З Н. Зарудною розмовляв Роман Гончаренко

«Сподіваємося, що зможемо скористатися цим»

http://www.dw-world.de

Наталія Зарудна.

Посол України в Німеччині Наталія Зарудна про очікування Києва від нового уряду в Берліні, підсумки свого першого року на цій посаді, трикутник «Німеччина-Україна-Росія» та справу Дем’янюка.

DEUTSCHE WELLE: Пані посол, ми з вами розмовляємо на другий день після парламентських виборів у Німеччині. Уже ясно, що в Берліні відбудеться зміна влади – замість «великої коаліції» буде уряд консерваторів і лібералів. Чого очікує Україна від нового уряду ФРН?

Н. Зарудна: Того ж самого, чого очікуємо від кожного з урядів Німеччини – підтримки і співпраці. Ми дуже задоволені тим, що серед німецьких партій дедалі активніше усвідомлюється необхідність підтримки європейської перспективи України. Вільна демократична партія, яку очолює Ґідо Вестервеллє, можливо, пішла далі, ніж будь-яка інша партія, виступивши за надання Україні європейської перспективи і вступ до ЄС.

Ви очікуєте конкретних кроків у цьому напрямку?

Я думаю, що це залежатиме і від позиції України, як ми будемо це робити, але буде правильно, якщо ми скажемо, що налаштованість німецьких і консерваторів, і лібералів є для нас принципово важливою, і ми сподіваємося, що зможемо скористатися цим.

Ви уже зустрічалися з кимось із представників німецьких лібералів?

Міжнародний літературно-мистецький конкурс для української молоді діаспори та України «Для тебе, Україно!»

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою

НУ «Львівська політехніка»

під егідою Міністерства освіти і науки України

оголошує

Міжнародний літературно-мистецький конкурс

для української молоді діаспори та України

«Для тебе, Україно!»

Молодь – це надія України, незалежно від того, де ця молодь живе: в Україні чи діаспорі. Наша Держава у процесі становлення. Ми прагнемо залучити молодий талант, інтелект і самовіддану працю кожного до державотворчих процесів нашої країни, виплекати любов, повагу і бажання працювати для неї. Україна чекає на українську молодь, позбавлену стереотипів, на творчих, відданих українській справі молодих людей, вихованих у вільному світі. Плекання мрії в кожної дитини, юнака чи юнки про потрібність Україні – запорука нашого державницького утвердження.

І. Тематика конкурсу:

• Що я роблю або що я зможу зробити для України в майбутньому, здобувши певні знання чи омріяний фах? Якою я бачу Україну в майбутньому?

ІІ. Мета конкурсу:

• Виявити ставлення сучасної молоді в Україні та за її межами до процесів, що відбуваються у нашій державі
• Пробудити інтерес до національних джерел: української історії, культури, духовності

Німеччина передала Україні дані про 60 тисяч військовополонених

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-338656.html

Сьогодні у Києві за участю посла ФРН в Україні Ганса-Юргена ГАЙМЗЬОТА відбулася церемонія передачі українській стороні електронної бази даних на 60 тисяч військовополонених часів Другої світової війни – уродженців України.

Як передає кореспондент УНІАН, також під час церемонії відбулося підписання продовженого протоколу до договору про співробітництво між СБУ і об’єднанням «Саксонські меморіали в пам’ять жертвам політичного терору».

Українська сторона отримала інформацію, яка буде передана на звернення громадян, які досі не знають про долю своїх рідних, колишніх радянських військовополонених, що утримувалися у концтаборах на території Німеччини.

Зокрема, передані дані містять інформацію з особових карток, які велися у картотеках таборів для військовополонених під час Другої світової війни.

Ці картки містять персональні дані полоненого, часто з його фотографією, особливі прикмети зовнішності, а також інформацію про те, у якому таборі утримувалася людина чи перебувала в госпіталі, відомості про переміщення до іншого табору.

При створенні цього масиву даних були використані також свідчення, протоколи допитів, трудові книжки, різноманітні довідки, відомості про місце поховання полоненого, якщо воно відоме.

Як зазначив під час церемонії передачі документів голова СБУ В.НАЛИВАЙЧЕНКО, «ці дані наших 60 тисяч людей вертаються в державу… Доля кожної людини – це та мета, заради якої ми маємо працювати».

«Україна хоче в ЄС і НАТО? Ну-ну. Зустрінемося за 50 років»

Джерело: http://ua.glavred.info Німці не забувають про Україну напередодні своїх виборів Анна Іванова, для «Главреда», Берлін,

Під час передвиборної кампанії німці переважно говорять про атомну енергетику, фінансову кризу і виведення військ з Афганістану. Здавалося б, українській темі в цьому переліку місця немає. «Главред» все ж таки поцікавився, як може змінитися політика Берліна щодо Києва після виборів у Бундестаг. Питання зовсім не безпідставне, оскільки голос Німеччини дуже важливий в НАТО і Євросоюзі, куди інтегрується Україна. Під час передвиборної кампанії німці переважно говорять про атомну енергетику, фінансову кризу і виведення військ з Афганістану. Здавалося б, українській темі в цьому переліку місця немає. «Главред» все ж таки поцікавився, як може змінитися політика Берліна щодо Києва після виборів у Бундестаг. Питання зовсім не безпідставне, оскільки голос Німеччини дуже важливий в НАТО і Євросоюзі, куди інтегрується Україна. «Зустрінемося за 50 років» Більшість німецьких експертів не втомлюються підкреслювати: результат виборів у Бундестаг обов’язково позначиться на житті України і матиме наслідки для її майбутнього. Проте ці наслідки, на думку як аналітиків, так і пересічних громадян, навряд чи можна назвати обнадійливими. Мова, насамперед, про прагнення офіційного Києва інтегруватися в ЄС і НАТО. Німеччина має свій погляд на обидва ці питання, і, відверто кажучи, ці погляди не утішливі.

“Тільки працюють вони на закордон”

http://www.bookforum.com.ua

книжки, яких нема

Є речі, котрі я собі не дуже добре уявляю. Наприклад, будова адронного колайдера. Ну, тобто є фото, можна подивитися і довідатися. Але уявляти так само буде не дуже багато чого. От ви, виходячи з фото, можете поклавши руку на серце і не зазираючи до ґуґля сказати, що знаєте нащо той колайдер було побудовано? До таких речей належить і нескінченний потік рукописів у видавництва. Тобто можна собі докумекати, що є видавництва і туди шлють тонни паперу і ґіґабайти тексту в різних форматах. Але що то за тексти і хто їх шле, які знуджені офісні інфузорії, працівники сфери обслуговування, шахтарі-мікрогеографи та пубертатні ґенії??

Часом видавці згадують за ці рукописи, однак відчувається, що це далеко не ті речі, про які їм би хотілося говорити. Коли точної інформації катма, лишається фантазувати і вірити, що фантазії мають хоч якийсь ґрунт під ногами. Мені б хотілося, щоби побічним ефектом від колайдера було відкриття порталів у инші, бажано невойовничі та біологічно безпечні виміри. А рукописи… Було б незле, аби серед них знайшлися речі, яких мені в нашій літературі не вистачає. Тобто, може це вже знайдено і навіть опубліковано, але я про те не знаю. І це вже до теми про відсутність українського книжкового інфопростору.

Хочеться, щоби знайшовся добрий роман на тему нашого заробітчанства. Без шмарклів, патосу і вболівань за долю України. Ну добре, хай вболівання будуть, якось переживу. Але щоб фрази, якими ці вболівання висловлюються не належали Тарасу Шевченку. Просто чесне письмо. Бо Марина Левицька на цій темі сотні тисяч фунтів зашибає, а нам, виходить, зась?

ВІДПУСТКОВЕ місто АЛТОЙТИНҐ

Марічка Галабурда-Чигрин

Джерело: http://marichka2.multiply.com

ALTÖTTING

Довідник містечка, яке знаходиться недалеко німецько-австрійської границі, подає, що від 1654 року до нього з’їжджаються з цілого світу люди на паломництво, на відпусткову прощу, так як їдуть у Францію до Люрду. Кульмінаційний день в Алтойтинґу – це 15 го серпня – день Вознесення Матері Божої. Українці щорічно їдуть в місто “Чорної Мадонни” поклонитися її святості. Чому чорної?

Одні твердять, що статуя почорніла від диму мілійонів свічок, які там через роки палилися. Мені аж двох людей там оповідали, напевно леґенду, що в місті був колись пожар і все в ньому згоріло, лишилася статуя Матері Божої, яка почорніла. Якби там не було, відбудувалося місто, навкруги каплиці виросли нові  більші й менші церкви, і Базиліка, в якій в 1984 році був відслонений пам’ятник-скульптура Папи Івана Павла Другого, праця нашого земляка мистця Леоніда Молодожанина з Канади. Папа Іван Павло Другий відвідав це місто в 1980 році.

Недалеко містечка й рідний дім сьогоднішнього Папи Бенедикта ХVI, який з містечка  Marktl am Inn,  де він народився 16.4.1927 року, а в Aлтойтинґу народився його найстарший брат.

В неділю 27.9.2009 дорога до Алтойтинґу пролягла через теплий вересневий день – стояло бабине літо.

Алла Горська перейшла на українську мову у зрілому віці

Джерело: http://gazeta.ua

Усю панахиду по ній Василь Стус простояв на колінах

Алла Горська із чоловіком Віктором Зарецьким, перша половина 1960-х. Він помер 1990-го. Через чотири роки посмертно удостоєний Шевченківської премії (фото: Алла Горська. ”Червона тінь калини. Листи, спогади, статті”. Київ, 1996)

”На допитах у КДБ вона демонстративно запалювала цигарку”, — розповідає про художницю Аллу Горську її подруга Галина Севрук, 70 років.

