БЕРЛІНКА ВРЯТУВАЛА ВІД ТЮРМИ ПІВТОРИ ТИСЯЧІ УКРАЇНЦІВ

БЕРЛІНКА ВРЯТУВАЛА ВІД ТЮРМИ ПІВТОРИ ТИСЯЧІ УКРАЇНЦІВ («СіД»).

Народний депутат СРСР Софія Дудка співала у Кремлі разом з Дмитром Гнатюком і була… ворогом радянського правосуддя! “ВЫ ОТКУДА? (ВИ ЗВІДКИ?)” – “ИЗ БЕРЛИНА! (З БЕРЛІНУ!)” Усі, хто вперше їде бродівською трасою повз це село, пригальмовують перед вказівником з його назвою – чи не почало, бува, ввижатися? Розповідають, що у сорок першому році цей вказівник на 15 хвилин зупинив наступ німецької танкової дивізії: офіцери Вермахту ошелешено дивилися то на нього, то на околиці, питалися по рації один в одного “Вас іст дас?” і навіть про всяк випадок гепнули з гармати кудись у східному керунку. Ще б пак: їхали-їхали з Берліна й присунулися у… Берлін!

Юрій Дуркот про свободу медіа в Україні для німців

Medienfreiheit in Osteuropa – Ukraine und Russland

Wann: 02.02.2009 19.00 h – 21.00

Veranstaltungsort: Vertretung des Landes Niedersachsens beim Bund

Adresse: In den Ministergärten 10 Land: de 10117 Berlin “Medienfreiheit in Osteuropa – die Arbeitsbedingungen von Journalisten in der Ukraine und in Russland”

Podiumsdiskussion, veranstaltet von der Stiftung für die Freiheit Referenten: Juri Durkot, freier Journalis, Lemberg/Ukraine Nikolai Jolkin, Stimme Russlands, Moskau Sascha Tamm, Osteuropaexperte, Friedrich-Naumann-Stiftung für die Freiheit, Potsdam Moderation: Dr. Petra Beckmann-Schulz, Politikwissenschaftlerin und Redakteurin

про інші візити Юрія Дуркота до Берліну поглядом Людмили Скворчевської і Брітти Клейнманн

Від редактора: Може вдасться вставити пять копійок про свобооду медіа в українській діаспорі?

Розповіді про українcьку громаду Німеччини

© Марічка Галабурда-Чигрин

Розповіді про українcьку громаду НімеччиниІ хоч тутешні мої ровесники твердять, що в Німеччині чи в Мюнхені громадські справи представляються доволі погано, прирівняючи ситуацію до Бельгії чи Франції, я би цього не твердила. Вишиті блюзки і плахти моєю сестрою Олею Галабурдою Вишиті блюзки і плахти моєю сестрою Олею Галабурдою Після двох місячного побуту в Бельгії, я поїхала поїздом до Мюнхена.

Український газовий сектор працює непрозоро

Писати чи подавати інформацію про газову “канітель”(рос.) – себе не поважати. Непрозорість інформаційних схем і джерел інформації не дає можливості назвати той чи інший постінг достовірним. Завжди треба давати похибку на недостовірність з великим процентом інтепретацій.

Тому під таким кутом зору подаю те, з чого можна вибудувати бодай якусь логіку “канітєльних” “катавасій” (рос.).

Ось вам посилання на наукову конференцію Переоцінка енергетичної політики пострадянських країн: Україна, Росія та боротьба за газ на просторах від Середньої Азії до Європейського Союзу з потенційно виваженими баченнями і стаття про цю подію, що передувала ескалації.

І ще про інформаційне протистояння в газовій війні поглядом Юрія Дуркота та інших.

Ред.

Газ: від Азії до ЄС

Автор: Алла ЄРЬОМЕНКО

«Переоцінка енергетичної політики пострадянських країн: Україна, Росія і боротьба за газ на просторах від Центральної Азії до Європейського Союзу». Так називалася міжнародна конференція, що відбулася 7—8 березня в знаменитому Гарвардському університеті (Кембридж, США). Її організаторами були Український науковий інститут і Центр російських та Євразійських досліджень ім. Дейвіса, створені при Гарварді.

Боже, сохрани! / Україну перед Богословськими/

Таке “неполітичне” прохання до Всевишнього хотілося б викричати вже на початку зустрічі здавалося з серйозною людиною Партії Регіонів. Пані- політик виступила в Берліні у ролі пропагандистки. Українською мовою, але з позицій антиукраїнських. Спектакль підготовлено зі знавством і на показ. В шикарному готелі при центральній вулиці, недалеко посольства Росії. До просторого залу зустрічей на кількасот місць входилося поруч столів з перекусками і напоями. Був і час для бажаючих скористатись з гостинності багатих організаторів ще перед головною частиною імпрези. І після антиукраїнського попису депутатки з Києва, консументів було достатньо.

