посилання на Степана Бердеру
In Дебати on Жовтень 3, 2009 at 12:49 pm
Принаймі так можна назвати те, що можна подекуди знайти в інтернеті. Так чи інакше кожну інформацію з посиланням на Степана Бердеру можна інтерпретувати “так чи інакше”. Подана підбірка взята з http://roman-sharp.livejournal.com
ред.
http://city.lviv.ua/news/1728/page0.html
Квест-гра «БандераЗнай» зібрала 53 команди школярів міста
12 жовтня у Львові відбулася квест-гра «БандераЗнай», яка зібрала 53 команди учнів шкіл міста.
Відкриття квесту відбулося біля пам’ятника Степану Бандері за участі внука провідника національно-визвольного руху Степана Андрійовича Бандери.
Учасникам гри особливо стало у пригоді знання біографії Степана Бандери, хороша фізична підготовка, кмітливість та швидкість прийняття рішення.
http://novynar.com.ua/politics/45578
28 листопада, в класичній гімназії при Львівському національному університеті ім. Івана Франка почалася Всеукраїнська учнівська науково-практична конференція Постать Степана Бандери в українській історії. Погляд молоді, яка продовжуватиметься два дні.
У цій конференції беруть участь старшокласники 20 шкіл Львова і учні 9-10 класів Харкова, Донецька, Сімферополя, Тернополя, Закарпаття, Миколаєва, Києва, Маріуполя.
http://www.nezabarom.ua/news/?cat=25&id=398671 вересня дітлахи Львівщини слухатимуть про Степана Бандеру. Присвятити перше шкільне занняття у новому навчальному році цій історичній постаті — педагогам рекомендувало обласне управління освіти.
http://www.bohdan-books.com/catalog/book_69_1933/
Стежками високої долі Степана Бандери: Збірник диктантів і переказів з української мови для учнів 5-12 класів Read the rest of this entry »
Микола Рябчук, діаспора, самоідентифікація
In Дебати on Березень 22, 2009 at 11:30 am
В традиції “Хати скраю” запрошувати в гості гостей Берліна (літераторів, кіношників та інших цікавих особистовстей). Більшість з них відвідують Берлін на запрошення німецьких організацій. Інколи організації з Києва, що відповідають за зв’язки з діаспорою, спустять згори як правило для Центральної Спілки українців Німеччини (ЦСУН) зустріти того чи іншого гостя. Той і виступить в наближеній до ЦСУН аудиторії для обмеженого кола діаспорян зустрічі, організованій в стилі ЦСУН для відчиту перед замовниками. Поскільки українська діапора Берліна має специфіку не були об’єднаною під штучно нав’язаною зверху структурою в обличчі Центральної спілки українців Німеччини, в ряди якої мають вступати, як колись в ряди комуністичної партії, то проблема кваліфікованового діалогу громадських суспільств залишається не вирішеною. Діаспора шукає свої форми. А поки процес самоідентифікації триває, нагальною є потреба в якомога щиршому обміні думками, інформацією і досвідом з української тематики в Берліні принаймі віртуально. Приїжджі гості з України чи інших частин світу, що несуть український вектор, є тим каталізатором, що не дає діаспорі залишатись законсервованою у власному соусі. Загроза стати заповідником совєтскості і фольклоризації у одному взятому місті проте досить велика. Тому “Хата скраю” намагатиметься наблизити до читача позиції тих чи інших політиків, публіцистів чи громадських діячів, з якими є можливість зустрітись в Берліні безпосередньо.
Одним з досить частих гостей Берлінських політдискусійних зустрічей є публіцист Микола Рябчук. 18-19 березня 2009 року він брав участь в конференції ” Freiheit im Blick: Europa 1989/2009. Geschichte einer Hoffnung – Ende einer Illusion?”, організованою Гeте інститутом, Польським інститутом в Берліні і Deutche Geselschaft für Osteuropa Kunder (DGO). Микола Рябчук відомий своїми ессеями про сучасну Україну і, зокрема, книгою ВІД МАЛОРОСІЇ ДО УКРАЇНИ: парадокси запізнілого націєтворення.
В демократичному європейському середовищі науковців і громадських діячів, що прагнуть правди і бодай якого аналізу про Україну, все ж почала вималювуватись тенденція, що навіть вони впадають в старі кліше сприймати правду з уст однієї особи. Тенденцію затягати одного вигідного глашатая, що говорить їх мовою не тільки в мовному аспекті, починає укріплюватись принаймі в Берліні, де так люблять обговорювати тему захід-схід і запрошувати експертів зі сходу. Такий спікер, як показує досвід, запрошується на всі можливі події, де український наголос має бути зроблений в певному тоні.
За час інування нашого часопису (остранні півроку), коли українські події в Німеччині були моніторовані особливо детально, ім”я Миколи Рябчука як спікера зустрічалося особливо часто. Не віднімаючи важливості наукових праць пана Рябчука, слід зауважити, що вони все ж не можуть бути правдою в останній інстанції принаймі тому, що європейське суспільство орієнтоване на плюралізм і багатогранність позицій. Read the rest of this entry »