009 рік.

Юлія Тимошенко

Кабінет міністрів виділив п’яти міністерствам і відомствам 47 мільйонів гривень для підтримки зв’язків із зарубіжною діаспорою.

Відповідна постанова, опублікована на урядовому порталі, зобов’язує одержувачів коштів подати в Кабмін проекти постанов, які б регламентували порядок витрачання виділених сум “для здійснення заходів щодо підтримки зв’язків із закордонними українцями”.

Під керівництвом Юлії Тимошенко уряд розподілив кошти на підтримку зв’язків з діаспорою між МЗС, якому дісталося 15 мільйонів гривень, Міністерством культури і туризму (20 мільйонів), Міністерством освіти (5 мільйонів), держкомітетом з телебачення і радіомовлення (3 мільйони) і держкомітетом у справах національності і релігій (4 мільйони гривень).

У бюджеті на цей рік передбачено фінансування усіх спільних програм з української діаспори на тому рівні, який був у 2008 році.

Українська діаспора більше представляє українські інтереси, ніж будь-яке дипломатичне представництво. Про це Прем’єр-міністр України Тимошенко повідомила на Світовому конгресі українців.

Вона зазначила, що розцінює зустріч з представниками української діаспори, як із всесвітнім українським парламентом. Юлія Тимошенко повідомила, що у бюджеті на цей рік передбачено фінансування усіх спільних програм з української діаспори на тому рівні, який був у 2008 році.

Також, за словами глави уряду, два віце-прем’єри – Іван Васюник і Григорій Немиря – будуть займатися усіма питаннями, пов’язаними з українською діаспорою. Тимошенко зазначила, що від діаспори навіть можна приймати проекти нормативних актів.

Прем’єр подякувала представникам української діаспори за те, що саме з їхньої ініціативи у 2008 році була проведена акція «Запали свічку» в пам’ять про жертви голодомору 1932–1933 років. За словами Тимошенко, завдяки українській діаспорі у багатьох країнах світу голодомор був визнаний геноцидом.

“Німецьку легко вчити і легко викладати”

Анастасія Семьонова з Казахстану займається німецькою мовою у науковому плані, а також найкращими методами викладання німецької як іноземної. Як співробітниці фахового напряму “Інтеркультурна германістика” до її дослідницьких буднів належать транскордонні перспективи та міжнародне співробітництво.

Вивчення мов у інтеркультурному режимі

Анастасія Семьонова говорить чітко і ясно, дуже підкреслено, граматично бездоганно. Лише легкий наліт акценту видає, що німецька – це зовсім не її рідна мова. Зате німецька мова її професія: Германістка з Казахстану викладає як погодинний викладач Лекторату  ”Німецька як іноземна (НяІ)” і займається дослідженнями як наукова співробітниця створеного у 2004 році фахового напряму “Інтеркультурна германістика” при Семінарі “Німецька філологія” Ґьоттінґенського університету. Вона знає підступності і таємниці німецької мови.

Мюнхен. Вальдфрідхоф. 17 жовтня 2009 року

Світлини Дмитра Мірецького:

Могила С.Бендери, Мюнхен

Oркестр СУМ з Торонто (Канада)

Українець, який перестав слухатися Гітлера

Ґергард Ґнаук, Die Welt (Німеччина) // 19:06 15-10-2009

Не варто героїзувати Бандеру? Степан Бандера був убитий півстоліття тому в Мюнхені. Постать його викликає негативні емоції в Польщі та Росії і розбурхує суперечки в Україні. Культ Бандери, на думку істориків, може бути шкідливим для України – пише Ґергард Ґнаук у німецькій Die Welt.

На Батьківщині він герой: 50 років тому кадебісти вбили в Мюнхені політика в екзилі Бандеру.

15 жовтня 1959 року у під’їзді будинку по мюнхенській Крайтмайрштрасе помер чоловік. Сусіди, як і поліція, спочатку нічого не могли сказати. Що сталося, його зіштовхнули? Розтин вказував на загадкове отруєння. Невдовзі з’ясовано: померлий був українцем Степаном Бандерою. Цей замах став вже третім вбивством у Мюнхені політика в екзилі зі Східного блоку за чотири роки. Поліцейський-криміналіст порівняв випадок із політичними вбивствами періоду після Першої світової війни, і газета Süddeutsche Zeitung поблажливо зазначила: «Здається, така доля Мюнхена – знову й знову притягувати політичних авантюристів».

Чоловік, який був убитий у тому під’їзді, мав бурхливе минуле. Свого часу він мав чудові шанси стати союзником іще одного, значно більшого мюнхенського авантюриста. Степан Бандера в очах нацистів утілював надію на «перебудову» Центрально-Східної Європи. А те, що нині в Україні йому ставлять дедалі більше пам’ятників, свідчить і про його неабияку посмертну славу. Мюнхенський процес проти Дем’янюка, підозрюваного в колабораціонізмі з нацистами, теж має пролити світло на роль українців у війні.

Вивчення німецької мови

Лжерело: http://www.daad.org.ua

Мовні курси онлайн
Мовні курси онлайн пропонуються великими видавництвами, Гете-Інститут також пропонує курси онлайн. Онлайнову пропозицію можна знайти також щодо зразків вправ та іспитів.

Онлайновий курс наукової німецької мови для підготовки до навчання та проведення досліджень:
www.uni-deutsch.de

Мовні курси онлайн з матеріалами для заочного навчання:
www.goethe.de/dll/kur/flk/flb/deindex.htm
www.forum-deutsch.de

“Markt online”, програма вивчення німецької для професійного використання з матеріалами з економічної преси:
www.goethe.de/z/50/pub/markt/deindex.htm

Онлайновий портал та онлайновий навчальний форум з програмами вправ, завдань та тестів:
www.stk.fh-koeln.de/onlineLF.htm
www.daf-portal.de/material/index.php

Огляд можливостей навчання через Інтернет з оцінкою всіх пропозицій:
www.dafkurse.de/lernwelt/in.htm
www.interkultur.de/data/site2/projekt1.htm
www.learn-german-online.net/learning-german-resouces/deutsch-via-internet.htm

Чудова пропозиція інтерактивних вправ, тестових завдань, актуальних та дидактизованих текстів Ви знайдете тут:
www.cla.unifi.it/deutschtest.html

Багатство української мови – Мовознавство.