Але наперед треба було довго слухати пропаганди за схемою: то Україна найбільш винна у газовій кризі.

А ЧИ ЗАКІНЧИВСЯ БІЙ ПІД КРУТАМИ?

29 січня 1918 р вихованці Першої київської військової школи імені гетьмана Богдана Хмельницького, юнаки куреня Січових Стрільців (студенти університету Святого Володимира), учні старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії та рота гайдамаків намагалися стати на заваді більшовицького наступу на чолі з Михайлом Муравйовим, який просувався до Києва. Та невеличка станція Крути забрала життя майже трьохсот українських юнаків.

…………………

Від редактора: спробувала знайти інформацію про Крути на сайті студентів Німеччини СУСН. Знайшла в анонсах застарілу інформацію про маланки, парті та балачки. Про Крутівську подію у студентів Німеччини не писалося,  принаймі на титульній сторінці. Хоча може я погано дивилася? Якщо там десь схована, тоді звиняйте.

……………………

Олена Дмитрівна Бойко, провідний науковий співробітник Інституту історії України, відділ історії української революції:

- Безумовно, це був подвиг, який засвідчив, що є люди, для яких Україна — найдорожче. Ці молоді люди – обличчя молодої України. Дуже прикро, що і нині ніхто не хоче чути правди.

Wodka Hits nonstop!

Українська культура на закуску до горілки подається в Європі як експортно-імпортний продукт. Особливо взялися за це наші Діджеї.

“Хортиця” возить вечорниці Олега Скрипки по світі. Про це розповів автор проекту “Країна мрій” в Парижі під час вечорниць.

Russendisko (Руссендиско)  подає диск “Від України до Америки”, на якому зібрано пісні Мандрів, ВВ, наступним чином: “Ukraine DO Amerika heisst die neue CD der Russendisko Macher Vladimir Kaminer & Yuriy Gurzhy welche heute Abend auch vorgesstelllt wird. Als special Drink des Abends empfiehlt sich Vodka, den wir für 1,50 anbieten!”

Дешево так само, як і дешево створюється імідж України закордоном.

Портал українців Німеччини www.ukrainians.de відпрацьовує дешеві стереотипи на

Закордонне українство робить спробу об’єднатися інформаційно

Важливо наголосити на “робить спробу” в заголовку статті, поданої нижче. Її було надруковано в часописі Громада.

Останнім часом зустрічається  в українському медійному просторі багато акцентів на ексклюзивності того чи іншого видання. Той “єдиний в діаспорі”, той перший, той всесвітний та неповторний. Поки всядеться мул меншовартностних експрессій в поданні власної надособливості, доведеться толерувати появу конкурентних таких самих важливих конкурентів. І навіть для тих, хто обирає собі позаконкурентну позицію. Тоді може дочекаємося на позаамбітну конкурентноздатну високого інтелектуального рівня і політично збалансовану  і профессійну медійну ланку між нами.

(від ред.)

21 листопада в Будапешті побував керівник проекту Української Світової Інформаційної Мережі (скорочено УСІМ) під егідою МГОУ «Четверта хвиля» пан Дмитро Славов з Австрії.

“Мирні ляси до світання” або як Фома чорта обдурив

"Нас кличе у мандри дорога!

Надворі падав дощ і відразу замерзав ожеледицею. В напівтемряві довелося шукати “цвайтен зайтенфлюгель”, другий під’їзд, направо (чи наліво?). Словом, радість була подвійною, коли двері відчинилися і на порозі нас зустріли дві усміхнені господині вечора у вишиванках: Таня та Інґа. Вони одразу припросили вступити до кухні, випити пивця чи винця. Далі ми пройшли до “світлиці”, де зібралася невелика компанія в очікуванні на Фому і звідки, повірте мені на слові, війнуло автентичним українським духом. Хоч нічого традиційно українського в цій берлінській квартирі не було, звісно, окрім вишиванок на деяких з гостей, які слугували основною декорацією вечора.

Фома не забарився, забіг у теплу кімнату, вмостився на стільці і після невеликого вступу почав грати і старе, і нове, і своє-”мандрівське”, і народне.

БЕНКЕТ НА ПРОСТРІЛЮВАНІЙ МАГІСТРАЛІ

Берлін пізнає українську літературу. Українські поети пізнають берлінську публіку. Вимальовується відповідний діалог. Метою заходу Zwischen Europa und etwas anderem – Poesie aus der Ukraine, була презентація українських молодих поетів німецькій публіці. Часопис українців Берліна Хата скраю скористався нагодою наблизитися до живого поетичного слова з України. Подаю збірку посилань і текстів, що отримала безпосередньо від виконавців подій літературного веркштату. Дуже приємно, що діаспора українців в Берліні дістала можливість примазатись до німецької публіки і відчути смак і пульс  поетичного слова. Дійсний контраст до діаспорсько-салонного творіння місцевих поетів-самовисуванців давався взнаки

“Зеленеє жито, зелене…

хорошії гості у мене.