Вони здружилися у клубі творчої молоді ”Сучасник”. 1959-го його організував 21-річний режисер Лесь Танюк. Саме почалася хрущовська відлига. У кімнаті N13 Жовтневого палацу над теперішнім майданом Незалежності збиралися ті, кого згодом назвуть шістдесятниками. Тоді Алла Горська й перейшла на українську — свідомо, в зрілому віці.

— Ми з Аллою й одеситкою Людою Семикіною були російськомовними, — каже Галина Севрук. — Алла взагалі не вчила в школі української. Їй довелося починати з алфавіту.

Уроки мови в майстерні Горської дівчатам давала журналістка Надія Світлична, філолог за фахом. Писали диктанти, вправи брали зі шкільного підручника. Алла й українською говорила з пітерським акцентом — у Ленінграді минуло дитинство художниці. Правозахисник Євген Сверстюк згадує, що до кінця життя звала його ”Євґєном”.

Оксана Забужко: Без інтелектуального хребта будемо бабратися в тому самому болоті

Популярна українська письменниця — про змарновані шанси і здобутки української незалежності, свій новий роман «Музей покинутих секретів» і ризики письменницького ремесла Джерело: http://www.umoloda.kiev.ua Олег КРУК   Юлія КОСИНСЬКА

Цьогорічне літо Оксани Забужко минуло в режимі жорсткого графіка. Усамітнившись у лісі, на кордоні Голландії й Німеччини, письменниця завершувала новий роман «Музей покинутих секретів» із невеличкою, за її словами, перервою на певні виробничі моменти — інтерв’ю для місцевих мас–медіа з нагоди виходу у голландському перекладі її «Польових досліджень з українського сексу», лекцій для студентів. До Києва пані Оксана прилетіла наприкінці серпня буквально на пару тижнів, звідки вже у перших числах вересня збирається на літературний фестиваль до Словенії. У цьому проміжку нам і пощастило вихопити її зі звичного цейтноту, домовившись про зустріч для читачів «УМ».

«Канали інформації перестали відтворювати скільки–небудь об’єктивну картину»

Ангела і «демони»

У неділю Німеччина обиратиме новий парламент. Схоже на те, що кольорова «веселка» Бундестагу складеться в коаліцію на чолі з нинішньою лідеркою

Джерело: http://www.umoloda.kiev.ua

Дмитро ЛИХОВІЙ   Леся ШОВКУН

Знаєте, що є найпомітнішою відмінністю німецьких виборів від українських? Не відмінність партійних платформ, стійкість політичних переконань і навіть не беззаперечна орієнтованість усіх кандидатів передусім на державні інтереси. В око впадає інший підхід до вуличної політичної реклами. Замість клеїти свої плакати на стіни будинків, паркани чи навіть рекламні щити, дбайливі німецькі політики виставляють їх на спеціальних фанерних «триногах» або кріплять до стовпів «прищіпками». Завершилася агітація — і все акуратно приберуть. До речі, вже в понеділок — наступного дня після виборів, призначених на 27 вересня, — німецький центрви­–бор­чком обіцяє оголосити результати. Ні, ми точно не німці.

Про те, як проходить передвиборча кампанія «у них», кореспонденти «УМ» дізнавалися безпосередньо в Німеччині.

Запрошено до участі у форумі й активних представників української діаспори?(ред.)

УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА В НІМЕЧЧИНІ НАГОЛОШУЄ НА НЕОБХІДНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ ДЕРЖАВНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ПІДТРИМКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ

Джерело: http://www.ukrinform.ua

Наприкінці березня (2008 року, ред.) в Києві проходитиме Всеукраїнський форум інтелігенції. На ньому планується, зокрема, затвердити Концепцію гуманітарного розвитку України, а також прийняти звернення до національної інтелігенції. У заході візьмуть участь перші особи держави, громадські діячі, науковці, журналісти. Запрошено до участі у форумі й активних представників української діаспори.

Українських діаспорян з Німеччини в Києві представлятиме Ірина Ястреб, член Ради Міжнародної громадської організації українців “Четверта хвиля” від ФРН, представник Української Всесвітньої Координаційної Ради в Німеччині, голова громадської організації “Український дім” (м. Дюссельдорф, федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія). На тему сучасного бачення проблем функціонування гуманітарного сегменту українського суспільства та шляхів його подолання з делегаткою спілкувалася кореспондент УКРІНФОРМу у ФРН.

– Пані Ірино, які кроки Ви могли б запропонувати з метою консолідації світового українства?

- Українців має об’єднати національна ідея. На сьогодні це розбудова Української держави. Україна має свідомо просуватися в бік Євросоюзу та НАТО. Важливий також історичний аспект. Ми повинні до кінця усвідомити трагедію Голодомору 1932-1933 років, а також осмислити події Другої світової війни. Окрім того, ніщо так не об’єднує, як культура. Тому важливим завданням має бути розвиток та популяризація української культури.

«Німецька хвиля»: історія поглинання… свободою слова

Олександра Чувакова, для «Телекритики»

Джерело: http://telekritika.kiev.ua

Розповідь студентки Інституту журналістики, що стажувалася в Бонні, про роботу «Німецької хвилі».

Коли йдеться про суспільне телебачення в нашій свідомості найчастіше виникає стійке звукосполучення – Бі-Бі-Сі. Розширити цей стереотип вирішили німці, заснувавши «Німецьку хвилю». Підстави в них для цього були вагомі, стверджує голова української радіослужби Бернд Йохан: «Насамперед, “Німецька хвиля” розраховувала на німецьку діаспору, аби німці знали, що діється на Батьківщині, а по-друге – треба було запевнити світ у тому, що Німеччина остаточно покінчила з нацизмом».

Після Другої світової війни німців сприймали досить ворожо, тому йшлося про зменшення напруги у ставленні світу до Німеччини, а також у ставленні німецької діаспори до своєї історичної батьківщини. Але, як то кажуть, людські бажання безмежні, тож німцям закортіло зробити так, аби їхня «хвиля» стала конкурентом… Бі-Бі-Сі. І їй це таки вдалося – це 210-мільйонна аудиторія на всіх континентах і мовлення 35-ма мовами від суахілі до української. Утім, керівництво телерадіокомпанії визначає, що цільовою групою для неї є «аудиторія з активною життєвою позицією, що формує громадську думку».

«Німецька хвиля», яка від початку фінансується за рахунок податків, вперше промовила 1953-го голосом колишнього президента Теодора Гойса, але все ж таки на відміну від свого головного суперника, британської всесвітньої служби, «Німецька хвиля» не має офісів ані радіо, ані телебачення у країнах трансляції.

Удовенко: українська діаспора в Німеччині недостатньо впливова

Україна | 20.06.2008

Джерело: http://www.dw-world.de

20.06.2008

У Львові сьогодні завершується конференція, присвячена ролі української діаспори в утверджені України на міжнародній арені. Наш кореспондент Любомир Петренко поспілкувався на цю тему з колишнім міністром закордонних справ Геннадієм Удовенком та іншими учасниками.

Геннадій Удовенко висловив жаль з приводу недостатньої впливовості української діаспори в таких провідних європейських державах, як Франція чи Німеччина, яка б могла стати там лобістом інтересів України. За словами екс-міністра,

наслідком такої ситуації стало те: „що, Німеччина практично відмовила Україні в її прагненні приєднатися до Плану дій щодо здобуття членства в НАТО”.

Професор Університету Сорбони Володимир Косик поскаржився на брак у середовищі українських товариств Франції кваліфікованих кадрів, котрі б змогли вести ефективну інформаційну кампанію. Подібні нарікання висловив і голова Спілки Українців Латвії Анатолій Скальський, котрий назвав „міфом” думку про те, що громадяни балтійських держав горою стоять за Україну. За його словами, більшість матеріалів у латвійській пресі щодо України мають радше негативний підтекст. Тому на переконання  пана Скальського, український уряд повинен активніше вести інформаційну кампанію за межами держави.

Тенденції: “Віктор Ющенко провів зустріч із представниками української громади США”

i “Наприкінці зустрічі Президент вручив державні нагороди України видатним представникам української громади США”

http://www.president.gov.ua

Президент України Віктор Ющенко сьогодні в Нью-Йорку провів зустріч із представниками української громади США. У зустрічі взяла участь дружина Президента пані Катерина Ющенко.

Під час зустрічі Глава держави ознайомив предD1тавників громади з сучасними внутрішньополітичними процесами в Україні, а також поінформував про внесені ним до Верховної Ради ініціативи щодо конституційних змін.

Президент відзначив важливу роль української громади США у відстоюванні інтересів України. Він подякував українській спільноті Америки за допомогу Україні в її національній розбудові, за їхню держаB 2ницьку позицію у важливих для України питаннях.

Президент підкреслив, що напередодні президентських виборів українське суспільство знову знаходиться на переломному моменті своєї історії. Він наголосив, що як Президент гарантує, що вибори пройдуть у повній відповідності до світових демократичних стандартів. «Вибори президента будуть відкритими. Я не дозволю ніяких інтриг, я все зроблю, щоб кожен громадянин міг реалізувати своє право вибору», – запевнив В.Ющенко.

Наприкінці зустрічі Президент вручив державні нагороди України видатним представникам української громади США.

Зустріч Президента України і пані К.Ющенко з представниками української громади США відбулася в приміщенні Українського музею Нью-Йорка. Перед її початк=D 0м Віктор і Катерина Ющенки також оглянули експозицію виставки українського художника і скульптора Ігоря Гречаника.