Джерело: http://www.blacktwhite.com

Єдиний скарб у тебе – рідна мова. Заклятий для сусіднього хижацтва. Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства. (П. Куліш) Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава. Мова й школа, мова й наука, мова й церква, мова й театр, мова й державне врядування, мова й армія – сфери, де українська мова то утверджувалась, то відступала під тиском імперської політики. Нараховують 22 заборони української мови, 8 з них – у радянський час. Поглянути на історію свого краю, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів.

ТV -оє телебачення?

Автор: Ольга Самборська

Для українця закордоном українське телебачення як джерело української реальності, пропущеної через редакційні правки телевізійників, стає не таким важливим, як місцеве телебачення країни перебування. Місцеве телебачення як правило якісніше, професійніше і атрактивніше. Поступово українець по міграції втрачає потребу в інформаційних носіях з батьківщини. Декому навіть хочеться відпочити від недолугих трансляцій з засідань забійкуватої Верховної Ради.

Брак каналів українською мовою проте пізніще позначається на самопочутті мігранта з України. Хочеться таки чогось свого, вгамовуючого настальгію і задовольняючого потребу в поінформованності. Остання належить до конституційного права громадянина України.

Чи має українець закордоном, зокрема в Німеччині, можливість спостерігати за подіями в Україні по телевізору? Я провела дослідження. В результаті виникло більше запитань, аніж відповідей.

В процесі дослідження  намагалася встановити, як донести українське телебачення до українця закордоном. На кінець дослідження я зрозуміла, що бракує інформації про те, як функціонує українське телебачення в Німеччині. Не знайшла я ні статистити, ні скільки українців переглядають українське телебачення в Німеччині.

Дещо таки вдалось встановити.

Перше, саме просте: українське телебачення “на шару” можна подивитись, якщо прийти до приймальної посольства України в Німеччині на Альбрехтстрассе в Берліні. Там великий плазмо-”голубий” екран транслює українські канали для присутніх в час прийомних годин  посольства.

Кому цього виявиться замало, можна запропонувати класичний варіант —cателітне телебачення. Придбав сателітну“тарілку” при відповідному дозволі від власника будинку встановити її на висотному місті і спробувати настроїти її на прийняття сигналу сателітною антеною, що ловить українські канали. Сателітне обладняння можна купити всюди, включаючи найдешевші магазини мережі “Лідл” і “Алді”.

Щоправда, треба розбиратися, як і що налаштовувати. Деякі майстри, які часто рекламуються в російських медіа для “руськоязичних” за певну плату вам все встановлять без проблем. Проблеми виникнуть, коли ви зрозумієте, що тих українських каналів сила силенна обмаль.

— Чи використовуються засоби супутникової мережі для організації мовлення за кордон?

“

— Так. Відповідно до концепції створення національного каналу супутникового іномовлення України, яку затвердили в 2000 році, з допомогою наших технічних засобів здійснюється мовлення на 74 країни світу програм державного телеканалу «УТР — Всесвітня служба іномовлення України». Крім того, ДП «Укркосмос» забезпечує інтернет-мовлення каналу УТР, зокрема на американський континент.

— А хто повинен за кордоном приймати і доводити до споживача інформацію каналу іномовлення?

— Відповідно до концепції, належить створити розподільчу цифрову мережу в посольствах та представництвах нашої країни за кордоном та в місцях компактного проживання української діаспори. Але над усім цим ще треба працювати.”

Куди сягає космічна телепавутина
Парадокси українського інформаційного простору

Номер 182 за 01.10.2005

http://umoloda.kiev.ua

Тетяна КОВТУН

В українському телепросторі все потужніше постає проблема вдосконалення телекомунікаційних мереж. Улітку за участю Президента розглядали космічну проблематику. Як наслідок — з’явився указ, яким було доручено уряду розробити до 1 квітня 2006 року проект нової загальнодержавної національної космічної програми України на 2007—2011 роки. З-поміж проектів, які планується розвивати, згідно з указом, — створення національної супутникової системи зв’язку, складовою якої є система супутникового телебачення.

«24» – перший телеканал в Україні, що транслюється в «Інтернеті»

Інна Корнелюк “Телекритика”

Роман Андрейко: «Телебаченню, яке ми зараз маємо, залишилось жити 5-7 років – не більше»

100% продукту в ефірі каналу «24» – власного виробництва, а його прямий конкурент – «Мегаспорт»… Інтерв’ю з гендиректором першого в Україні каналу новин. Генеральний директор телеканалу новин «24», з яким читачі вже мали нагоду познайомитись у жовтневому номері журналу «Телекритика» – Роман Андрейко – один із найвідоміших медіа-менеджерів Галичини. На початку розмови пан Роман зізнався кореспондентові «ТК», що давно живе на два міста – Львів і Київ. Однак, схоже на те, в кожному місті – на повне життя.
На те є серйозні причини: медіабізнес як у камерному Львові, так і в столичному Києві вимагає сміливості, аби час від часу йти ва-банк, нерідко йти на подвиги і вкотре не піддаватися на провокації, приховані в питаннях журналістів. А поміж тим, красиво уникати відповідей на ковзкі питання (на кшталт обсягу фінансових інвестицій) не кожному менеджеру вдається.
– Пане Романе, почавши з розважального формату на радіо, ви і ваша команда згодом знайшли себе в зовсім іншому сегменті: створили телеканал «24», побудований за зразками Euronews, CNN чи BBC World. Коли у вас з’явилась така думка?
– Ідея створення новинного телеканалу виникла ще влітку 2004 року. На той момент телерадіокомпанія «Люкс» уже мала досвід телевиробництва, нехай і на локальному рівні. Ми успішно працювали, потрібно було розвиватися. Отже, ми вирішили спробувати розвинути нову нішу на телебаченні і започаткувати телеканал для ділових людей, які цінують свій час і прагнуть завжди бути в курсі подій.