Зеленеє жито, ще й овес.

Тут зібрався рід мій увесь.”

От таким би міг бути гімн українського “зеленого тижня” в Берліні , якби гості там були “хорошії” і якби рід той весь зібрався. Жито чи овес і так прикрашали емблему цього ярмарку агропромислової продукції. Нею і була обклеєна будівля розміщення виставкових павільйонів “Зеленого тижня” (“Grüne woche”).

Україну на виставці сільськогосподарської продукції розмістили  в павільйоні 7- 2а. “Сім  два а”, хоча здавалося, то був радче павільйон “сім сорок”.

Partei der Re-gionen in Berlin

27.01.2009 13:00-15:00 Uhr „Wirtschaft und Energiesicherheit in der Ukraine“, Vortrag und Diskussion; Referentin: Inna Bogoslovskaya (Abgeordnete der Verchovna Rada (Partei der Re-gionen), Vorsitzende des parlamentarischen Untersuchungsausschusses zum ukrainisch-russischen Gasstreit);

Ort: Hotel Adlon, Palaissaal (1. OG), Unter den Linden 77, 10117 Berlin;

Veranstalter: Deutsche Gesellschaft für Auswärtige Politik e.V. (DGAP), Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft; Kontakt: DGAP, Fax: 254 231 68, E-Mail: gus@dgap.org. Details.

Vortrag und die Diskussion finden in ukrainischer Sprache statt und werden simultan ins Deutsche übersetzt. Verbindliche schriftliche Anmeldung bis 27.01.2009 erbeten

Четверта хвиля. Інтерв’ю з президентом корпорації «Міст»

Ростиславом Кісілем.

“Це лише на перший погляд наш задум видається фантастичним. Фактично ж маємо вже прототип такої організації, правда, бізнесового характеру. Він діє і діє успішно. Це — корпорація «Міст», яка ось уже 14 років активно працює в діаспорі, маючи понад 400 своїх офісів і представництв у цілому світі”.

---

— Пане Кісіль, українці закордоння мають силу-силенну громадських організацій. Чи була необхідність народжувати ще одну?

— Справді, організацій не бракує, як не бракує й претендентів мати в руках бодай маленьку булаву. Недаремно ж у народі кажуть: «Де два українці, там три гетьмани». Бракує іншого — вміння об’єднати молодих, освічених, повних ентузіазму й бажання щось зробити людей.

Музична “Свіча” в пам’ять Голодомору

Свіча (послухати)

Виконавець: Оксана Білозір
Слова: Богдан Стельмах
Музика: Михайло Скорик

Опис: Співачка Оксана Білозір на початку серпня зняла кліп присвячений Голодомору 1932-1933 років. Пісня називається «Свіча». Зйомки проходили в студійному павільйоні у Кракові, знімала команда поляків, які працювали в Голівуді.
- Перша частина кліпу дуже сумна, – каже співачка, – але пісня закінчується оптимістично. Україна, не дивлячись на страшний Голодомор, продовжує жити. Головне для нас сьогодні – пронести цю Свічку пам’яті. Щоб ми, український народ, щоб інші народи світу, більше ніколи не випробували такої страшної біди.

Міжнародний конкурс поезії пам’яті Т. Шевченка

Міжнародний конкурс поезії пам’яті Т. Шевченка

Музей Т. Шевченка у Черкасах (Іван Шевченко, вул. Добровольського, 31, кв. 22, Черкаси, 18006) запрошує представників української діяспори взяти участь у Міжнародному конкурсі поезії пам’яті Т. Шевченка в кінці травня у Черкасах, а також допомогти у придбанні діяспорних матеріялів про вшанування Кобзаря у світі для музею Т. Шевченка у Черкасах. Положення Конкурсу

РОЛЬ ДІАСПОРИ У ТВОРЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Ірина Ключковська, Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка, доцент, к.пед.н.

Сьогодні міграцію розглядають як одне із визначальних питань, що характеризує ХХІ століття. За даними Світового банку понад 130 мільйонів людей знаходиться поза межами своєї батьківщини. Міжнародна організація з питань міграції наводить ще більш вражаючі цифри: в наш час 192 мільйони людей живе поза межами свого місця народження, що становить 3 відсотки всього населення світу. Не винятком у світових міграційних процесах є українська спільнота. За різними оцінками сьогодні за межами України проживає від 12 до 20 млн. осіб, які покинули матірну землю з політичних та економічних причин та зберігали свою національну ідентичність в умовах бездержавності країни походження.

