Автор: Євген Фиалко
http://maidan.org.ua/static/news/2010/1264445448.html
Сьогодні, 27 січня, виконується 83 року з дня народження Олексія Івановича Тихого. Якщо згадати минулий рік, то він був досить насиченим на події, пов’язані з ім’ям нашого видатного земляка.
Почався 2009 рік з оголошення підсумків загальноміського конкурсу “Десять знаменитих дружковчан”, проведеному газетами “Дружковка на долонях плюс” і “Наша Дружковка” уперше в історії міста. Найвидатнішим земляком дружковчани назвали Олексу Тихого, віддавши за нього 1984 голоси.
А у кінці місяця, 29 січня, в Новодмитріїевському ліцеї (Константиновський район) відбулися другі “Олексини читання”, в яких брали участь старшокласники константиновських, дружковських і дзержинских шкіл.
У лютому в Дружковці вийшла третя книга з серії “Хто ж такий Олекса Тихий”?, у березні – четверта, в квітні – п’ята.
У квітні до видання книг про нашого земляка уперше підключився Донецьк, де побачило світло його “Словник мовних покручів”.
5-6 травня відбулася традиційна поїздка переможців і призерів “Олексиних читань” в Київ, з відвідуванням могили Олекси Тихого на Байковому цвинтарі.
А 16-18 травня четверо велосипедисти-ентузіастів доставили матеріали про Олексе Тихому в Харківський літературний музей.
У червні в Донецьку вийшла збірка статей Олексы Тихого “Не можу більше мовчати”.
У липні, знову ж таки в Донецьку, побачило світло ще одне видання про нашого земляка “Сходження на голгофу”.
22 серпня відбувся велопробіг по місцях малої батьківщини Олексія Івановича Тихого, приурочений до дня Незалежності України. У ньому взяло участь 20 велосипедистів з Дружковки. Константиновки і Слов’янська.
18-19 листопада в Києві пройшли урочисті заходи, пов’язані з 20-річчям перезахоронення Олекси Тихого Василя Стуса і Юрія Литвина на Байковому кладовищі.
Нині йде завершальний етап підготовки до третіх “Олексиних читань”, які відбудуться цього разу в Слов’янському педагогічному університеті.
Уся ця робота проводиться на заклик серця силами громадськості, в першу чергу – Обласного товариства ім. Олекси Тихого, тому усі акції проходять з великим душевним підйомом.
Ми стаємо свідками того, що особа Олекси Тихого, його боротьба за збереження і відродження “українського в Україні” незвичайно актуальні зараз, коли щороку приносить нам нові випробування. Той факт, що депутати Алексеево-Дружковскої посради в 2008 році відмовилися задовольнити прохання сходу громадян перейменувати вулицю Тухачевского у вулицю Олекси Тихого, говорить про те що певні сили, як і раніше, не сприймають його погляди і хочуть викреслити з пам’яті ім’я цього видатного правозахисника і патріота.
Проте, як писав він в одному з листів з ув’язнення : “Істина завжди перемагає – правда, іноді після смерті”.
Залишається сподіватися, що чекати залишилося недовго..