“Майже п’ять років пропрацював у Німеччині”

http://www.dt.ua/3000/3680/49191/

№ 5 (533) 12 — 18 лютого 2005

---

Олександр Роднянський

Олександр Роднянський: «Ми готові ризикувати»

Автор: Світлана АГРЕСТ-КОРОТКОВА

Повноцінному поступу інформаційного мовлення в Україні тривалий час заважало ручне гальмо, на якому тримала його влада. Майдан перервав ці нелюдські зусилля ручного управління, відкривши швидкісний рух на інформаційній автостраді, що викликає білу заздрість у колег із близького зарубіжжя. Однак, переживши пікові моменти історії, глядач утомлюється від бурхливого потоку політичних пристрастей, виявляє схильність до насиченої духовної поживи, бажає розваг. І саме тут, аби підкреслити свою індивідуальність, телеканалам потрібно сконцентрувати зусилля, зібрати творчі сили, закликати однодумців під свої прапори, виробити власний продукт, щоб якомога більше глядачів проголосувало за нього натисканням певної кнопки.

Саме цим, і не тепер, а ще за часів «українського застою» зайнялися канал «1+1» і «Українська медійна група», закликавши у «спільники» Міністерство культури та мистецтв України, канал СТС, студію «Слово», Продюсерську фірму Ігоря Толстунова й інших копродюсерів, які розуміються на теле- та кіновиробництві.

Чим поступається українське телебачення іноземному?

Найкраще жіноче обличчя ICTV

Андрій ПАКОШ, “Україна і час”

http://portal.lviv.ua

“

- Ви проходили стажування в Німеччині. На вашу думку, чим поступається українське телебачення іноземному?

– Наявністю вище згаданих якостей. А ще відмінність у зарплатах і рекламних бюджетах, яка робить канали по-справжньому незалежними. Ну і, звичайно, громадське телебачення — саме на ньому найповніші новини, найглибша аналітика і найгостріші політичні дискусії. Хоча багато хто вважає громадське телебачення в Німеччині нудним і занадто консервативним.”

Свій журналістський шлях ведуча програми “Факти” Іванна Коберник розпочала з інтерв’ю з народним депутатом для газети “Зірка”.

Тоді ще юна Іванна просто прийшла в гості до своєї однокласниці. Якраз тоді вдома був її батько Валерій Грищук. Дівчина попросила його дати інтерв’ю для газети. Пан Валерій сприйняв таке прохання абсолютно серйозно. Відтоді Іванна вже ніколи не боялася підійти до будь-кого і домовитися про інтерв’ю. Нині з тієї знаменної для неї розмови пам’ятає тільки перше запитання: “Які обов’язки народного депутата?” До речі, точної відповіді на нього, дивлячись на наш парламент, зізнається наша співрозмовниця і досі не знає.

— Потому було навчання, паралельно ви працювали у програмі “Вікна”. Наскільки складно було вам пробитися на телебачення?

– Зовні виглядає нескладно – мій однокурсник сказав, що “Вікна” набирають людей. Ми прийшли втрьох, а за місяць у штат запросили тільки мене. Але насправді до цього я пробувала себе в кількох інших інформаційних службах і там мені відмовили. Найскладнішим було зрозуміти теми, якими б хотілося займатися . Думаю, це перше питання, на яке повинен відповісти собі журналіст-початківець. А от молодість я вважаю плюсом, а не мінусом. Мені зіграло на руку те, що мене не сприймали тоді серйозно.

Початки приватного телебачення в Німеччині

Міхаель Марек, Володимир Медяний, радіо «Німецька хвиля»

Більше фарб, розкутість, різноманітність тем – з такими намірами 1984-го року в Німеччині стартували перші приватні телеканали. Конкуренти суспільно-правових мовників вплинули на медіа-ландшафт і глядачів.

1 січня 1984-го року: розпочинає свою роботу Програмне товариство кабельного й сателітного мовлення, з якого згодом постав телеканал Sat.1. На телевізійному просторі Німеччини розпочалася нова ера: крім суспільно-правових мовників стартували перші приватні телеканали – спочатку Sat.1, а днем пізніше RTL.

Епохальні зміни

Першу новорічну програму тоді відкрили «Музикою для королівських феєрверків» Ґеорґа-Фрідріха Генделя. У маленькій телестудії в Людвіґсбурзі зародився новий світ телебачення: куліси ще колихалися, ведучій Ірені Йост довелося запозичити плаття, а телевізори ввімкнули лише кілька сотень глядачів. Тоді ще ніхто не уявляв, наскільки глибокими будуть зміни. Насправді ж приватне телебачення ознаменувало поворотний момент у німецькій медіа-історії: виникають нові формати програм, на екранах з’являються нові ведучі, а глядачі починають користуватися навіть новим жаргоном.

Реаліті-шоу, кастинг-шоу, ігри на кшталт «Хто стане мільйонером» вплинули на звички глядачів. Приватне телебачення було й залишається відкриттям приватного. Зникають межі між глядачами й телевізійними зірками, між фікцією й реальністю. Виникає телебачення, яке орієнтується на одну групу телеглядачів – споживачів віком від 14 до 49 років.

У пошуку альтернативи

Культурні критики із жахом спостерігають за таким розвитком. Петер Ґлоц, який свого часу відповідав за політику соціал-демократів у сфері мас-медіа, застерігав у перші роки роботи приватного телебачення: «Небезпека полягає в тому, що разом із зміцненням приватних телеканалів може погіршитися й загальна якість програм. Існує небезпека, що гору візьме той, хто хоче крутити тільки американські фільми».

Портрет Степана Бандери від Вахтанга Кіпіані

Відео Вахтанга Кіпіані http://podrobnosti.ua

Все почалось 15 червня 1934 року у кав`ярні Клюбу Товажискего по вул. Фоксаль, 3.

Сюди зайшов Броніслав Пєрацький – міністр внутрішніх справ Польщі. Особистий друг президента Юзефа Пілсудського любив пообідати і випити кави саме тут.

Аж раптом до нього з-за спини підійшов молодик і зробив три постріли з револьвера. Єдиний, який потрапив у голову Пєрацького, й виявився смертельним. Постріли в міністра зробив член Організації українських націоналістів Григорій Мацейко на псевдо “Гонта”. Вбивство популярного політика викликало шок у Польщі. Акт терору засудили всі політичні партії та впливові персони, зокрема й митрополит Андрей Шептицький.

