Німеччина та Росія змовились проти України, – The Times

Foto: http://www.spiegel.de

Британська газета “The Times” звинувачує президента РФ Дмитра Медведєва і федерального канцлера ФРН Ангелу Меркель в “Мюнхенській змові проти України”. Лідер однієї з найвпливовіших країн ЄС дозволила собі промовчати у відповідь на різкі висловлювання російського президента, який стояв поруч з нею, на адресу України, – пише видання. Про це інформує “Кореспондент”.

“The Times” зазначає, що Меркель, як лідер демократичної держави, не виступила на підтримку України, не захистила права українського народу самому вибирати своїх керівників. В її присутності президент РФ фактично заявив про наміри повернути Україну в сферу впливу Кремля, наголошує “The Times”.

“Її мовчання з подивом зустріли українські офіційні особи, і з задоволенням – Кремль, для якого проект Україна перед січневими виборами став найважливішим пріоритетом”, – зазначає видання.

Крім того, “The Times” вдалося дізнатися цікаві факти, встановлені, але не не оприлюднені Службою безпеки України щодо двох російських дипломатів, яким українське МЗС рекомендувало залишити країну (мова йде про генконсула РФ в Одесі Олександра Грачова, який залишився в Україні, та радника посольства Росії Володимира Лисенка, який залишив Україну – Ред.).

Так, за інформацією видання, СБУ встановила, що один з російських дипломатів роздавав до 100 тис. доларів на місяць проросійським організаціям, що діють у регіоні його діяльності, при цьому другий намагався вербувати представників місцевої влади як інформаторів.

“The Times” проводить паралелі між ситуацією, що склалася навколо України, з подіями 1938 року, коли західні держави, підписавши Мюнхенський договір

Етнозумовлені депресії, пов’язані з міграцією етносів

Джерело: http://www.lib.ua-ru.net Кайгер Валерій Іантанович. Вплив етногенних депресій на соціально-психологічну адаптацію німців- переселенців в Україні: дисертація канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2003.

Актуальність дослідження. Друга половина ХХ століття ( і, очевидно, ця тенденція домінуватиме у віці XXI) характеризується, зокрема, відродженням націоналізму на принципово новому рівні його розвитку – з одного боку, і все більшим прагненням до уніфікації та глобалізації не тільки економіки, але і культурного простору, типу державного устрою, навіть психологічного складу найрізніших націй, етносів, народів. Філософ вбачатиме тут діалектичний парадокс, що маніфестує в собі ще один етап становлення нового типу достовірно планетарної цивілізації. Етнопсихолог, без сумніву, знайде величезне поле для актуальних досліджень. Саме в останні десятиріччя, коли етноси і культури з особливою інтенсивністю взаємодіють одне з одним, запозичають значущі елементи, зазнають масштабних модифікацій і навіть трансформацій, неминуче повинні загостритися етнопсихологічні проблеми особистості, що шукає для себе нове місце в етнокультурному цивілізованому світі, який змінився. Найбільш явно тут проступають дві протилежні і багато в чому екстремістські ідеї – прагнення до консервації і самоізоляції (що часто поєднуються з відвертою ксенофобією, агресивністю і насильством, чому яскраве свідчення – розквіт націоналістичного і релігійно-націоналістичного тероризму) і прагнення до асиміляції, втрати національної самоідентичності, своєрідне “забуття” в космополітизмі “глобального” світу. Те і інше, з нашої точки зору є порушенням нормальної соціально-психологічної адаптації людини в світі, який змінюється й неперервно ускладнюється. Це робить очевидною актуальність проведеного дисертаційного дослідження.

Українці в діаспорі

Джерело: http://revolution.allbest.ru

Культура українців за межами України. Проблема розвитку культур народів в іншоетнічному середовищі має важливе теоретичне і практичне значення. Не є винятком щодо цього українці, яких тільки в інших республіках колишнього СРСР налічується понад 6,8 млн. чоловік. Крім того, принаймні 2 млн. українців живуть у країнах зарубіжної Європи, Американського континенту і навіть в Австралії.

Чи існують між українцями різних країн спільні об’єднуючі риси? Адже вони мешкають не на одній території, належать до різних соціально-політичних утворень, далеко не завжди розмовляють однією мовою. Це питання допомагає розв’язати розроблена вітчизняною етнографією типологія етнічних спільностей. За нею українці, де б вони не були, становлять один етнос – спільність людей, що історично склалася на певній території, яка має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури і психіки, а також свідомість своєї єдності (самосвідомість), зафіксовану в самоназві (етнонімі).

Поняття етносу (етнічної спільності) неоднозначне і надзвичайно широке: нація, або етносоціальний організм (населення України), етнічна, група, або етнікос (українці за її межами), етнографічна група, або субетнос (частина народу)

Чернігівські фахівці у рамках проекту “Енергоефективність будівель” відвідали Берлін

Високий Вал

Перший заступник Чернігівського міського голови Олег Білоусов та заступник начальника управління економіки міськради Світлана Святушенко у складі української делегації відвідали Берлін.

Візит відбувся упродовж 12-17 липня у рамках реалізації проекту “Енергоефективність у будівлях”. Його мета – ознайомлення з впровадженням енергозберігаючих технологій у Берліні.

Про це «Високому Валу» повідомила Ірина Синельник, радник міського голови.

До складу української делегації входили представники міст, у яких втілюється українсько-німецький проект – Івано-Франківська, Миргорода, Чернігова та Новоград-Волинська.

За словами О.Білоусова, програма візиту була дуже насиченою і передбачала відвідування Федерального міністерства транспорту, будівництва і розвитку міст, Берлінського енергетичного агентства, відомства преси та інформації Федерального уряду Німеччини.