Берлінале 2007: Аврора Дистрибушн і “Аврора”

Берлінале 2007: Українців у конкурсній програмі небуло. Хоча вперше у павільйоні, де режисери з усього світу торгують правами на фільми, з’явився український стенд. На ньому продавали права на тринадцять стрічок. Компанія з розповсюдження фільмів ”Аврора Дистрибушн” привезла стрічку Оксани Байрак ”Аврора”. Цей фільм Асоціація українських продюсерів висувала на здобуття нагороди  Американської кіноакадемії ”Оскар”. Але картина не пройшла конкурсний відбір.

”Аврору” показали німецьким глядачам у одному з берлінських кінотеатрів. Зала була напівпорожня. У стрічці йдеться про дівчинку Аврору, яка під час аварії в Чорнобилі шукала знайомого на атомній станції, опромінилася і помирає.

Головні чоловічі ролі грали американський актор Ерік Робертс та російський Дмитро Хартьян.

Хлібна гільйотина

Фільм “Хлібна гільйотина” створено до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні. На документальному матеріалі розкрито причини, перебіг і масштаби цього страхітливого явища новітньої історії. Вже сама назва фільму відображає віднайдену Володимиром Леніним формулу терору голодом, яка дозволяла більшовикам тримати народи у повній покорі упродовж семи десятиліть. Саме ця формула призвела до трагічної соціальної і гуманітарної катастрофи української нації, наслідки якої не подолано ще й сьогодні.”

Створено під патронатом Українського інституту національної пам’яті.

Документальний серіал для загальної аудиторії.

Фільм озвучено українською.

Відео формат – PAL.

DVD Region: 1-8. Видавець: Телекон
Рік видання: 2008

Яких «вчених» треба ще послухати?

Голові Верховної Ради України
Володимиру Литвину

Шановний пане Литвин!

Крайові Управи Ліги Українців Канади і Ліги Українок Канади як і вся українська громада в Канаді дуже стурбовані вашими висловами під час інтерв`ю російському телеканалу «Вєсті», де ви висловилися як противник того, що відбулося знищення української нації (етноцид) в період Голодомору в Україні 1932-33 років. ( Что касается других вопросов, например, темы голодомора, то я категорический противник, когда мы переводим эту тему в плоскость этноцида…)

Складається враження, що діючий Голова Верховної Ради України, заперечує статтю 1 Закону про Голодомор в Україні 1932-33 років, який був прийнятий Верховною Радою 28 листопада 2006 року. Стаття дослівно звучить: «Голодомор 1932-33 років в Україні є геноцидом Українського народу». Як Голова Верховної Ради України ви повинні хоча б дотримуватися чинного законодавства України у своїх публічних висловлюваннях.

ЗАЯВА СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ: 90-РІЧЧЯ ЗЛУКИ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

22 січня 2009 р. усе світове українство відзначає важливу дату своєї історії – 90-ті роковини Злуки Української Народної Республіки з Західно-Українською Народною Республікою в єдину державу.

Охопивши майже всю Україну, об’єднавчий рух 1918-1919 рр. з приходом до влади Директорії і відновленням Української Народної Республіки досяг своєї мети офіційним об’єднанням територій України, що зазнавали нещадного гніту, перебуваючи під владою Російської та Австро-Угорської імперій. 22 січня 1919 р. збулася віковічна мрія українського народу жити одною сім’єю на своїй землі, в єдиній державі, не роз’єднаній кордонами і не розділеній недружніми сусідами.

Урочисто проголошений 22 січня 1919 р. на Софійській площі у Києві Акт Злуки стверджував наступне:

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна — в одну Велику Україну…

Reden über Europa 2009: 25. Januar bis 5. April 2009

Den Auftakt bildet am Sonntag, den 25. Januar 2009, um 11 h

Die Welt im Umbruch – wo steht Europa?

mit Bernard Kouchner, Karel Schwarzenberg und Frank-Walter Steinmeier,

Moderation: Hermann Rudolph

Die ›Reden über Europa‹ starteten

Брама Країни Мрій відкривається далеким краям

17 січня 2009 року у рамках проекту «Монмартр та Андріївський узвіз – культурні побратими» відбулися Українські вечорниці на Монмартрі.

Ще один внесок громадської організації Країни Мрій в культурне надбання Європи. Протягом кількох годин саме Париж був осередком культурного життя України. Подія пройшла у форматі етно-диско у престижній паризькій залі «Елізе Монмартр». Французькому бомондові презентували народні пісні, танці та щиру українську душу. Організатори вечорниць – громадська організація Країна Мрій та Олег Скрипка. Партнер свята – асоціація українців у Франції «Україна Арт». Мета проекту – популяризація української культури.

22 січня – у день проголошення в 1919 році Акта злуки

Соборність України – одна з важливих тем історії України. Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою й неймовірно складною.

Поняття «соборність» з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Вона не є явищем лише суто українським.

Заcтрелена 25-річна журналістка Анастасія Бабурова була громадянкою України

19 січня в Москві на вул. Пречистенка було вбито адвоката Станіслава Маркелова. Журналістка “Нової газети” Анастасія Бабурова була тяжко поранена і померла в лікарні (https://www.maidanua.org/static/news/2009/1232387730.html).