Втікаючи, бойовик втратив бомбу. Поляки так і не змогли його зловити. Мацейкові вдалося втекти аж до Аргентини і там він помер у рік 30-тиріччя свого легендарного чину.

Ініціатором і організатором політичного вбивства, яке струснуло Польщу, був Степан Бандера – провідник Крайової Екзекутиви (виконавчого органу) Організації Українських Націоналістів на Західно-Українських Землях.

Технологія вбивства: КГБ проти України

http://www.svoboda.com.ua

Сергій ЧАЛИЙ

У суботу 12-го жовтня 1957 року в будинку на мюнхенській площі Карла, №8, де перебувала редакція журналу “Український самостійник”, о 10.05 ранку впав на сходах під’їзду і помер внаслідок паралічу серця 45-тилітній чоловік інтелігентної зовнішності. Це був доктор права, професор Лев Ребет, один із визнаних лідерів українського визвольного руху, діяч, який поєднував у собі якості науковця, ідеолога, публіциста і практика-організатора.

Лікарська експертиза на чолі з доктором Вальдемаром Фішером підтвердила, що смерть мала природний характер, хоча до цього Ребет на серце не скаржився. Але все списали на стрес від напруженої політичної діяльності й тривалого перебування в еміграції. А тут іще трирічне ув’язнення в концтаборі Освєнцим… Хіба на все це вистачить здоров’я?

Тоді нікому не спало на думку, що Лев Ребет насправді помер не від серцевого нападу, а був убитий агентом КГБ Богданом Сташинським. Тільки після того, як Сташинський, який поступово позбувся комуністичних ілюзій, утік із дружиною-німкенею до Західного Берліна і здався поліції, світ дізнався про те, що Ребет, а через два роки після нього і Степан Бандера, були вбиті за особистим наказом Микити Хрущова за допомогою “спеціальних засобів”, розроблених у таємних лабораторіях КГБ. Суд, проведений у місті Карлсруе у 1962 році, констатував, що ХХ з’їзд КПРС зовсім не зупинив державний терор з боку Кремля проти його політичних опонентів, що хрущовська “відлига” — “це лише умовна лібералізація”, і Москва виступає як справжній міжнародний терорист.

Хто ж він був такий, доктор права Лев Ребет, що Кремль наказав убити його, ризикуючи своєю міжнародною репутацією? Чим був небезпечним для радянського ладу скромний інтелігент у старомодних окулярах?

Заява Проводу ОУН(р) стосовно могили Степана Бандери в Мюнхені

Могила Степана Бандери - Мюнхен, Німеччина джерело/автор:Gandalf

Київ, 28 січня 2009 р.
Секретаріат Проводу ОУН (р)

Періодично серед громадськості в Україні і за кордоном поширюються вістки про (нібито) занедбання або ліквідацію могил видатних українських політиків у Парижі, Роттердамі або Мюнхені. Після докладних перевірок ці повідомлення виявляються необґрунтованими чутками, що їх несвідомо або навмисно поширюють несумлінні особи з різною корисливою метою, особистою або матеріальною.

Останнім часом знову поширюється анонімна чутка про те, що нібито могила сл.пам. Провідника ОУН Степана Бандери в Мюнхені в занедбаному стані і їй загрожує ліквідація. З цього приводу до нас звертаються затривожені патріоти й представники влади в Україні.

Провід ОУН (р), у порозумінні з членами родини сл.пам. Степана Бандери в Канаді та Німеччині, рішуче спростовує такі чутки і у зв’язку з тим заявлає:

1. Могила Провідника ОУН Степана Бандери на мюнхенському Лісовому цвинтарі упорядкована й постійно доглянута, вона є місцем безперервних відвідин українців з різних країн світу і стала місцем широкого патріотичного паломництва.

Відкриття меморіальної дошки на честь дипломатичної місії України у Бельгії та Нідерландах 1919-1923 років

Віктор та Катерина Ющенки взяли участь у відкритті меморіальної дошки на честь дипломатичної місії України у Бельгії та Нідерландах 1919-1923 років Президент України Віктор Ющенко разом з дружиною пані Катериною Ющенко взяли участь у відкритті меморіальної дошки на честь Надзвичайної дипломатичної місії України в Бельгії та Нідерландах 1919-1923 років. Захід відбувся в рамках офіційного візиту до Королівства Бельгія, повідомляє прес-служба Президента України. Президент подякував за проведені архівні дослідження та зусилля, докладені задля встановлення меморіальної дошки, мера Брюсселя, бургомістра місцевої комуни та її мешканців. Він нагадав, що УНР відкрила більше 20 дипломатичних представництв і одне з них вперше представило Українську державу в Бельгії 90 років тому.

Медведєву і Путіну подарували книги про Бандеру

Представники Львівських міських організацій Конгресу українських націоналістів і Молодіжного націоналістичного конгресу подарували Президентові Росії Дмитру МЕДВЕДЄВУ і прем`єр-міністрові Росії Володимиру ПУТІНУ книги про лідера Організації українських націоналістів Степана Бандеру через Генеральне консульство Росії в Львові.

Як повідомляють «Подробиці», 5 представників організацій передали книги Генеральному консульству Росії у Львові 15 жовтня.

За їх словами, вони передали три однакових комплекту (третій – для Генерального консула Росії у Львові Євгенія ГУЗЕЄВА).

Зокрема, серед книг є “Московські вбивці Степана Бандери перед судом”, брошури про Українську повстанську армію, а також інша література і націоналістичні газети.

Як повідомлялося, 15 жовтня виповнилося 50 років з дня вбивства С.Бандери у Німеччині. Агент КДБ Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя С.Бандері струменем розчину ціаністого калію, завдавши смертельної травми.

20 жовтня 1959 року С.Бандеру поховали на мюнхенському кладовищі Вальдфрідгоф.

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-341534.html

Запрошеня до обговорення прес-релізу ініціативної групи зі створення центральної представницької організації українців у Німеччині

Шановні українці Німеччини!