Також учасники делегації спілкувалися з представниками громадського об’єднання “Центр компетенції у справах великих житлових районів”, Берлінського будівельно-житлового товариства від 1892 р.”.

Крім того, гості мали можливість оглянути низку житлових будинків, де проведено санацію (ремонт) – замінено системи теплопостачання, вентиляції, поставлені металопластикові вікна, утеплено стіни, встановлено сонячні батареї.

Як пояснив О. Білоусов, у Німеччині зовсім інші підходи до власності житла. Жителі можуть викупити його з власності територіальної громади, однак обов’язковою умовою є не пізніше, ніж за два роки провести санацію будинку.

Цей ремонт виконують спеціальні організації за рахунок жителів і власників будинку. Власники готують проект санації, під реалізацію якого одержують за сприяння держави з банку кредит на пільгових умовах (під 1,4% річних). Водночас, 25-30% коштів від вартості санації вони мають сплатити одразу. До речі, викуповувати квартири берлінці мають змогу у спеціально визначених будинках, при чому в одному будинку не може бути різних форм власності. Власників будинку може бути один або декілька.

Битва за Берлін

Юрій Краснощок, ветеран ВВВ

№ 19 (321) 13 – 19 травня 2009 року

Нагадаємо, що Берлін оточували і брали штурмом 1-й Український і 1-й Білоруський фронти, основна маса поповнення частин цих фронтів здій­снювалася за рахунок України і Білорусії. Ці солдати вже писали листи додому: «Ще трошки! Ми скоро повернемося!». Вони ще не знали, наскільки важко це буде зробити…

Багато років я ставив собі запитання: чи була необхідність штурмувати Берлін, встилаючи трупами дорогу до Рейхстагу?! І не знаходив відповіді. На це запитання колись мені від­повів мій давній знайомий, колишній в’язень ГУТАБу, комендант Берліна, Герой Радянського Союзу генерал армії О. В. Горбатов: «Якби не знищення наших командних кадрів напередодні війни, ми б німця в 1941 році не те що до Волги не допустили, а навіть до Дніпра. І Берлін не слід було брати штурмом. Зрозуміло, були політичні розрахунки, суперництво з союзниками, та і наше командування поспішало салютувати. А місто слід було взяти в блокаду, оточити — і Берлін би через тиждень—два сам би капітулював…» Цей генерал добре знав, що говорив. Це його 3-я армія, наступаючи на Берлін, штурмувала Зеєловські висоти. Цього генерала я знав ще з дитинства. В тридцятих роках він командував Чернігівським полком Червоного козацтва, затим стрілецькою дивізією на Україні. В 30-х потрапить до ГУТАБу, звідкіля вискочить випадково, відсидівши там 30 місяців. Таких щасливчиків будуть одиниці (маршали Мерецков, Рокоссовський, генерали Подлас, Горбатов).

Маршал Г.Жуков так написав про Берлінську операцію: «Як заключна операція Другої світової війни в Європі Берлінська операція займає особливе місце. При взятті Берліна одержали остаточне рішення найважливіші військово-політичні питання, від яких значною мірою залежало післявоєнне облаштування Німеччини і її місце в політичному житті Європи… — і далі він пише: — …Задум Берлінської операції у ставці в основному визначився ще в листопаді 1944 року. Уточнення відбувалося в процесі Вісло-Одерської, Східно-Пруської та Померанської операцій…

Берлін 1941 р. Секретна справа Райху!

http://www.uahistory.kiev.ua

УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ПРО СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ.

27 серпня 1941 р. 213-а дивізія безпеки
-УП-
(…)
1. Політична ситуація.
а) Волинь.
Після введення у дію дивізії на Волині політична ситуація зазнала змін. Спочатку українське населення Волині вітало німецький вермахт як визволителів від радянського панування. Польська частина населення також виявила свою готовність до співпраці… Після того, як українці почали організовуватись у комітети взаємодопомоги й встановлювати службу порядку, в їхніх рядах поступово почав зростати вияв політичної волі. (…) Зокрема, у таких містах, як Луцьк, Рівне, Ковель, Дубно та Остріг усе сильніше проявляється прагнення до незалежності і до звільнення від німецького впливу. (…) Стремління до самостійної України стає щораз більше виразним. Ці прагнення знаходять звичайно головну підтримку серед інтелігенції міст. (…) (Стор.525).

УРИВОК ІЗ ДОНЕСЕННЯ ПРО ПОДІЇ У СРСР № 78

Берлін, 9 вересня 1941 р. Секретна справа Райху!
Начальник поліції безпеки і СД.
(…)
1.. Політичний огляд. (…) Загальна атмосфера
(…) Пінськ: Неспокій у південній частині району, спровокований пропагандою українців із Волині за незалежність…
На Волині посилення пропаганди за незалежність України, особливо групою Бандери…
Етнічні групи
Українці: …Перехоплено дві українські листівки… Зростаюча активність пропаганди організацією Бандери на Волині і в Галичині. (Стор. 528).

УРИВОК ІЗ ДОНЕСЕННЯ ПРО ПОДІЇ У СРСР № 79.

Берлін, 10 вересня 1941 р. Секретна справа Райху!
Начальник поліції безпеки і СД
(…) II. Донесення айнзацгруп і айнзацкоманд.
Етнічні групи
Українці: …Пожвавлення пропаганди за Бандеру. Збір підписів, щоб добитися дозволу для Бандери повернутися у свою країну. Постійне поширення старих листівок про уряд Стецька й демонстрації за незалежність. Також поширення негативної відповіді Бандери на вимогу професора Коха (міністерство Розенберга) розпустили уряд Я- Стецька. Збір фонду боротьби для ОУН; продаж марок із датою проголошення незалежності (30.06.1941).