25-річна журналістка Анастасія Бабурова була громадянкою України.

Кримінальна справа за фактом вбивства адвоката Станіслава Маркелова і журналістки “Нової газети” Анастасії Бабурової перекваліфікована із статей КК РФ “вбивство” і “замах на вбивство” на “вбивство двох або більше осіб”. Як повідомив керівник Слідчого управління в Москві Анатолій Багмет, це було зроблено у зв’язку з тим, що Бабурова померла в лікарні. Батьки вбитої журналістки, які приїдуть до Москви з Сімферополя, вирішать самі про місце і час похоронів дочки. Дівчина працювала позаштатним кореспондентом.

Війна за газ в польській пресі

Поляки, які мають вже найдорожчий газ в Європі, мають свої міркування про воювання
Москви з Києвом. Про це пише Гжегож Слюбовскі у престижному тижневику „Впрост“. .Нр 3/09 „
Нужда Газпрому“
„Очевидним є використовування Росією експорту сировини як інструменту політики. … За
російський газ Німеччина платить менше, як Литва. Так тверда і рішуча позиція Москви
супроти Києва певно має щей інші причини – це спроба вимагання грошей.
Компрометація України, як транзитного краю, є найліпшим способом для переконання
західніх партнерів про конечність будови північного і південного газопроводів. Якщо краї
транзитні є неретельними, немає іншгого виходу, як їх оминути і пересилати газ
безпосередньо від продуцента до консумента. На жаль, проблема в грошах.

Увічнення пам’яті Ярослава Стецька і Ярослави Стецько у Мюнхені

З ініціятиви Генерального Консульства України та Інституту політичної освіти в Мюнхені, в неділю 18 січня 2009 року в 15.00-ій годині в Мюнхені було виконанно одну частину указу Віктора Ющенка Президента України, а саме Nr. 419/2007 в якому мова про  увічнення пам’яті Ярослава Стецька і Ярослави Стецько у державах, де вони проживали.

Про одне, соборне.

Інформативні канали берлінської діаспорської сцени передали наступну інформацію (див. внизу). Щоб зберегти достовірність інформації і не заплутати читачів, подаю її в тому хронологічному порядку і з тим змістом, як вона потрапила до мене. Моя хата скраю!

—–Дорогі співвітчизники! Центральна Спілка Українців в Німеччині разом із Посольством України проводять 22-го січня 2009 р. о 17- й годині урочистий захід, присвячений Дню Соборності України. Адреса:

Кабани заполонили Берлін

Німці виступають на захист диких тварин. Останнім часом дикі кабани уподобали для життя столицю Німеччини. Проте не зважаючи на потенційну загрозу з боку тварин, у “кабанячій війні” все більше берлінців стають на бік диких свиней.
Кореспондент американської газети The Wall Street Journa розповів історію німкені Габріелі Клозе, в чий квітковий магазин якось вранці забіг кабан. “Який потворний собака”, – подумала жінка спочатку, та, придивившись до звіра, подзвонила в поліцію і в місцеву бульварну газету. Але коли прийшов мисливець Маттіас Еггерт, викликаний поліцейськими, фрау Клозе стало шкода кабана, і Еггерт був змушений підшукати для тварини притулок у заміському притулку.

“Якщо ми не чинитимемо жорстоко, але прагматично, проблема міських кабанів остаточно вийде з-під контролю”, – підкреслив 55-річний Еггерт. У Берліні, де багато парків і передмість, а клімат рік від року все м’якший, ці предки домашніх свиней відчувають себе чудово. У пошуках черв’яків і личинок вони риються в землі, перетворюючи доглянуті сади на справжні поля битв: дістається скверам, кладовищам і навіть тренувальній базі футбольної команди “Герта”.

З 2002 року мерія наймає спеціальних людей для відстрілу кабанів. Проте частина двоногих берлінців прийняла сторону диких свиней: мисливців б’ють палицями, називають “вбивцями”. Деякі захисники тварин навіть проколюють колеса їхніх автомобілів.

За останніх 8 місяців на берлінських вулицях під колесами автомобілів загинуло 211 кабанів. Зазвичай тварини поводяться мирно, але в стані стресу ці 130-кілограмові створіння з гострими заломленими іклами украй небезпечні. Відомо, що одного разу три кабани, які забрели на територію дитячого саду на Александерплатц, у самому серці Берліна, розлютились і трохи не вбили сторожа.

За оцінками біолога Дерка Ехлерта, який обіймає в мерії Берліна посаду спеціального комісара у справах живої природи, у місті зараз мешкає до
7 тисяч кабанів. Головне, за його словами, не шанувати тварин. Зате безробітний далекобійник Міхаель Геріке, навпаки, вже 12 років підгодовує кабанів: двічі на місяць купує їм мішок кукурудзи за 15 євро, повідомляє видання. Влада хоче порушити проти нього кримінальну справу, але Геріке запевняє, що не відступиться навіть під загрозою в’язниці.