2006: У Берліні з’явиться нова українська газета

Щойно натрапила на матеріал трирічної давності. Цікавий він тим, що на його прикладі можна грати в гру “знайди відмінності!”, тільки в часовому вимірі. Читачу надається можливість віднайти різницю, що було заплановано і що з того вийшло. Чи покращила газета “Джерело” інтелектуальний рівень української діаспори Берліна і взагалі, чи хто цю газету бачив? Ясно одне, гроші на неї  були виділені. Самвидав поповнився ще одним виданням.

За допомогою можна звертатися до минулих публікації на “Хаті скраю” Діаспора демократична: часопис “Джерело” та інших, ввівши у віконце пошуку відповідне пошукове слово.

ред.

16:30 28.07.2006/ ”Телекритика” /

Про це повідомив “Телекритиці” голова Спілки українців Німеччини (СУН) Віктор Бондарчук, який стане шеф-редактором видання. Воно матиме назву “Джерело” і висвітлюватиме життя української діаспори у ФРН та події в Україні. Кошти для цього проекту виділило Посольство України у Німеччині.

За словами голови СУН, пілотний варіант двомовної газети формату А-4 вийде у світ уже найближчими місяцями тиражем 800 примірників.

“Нас уже давно не влаштовує самвидав, коли українські письменники самотужки збирають матеріали для невеликих бюлетенів чи альманахів і роздають їх мало не в рукописному вигляді, – каже пан Бондарчук. – А в цей час російськомовні часописи з шикарною поліграфією інформують німецького читача про події в Україні, побачені, самозрозуміло, їхніми упередженими очима. Вихід є: плануємо розвинути сітку власних корпунктів як у Німеччині, так і на Батьківщині”.

Загалом, голова СУН відомий українській діаспорі у Німеччині своєю відданістю справі відновлення історичної справедливості. Очолювана ним організація, зокрема, взяла на себе обов’язок догляду за берлінськими могилами чільників Західноукраїнської  народної Республіки (ЗУНР) та недавнього перенесення праху Євгена Петрушевича на Личаківський цвинтар Львова.  Щодо “Джерела”, то пан Бондарчук планує

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКИХ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ У НІМЕЧЧИНІ

Франкфурт на Майні, 27.06.2009 року

Шановні пані та панове,

З кінця 2008 початку 2009 року у різних куточках Німеччини окремі організації незалежно одні від інших почали робити кроки для створення центральної представницької організації, котра б була політично нейтральною і мала юридичну силу представляти і захищати інтереси українців та українських громадських організацій в державних установах Німеччини. Ця структура була б нашим інтеграційним та координуючим центром, сприяла би покращенню діяльності кожної існуючої громадської організації і не заперечувала би їх компетенції. Також вона могла б входити до структур Європейського Конгресу Українців та Світового Конґресу Українців.

Ми звертаємося до Вас із пропозицією взяти участь в другому організаційному турі. Його метою повинно стати знайомство представників організацій та обговорення можливостей створення такої надбудови, провести аналіз відповідей на це звернення та розглянути можливість створення робочих груп чи комісій які мали б розглянути програму, обговорення організаційних справ, коштів, питань статуту і т.д. Також під час цього туру плануємо установити дату та місце проведення установчих зборів цієї репрезентативної-  представницької організації.

Дата проведення цього другого туру – 3-го жовтня 2009 року, в м.Франкфурт на Майні. Просимо Вас повідомити нас, про свою участь, до 31 серпня 2009. Якщо ж ви не можете бути присутніми особисто, просимо також до 31 серпня 2009 року, надсилати Ваші відгуки, пропозиції та міркування щодо цієї ідеї за адресою:

Hr. Andrij Kucan – Zeppelinstr. 67- 81669 München

Концерт Тараса Петриненка і Тетяни Горобець в Мюнхені

ХAЙ ГAВКAЮТЬ CОБAКИ
CОБAКAМ ТРЕБA ГAВКAТИ, НA ТЕ ВОНИ CОБAКИ !

Марічка Галабурда-Чигрин

Джерело: http://marichka2.multiply.com

В суботу 19.9.09 відбулася в Мюнхені в залишках церкви Всіх Cвятих, яка була згоріла, а яку відреставрували не до первісного вигляду, але зробили з неї концертову залю, – Aкадемія в честь тзв піонерів, тих, хто духовно опікувався продовж 50 років існування Епархії УКРAЇНCЬКОЇЇ КAТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВеИ в Німеччині й Cкандинавії, – вірними української католицької церкви.

Виступав Папській Нунцій, кілька Владик, посол України пані Наталія Зарудна, яка відчитала вітання від Президента України Віктора Ющенка , хор ПОКРОВ. Владика Петро
Крик – господар святкувань – і закінчилася та Aкадемія виступом Тараса Петриненка і Тетяни Горобець, які відспівали 3 пісні.

День пізніше відбулася урочиста Aрхиєрейська Cлужба Божа,( про все те, ще подам знимки й опис), прийняття, а в рамках святкувань відбувся і концерт Тараса й Тетяни…Відкрив концерт Владика Крик вітаючи артистів з України на святкуваннях, як також і посол України- пані Наталія Зарудна.

Хто не чув Тараса і Тетяни на записах?

Його пісня “УКРAЇНО” стала такзваним гимном в часі “Помaранчової революції” в 2004 році, та ще раніше. В світі, де тільки живуть українці лунає вона. В Cіднеї постійно і гарно вона звучить у виконанні Жіночого Хору “Cуцвіття”.

Новий інформаційний портал “Материнка” повідомляє

http://materynka.wordpress.com

1 вересня 2009 року розпочалися заняття з дітьми в дитячому центрі “Материнка”.

В програмі навчання:

• поліпшення рівня розмовної української дітей, що виховуються в німецькомовному оточені,  елементам творчості українською мовою
• ознайомлення з українською культурною спадщиною для дітей (казки, вірші, оповідання)
• розвиток ритміки з допомогою навчання українським танцям
• музичне виховання (вивчення українських пісень, ознайомлення з українськими народними інструментами) і т.п.

Заняття проходять в ігровій невимушеній формі.

Коли:

щосуботи з 11.00 до 13.00

Де:

в приміщенні Дому сім’ї (Haus der Familie) в Кройцберзі (Familienzentrum Mehringdamm (Platz der Luftbrücke /U 6, Bus 104, Berlin 10965,  Mehringdamm 114), 2 пов., кім. 402/403 (Vorderhaus)

“Україна, сказано у меморандумі, повинна створити на європейському економічному просторі власну незалежну економічну зону із центром в Берліні”

Джерело: http://www.5ka.ru

Створення та діяльність ОУН

Визвольна боротьба 1914-1920-х рр. прискорила процес ідеологічного
визрівання і призвела до створення Організації Українських Націоналістів,
що започаткувала свій родовід з націоналістичної ідеології,
націоналістичного світосприйняття. ОУН стала формальним завершенням
модерного українського націоналізму.
Версальський договір 23 червня 1919 гарантував національним меншинам у
Польській державі всі основні права. Крім того за Ризьким договором від 18
березня 1921 року Польща повинна була поважати всі права української
національності. З погляду на етнічний склад (приблизно 64 % українців, 25 %
поляки, 10 % євреї, 1 % інші національності) Галичина повинна була отримати
статус автономії. Проте польські власті вважали не так і з 1919 року
українці перебували в режимі репресій. Протягом періоду 19-21рр. був
підданий жорстокому, навіть звірячому поводженню з боку польських властей:
понад 100000 осіб було заарештовано і близько 27000 українців було згноєно
в концтаборах. Терміни "українець", "Україна" були заборонені, а у 1920 р.
українській Галичині було дано нову офіційну назву: "Східна Малопольща".
У такій ситуації українці розпочали довгу боротьбу за свої права. Вона
точилася в двох формах. Політичні партії, товариства, соціальні і еконмічні
організації використовували легальні методи.
 Важливою політичною силою в Україні було Українське Національно-
демократичне Об'єднання. Ця партія стала головною легальною силою у
Західній Україні. 

Усі гроші українців очима німецького колекціонера

http://www.dt.ua

№ 50 (629) 30 грудня — 5 січня 2007

---

Автор: Любомир КРУПНІЦЬКИЙ (тернопіль)

Гроші цікавлять усіх. Комусь важливі їх велика кількість та вартість, для інших має значення зовнішній вигляд, ще для когось — історія, пов’язана з ними… Мабуть, саме до останніх належить науковий працівник Інституту світової економіки та політики в Берліні, керівник інтегрованої німецько- та україномовної програми двох дипломів з міжнародної економіки, що діє в Тернопільському економічному університеті, Вільфрід Тріленберґ, який зробив спробу написати свого роду ілюстровану історію України у вигляді грошових знаків.

Від давньоруської гривні до сучасної

Особливо пана Вільфріда цікавили економічні явища останніх ста років, які він, як фахівець, намагався аналізувати.

Б.Д. КРУПНИЦЬКИЙ, Берлінський університет і українські дослідження

Б.Д. КРУПНИЦЬКИЙ – ІСТОРИК УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Джерело: http://www.cossackdom.com

В умовах розбудови незалежної державності, в пануючій атмосфері підвищеного попиту до книг з історії України необхідно ознайомитися із доробком авторів, які змушені були свого часу емігрувати на чужину і там у більш сприятливих умовах продовжувати працювати для України.
До таких вчених-вигнанців, чия творча доробка майже невідома на сучасній Батьківщині, належить і Борис Дмитрович Крупницький (1894-1956), видатний історик України та українського козацтва, більша частина життя якого за об’єктивними причинами пройшла у Німеччині (з 1922 по 1956 р.р. – О.Д.).
Народився Борис Дмитрович Крупницький 24 липня 1894р. в селі Медведівці Чигиринського повіту на Київщині, в родині псаломщика. Відмінно закінчив гімназію в Черкасах. З 1913 по 1916 рр. відвідував історико–філологічний факультет київського університету святого Володимира,де вчився у професорів М.В. Довнар-Запольського, В.Ю. Данилевича та інших. У вирі громадянської війни не було можливості далі продовжувати історичні студії і Б.Д.Крупницький за власним бажанням вступає до лав української армії, мріючи про державну суверенність України.