3 жовтня 2009 року в місті Франкфурт-на-Майні, Німеччина, відбулися другі збори Ініціативної групи зі створення Центральної Представницької Організації українців у Німеччині.

З прес-релізом зустрічі можна ознайомитися за посиланням П Р Е С – Р Е Л І З  ініціативної групи зі створення центральної представницької організації українців у Німеччині.

“Хата скраю” від імені українців Німеччини складає великому подяку ініціативній групі за пророблену ними роботу з ініціації демократичного процесу творення Центральної організації українців в Німеччині.

Редакція “Хати скраю” за погодженням з координаційною групою ініціативної групи запрошує всіх бажаючих долучитися до віртуального обговорення запропонованих цілей майбутньої Центральної Представницької Організації українців у Німеччині, поданих в прес-релізі.

Мета такого обговорення — сприяти демократичному процесу обговорення ідеї створення представницької організації українців у Німеччині. Багато активних українців фізично з тих чи інших причин не могли бути присутніми на засіданнях попередніх зібрань ініціативної групи. Їх участь в обговоренні і відповідно в процесі творення представництва українців в Німеччині проте не має бути виключеною. Йдеться про інтереси всіх і кожного.

“Хата скраю” надає можливість долучитися до обговорення, подання запитань і пропозицій на сторінках свого інтерактивного інтернет-видання для українців Німеччини. На “Хаті скраю” у формі дописування матеріалів, запитань до членів ініціативної групи і коментарів кожен може долучитися до процесу демократичного обговорення.

Франкфуртер Бухмессе-2009

Джерело: http://www.ukrinform.ua

У Німеччині відкривається 61-й міжнародний книжковий ярмарок “Франкфуртер Бухмессе-2009″

БЕРЛІН, 13 жовтня. (Ганна Снігур-Грабовська – УКРІНФОРМ).

Урочистою церемонією сьогодні ввечері у Франкфурті-на-Майні відкриється 61-й міжнародний книжковий ярмарок “Франкфуртер Бухмессе-2009″. У виставковому Конгрес-центрі цьогорічних учасників найбільшого в світі книжкового форуму вітатимуть федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель та директор виставки Юрген Боос, а також віце-президент КНР Сі Цзиньпін як представник цьогорічного країни-почесного гостя, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу в ФРН.

Офіційну роботу виставка розпочне завтра і триватиме до 18 жовтня. Перші три дні ярмарок традиційно буде відкритий лише для фахівців та журналістів, після чого його зможуть відвідати всі бажаючі.

У цьогорічній виставці участь беруть понад сім тисяч представників книго- та медіа-індустрії з близько 100 країн. Вони репрезентуватимуть майже 400 тис. видань, у тому числі 120 тис. прем’єрних. Центральна тема ярмарку – майбутнє книги в епоху цифрових технологій.

Як повідомила в інтерв’ю УКРІНФОРМу директор департаменту видавничої справи та преси Держкомтелерадіо України Валентина Бабилюлько, Україна буде представлена на Франкфуртському ярмарку єдиним загальнонаціональним стендом. Українська експозиція складатиметься з близько 500 книжкових видань, головним чином випущених у 2008-2009 роках.

Справа: Міжнародна Українська Школа

9 жовтня 2009 р.

Іван Олександрович Вакарчук

Міністр освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

просп. Перемоги 10

Київ 01135

Україна Повітряною і електронною поштою

Вельмишановний пан e Міністре Вакарчук,

Справа: Міжнародна Українська Школа

До нас звернулися голови: Спілки українців у Португалії, Павло Садоха, Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка», Галина Маслюк-Какку, Української Громади Іспанії за права, честь і гідність українців, Юрій Чопик і Асоціації українців в Каталунії «Червона калина», Володимир Петрущак, з проханням привернути Вашу ввагу преважливим проблемам які повиникали в процесі становлення та діяльності Міжнародної Української Школи (надалі МУШ).

На початку дозвольте коротку історичнку довідку. Перші українські школи нової хвилі еміґрації у країнах Европейської Спілки створювалися при патріотичних українських громадських організаціях, що цілком природно та характерно для традиційної діаспорної діяльності. В кожній з нових для українства держав Европи, ситуація складалася по різному в залежності від місцевого законодавства та сприяння чи протидії суспільства. Але мета в них усіх була завжди єдиною і цілком співпадала із завданнями кожної школи української еміграції. Її чітко визначив ще в 1935 р. відомий український педагог Василь Пачовський: «Ми маємо виховувати покоління, якого народ потребує, дати йому такі моральні й духовні цінності, щоб воно було готове до найбільших жертв. А такими цінностями є національна самопошана, особиста гідність і духовна гордість за належність до української нації, яка є рівновартною культурою з іншими державами. Коли школа з українською мовою навчання не має того хребетного стовпа, то вона виховує безхребетну інтеліґенцію

П Р Е С – Р Е Л І З ініціативної групи зі створення центральної представницької організації українців у Німеччині.

П Р Е С – Р Е Л І З

3 жовтня 2009 року в місті Франкфурт-на-Майні відбулися 2-гі збори ініціативної групи зі створення центральної представницької організації українців у Німеччині.

Запрошення для участі у зустрічі було розіслано усім, чиї адреси були занесені в базу даних організаторів зборів (39 адрес).

Участь у зборах прийняли:

Людмила Фельтен, Німецько-український культурний центр

Леся Шрамко, Союз українських студентів в Німеччині

Світлана Бережанська, Союз українських студентів в Німеччині, Товариство “Україна”

Людмила Млош, ZVUD e.V., Берлін

Тетяна Шу, Deutsch-Ukrainische Gesellschaft Bielefeld e.V.

Марія Мельник, Deutsch-Ukrainische Gesellschaft Rhein-Neckar e.V.

Ірина Ястреб, Ukrainisches Haus Düsseldorf e.V.