Нагадаємо, що трохи більше року тому нашестя кабанів спостерігалося в Китаї. Там вони не тільки вільно розгулювали міськими вулицями на сході Китаю, вони забиралися в будинки в передмістях Ханчжоу, що розташоване у 200 км на південний схід від Шанхаю. Один із кабанів увірвався в університетську кухню і, перш ніж його змогли вигнати, з’їв залишки їжі.

Мирослав Врхлабський за матеріалами Newsru

Pawlo Korobtschuk und Bohdana Matijasch in Berlin, 27.1., 20:00 Uhr

Berlin, 27.1., 20:00 Uhr :   Poesie aus der Ukraine. Lesung und Gespräch mit Pawlo Korobtschuk , Kiew und Bohdana Matijasch , Kiew. Moderation: Juri Andruchowytsch , Iwano-Frankiwsk. Ort: Literaturwerkstatt Berlin, Knaackstr. 97 (in der Kulturbrauerei). Nähere Informationen: http://www.literaturwerkstatt.org/index.php?id=103&M=1&tx_jwcalendar_pi1[eventid]=378&tx_jwcalendar_pi1[action]=singleView&cHash=7377781a15

Культовий діаспорянин

Богдан Осадчук, професор історії Берлінського вільного університету та Українського вільного університету в Мюнхені, знав і бачив в обличчя чимало людей минулої епохи: Кубійовича, Бандеру, Хрущова, патріарха Мстислава. У свої вісімдесят вісім продовжує писати – нерідко ядуче, скептично, однак завжди жваво та цікаво. Спів­працюючи з німецькими та швейцарськими газетами і ТБ, десятиліттями просував українське питання.

Рейсовий потяг-76 до Берліна

Культурно-освітні події в Берліні з  фокусом на Україні і тими самими дійовими особами вже підштовхують задуматись, чи Потяг-76 або Train 76 не став вже рейсовим до Німеччини. Локомотив не міняється, і навіть довго відстоюється на стоянці Берлін. Вагони теж ті самі. Щоправда їх чіпляють в різних комбінаціях.  Забужко й Андрухович у Берліні не зустрілися, бо польових дослідників-експертів з українськог сексу привозять змінити струм на станцію Wechselstrom.

12 лютого Юрій Андрухович з Сергієм Жаданом в черговий раз з’являться на публіці. Так само в черговий раз і Німеччині виступить публіцист Микола Рябчук.

КОНЦЕПЦІЯ організації участі Мінагрополітики у Міжнародній виставці-ярмарку “Grune Woche – 2009

Щоб дізнатися, як представлена Україна на “Зеленому тижні” в Берліні, звернулася до сайту Міністерства аграрної політики України http://www.minagro.kiev.ua. Там вдалося знайти детальну КОНЦЕПЦІЮ організації участі Мінагрополітики у Міжнародній виставці-ярмарку “Grune Woche – 2009”з відповідно причепленим файлом. Прочитала. Концепцію не зрозуміла. Куди конкретно йти – теж незнаю. А Ви?

“ЗАТВЕРДЖУЮ: Міністр аграрної політики України Ю.Ф. МЕЛЬНИК

Велика Книга Діаспорного Буття

Брат то чує. А чи ми гукаємо?

Стан взаємозв’язків офіційної України й української діаспори нині такий, що мимоволі згадуєш рядки письменника ХVІІ століття Джона Донна, які Ернст Гемінґвей узяв як епіграф до свого роману “По кому подзвін”: “Немає людини, яка була б як острів, сама по собі; кожна людина – грудка землі, часточка суходолу; зі зникненням кожної людини малію і я, бо я єдиний з усім людством; тому ніколи не питай, по кому подзвін – він по тобі”.

“Діагноз” Берлінале-2009

Український фільм увійшов у список найкращих картин Берлінале-2009

Український фільм увійшов у список найкращих картин Берлінале-2009

З 5 по 15 лютого в Берліні – Берлінський кінофестиваль. Вже оголошено програму кінофестивалю.

Вперше за останніх 7 років за нагороду “Золотий Ведмідь” боротиметься український фільм. Незалежна короткометражна картина Мирослава Слабошпіцького “Діагноз” була включена в список Berlinale shorts, який включаэ 28 картин, відібраних зі всього світу. 11 з цих фільмів, у тому числі “Діагноз”, офіційно номіновані на головні винагороди фестивалю.

Останнім українським фільмом, який боровся за нагороду, був короткометражний анімаційний фільм Степана Коваля “Йшов трамвай 9-й номер” (53-й Берлінський міжнародний фестиваль), тоді українська короткометражка завоювала “Срібного Ведмедя”.

Рудницькій не повезло з Берліном

Анжеліка Рудницька як діамант: з якого боку на неї не дивись, знайдеш цікавий аспект її творчої натури.