Шарлотенбург-Вільмерсдорф – Центральний район Західного Берліна

Джерело: http://www.berlin.de

1 січня 2001 р. колишні райони Берліна Шарлотенбург і Вільмерсдорф об’єдналися в новий район Шарлотенбург-Вільмерсдорф з населенням близько 315 000 мешканців. Це – центральний район Західного Берліна із жвавою, пульсуючою центральною вулицею Курфюрстендам. Проте цей район пропонує оглядачеві і багато іншого – від Церкви Поминання до Чортової гори, від берега Гавеля до Технічного університету, від Олімпійського стадіону до льодового стадіону Горста Дома, від замку Шарлотенбург до міського парку Вільмерсдорф, від Німецької опери до театру «Шаубюне»…

Schloss Charlottenburg

Село Ліцов вперше згадується у 1239 році як Люцена. Особливого значення воно набуло після будівництва замку Ліценбург, що розпочалося 1695 р.

Берлін з полабської – болото

Берлін

52°31 пн. ш.; 13°25 сх. д.

Веб-сторінка	www.berlin.de

Берлін (нім. Berlin) — столиця Федеративної Республіки Німеччина,
окрема федеральна земля. Населення складається з 3,4 мільйонів мешканців
і є найбільшим за кількістю мешканців й площею містом Німеччини, а також
другим найнаселенішим містом ЄС.

Із плином історії, Берлін не раз був головним містом німецьких державних
утворень, зокрема Маркграфства Бранденбурґ, Королівства Прусія,
Німецької Імперії, Східної Німеччини. З часу возз’єднання Німеччини у
1990-му році Берлін — загальнонімецька столиця.

Берлін є важливим політичним, інформаційний, культурним та науковим
центром Європи. Столиця — це важливий транспортний вузловий пункт й одне
з найвідвідуваніших міст континенту. Численні університети, дослідницькі
лабораторії, театри й музеї заслужили міжнароднє визнання. Місто —
важливий осередок діячів мистецтва і культури з усього світу. Історична
спадщина Берліна, нічне життя міста, розмаїта архітектура широко відомі
й поза межами Німеччини.

Розташування

Місто простягнулося зі сходу на захід на близько 45 км, із півночі на
південь на приблизно 38 км. Місто займає площу 892 км?. Берлін оточений
землею Бранденбург і знаходиться на сході країни; близько 70 км на
схід — кордон із Польщею. 

Книжка «Факти про Німеччину» українською мовою

Книжка «Факти про Німеччину»

Для того, щоб дивитися «Факти про Німеччину», на Вашому комп’ютері мусить бути встановлений Adobe Acrobat Reader. Вся книжка має обсяг 4 Мб.

• (1) Цифри і факти
• (2) Федеральні землі
• (3) Історія і сучасність
• (4) Політична система
• (5) Зовнішня політика
• (6) Економіка
• (7) Довкілля, клімат, енергетика
• (8) Освіта, наука, дослідження
• (9) Суспільство
• (10) Культура
• (11) Сучасне життя
• Книжка

Веб-сторінка „Факти про Німеччину“  http://www.tatsachen-ueber-deutschland.de запрошує Вас познайомитися з Німеччиною. Вона пропонує глибокі базові знання та допомогу в орієнтації – розроблено спеціально для читачів із закордону, чия зацікавленість у процесах у Німеччині сягає за межі випадкових щоденних інформаційних повідомлень.

В 11 розлогих розділах відомі автори розглядають найважливіші політичні, суспільні та економічні тенденції в Німеччині.

“Свірж”: перезавантаження

лідія Мельник →   10.08.2009  № 824

Схоже, простими вибаченнями організатори провального фестивалю не відкараскаються Організатори “найбільшого в Україні етнофестивалю”, який обернувся найбільшим скандалом, нарешті подали голос. У вівторок інформаційне агентство УНІАН поширило вибачення від компанії “Габрі” та адресу електронної пошти, за якою всі постраждалі можуть звернутися по відшкодування. Водночас організатори оптимістично пообіцяли взяти до уваги свої помилки і провести “Свірж2010″ на належному рівні. У середу прескон­ференцію у Львові дав Богдан Дзюнько – директор компанії “Артмакс інжиніринг”, що займалася технічною підтримкою фестивалю “Свірж”. Він, зокрема, повідомив, що розібрати сцену запропонували другого дня фестивалю самі організатори, коли переконалися у своїй неспроможності заплатити компанії. В той же час вони далі продавали відвідувачам квитки.

Берлін за 72 години

Джерело: http://www.lvivpost.net

Лідія Мельник →   10.03.2009  № 763

Майже усі столиці схожі між собою. Імпозантні і зарозумілі, вони перебувають у броунівському русі незліченних механізмів і облич, відірвані від решти світу усвідомленням власної винятковості. Берлін у цьому випадку нічим не кращий за Київ чи Рим, щобільше – нововідреставрована столиця найпотужнішої європейської держави ще довго служитиме водночас гігантським музеєм усіх її тріумфів і помилок. Welcome to Berlin Якщо ви приїжджаєте до Берліна менше ніж на тиждень, найрозсудливіше буде просто на вокзалі або на будь-якій станції метро купити т.зв. Welcome card (зрештою, прийняту майже в усіх великих європейських центрах). Відтепер ви матимете право три дні, а точніше, рівно 72 години користуватися усім громадським транспортом у місті із приміськими електричками включ­­но, а також отримаєте цілий зошит дисконтних купонів, які даватимуть вам знижку в окремих музеях, театрах і т.д. То ж залишіть важкі валізи і вберіть зручне взуття: попереду на вас чекають 72 насичені години у Берліні.

Довженко, проживаючи в Берліні, активно спілкувався з німецькими кінематографістами

Джерело: http://www.library.ukma.kiev.ua

КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО
УДК 791.071.1+791.01(477)
Брюховецька Л. І.
«АЛЕ СВІТ ПРИЙДЕ НА ЕКРАН…»
О. ДОВЖЕНКО: ТЕОРЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ  ПОЕТИКИ КІНО
Олександр Довженко відомий як кінорежисер, письменник, публіцист і художник. Υ статті
йдеться про його теоретичні погляди на мистецтво кіно, а саме: про його естетичні критерії,
його розуміння кіно як високого мистецтва, про перевагу зображення над словом, особливості
кольору в кіно, характер акторської майстерності та, зрештою, про сценарій.
Як відомо, кожен кінорежисер має свої методи
роботи і набуті досвідом теоретичні засади.
Лукіно Вісконті, наприклад, перед зніманням
ретельно продумував найтонші нюанси, чітко все
планував; йому під силу були масштабні картини
з минулого Італії та Німеччини, які потребували
від творців не тільки ґрунтовних знань відповідної
епохи, але й твердої волі та залізної
дисципліни. Свій метод роботи над фільмом був
і в Довженка: свідченням цього є його записи:
«Я йшов на зйомку не готовившись, не маючи
в цьому потреби.

50 – та річниця існування Aпостольської Екзархії на теренах Німеччини та Cкандинавії.

Джерело: http://marichka2.multiply.com

П’ЯТНИЦЯ 18.9.2009:

В Мюнхені в п’ятницю 18 – го вересня розпочaвся Октоберфест, найбільший у світі фестиваль пива, який триває два тижні. До Мюнхену приїжджає тисячі туристів з цілого світу, з Aвстралією включно, а які заливаються пивом, так, якби його ніколи перед тим не пили. Місце проходження Октоберфесту, тзв WIESE знаходиться кілька сот метрів від місця, радше вулиці, де живуть мої сестри. Тут вже позакривали вулиці, навкруги запарковані авта й невеличкі каравани з італійськими, австрійськими, бельгійськими й іншими номерами.  Вже на повну пару грає   музика, ходять баварці у своїх гарних народних строях, мерехтять різнокольорові світла. Кожного разу коли я буваю у Мюнхені проходить це свято. Та не  на Октоберфест я приїхала сюди…

Одна з моїх сіднейських подруг Дарка написала мені сюди в електронному листі, що я знаю коли вибиратися в Европу, бо кожного разу  в українській діяспорі відбувається стільки цікавих імпрез. Так і цього разу. Повідомляють мене про те, що буде, чи, що цікавого відбулося мої сестри, які, належать до провідних громадських і культурних діячок української мюнхенської спільноти.

50 – та річниця існування Aпостольської Екзархії  на теренах Німеччини та Cкандинавії.

50 – та річниця існування Aпостольської Екзархії  на теренах Німеччини та Cкандинавії.

Цього року припадає 50 – та річниця існування Aпостольської Екзархії (УКЦ)  на теренах Німеччини та Cкандинавії.

В газеті “Християнський Голос” ч.18 (2782) з вересня, яка вийшла з друку напередодні святкувань появився на українській й латинській мовах уривок з Папської  Булі про створення Aпостольського Екзархату в Німеччині. Згідно тексту, Aпостольським  Візитатором був призначений о.  Петро Вергун.