Ростислав Сукенник, Асоціація українців північної Німеччини

Андрій Ситник, Асоціація українців північної Німеччини

Олександр Шиян, Німецько-Український Центр

Ріхард Ріґер, DUZ e.V., Німецько-Український Центр

Андрій Куцан, Український інститут освітньої політики, Українське Товариство “Рідна Школа”

Роман Рокицький, Українське Товариство у Франкфурті-на-Майні

Андрій Несмачний, СУМ

Представники організацій мали нагоду обговорити наступні питання: написання статуту для центральної представницької організації, визначення цілей організації:

1. Репрезентація українців в Німеччині

2. Підтримка контактів з Україною

3. Захист українських інтересів на території Німеччини

4. Представлення в СКУ, ВКР, ЄКУ

“у кого є віза Шенген”

Міжнародний Семінар в Німеччині + Амстердам 25-31.10.2009 (у кого є віза Шенген)

Міжнародний молодіжний семінар  «Роль громад Німеччини в суспільно-політичному житті Євросоюзу»

25.10.2009 – 31.10.2009

Організатори

• Львівська міська молодіжна громадська організація «Євроклуб»;
• «Zukunftswerkstatt Kreuzviertel e.V.» (м. Мюнстер, Німеччина).

Вартість поїздки   € 350

(необхідна наявність візи Шенген)

Передоплата: € 150.
У вартість поїздки входить: переїзд комфортним автобусом (виїзд зі Львова); проживання в молодіжному готелі в центрі Мюнстера (одно- і двомісні номери); сніданки в молодіжному готелі; екскурсія в Мюнстері; всі семінари та зустрічі.

Зацікавлених просимо надсилати CV з контактами на електронну адресу (кількість місць обмежена)
euroclub.ua@gmail.com

Звіт з попередньої програми
http://europe.org.ua/projects/germany/index.html

Проект програми
25.10.2009, неділя
09:00 – Виїзд зі Львова.

26.10.2009, понеділок
08:00 – Прибуття в МЮНСТЕР. Сніданок, поселення.
10:00 – Знайомство, обговорення програми, представлення організації «Zukunftswerkstatt Kreuzviertel».
10:30 – Семінар «Роль громадських організацій в суспільно-політичному житті Німеччини».
12:00 – Екскурсія по місту.
16:00 – Відвідування «Холу миру». «Мюнстер – місто Вестфальського миру».

17:00 – Зустріч з депутатом міськради Мюнстера. Семінар «Повноваження та роль місцевого самоврядування в Німеччині та ЄС».
19:00 – Зустріч з німецькою молоддю.

Фоторепортаж «Відлуння свята»

Урочисте святкування 50-річчя

Апостольського Екзархату в Німеччині

Фоторепортаж «Відлуння свята»

Коли людина знаходиться поза Україною, то Батьківщину в першу чергу їй замінює рідна Українська церква…

Мюнхен, 20 вересня 2009 року Божого

Архієрейська Божественна Літургія та прийом – зустріч з гостями при українсько-баварських стравах

Кафедральний собор Покрова Пресвятої Богородиці та Святого Апостола Андрія Первозданного

Світлини Дмитра Мірецького та Юрія Пінського

14 жовтня припадає – свято Покрови Пресвятої Богородиці.

http://marichka2.multiply.com

Багато Парафій УГКЦеркви й УAПЦ в світі існують під покровою Матері Божої й відзначають в той день свої парафіяльні свята. Така традиція ввійшла в дію давним, давно…

Наші Запорізькі козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова. Cвято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.

Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час Другої Cвітової Війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, також обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці. Тому то свято Покрови – стало святом не тільки народним а і релігійним й національним.

Оскільки свято припадає ц.р. в середу 14.10, в Мюнхені ( і в Cіднеї) його відзначення перенесли на неділю 11.10.09.

В Мюнхені, в дорозі до Люрду, зупинилися паломники з України, з Тернопільщини, і на чолі з отцем Cвятославом були присутніми на відзначенні. о. Cвятослав Ласковий подарував Мюнхенській парафії образ Зарваницької Божої Матері.

Знимки зі свята. Звертаю вашу увагу на виставку писанок, які малювала моя сестра Оля, вишивки є робота моєї сестри Наді. Вони там виставлені від Великодня и кожному впадають в очі.

Бандерівці і мельниківці помирилися

12.06.2004 13:43

Микола Плав’юк: “Усі вже зрозуміли, що будь-які розколи йдуть на користь ворогам української справи”
Андрій Гайдамаха: “Історія с історія. Те, що було в минулому, вже не викреслиш, але це належить досліджувати науковцям”

Конгрес українських націоналістів, Всеукраїнське об’єднання “Свобода” (колишня СНПУ), а також Організація українських націоналістів та Організація українських націоналістів (революційна) вирішили об’єднатися. У заяві, яку підписали їхні лідери, йдеться про те, що ідейною засадою нової структури стануть ідейні засади ОУН, створеної в 1929 році. Також у заяві сказано, що на виборах 2004 року націоналісти мають намір підтримати Віктора Ющенка.

Досягнуті домовленості примітні ще й тим, що про спільну політичну діяльність домовилися багаторічні опоненти — бандерівці і мельниківці. Після розколу ОУН у 1940 році це, мабуть, перший випадок, коли дві конфліктуючі гілки українського націоналізму об’єднали свої зусилля для політичної боротьби за власне українську (а не діаспорну) справу. Що спонукало їх до цього? Про це розмірковують останній президент УНР в екзилі, голова Проводу Організації українських націоналістів (М) Микола Плав’юк та голова Організації українських націоналістів (революційної) Андрій Гайдамаха.

Що для вашої політичної сили визначальним при Підписанні цієї об’єднавчої угоди?

А. Гайдамаха: — У націоналістичному середовищі вже давно дійшли розуміння, що потрібна присутність націоналістів у виборчому процесі. Тому ми і керівництво наших організацій вирішили, що така з’ява якраз на часі, тим більше, що під час виборчої кампанії з’являються всякі самозванці, псевдонаціоналістичні структури. Щоб люди знали, хто є справжніми націоналістами, ми й підписали цю угоду.
М. Плав’юк: — Наш Провід ОУН протягом десятиліть активно пропагував ідею консолідації націоналістів. Не завжди ми знаходили розуміння партнерів. Але успіхи таки були — наприклад, за ініціативою полковника Андрія Мельника в 1967 році відбувся перший Світовий конгрес вільних українців.

