Білозір: Рада Європи може поставити під сумнів демократичність виборів Президента України

30.11.2009

http://bilozir.com

Народний депутат України, член Парламентської Асамблеї Ради Європи Оксана Білозір переконана, що у разі неприйняття Верховною Радою України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України (реєстр. №5263-2) Парламентська Асамблея Ради Європи, а також інші міжнародні організації можуть поставити під сумнів чесність та прозорість президентських виборів, які відбудуться 17 січня 2010 року.

“Під час зустрічі українських депутатів з членами передвиборчої місії Спеціального комітету з питань спостереження за виборами Президента України, яка відбулася у Верховній Раді України, представників ПАРЄ найбільше цікавило питання: чому Верховна Рада до цього часу не внесла зміни до законодавства про вибори Президента України. Мова йде про такі позиції, як допуск до спостереження за ходом голосування спостерігачів від громадських організацій, обмеження можливостей для оскарження результатів виборів у разі фальсифікацій, а також участі в голосуванні за кордоном лише за умов перебування на консульському обліку”, – проінформувала Оксана Білозір.

Депутат також зауважила, що із заяв представників фракцій БЮТ та Партії регіонів, які прозвучали в ході дискусії, можна зробити висновок, що ці політичні сили не будуть підтримувати законопроект, який удосконалює виборчий процес.

Петро Порошенко прибув з робочим візитом до Німеччини

БЕРЛІН, 27 листопада. (Ганна Снігур-Грабовська – УКРІНФОРМ). Міністр закордонних справ України Петро Порошенко прибув сьогодні до Берліна з одноденним робочим візитом, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу у ФРН.

У Берліні глава українського МЗС проведе зустріч з віце-канцлером, міністром закордонних справ ФРН Гідо Вестервелле (Guido Westerwelle). Керівники зовнішньополітичних відомств планують обговорити стан та розвиток відносин між Україною та Німеччиною, а також питання європейської політики в контексті підготовки до саміту Україна-ЄС та засідання Комісії Україна-НАТО. Після переговорів український міністр зустрінеться з представниками преси.

Програмою візиту передбачені також зустрічі з віце-президентом Бундестагу (нижньої палати парламенту ФРН), членом Лівої партії Петрою Пау (Petra Pau) та зовнішньополітичним радником федерального канцлера Німеччини Крістофом Хойсгеном (Christoph Heusgen).

Про “соціалізаційний штопор”

і про “перехід від одних цінностей до інших”, що “супроводжується різними соціальними конфліктами, де прихильники традицій можуть протягом тривалого часу утримувати перевагу” розповідає нище поданний матеріал. “Хата скраю” починає нове журналістське розслідування на тему, чому модернізація українського суспільства на прикладі 10 мільйонної його частини в діаспорі пробуксовує. Чому деякі українські громади закордоном все ще перебувають в стані “соціалізаційного штопору”, коли “антагонізм між новими і старими цінностями”  не помічають і тому буксують на місці, продукуючи конфлікти. Чи форма поведінки української громади Німеччини  потребує модернізації і визначення нових цінностей? Якими цінностями керуються в українській діаспорі: совєтсько-успадкованими,  кланово-кримінальними чи демократичними? Чи ще якимись? Єдине, що чітко прослідковується, це певний штопор у розвитку громади до модерного стану. В умовах закордону, в обіймах європейського суспільства контраст цінностей деякий українців особливо впадає ввічі. Очевидно, що пакет сумнівних цінностей невидимою поштою передається в діаспору з України. Інакше важко зрозуміти феномен консервативативізму і традиційності, що поглинув українську діаспору. Спробуємо розібратися, слухаючи, що кажуть про цю проблему інші.

ред.

Інтерв’ю провела Інна Кручек, тижневик «Міст», Торонто, Канадa, 03.09.2008

Ігор Козак – кoлишнiй офіцер/ дипломат Збройних Сил Канади/ НАТО, міжнародний підприємець, громадський діяч.