Я познайомилась з Анжелікою в далекі 90 ті роки, коли наші студенські стежки перекреслились під час студенського голодування, відомого як революція на граніті.

В молодій чорнявій студентці-журналістці мені мало уявлялася тоді мадонна Территорії А, співачка або унікальна майстриня-художниця вишиваного мистецтва.

За вісімнадцять років мого життя в різних країнах важко було спостерігати безпосередньо розвиток творчості Анжеліки. Те, що доводиться вловити клаптиками з інтернету, викликає щире захоплення.

Зауваги особисті

Славомир Мрожек – польский письсьменник, довголітній eмігрант, на старість у Польщі.
ЕМІГРАЦІЯ
Емігрант, тобто людина, яка не живе там, де народилась, виховалась, не є спроможна відчути
аж так болісно того всього, що є злим в країні, де мешкає, в людях, в ній самій, як відчуває це людина, яка живе в своїй батьківщині. Просто тому, що на чужині не все розуміє і не все відчуває. Не може, хоч би був найбільше вразливий і бистрий з натури.

Мандри Фоми з “Мандрів” до Берліна

Сергій Фоменко, він же Фома, гітарист і лідер групи “Мандри” мандрує до Берліна.

Група  вже зафіксувала себе в Берліні на нещодавно випущеному Руссендіско диску Russendisko: Ukraine do Amerika. Дві пісні славетної групи Коло млину і Коханочка прикрасили альбом Камінера з Гужієм. Поруч з українськими групами  VV, Перкалаба на диску (“доска” рос. розм.) також засвітилася берлінськo-російська група  РотФронт . Незрозуміло, чи то Україна чи Америка? Кожен мабуть відкриває свою Америку, як і Україну, або має ту і другу за свою.

Берлінські Маланки “по кутках”

Маланка йде Україною. Підтягується вона і Європою. У Берліні маланкуватимуть в різних кутках і в різних час, а також в різних цінових категоріях.

Ukrainian immigrant about her problem as Jew in Russia and Germany

Справжній заголовок цієї статті "Російсько-єврейська іміграція ставить питання".

Потім з посиланням на Берлін наводиться абзац, що в перекладі звучить так:” В Россії мене дискримінували як єврейку. В Німеччині єврейська община не приймає мене, тому що моя мати не була єврейка,” – Діана К., українська мігрантка в Берліні сказала European Jewish Press. (“In Russia, I was discriminated for being a Jew. In Germany, the Jewish community does not let me become a member because my mother was not Jewish,” Diana K., a Ukrainian immigrant to Berlin told EJP.)

Далі коментувати неможу, бо стратилась у наведених тотожностях між єврейськими, російськими чи українськими мігрантами в Берліні.

Далі текст англійською мовою про єврейську імміграцію в Берлін. Велика доля цих мігрантів – вихідці з України.

Українка в Британії шукає гостей на весілля

Українка дала оголошення у британському агентстві купівлі, чи продажу Gumtree із запрошенням 30-ти співгромадян на її весілля у Британії з огляду на те, що її родина, за винятком батьків, не зможе приїхати.

В оголошенні повідомляється, що на весілля запрошені близько 150 осіб різного походження, але переважно з родини чоловіка.

Щоб компенсувати відсутність своїх гостей, молода панна оголосила конкурс на заміщення 30 родинних «вакансій».

Усі бажаючі мають надіслати своє фото і коротку інформацію про себе. 30 найкращих будуть запрошені на весілля.

Джерело: BBCukrainian.com

Український Свят-Вечір відвідав з гостиною італійський Тіроль

Третій рік поспіль команда Країни Мрій на чолі з Олегом Скрипкою експортує українське Різдво до Європи, а саме на схили Альпійських гір. В минулі роки наш Святий Вечір подорожував до Австрії, а цього разу компанія веселих музик відвідала італійський Тіроль.

В ніч з шостого на сьоме січня у старовинному селищі Корвара, що на півночі Італії, п’ять з гаком сотень українців, з якими абсолютно природньо змішалися місцеві тірольці – своєрідні італійські гуцули, зібрались у місцевій колибі, аби послухати Олега Скрипку та Велику Оркестру, фольклорну капелу Чоботи з Бугая, відкуштувати українських страв, заспівати українських пісень та досхочу натанцюватись під запальні народні мелодії від DJ О’Скрипки. Все навколо напрочуд нагадувало рідну Україну – і гірська архітектура, і національна тірольська кухня, проте зовсім по-домашньому наше шановне панство почулося лише після третьої години ночі, коли згідно італійських законів всіх чемно “виперли з хати” просто на сніг, де і продовжилось святкування аж до самого ранку.

Також нагадуємо, що наступні українські європейські вечорниці вже скоро, скоро відбудуться в Парижі на Монмартрі 17 січня. Завітайте, приїжджайте, старий Новий Рік з нами стрічайте!