“за 18 років свого незалежного державного існування наша країна так і не спромоглася створити централізовану мережу власних культурних інституцій за кордоном.”

ФОТО: Андрій Ломакін

Подолати безликість

Джерело: http://www.ut.net.ua

Європа формує свій імідж, спираючись на культурні інституції

Безп’ятчук Жанна

Щоби пізнати сутність якоїсь держави, зовсім не обов’язково йти в офіційні установи чи спілкуватися з політиками. Можна просто побувати в інтернаті для розумово відсталих дітей чи людей похилого віку або поцікавитися, наскільки держава сприяє розвитку своєї національної культури (чи підтримує свій кінематограф, чи розвиває власні культурні інституції за кордоном). Цих двох показників буде достатньо, щоб зрозуміти, з ким доводиться мати справу, адже якщо й те, й інше в жалюгідному стані, така країна не має ­майбутнього.

Геть стереотипи

Тиждень вирішив зосередитися на такій складовій проблеми підтримки національної культури, як культурна репрезентація України у світі. Виснов­ки невтішні: за 18 років свого незалежного державного існування наша країна так і не спромоглася створити централізовану мережу власних культурних інституцій за кордоном. Всесвітньо відомими є мережі німе­цьких Ґете-Інститутів, французьких культурних центрів, Британських Рад, італійських культурних центрів, польських інститутів, чеських культурних центрів тощо. Сьогодні аналогічну мережу в країнах Європейського Союзу створює Румунія.

“Вимога до влади одна: створити мережу представництв у вигляді українських культурних центрів, які й займатимуться іміджем”

Графіка: Андрій Єрмоленко

Образ без образ

Джерело: http://www.ut.net.uа

Для отримання політичних та економічних перемог у світі Україні та українцям потрібно відмити свій імідж

Дністровий (Астаф’єв) Анатолій

Імідж – матерія дуже тонка, бо залежна від іншої, не менш тонкої, – людських уявлень. Картинка, яку ми створимо про себе, і стане основним джерелом спри­ймання нас у світі, що приховуватиме наші вади і, навпаки, возвеличуватиме чесноти. Низка країн добре це усвідомлюють, а тому плекання свого іміджу давно переведено в ранг політтехнології, що здатна зробити погоду на міжнародному рівні.

Таким шляхом пішла навіть непримітна Албанія, яка своє травматичне соціалістичне минуле, а також національну культуру позиціонує як «загадку Європи», чим і приваблює туристів. На думку історика Андрія Портнова, подібну іміджеву стратегію має формувати й Україна.

УКРАЇНСЬКИЙ КВАЗІМОДО

Оглядаючись на 20 років державного будівництва України, на думку спадає сумний образ Квазімодо із «Собору Паризької богоматері» Гюго. Гидкий, незграбний, демонічний ззовні й чистий та людяний всередині.

“Дні культури України підтвердили необхідність створення Українського культурного центру”

Ось відкопала статтю майже десятилітньої давності, в якій порушуваль тема відкриття Українського культурного центру в Берліні. Сьогодні ця стаття так само актуальна, як і в 2000 році. На жаль.

ред.

“Досвід цієї роботи показує, що всі заходи потрібно готувати заздалегідь: у Німеччині виставки плануються на два-чотири роки наперед. Через що, на жаль, не відбувся дуже важливий проект «Авангард. Сецесія. Монументальний живопис України». Крім того, бажано, щоб іноземні партнери добре орієнтувалися в питаннях історії, культури, політики нашої держави. Наші оргструктури також повинні вивчити народ, який хочуть ознайомити зі своєю державою. Дні культури України підтвердили необхідність створення Українського культурного центру, інституту в Німеччині, адже в Європі досі немає жодного, натомість як у Берліні є угорський, польський, словацький, нещодавно відкрився румунський інститути культури.”

http://www.dt.ua/3000/3680/29708/

№ 48 (321) 9 — 15 грудня 2000

---

УКРАЇНА ДЛЯ НІМЦІВ

Автор: Олена НОВІКОВА

У листопаді у ФРН в загальнонімецькому масштабі на державному рівні пройшли Дні культури України. Українська сторона запропонувала музичну, театральну, художню, літературну й кінопрограми. 1993 р. уряд Баварії провів Дні культури України в рамках своєї землі з великим розмахом, але тоді не було приділено уваги українському кінематографу.

«Кітч і література»

Політика? Кітч. Демократія? Кітч. Диктатура? Кітч.

Деколонізація? Кітч. ООН? Кітч. Спорт? Кітч.

Телевізія? Кітч. Гастрономія? Кітч. Декорації? Кітч.

Подвійне громадянство? Кітч. Конкурси краси? Кітч.

Жан д’Оста

Чи Джордж Грабович не ІБТ?

Чи Соломія Павличко не ІБТ? Вони стовідсоткові ІБТ.

С.Караванський

…Що ми знали донедавна про кітч, про це, вибачте, мистецтво кліше? Майже нічого, якщо не враховувати нотатку В. Єшкілєва в МУЕАЛ. Також останнім часом з’являлися розрізнені статті Т. Гундорової в «Книжнику-Ревю», «Критиці», «Кур’єрі Кривбасу» і навіть «Телекритиці». У такий спосіб шановна авторка роздруковувала свою нову працю «Кітч і література» (Факт, 2008), про яку, власне, й мова. Отже, так само, як її «Чорнобильська бібліотека», – це чергова збірка статей Гундорової, присвячених висвітленню такого слизького явища, як «кітч». Жанрова ознака праці – «травестії», а ще зазначено, що «подібного дослідження в Україні не існує». Чи існує «подібне дослідження» деінде?

«Кітч у сучасній культурі»

Міжнародна асоціація україністів та Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАНУ 27 листопада 2009 року проводять  Міжнародну наукову конференцію «Кітч у сучасній культурі», що відбудеться у Києві. Запрошуємо до участі у конференції.