Відкрита відповідь на Лист-звернення щодо створення центральної представницької організації українців у Німеччині

ЖУРАХОВСЬКИЙ Валерій Олександрович,
доктор фізико-математичних наук, голова товариства Völkerverständigung
“Інститут всебічного взаєморозуміння між німецьким та українським народами”
Відкрита відповідь на Лист-звернення від 27.06.2009 р. та на Запрошення і порядок денний від 22.09.2009 р.
Вельмишановні панове!
Дякую Вам за надісланий 30.07.09 р. Лист-звернення та надіслане 22.09.2009 р. Запрошення і порядок денний, в яких нашому
товариству запропоновано взяти участь у другому організаційному турі та у консолідуючому зібранні українських організацій-
установ “для створення центральної представницької організації, котра б була політично нейтральною і мала юридичну силу
представляти і захищати інтереси українців та українських громадських організацій в державних установах Німеччини”.
Спершу – невеличке зауваження по лексиці щодо “юридичної сили”. Представницька організація у формі Dachverband
реєструється в Німеччині як privatrechtlicher Verein e.V., тобто як приватноправове товариство – так само, як і будь-яке інше
“нормальне” товариство, і в цьому відношенні вона не має ніяких юридичних переваг порівняно зі звичайним офіційно
зареєстрованим товариством типу privatrechtlicher Verein e.V. Тож представницька організація у формі Dachverband має
точнісінько таку саму юридичну силу, як і її окремо взяті товариства-члени.
Спробую тепер сформулювати наше ставлення до ідеї об’єднання в цілому.

Діаспора духовна (церковна)

Cвітлина з матеріалу журналістське розслідування “Святе діло: контрабанда іконами в УПЦ-КП”, анонсоване в Україні на порталі УАПЦ http://uaoc.net/lib/pdf/Otec_Fedir.pdf

Шановна Редакція “Хати скраю”!

Дозвольте мені скористатися Вашими віртуальними шпальтами і звернути увагу читачів сайту на таку важливу для української діаспори річ, як церковна проблематика. Темою даного повідомлення є усього лише коротенький огляд-перелік деяких типових Інтернет-адрес українських православних конфесій в Німеччині. Не претендуючи на універсальність, я обмежуся лише скромним прикладом нашої Федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Цей приклад є, тим не менш, доволі показовим, оскільки в ньому представлені всі наявні різновиди церковних конфесій. Відразу хотів би наголосити, що церковна тематика є доволі складною. Справа в тім, що в Німеччині зараз діють українські християнські церкви чотирьох різних конфесій, а саме:

1) Греко-католицька Церква під проводом Папи Римського (див, наприклад, http://www.ugkk.de/index.php?id=2 ),
2) Українська Православна Церква Константинопольського патріархату (див, наприклад, http://www.ukrainische-orthodoxe-kirche.de/41127 ),
3) Українська Автокефальна Православна Церква під проводом Митрополита Київського і всієї України Мефодія (див, наприклад, www.domivka.de ).
4) Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ-КП).

Перші три з цих чотирьох церков згадуються в моєму газетному повідомленні (див. http://www.zhura.de/Zeitung23.09.pdf ),

Держава сама мусить стати модератором у діалозі численних організацій українців за кордоном

Автор: Максим Плешко

http://h.ua

На момент ухвалення Національної програми “Закордонне українство” (2001 рік), наші урядові структури констатували, що за кордоном проживає близько 10 мільйонів осіб, українців за походженням.

Російський інформаційний сайт “Україна RU” в тематичній статті “Украина и мир” наводить такі дані: більш ніж 7 мільйонів українців проживають у, так званій, Східній діаспорі (країни колишнього СРСР) і до 5 мільйонів у Західній.

Якщо усереднити всі наведені цифри, то за межами України мешкає третина нації.

Разом з євреями, росіянами, вірменами, ірландцями – українців можна віднести до націй які мають найбільші діаспори у світі.

Втрата чи знахідка?

Крім постійного перекачування валюти в Україну, українська діаспора може бути ще й активним лобістом державних інтересів у світі. Такий підхід не новий. Для багатьох країн співпраця із земляками за кордоном стала основою зовнішньої політики.

Діаспори стають потужним засобом впливу на інші держави. Але перед цим держава сама мусить, як мінімум, стати модератором у діалозі численних організацій українців за кордоном.