Виживуть вільні

Джерело: http://www.ut.net.ua

Малюнок: Віктор Бариба

Фінансист Пітер Шіфф ще три роки тому точно передбачив кризу економіки США та світову рецесію, а сьогодні прогнозує близьке падіння американської валюти

Лук’янчук Сергій Бондаренко Анатолій Губенко Дмитро

Прогнози Шіффа, думки якого Тиждень наводив у № 46 (55), можна ігнорувати. Зробити ц

е легко, адже вони завжди дуже відрізняються від переконань більшості – настільки, що можуть видатися словами божевільного у компанії впевнених у своїй правоті, статечних людей.

Наприклад, і два роки, і рік тому гламурні на вигляд фінансові експерти відверто глузували над ним під час ефірів телепередач, коли він докладно розповідав про майбутню фінансову кризу. Навпаки, саме час купувати акції американських фінансових установ, стверджували експерти, і якщо вчинили, як самі радили, то нині є банкрутами – індекс Доу-Джонса за цей період знизився майже у 1,5 раза.

Глобалізація та Євросоюз: чотири погляди з України

Наталія Погоріла

Джерело: http://dialogs.org.ua

Асиметрія стосунків між країнами, що лише вступають до ЄС, та його “старожилами” є настільки очевидною, що спонукала науковців на висування гіпотези про асиметричну взаємозалежність: чим більше країни-кандидати зацікавлені у вступі до Євросоюзу, тим на більші поступки вони підуть заради цього

“Україна дедалі більше втягується в процеси глобалізації та інтеграції”. Що стоїть за цими словами? Чи “глобалізаційні” або “інтеграційні процеси” проходять стихійно, без участі пересічних громадян, чи це зобов’язує до якихось дій та активної позиції щодо цих процесів? З ким треба інтегруватися? Опиратися процесам глобалізації та інтеграції чи підтримувати їх?

Глобалізація, як вона є

Глобалізацією називають тісний взаємозв’язок у світі: рух інформації, капіталу, товарів та людей через державні кордони у дедалі швидшому темпі та об’ємі, взаємопроникнення культур, способів життя, посилення здатності домовлятися і жити у злагоді попри культуральні відмінності. Глобалізація вважається процесом об’єктивним, ненаправленим, результатом багатьох процесів та тенденцій, які назріли у національних державах повоєнного світу. Проте існує точка зору, що глобалізація – це не такий вже ненаправлений і стихійний процес, адже у ньому є лідери і аутсайдери, у цьому процесі одні беруть участь охоче, інші – успішно йому опираються, хтось черпає з нього користь, а хтось платить.

Наслідки глобалізації для розбудови України

Світлана САВЛУК,
докторант Українсько-Арабського інституту міжнародних відносин ім. Авероесса МАУП

Джерело: http://www.personal.in.ua/article.php?ida=477

ХХ століття стало епохою глибинних, революційних трансформацій, пов’язаних з руйнацією або й виродженням не тільки традиційних, а й модерних соціальних структур, та формуванням нового глобального універсуму, в якому (з першого погляду — еклектично) поєднуються риси різних цивілізаційних укладів. Поліфонія глобальних трансформацій змушує не просто осмислювати їх логіку, а й порушувати та вирішувати питання щодо можливості суб’єктів історії — людини і суспільства — впливати на їх розгортання, конструювати майбутнє заради сво­го виживання та розвитку.

Глобалізм (як теорія, ідеологія і стратегія) вивчають тривалий час. Згадаймо хоча б таких його дослідників як О. Панарін, О. Гал-кін [4; 3]. Зокрема, для О. Галкіна глобалізм — це тип осмислення нинішнього етапу руху до універсалізації людської спільноти і, відповідно, система цінностей життя [3].

Важливо усвідомити, і це має стати точкою відліку: сучасна цивілізація перебуває в стані кризи. Це певною мірою стосується й України. І чим раніше це буде усвідомлено, тим успішнішими будуть спроби виробити нову, адекватну реальності картину держави та світу. Ця криза має глобальний, планетарний характер.

Український характер: інтроверт чи екстраверт?

Олег Гуцуляк

http://www.mesogaia-sarmatia.narod.ru

---

Задаючись проблемою пошуку відповіді на пояснення причин кризового становища сучасної України, як правило, “цапом-відбувальником” стає притаманна українцям ментальність – “архетипна соціопсихологічна характеристика етносу” [32, с.6], тобто сукупність готовності, настанов та наперед відданих переваг діяти, мислити та сприймати певним чином, “своєрідна соціокультурна програма напівусвідомленої, а тому значною мірою автоматизованої поведінки індивідів, груп, етносів [35, с.60]. Конкретніше – її інтровертний ( варіанти: інтровертивний, інтроверсивний; від ad intra “всередину”) тип. Йому притаманна зосередженість особи на фактах і проблемах внутрішнього, особистісно-індивідуального світу [7, с. 94]. На думку психолога Я. Яременка, автора праці «Українська духовність в її культурно-історичних виявах» (Львів, 1937) інтровертність українського характеру «… конкретно знаходить свій вислів у негативному відношенні до зовнішньої дійсности та в культі цінностей та ідеалів (в)нутрішнього світу» [Цит.за: 4, с. 107-108]. Носіями цього типу ментальності були, на його думку, І. Вишенський, Г. Сковорода, М. Гоголь, Т. Шевченко. Аналогічне стверджував Ю. Бобко у своїй праці «Основи українського націоналізму» (1951): «…Серед українців багато натур, замкнених в собі, самостійників.

Справа Гонгадзе не буде доведена до кінця, бо там замішаний і Ющенко, – політолог з Канади Тарас Кузьо

http://zik.com.ua/ua

Справа про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе не буде вирішена до кінця, бо там є забагато пов’язаних між собою людей, наприклад, Деркач, Ющенко, Плющ, Потебенько, Литвин. Таку думку сьогодні, 5 серпня, під час круглого столу у Львові висловив політолог, старший науковий співробітник Кафедри українських студій Торонтського університету Тарас Кузьо.

Він вважає, що затягування справи Гонгадзе погано впливає на імідж Президента Ющенка і взагалі на імідж України. Тарас Кузьо вважає дивним, що Пукача затримали одразу після того, як Ющенко на Говерлі оголосив про те, що він іде в Президенти. Хоча політолог не знає, чи це дійсно пов’язані події.

Тарас Кузьо не вірить, що є політична воля довести цю справу до кінця. «Ющенко і сам мав би, наприклад, сказати, чому в лютому 2001 року підписав лист разом з Президентом Кучмою і спікером Верховної Ради Плющем, де засудили протести», – зазначив Кузьо.

«Я думаю, що Мельниченко співпрацював з Марчуком. І ця частина СБУ в той час якраз воювала проти іншої частини СБУ, якою керував Деркач. В той час була дуже велика і гостра боротьба в мас-медіа між Марчуком і Деркачем», – сказав Тарас Кузьо.

Міжнародні журналісти закликали українську владу знайти замовників вбивства Гонгадзе

http://zik.com.ua/ua/news/2009/09/15/196381

До 9-ї річниці вбивства Георгія Гонгадзе міжнародні журналістські організації – Міжнародна Федерація Журналістів, Фундація Гонгадзе, Національний Союз Журналістів Великобританії та Ірландії та Інститут Масової Інформації поширили спільну заяву, у якій закликали українську владу відновити пошуки замовників вбивства і нарешті посадити їх на лаву підсудних, а також порушити кримінальні справи проти високопосадовців, які перешкоджали слідству.

«Сьогодні виповнюється дев’ять років з того дня, коли 16 вересня 2000 року було вбито нашого колегу Георгія Гонгадзе. З цієї нагоди ми вкотре закликаємо українську владу забезпечити належне розслідування цього злочину і знайти замовників вбивства», – ідеться в заяві журналістів.

Як передає «Телекритика», представники міжнародних журналістських організацій вітають просування у справі, пов’язане з арештом Олексія Пукача, але все ж закликають українську владу переглянути методи слідства, щоб замовники вбивства нарешті постали перед судом.

Крім того, вони звернулися до урядів європейських держав із закликом продовжувати боротьбу проти безкарності можновладців, які схвалюють та використовують насильницькі дії проти журналістів.

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ТА ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ-ЕМІГРАНТІВ У ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

ПРОБЛЕМИ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА
2003. Вип.53. С.241–248. 2003. Vol.53. Р.241–248.
УДК 304/3-057.87-054.72 (4/37) “1921/1939”

Джерело: http://www.franko.lviv.ua
Олександр ДУДНИК
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського
Національної академії наук України
вул. Трьохсвятительська, 4, Київ, 01001
Життя українських студентів у Чехословаччині в 20–30-ті роки відзначало-
ся значною суспільною активністю. Неофіційно студенти були розділені на про-
радянський і антирадянський табори. У студентському середовищі діяли різні
організації і групи націоналістичного характеру. З другої половини 30-х років
суспільна активність українських студентів пішла на спад.

З проголошенням незалежності України виникла можливість для висвітлення не-
відомих сторінок в історії нашого народу, особливо тієї його частини, яка з різних
причин опинилася за межами батьківщини. Насамперед, це стосується найбільшої за
чисельністю української еміграції періоду між двома світовими війнами. Одним із
напрямів цієї тематики є проблема молоді, зокрема, студентства, яке значною мірою
визначає майбутнє кожного народу і держави, є своєрідним потенціалом їх наступно-
го прогресивного розвитку.
Чимало авторів тією чи іншою мірою торкаються питань українських студентів-
емігрантів.

Україну в Берліні представляла Роксолана

12 вересня 2009 року

Надія ГРАБОВЕЦЬКА

Джерело: http://galychyna.if.ua

22-30 серпня в Берліні проходив міжнародний молодіжний семінар «Eustory» за участю європейців із 18 країн. Вік учасників — 16—20 років. На ньому Україну представляла учениця 7 (11) класу Української гімназії № 1 м. Івано-Франківська Роксолана Мельник.