Тематикою секційних засідань конференції передбачено розгляд проблематики, дотичної до явища Кітчу в культурі, зокрема:
– Кітч як реалія культури;
– Проблема виникнення кітчу: фольклоризація та вульгаризація;
– Гротеск, бурлеск та іронія як історичні попередники кітчу;
– Компроміс та кітч;
– Від ярмаркової культури середньовіччя до маркетингу, постмодерну: кітч як система комерції;
– Пластична культура урбаністичного середовища як «поєднання непоєднуваного»;
– Віртуальна реальність як джерело кітчу;
– Маска та лялька у кітчі;
– Карнавал та містерія кітчу;
– Фольклорні субкультури в сучасний період;
– Кітч у сучасній святковій обрядовості;
– Еклектика і фрагментація тексту в модерній драмі;
– Кітч у кіно;
– Телевізійні політичні персонажі в кіно;
– Кітч в аудіовізуальних творах (Вірка Сердючка як феномен кітчу);
– Соціалістичний реалізм та кітч;
– Кітч і світова масова культура.

Діяльність Німецької асоціації україністів

6 травня 2009 члени виконавчого комітету Міжнародної асоціації україністів (МАУ) зустрілись із представником україністики в Німеччині – п. Любомиром Мардаком, котрий окрім запланованого візиту до Чернівців також відвідав Київ.

Під час розмови зокрема йшлося про діяльність Німецької асоціації україністів та можливість співпраці в межах нового, започаткованого МАУ проекту  «Історія зарубіжної україністики».

Щодо ситуації у Німецькій асоціації україністів, п.Любомир Мардак відзначив, що місцеві центри такого профілю не відзначаються скоординованістю своєї діяльності. Крім того, гостро назріла  проблема із залученням молодих вчених-україністів – доробок багатьох фахівців старшого покоління не знаходить свого продовження у сучасних студіях. Любомир Мардак також звернув увагу на відсутність інтересу з боку Української держави до своїх науково-культурних центрів за кордоном, тоді як це питання має не тільки гуманітарно-просвітницький, але й господарчий аспект, що пов’язаний з певним майном -   територіями, нерухомістю тощо.

«Історія зарубіжної україністки», як зазначив Любомир Мардак представляє водночас важливий за масштабністю проблематики та складний у плані реалізації проект. У цьому зв’язку він люб’язно запропонував надати МАУ власні, накопичені впродовж багатьох років праці, матеріали стосовно даної тематики.

Коротка історія Міжнародної Асоціації Україністів

Зміни політичної ситуації в Україні при кінці 1980-их рр., як і розвиток українознавчих студій (україністики) у діяспорі, стали поштовхом для створення окремої наукової асоціації, що об’єднує спеціялістів – україністів у багатьох країнах світу. Це зініціювали вчені з України і діяспори, які завдяки сприятливим обставинам в Україні нав’язаои в той час між собою контакти та творчу співпрацю. Крім індивідуальних зв’язків, важливими були стосунки між керівниками і співробітниками деяких інститутів тодішньої Академії Наук УРСР (насамперед Інституту Літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інституту Мовознавства ім. О. Потебні та Інституту Археології) та їхніми колегами із Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету, Канадського Інституту Українських Студій та Неапольського Інституту Сходознавчих Студій.

Засновні збори ініціяторів відбулися на конференції “Українська культура: проблеми і перспективи” 29 травня — 3 червня 1989 року в Неаполі та Еркуляно (Італія, на яких продискутовано характер та завдання такої асоціації, схвалено статут та вибрано першу управу. У роботі конференції взяли участь вчені-українознавці з України, США, Канади, Італії, Німеччини, Бельгії, Голляндії і Польщі (Р. Піккіо, В. Русанівський, Г. Грабович, П. Толочко, Р. Лужний, Р. Шпорлюк, І. Шевченко, Ф. Томсон, Я. Ісаєвич, В. Ведер, О. Мишанич, І. Дзеверін, Дж. Дель Агата, Б. Кравченко, Б. Медвідський, С. Козак, А. Ґраціозі, А. де Вінценз, О. Пахльовська, І. Драч, М. Жулинський). Там же вирішено також скликати Міжнародний конґрес україністів у Києві. Новостворене об’єднання спеціялістів з україністики дістало назву Міжнародна Асоціація Україністів (МАУ), а керівним органом став Міжнародний комітет україністів (МКУ), першим головою якого був обраний академік Віталій Русанівський, директор Іституту Мовознавства ім. Потебні тодішньої Академії Наук УРСР.

ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ І ДЕРЖАВОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ ДОБИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1921 РОКІВ

ГЕОРГІЙ ПАПАКІН,

доктор історичних наук,

начальник управління інформації

та міжнародного співробітництва Державного комітету архівів

Cучасна українська іс­торіографія успішно по­долала марксистсько-сталінські догми щодо «вирі­шальної ролі народних мас в іс­торії» й натомість дедалі більше уваги приділяє аналізу значен­ня видатної особи в переломні епохи. Значний доробок у цьому напрямі мають обидва відтинки української історіографії: мате­рикової та діаспорної.

Зі зрозумілих причин особ­лива увага приділяється особис-тісному факторові при дослі­дженні подій доби націо­нально-визвольної боротьби ХХ століття. Адже саме вони мали своїм наслідком віднов­лення незалежності сучасної України. Грушевськознавство практично вже набуло офіцій­ного статусу окремого напряму історичної науки зусиллями Л. Винара і цілої групи науков­ців з України (І. Гирич, О. Копи-ленко, Р. Пиріг та ін.). З більшими труднощами, але наполегливо набирають ваги наукові дослі­дження життя та діяльності С. Петлюри (варто згадати ос­танні праці С. Литвина), інших діячів визвольної боротьби (на жаль, поки що за рахунок публі­кації минулого доробку діас-порних істориків і в дуже малій мірі вчених України матери­кової).

Однак цей об’єктивний про­цес має поки що однобічний характер. Він досі не привів до створення повноцінної карти­ни політичного життя України у XX столітті крізь долі й ді­яльність найвизначніших на­ціональних лідерів. Зокрема картина подій 1917–1921 років все ще хибує через практичну відсутність досліджень життя та боротьби діячів ліберально-консервативного сегмента ук­раїнських політичних кіл, най­яскравішим уособленням якого певний час був Павло Петрович Скоропадський,гетьманУкраїни (29 квітня – 14 грудня 1918 року) та лідер державницько-монар­хічного руху в еміграції.