Діспора демократична: Відкритий лист до укравління з питань закордонного українства

Міністерству Закордонних справ

УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ЗАКОРДОННОГО УКРАЇНСТВА

Боєчко Василю Дмитровичу

Шановний Василю Дмитровичу,

Звертається до Вас редактор інтернет-порталу для українців Берліна і Німеччини “Хата скраю” ( http://ukrajinciberlinu.wordpress.com) , незалежний журналіст Ольга Самборська. Звертаюся до Вас неохоче, бо маю набагато цікавіші теми для писання, але змушена врешті покласти край неподобству, що відбувається по відношенню до моєї особи як редактора українського інтернет-видання в Німеччині. Не входячи в кляузні деталі, хочу лише константувати, що з часу мого останнього звертання до Вас щодо обговорення стану речей в українській діаспорі Берліна, ситуація розвивається за своєрідним сценарієм. Після моєї розмови з Вашої асистенції з послом України в Німеччині пані Зарудною про співпрацю Ukraine Kompetenz Zentrum як громадської групи четвертої хвилі міграції і посольства України, я зрозуміла, що співпраці не відбудеться. Це і підтвердилось в майбутньому.

Що ж, посольство в особі посла може мати своїх улюбленців, несвідомо ділити діаспору на “наших” і “ваших”, але це не має виходити за рамки дозволеного. Це “дозволене” перестало бути таким, коли до мене почали звертатися поважані в українській громаді люди з тим, що їм пані Зарудна у приватних розмовах подає своє негативне відношення до моєї особи. Ті, хто має свою голову на в’язах, обурились, інші перейняли позицію посла.

Мені як журналісту не звикати до неадекватних позицій читачів, які викладають свої погляди щодо піднятих мною проблем чи статей. Не приховую і критичного настрою своїх матеріалів. Вважаю свободу слова тим елементом, якого бракує українській діаспорі.  Тим не менше редагований мною портал в Німеччині за рік свого існування зайняв свою нішу у віртуальному просторі і замінив українцям те, що їм потрібно в повсякденному житті закордоном: доступ до інформації і можливість її обговорення. При цьому вся моя робота здійснюється виключно на громадських засадах.

У випадку ж очолюваного пані Зарудною посольства відбувається абсолютне ігнорування мене як громадського журналіста, що висвітлює життя української діаспори в Берліні і Німеччині. Така ситуація є якщо не дивною для мене, то принаймі для читачів інтернет-порталу для українців Німеччини є незрозумілою. Я вважаю, що пані Зарудна як людина вправі висловлювати свою думку про роботу журналіста. Краще це робити безпосередньо на сторінках його газети, в коментарях до матеріалів, як це роблять читачі. Якщо ж такого не відбувається, то влаштовувати негативну кампанію журналісту шляхом обговорень в діаспорських колах послу як людині з державною посадою, що має гуртувати українців, а не настроювати один проти одного, не личить.

Прошу сприйняти моє звертання з розумінням, оскільки йдеться не лише честь і гідність моєї особи, але і про долю української діаспори в Берліні і Німеччині. Зараз в Німеччині відбувається процес об’єднання українців Німеччини. Портал “Хата скраю” активно висвітлює цей процес, заохочує людей до обговорення, подає важливі теми, і в свій спосіб сприяє цьому об’єднанню. Якщо позиція посольства України в особі посла Зарудної і далі залишатиметься негативною стосовно “Хати скраю”, якщо з людьми, що менше читають інтернет, а більше слухають, що скаже посол, будуть проводитись відповідні розмови з насаджуванням негативного ставлення до “Хати скраю” і її редактора, то нам можна забути про об’єднання українців в Німеччині і констатувати факт, що посол України в Німеччині власноручно розвалила демократичний процес становлення української громади в Німеччині. Не думаю, що це є найкращим здобутком Міністерства Закордонних Справ.

З повагою, Ольга Самборська

Берлін, 24.11.2009