2008 року Роксолана стала призером всеукраїнського конкурсу учнівських науково-дослідницьких робіт «Слідами історії». У квітні 2009-го організатори конкурсу — асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» запропонували переможцям випробувати свої знання з англійської мови для участі в міжнародній молодіжній академії. Учасники пройшли письмовий тур, надіславши міні-роботу англійською мовою, приурочену до 20-ї річниці падіння Берлінської стіни. Юні дослідники демонстрували свої знання і в усному турі, під час спілкування з представниками міжнародної історичної мережі «Eustory». Після 22-хвилинної телефонної розмови Роксолані повідомили, що саме вона представлятиме Україну в Берліні.

— Дуже важко викласти в кількох реченнях величезну порцію позитиву, яку я отримала під час цієї подорожі

Українське засклеплення

Джерело: http://ua.textreferat.com

Геополітичне (окраїнне – О.Кульчицький) розміщення України народжувало у її жителів два типи характерів людей; з одного боку, потреба захисту формувала дружинницький, лицарсько-козацький тип, з насолодою ризику й бажанням активно обороняти честь, волю та віру; а з іншого, необхідність виживання в обстановці вічних небезпек, привело до втечі у приватне життя (“моя хата з краю”), власного засклеплення (“нижче трави, тихше води”, “покірне телятко дві мамки ссе”).

Якщо перший тип виділяється активністю, дієвістю, то другому характерний “відступ у себе”.

Більш як 340-річне перебування більшості українського народу в складі Російської, а потім – комуністичної імперії призвело до знищення мужнього, “лицарського” компонента у психіці українського і збільшення притаєного, спрямованого на елементарне біологічне виживання.

Між цими протилежностями характерів – лицарсько-козацьким і угідливо-пристосовницьким – постає проблема українського характеру: екстра- та інтроверсивності вищих психічних функцій; виразної “кордоцентричності” і раціональності; переваги чуттєвості над вольовитістю.

Складністю історико-культурних та геополітичних умов пояснюється той факт, як пише О.Донченко, що український національний характер ” .дуже складний, безсистемний і суперечливий” [13, 80].

Каста сварливих українців

Джерело: http://gazeta.ua

Сарахман Ельдар про себе: Народився 20.06.1984 р. в смт Стара Ушиця Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. 5-та дитина в сім’ї. Член КВК “Без проблем” (2003-2005) м. Кам’янець-Подільський. Люблю розбещених, відвертих, розумних людей. Всі тексти автора

Чубляться наші люди, немов скажені африканські гієни за здобич. Чубляться з різних причин – через політику, жінок, гроші, місце у транспорті… Як же не чубитися, адже ми славнозвісна нація оселедценосців… Найпоширеніший привід – політика. Вірніше суб’єктивність в політиці. Кандидат на вибори для українця це: „Хазяїн”, „земляк”, „наш мужик”, „розмовляє моєю мовою”, „красівий мужчина”. Назвіть політика того чи іншого рангу, якого не люблять свої земляки. Правильно, немає таких.

Драма “Осереддя Європи”

Твір публікується вперше в інтернеті. Його розміщено саме для перекладу. Якщо ж когось зацікавить оригінал – наприклад, для постановки, – має звернутися до автора безпосередньо: bravik@mail.lutsk.ua.

Переклад повинен бути римованим (схема римування абабабабабабвв, 14 рядків у строфі). П’ятистопний ямб із пірихієм дуже бажано зберегти.

Перекладачеві (втім, як і автору) годі сподіватися на гонорар. Але, працюючи на славу Божу, можемо надіятися заплати в Царстві Небесному.

Брат Віктор

Осереддя Європи

Драма на одну дію з містерії «Діяння небожителів»

Дійові особи

Едігна – французька королівна (у сцені І – 18 літ, у сцені ІІІ – 46)

о. Гільом – чернець монастиря Сен-Дені, духівник Едігни, старець

о. Сугерій – чернець монастиря Сен-Дені, 20 років, малий і худий

Шарлотта – служниця

Гретхен – дружина бондаря

Селяни й селянки

Купець

Франц – сільський хлопчик

Рицарі

© Брат Віктор (Гребенюк Віктор Іванович), 2009

Сцена І

Ява 1

Вересень 1074 року. Горниця Едігни у королівській резиденції Санліс поблизу Парижа.

Едігна

Свіча ледь-ледь, і днів скінчився лік…

Уже немного і годинам щоту.

А завтра приїздить «мій чоловік» –

Нема кому належно перекласти художній текст

Дмитро Мірецький:

“Нам у Штутгарт надійшов лист. Можливо, хтось боже допомогти цьому християнському літераторові з Луцька. Ми читали цей твір. П’єса є добре написаною на основі історичних матеріалів.   Цитую: “

Слава Ісусу Христу!

я християнський письменник із Луцька, літературний редактор «Волинських

єпархіальних відомостей», сайта pravoslavja.lutsk.ua і видавництва «Ключі»

(УПЦ Київського Патріархату).

Нині з благословіння архієпископа Луцького і Волинського Михаїла  готується

до друку моя книга «Діяння небожителів», основна частина якої – одноактні

п’єси про святих. Драма «Осереддя Європи» – про блаженну Едігну. Цю п’єсу

написано для аматорського театру: невигадливий сюжет, прості декорації і т.

ін. Тож вона, можливо, знадобиться вашій громаді. Наприклад, наступної

прощі, у 2010 році, одноактівку можна б зіграти в с. Пух. В інтернеті видно,

що Товариство Едігни уже ставило там сценки із життя блаженної. Примітки до

п’єси, без яких її трудно зрозуміти, доречно вмістити в програмку.

На жаль, у Луцьку нема кому належно перекласти художній текст (зі

збереженням рими, ритму тощо) на німецьку. Чи немає такої змоги в Німеччині?

Тоді аудиторія була б більша.

Радий вислухати Вашу критику і пропозиції.

Спаси Вас, Господи!

З повагою,

Віктор Гребенюк (Брат Віктор)

Адреса цього брата є:

“Гребенюк Віктор Іванович” <bravik@mail.lutsk.ua>

З Богом!

–
Dmytro Miretsky,
Stuttgart,
Deutschland

я християнський письменник із Луцька, літературний редактор «Волинських

єпархіальних відомостей», сайта pravoslavja.lutsk.ua і видавництва «Ключі»

(УПЦ Київського Патріархату).

Нині з благословіння архієпископа Луцького і Волинського Михаїла  готується

до друку моя книга «Діяння небожителів», основна частина якої – одноактні

п’єси про святих. Драма «Осереддя Європи» – про блаженну Едігну.

Чи не змогли б Ви якось дізнатися: є у вас здібні до перекладу українці?

Ігор Січовик:

“Mи, письменники, ніяк не налагодимо культурні зв’язки з Німеччиною та й з іншими країнами, тому нас у світі ніхто й не знає.
Я переважно пишу гумор для дітей, однак вирватися на міжнародну орбіту не можу, хоча мої твори вивчають у школах і дитсадках.
Написав я повість “Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні”. Вона вийшла книжкою, у Львові готуються до створення серіалу мультфільмів. Гадаю, і німцям було б цікаво почитати про свого найвідомішого літературного героя. Однак не можу знайти людину, яка володіє хистом перекладача і могла б налагодити контакт з видавництвом у Німеччині. На жаль, останнім часом перекладають наших хлопчиків, та лише тих, хто пише з матюками, порнуху і чорнуху. Тобто процвітає бізнес.

Чи не змогли б Ви якось дізнатися: є у вас здібні до перекладу українці?”

З літературної сторінки Ігоря Січовика в інтернеті http://slovogray.narod.ru/:

“2004 року я надрукував повість “Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні”. Зна­ме­н­итий німецький герой потрапляє в Україну, де пристає до козацького війська. Біль­шість його пригод, про які він хвацько розповідає сам, відбуваються у поселенні, де він ме­­шкає, а також на всій території України, зокрема, і в Києві.

Серйозна загроза

Крістіан Ніф, Уве Клусман, Der Spiegel

http://www.president.gov.ua

Український Президент Віктор Ющенко, про конфлікт з Москвою, що набирає обертів, небезпечну ситуацію в Криму, боротьбу за владу з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко та винних у його отруєнні.

Пане Президенте, ніде у Європі не спостерігається сьогодні таких серйозних протиріч, як між двома великими країнами на Сході. Чому відносини між Києвом та Москвою настільки зіпсовані?

Є дві причини: по-перше, з розпадом Радянського Союзу розпалася і велика імперія. Багатьом російським політикам складно звикнути до того факту, що сьогодні існують нові незалежні країни, які мають власний погляд на минуле, а також і на майбутнє. По-друге, існують проблеми, які ми успадкували, зокрема, Чорноморський флот. Наша Конституція забороняє існування на території України іноземних військових баз. Також похідною радянських часів є наша залежність, як споживача російського газу та транзитної країни, з усіма відомими конфліктними наслідками.

62 роки разом:”втікачі з Cов’єтського Cоюзу”, “втікачів табору в Німеччині”, вітані листом-вітанням від короля й королеви Бельгії

DIAMANTOVE VESILLIA TATA i MAMY

Aug 31, ‘09 12:27 PM for everyone

МAРІЧКA ГAЛAБУРДA – ЧИГРИН

Моя промова на відзначені 60 – ти ліття подружжя наших батьків – 30.8.2009 в ҐЕНК-у

Дорогі гості, друзі наших батьків,

Cьогодні ми зійшлися, щоби відзначити 60 ліття подружного життя наших батьків або їх діямантове весілля. Aле, вони довше одружені – 62 роки.
Як це? – запитаєтеся. Бо їх церковний шлюб в Німеччині в Бельгії не визнавався і вони, як всі, хто приїжджав з Німеччини, мусіли поновно брати, цим разом, цивільний шлюб. Так, що офіційно в Бельгії вони 60 років одружені. Багатьох їх друзів повмирали, а які би були з нами сьогодні.

Я буду говорити по флямандськи. Буду робити помилки, защо заздалегіть вибачаюся.

Коротка історія нашої родини в Бельгії:

В квітні 1947 го року тзв втікачі з Cов’єтського Cоюзу приїхали до Бельгії з таборів втікачів в Німеччині.

нарада Світової Федерації Українських Жіночих Організацій

http://ukrhromada.org

18-19 серпня у Львові відбулася річна нарада Управи Світової Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО). Напередодні загальних зборів Світового Конгресу Українців представники українських жіночих організацій звітували про свою діяльність та обговорювали роль і завдання СФУЖО в майбутньому. Під час відкриття наради СФУЖО голова Марія Шкамбара зачитала привітання учасникам від заслуженого працівника культури України, керівника культурно-просвітницького центру «Золоте зерно», члена Української Громади Зої Ружин. Крім того спеціально для делегатів цьогорічної наради Зоя Ружин підготувала подарунок – диск українських патріотичних пісень на власні вірші, музику українських композиторів. Після привітання зазвучала головна з презентованих пісень «Україна є, Україна буде» та було роздано дитячі книжки «Віночок». Під час наради СФУЖО пройшли дві дискусії з тем статусу українки у світі

Іван Нечуй-Левицький. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини

Матеріал з Вікіпідручника

< Іван Нечуй-Левицький. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини

Був час, коли Україна й Великоросія мали і могли мати одну загальну літературу, і той час тягнувся довго й довго, кілька сотень літ.

Найдавніший період літератури на Україні був візантійсько-болгарський. Давній Київ був тодішнім літературним центром. Християнство поперед усього перейшло з Греції в Київ, а з християнством перейшло з Греції та з Болгарії і візантійсько-болгарське письменство. Болгарська книжність розвилася поперед усього на Україні: там появились твори київських митрополитів: Іларіона, Леонтія, Іоанна II, проповіді св. Феодосія Печерського, Кирила Туровського, літопись св. Нестора, поученіє Володимира Мономаха, “Руська Правда”, “Слово о полку Ігореві” і т. д. З Києва болгарська книжність пішла на далекий північний край, в Новгород, в Суздаль, у Владимир на Клязьмі, пішла сама, без присилування. Літературне діло в ті давні добрі часи робилось само по собі, без офіціяльного присилування,

Довкола церкви українці були вимушені збудувати паркан, аби захистити себе від бомжів. Однак, українська православна церква …задовольняє духовні потреби українців

Дещо про далеку від України українську церкву
Зореслав Байдюк Сан-Франциско-Вашингтон

церква св. Михаїла

Українські громади Америки завжди розбудовуються навколо своїх церков. Як би далеко доля не закидала українців, вони завжди намагаються побудувати церкву, яка стає не лише духовним пристановищем, а і об’єднує громаду. Одна з найвіддаленіших від України українських церков сьогоднi існує на західному узбережжі США у мальовничому місті Сан-Франциско.

Чи варто навчати дітей української мови там, де вона, здавалося б, зовсім не потрібна

Джерело: http://www.ualogos.kiev.ua

Досвід роботи української недільної школи в умовах подвійного іншомовного оточення. Пошуки оптимальних програм викладання українознавчих предметів

Автор: Найденко Людмила заступник Голови Нижньокамської міської національно-культурної автономії «Українське товариство «Вербиченька» (Республіка Татарстан, Росія)

Українське товариство “Вербиченька” від свого заснування в місті Нижньокамську (на теренах Татарстану, у Російській Федерації) в жовтні 1995 р. вирішилo зосередитися саме на відродженні української мови, культури, розвитку українського руху в Росії. Оскільки в діаспорі українські організації переважно займаються співом, танцями, дефіциту в цьому немає. “Вербиченька” відрізняється саме культурно-просвітницькою роботою…

Досвід роботи української недільної школи в умовах подвійного іншомовного оточення.

“Зараз Ліна живе у Німеччині із названими батьками”

Юлія БУГАЙ

Джерело: http://www.33channel.vinnitsa.com

На свято зібрались працівники будинку, батьки, колишні вихованці – тепер лікарі, юристи, спортсмени, бізнесмени, прості робітники… Але усі вони пам’ятають турботу та ласку з боку своїх рідних вихователів. Цього дня вони мали нагоду разом подивитись фотографії, відеозаписи, згадати дитячі роки, проведені у «Гніздечку».

- На сьогоднішній день у «Гніздечку» 70 дітей різних національностей, — розповідає директор закладу Михайло Никифорович Басюк. — До нас вони потрапляють так, як усі діти, батьки залишають через важкі умови проживання, через позбавлення батьківських прав, іноді їх відбирають судом, або якщо батьки відбувають покарання. Дуже часто такі діти виявляються з вадами. Однак це не стає на заваді їх всиновлення як українськими, так і іноземними громадянами. Щороку всиновлюється приблизно 8-10.

- Оці малюки — це соціально незахищені люди, адже від них відмовились рідні батьки, – розповідає Валентина Володимирівна Глухенька, вихователь. — Коли вони вийдуть з дитячого будинку, школи-інтернату, то не відчуватимуть, що комусь потрібні, адже у них немає сім’ї, яка б допомагала, піклувалась про них. Щастить тим дітям, яких всиновили, їх виховають, допоможуть здобути освіту, знайти роботу. Тому усі вихователі щиро радіють за тих діток, яких забирають у сім’ї.

Гра як метод виховання

Використання ігор

Складність використання гри у навчанні пов’язана з її особливостями (двопланова поведінка, відсутність персональної відповідальності кожного за результати дій, спрощене уявлення про реальність), що потребує від учня зусиль для входження у гру. Потрібно, щоб учні були орієнтовані на результати гри.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати , розвивати увагу . Захопившись грою .діти не помічають , що навчаються , до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Використання на уроках ігор та ігрових моментів робить процес цікавим, створює у дітей бадьорий творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії , за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчального приметаю. Отож гра – незмінний важіль розумового розвитку дитини.

Гра потребує від учня зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючому, невимушене виховує адекватне сприймання невдач і помилок.

Гра починається не тоді, коли учні одержують завдання, а коли їм стає цікаво грати. Це означає, що гра викликає приємні емоції і дає роботу їх розуму.

Розвиток музичних здібностей засобами українського фольклору

Джерело: http://www.culturalstudies.in.ua

Вийшов у світ навчально-методичний посібник “Розвиток музичних здібностей засобами українського фольклору”, автор – канд. пед. наук Світлана Садовенко (128 стор., Б-ка «Шк. світу»).

ВІД АВТОРА

Немає сумніву, що музика позитивно впливає на роботу мозку, змінює емоційний стан людини, активізує енергетичні процеси організму і направляє їх на його фізичне оздоровлення. Відомо, в давнину за допомогою музики люди лікували нервові та серцево-судинні хвороби.
Більше того, музикою можна навіть змінювати ріст клітин мозку: прискорюючи ріст клітин, які відповідають за людський інтелект, підвищується інтелектуальний розвиток особистості, а підвищуючи активність інших клітин мозку, можна підвищити загальний розумовий розвиток!

Відгук на “Звернення до українських установ та організацій”, надруковане в газеті “Християнський голос” від 27.08.2009 року

Текст звернення можна прочитати також на Хаті скраю в електронному варіанті за посиланням Проведення другого туру створення надбудови для українців Німеччини – 3-го жовтня 2009 року, в м.Франкфурт на Майні

“Холодна” війна між Росією і Україною спричинила випадання “роси” в Берліні в День Незалежності України

Посол Н.Зарудна з видавцем Н.Вернером

Джерело: http://www.mfa.gov.ua

25 серпня ц.р. Посол України в ФРН Наталія Зарудна відвідала студію „Російського радіо Берлін“, де вона дала інтерв’ю в прямому ефірі в програмі «Гість у студії», яка була присвячена 18-й річниці Незалежності України.

Посол привернула увагу слухачів, серед яких значну частку складають громадяни України та вихідці з нашої держави, до основних здобутків, досягнутих за 18 років незалежності України. Окрему увагу було приділено проектам, якими нині опікується Посольство України у ФРН у сфері культури та освіти

Світовий конгрес українців підбив підсумки річних зборів у Львові

Джерело: http://www.vgolos.com.ua

21 серпня, у Львові завершились річні загальні збори Світового конгресу українців, які проходили у Львові.Як повідомив Президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій, під час конгресу учасники розглянули 5 основних питань: забезпечення захисту інтересів українців у різних державах, підвищення позитивного міжнародного іміджу України, збереження та популяризація української мови у діаспорі та Україні, визнання голодомору геноцидом українського народу, сприяння у реалізації європейських – євроатлантичних прагнень України.
«Схвалено також заяву в якій засуджується відкритий лист президента Росії до президента України», – додав Чолій.
Нагадаємо, що вчора в рамках робочого візиту у Львові прем’єр міністр України Юлія Тимошенко відвідала загальні збори Світового конгресу українців.

Під час свого виступу Тимошенко пообіцяла конгресу українців, що уряд фінансуватиме спільні з українською діаспорою проекти, незважаючи на кризу, у сумі 47 млн. грн.

Вголос

Володимир Винниченко: “…національна-українська держава така “як у людей” – абсолютно неможлива”

Лжерело: http://exlibris.org.ua

РОЗДІЛ ІІІ.

НАЦІОНАЛЬНА КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ ГЕТЬМАНЩИНИ

1. Скакання руської буржуазії по українськи.

Але ці офіціальні заяви ані трішки не заважали, як показано вище, ні соціальній, ні політичній реакції в найотвертіщих, ціничніщих і жорстокіщих формах.

Так само не заважали вони й національній контрреволюції. Але з тою тільки ріжницею, що нищення національних здобутків революції робилось помалу, не раптово, по певному, мудро наміченому планові.

Як сказано, вся фактична влада належала німцям. Отже від німецьких ґенералів залежала й національна справа на Україні. Руська буржуазія, розуміється, не могла помиритися з істнуванням української держави, з національними її формами. Та це таки, дійсно, був якийсь абсурд

УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКА КУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ ПОЧАТКУ 20-Х РР. ХХ СТ.

Джерело: http://sophia.nau.edu.ua

С.Ф. Кротюк, канд. істор. наук, доцент

Національний авіаційний університет, e-mail: Tourists@ukr.net

У статті досліджується діяльність закордонного представництва Народного комісаріату освіти України в Берліні, який координував участь республіки в міжнародному житті. Автор висвітлює згортання українсько-німецьких двосторонніх культурних зв’язків та підпорядкування їх союзному центру.

Вступ

Проголошення незалежності України зумовило необхідність об’єктивного висвітлення найрізноманітніших аспектів її історії. Українські науковці отримали можливість дослідити ті сторінки української історії, які раніше трактувалися лише з позицій офіційної ідеології „єдиної і неділимої” або ж цілковито замовчувалися. Серед таких „білих плям” – міжнародна діяльність УРСР на початку 20-х рр. ХХ ст. в цілому та українсько-німецькі відносини цього періоду.

Берлінська «Українська накладня» Оренштайна

Джерело: http://www.ji.lviv.ua

Іван Монолатій

Львівська подорож Якова Оренштайна 1924 року: невдала спроба реалізації українського проєкту

Унікальні за своєю новизною та інформаційною насиченістю документи польських органів державної влади 1921-1924 рр. засвідчують, що внаслідок продовження загарбницької війни Польщі проти Західно-Української Народної Республіки та кривавих розправ над євреями (львівський погром 1918 року), відомий український видавець єврейського походження Яків Оренштайн в останній тиждень травня 1919 р. покинув Коломию. Польська поліція підкреслювала, що «після падіння самопроголошених українських урядів, виїхав (…) з Коломиї до Відня, а звідти – за дорученням [Євгена] Петрушевича – перебрався до Берліна і так заснував друкарню, в якій видавав українські брошури, зміст яких був ворожим до Польської держави».

З листа невідомої посадової особи окружної команди державної поліції в Станіславові відомо, що «підписаний випадково читав видані Оренштайном у Берліні в 1920 р. брошури, третина з яких містила злочинні заклики проти Польської держави і підбурювала українське і жидівське населення проти [неї]». Із свідчень самого Оренштайна у 1924 р., випливає, що перебуваючи у Берліні, він «залишився у контактах з керівними політиками уряду [Симона] Петлюри». Це вказує на певні комерційні й політичні відносини видавця з українськими еміграційними колами.

Діячі української культури в еміграції

Джерело: http://www.readbookz.com

Невід’ємну складову частину процесу національно-культурного відродження становить творчість представників української еміграції. Високохудожню спадщину залишив відомий поет, есеїст, критик і публіцист Є.Маланюк (1897—1968 pp.), чиї художньо-естетичні принципи формувалися в період втрати Української державності. Поразку У HP він сприйняв як “національну трагедію”. Аналізуючи причини цих подій, митець звертався до визначення ролі національно свідомої особистості в українській історії; його поезія сповнена історико-філософських роздумів про долю народу, призначення людини в добу політичних і соціальних потрясінь. У вірші “Доба” (1940 р.) поет наголошує, що запорукою відродження України є активність, воля і наполегливість народу, вміння не лише досягти, а й зберегти свободу: Щоб крізь дим і вогонь, мимо скреготу смерти, Мов по трунах років, перекрочить добу, Щоб не зрадило серце, щоб віддих упертий Ще останнім зусиллям вдихнув боротьбу.

Три тижні стажування в Берліні

Aвтор: Інна ЧЕРВІНЧУК

Джерело: http://www.33channel.vinnitsa.com

Три тижні один із наймолодших чиновників Вінницької ОДА Станіслав Шевченко, спеціаліст управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції, за рахунок федерального міністерства закордонних справ Німеччини стажувався у Берліні.

– Які враження від поїздки? – поцікавилися ми у нього після повернення додому.

– Це була моя перша поїздка до Німеччини, а тому – особлива. До речі, з боку держави на неї не потрачено жодної копійки, а щоб поїхати, довелося пройти дуже складний конкурс та скласти письмовий тест з англійської мови, аналогічний тому, що складають дипломати. Враження – найкращі. А як же інакше? Європа… Берлін – дуже охайне, чисте і красиве місто. А ще Берлін хоч і столиця, але дешеве місто, порівняно із Ганновером, Гамбургом, Франфурктом-на-Майні. 40% мешканців Берліна отримують субсидії від держави. Це – студенти, люди, які мають посвідку на проживання.

Жили ми у гуртожитку. До речі, деякі наші готелі не дотягують до того рівня. Ніякого контролю, чергових, як у наших гуртожитках.

Віктор Суворов: Польщу поділили в Москві

Віктора Суворова називають російським істориком, хоча він давно вже живе у Британії після того, як перебіг на Захід під час служби в резидентурі ГРУ СРСР у Женеві.

Але сам він часто називає себе українцем; його справжнє ім’я – Володимир Різун.

Він відомий своїми книгами “Акваріум”, “Криголам”, “День М” та іншими, де він висловлює теорію, що СРСР сам готувався напасти на Німеччину, і що війну розв’язали спільно Німеччина та СРСР, підписавши Пакт Молотова-Рібентроппа. Далеко не всі історики згодні з його теорією, особливо в Росії.

Багато хто з його критиків – серед яких і представники Академії Наук РФ, і багато західних істориків, зокрема британських – каже, що він не має досить фактів для доведення своїх тверджень. Він сам твердить, що багато даних іще досі засекречено, а його теорія пояснює те, що інакше пояснити не можна.

Віктору Суворову, як він сам каже, за СРСР винесено смертний вирок, який поки що не скасовано. Україна, за його словами, не гарантує йому безпеку, тому він не може відвідати там своїх рідних. Він живе на заході Британії, де викладає в одному з військових навчальних закладів, і продовжує популяризувати свої ідеї.

Правий Суворов чи ні – з’ясує історія, а ми пропонуємо його точку зору про те, як почалася Друга світова війна в Європі і як можна порівняти дії Німеччини та СРСР.

Українознавчі інституції західної діаспори як чинник збереження національної музичної культури

Джерело: http://www.ualogos.kiev.ua

Автор: Автор: Карась Ганна
кандидат педагогічних наук, доцент, докторант Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Українознавство як інтегративне (синтетичне) наукове знання про феномен українства, особливості його прояву у визначальних сферах буття (в т.ч. і духовній) зумовлює вивчення  національної музичної культури, діяльності українознавчих інституцій (закладів) як на материковій Україні, так і за її межами. Українознавчі заклади західної діаспори сьогодні трактуються вченими в новітньому освітньому часо-просторі як оплот наукового українознавства [6]. Оскільки їх роль у збереженні національної музичної культури не виокремлюється в працях та статтях учених, то суперечність, яка є між об’єктивно існуючим пластом української музичної культури в зарубіжжі і реальним станом його наукового вивчення, визначає актуальність досліджуваної теми. Аналіз українознавчих інституцій західної діаспори як чинника збереження національної музичної культури, що становить мету пропонованої розвідки, зумовлює вирішення таких завдань: визначення структури українознавчих інституцій західної діаспори, встановлення їх особливостей та ролі у збереженні національної музичної культури.

Українська школа мистецтв у Парижі

Автор:

Олена Місталь

Джерело: http://www.ukrartschoolparis.org/

Як виникла ідея створення і хто були засновники цієї школи?
2004 році Франко-Українська асоціація звернулася з проектом створення цієї школи до на той час заступника міністра освіти Бориса Михайловича Жебровського. Проект був підтриманий. Тоді в Парижі існувала недільна школа, яка була створена діаспорою до утворення незалежної держави Україна. Школа працювала щотижня по неділях у приміщенні української греко-католицької церкви. Там викладалися Закон Божий, мова і література. Звичайно, діти, які приїжджали з України, мали українську освіту, вищу за освіту дітей французьких, які мали українське коріння. Різниця була величезна. У сім’ї, де батьки двомовні (французька і українська), безперечно, не могло бути чистої української мови. Дітки, які приїжджали з України, мали рівень української мови набагато вищий.

“Материнка” вітає і запрошує

Український дитячий центр “Материнка” вітає всіх маленьких українців-берлінців і їх батьків  з Днем знань 1 вересня і запрошує всіх в суботу 5 вересня 2009 року на першу в новому навчальному році інформативну зустріч дітей і батьків за святковим родинним сніданком з 11 год. до 13 год., кім. 402, 2 поверх, Familien Zentrum Mehringdamm (Mehringdamm 114, U6 Platz der Luftbrücke). Більше інформації за тел. 01775495465, 030 69518122

Радо чекаємо на вас!

З повагою, ваша “Материнка”