взято з http://krainamriy.com

Чат з експертом Німецької групи радників при уряді України Робертом Кірхнером

Deutsche Welle:

Економічна криза: експерт відповідає на запитання

Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Роберт Кірхнер – експерт консалтингової компанії Berlin Economics, яка консультує уряд України, відповідатиме на ваші запитання зі свого берлінського бюро.

Наслідки економічної кризи важко переоцінити. Чого очікувати від 2009 року? Відповіді експерта Німецької групи радників при уряді України Роберта Кірхнера під час веб-конференції – спільного проекту DW і Главред.

З Новим роком і Рождеством, я знову повертаюся додому

Цьогорічне свято Миколая було для українців Берліну особливим. Казку подарували їм гості з України, зразковий дитячий ансамбль пісні і танцю «Первоцвіт» Заліщицької державної гімназії м. Заліщики Тернопільської області. Діти прибули на запрошення громади Української греко-католицької церкви св. Миколая в Берліні та суботньої Школи рідного слова. Гості провели в Берліні 6 днів, які стали незабутніми як для гостей, так і для господарів.

Alleingelassen in Mi 14.01.09 22:05 auf RBB

Aids-Kinder in der Ukraine

Ein Film über ein Problem, das nicht nur die östlichen Nachbarn betrifft. Inge Banczyk, Krankenschwester aus Berlin, wird auf einer Reise in die Ukraine mit der Kamera begleitet.

Leise surren die Geräte im Berliner Auguste-Viktoria-Klinikum. Dr. Zaregorobz blickt auf das Ultraschallbild einer Patientin, die an Aids erkrankt ist.

Der Arzt aus dem ukrainischen Donetsk hospitiert im Berliner Partner-Krankenhaus, um Einblicke in neue Aids-Therapien zu erhalten. In seiner Heimat werden sie dringend gebraucht. Dort behandelt er oft Kinder, die sich durch ihre Mütter mit Aids infiziert haben.

In der Berliner Aids-Tagesklinik arbeitet er zusammen mit der Krankenschwester Inge Banczyk.

Рішення проблеми по-німецьки

Цього року мода на випробування для українців. Незалежить закордоном чи в Україні.

Галина Гомель щойно подзвонила українській рідні дізнатись, чи вони там не замерзають без газу. При цьому тільки радо зауважила, що в Берліні у них в приміщені тепло. Німеччина використовує заощаджений газ. Ніхто не помітив збоїв з подачею газу. А за годину по трубах перестали подавати тепло. «От тобі і похвалилася», – подумала Галина. Подзвонила до відповідних служб. Телефон не відповідав. Була субота. Якби не дитина, ще можна було б якось перетерпіти лихо в знак солідарності з родичами в Україні.

А сусіди вже видзвонювали всі можливі сервіси. Німець – не українець, терпіти не буде.

Про проблеми заробітчан в Берліні

“Дуже вдячна побачити тут в Німеччині цей фільм. На Україні таких сюжетів я не зустрічала”,- залишила запис в книзі відгуків Алла Кременюк з міста Вінниці, яка приїхала в Берліні гості.

Проста відповідь. Показ фільму під такою назвою відбувся 5го січня 2009 року в Берліні. Організували її активісти Ukraine KompetenzZentrum. На зустріч прийшли як українці-берлінці, так і українські гості столиці. Небайдужою до теми виявились і німці.

З коротким вступом до фільму виступив Борис Чукулай. Фільм було зроблено в 2003 році. Актуальність піднятої в фільмі теми заробітчанства не втрачена і сьогодні.

Автор фільму розповів про «кухню» створення фільму. Разом з режисером Миколою Гейком вони назнімали стільки матеріалу про заробітчан, що вистачить на багатогодинний серіал. А якщо весь використати і зробити соуп-оперну версію для жінок-заробітчанок в стилі вечірніх показів про драматичну долю вимушених повій, прибиральниць чи чоловіків-найманців до європейського «пана», то успіх фільму гарантовано. Проблема заробітчан є настільки глобальною для Європи, що нехтувати нею вже просто неможливо.

Гайдамаки 05.02.2009 в Берліні!

Гайдамаки знову завітають до Берліна.05.02.2009 в 21.00 в Maschinenhaus в Kulturbauerei, що наKnaackstr. 97,10435 Berlin (www.kesselhaus-berlin.dу)

почнеться гайдамацьке дійство

www.myspace.com/eastblokmusic

Хлопці приїдуть до Німеччини з фестивалю Kustendorf.

Ще виступлять на Берлінале.

Буде і тур по Німеччині:

03.02.09           München D       Feierwerk

05.02.09           Berlin D            Maschinenhaus

06.02.09           Bielefeld D       Falkendom

13.02.09           Wien A             Ost-klub

14.02.09           Passau D         Proli

З00 років тому схід Європи палав вогнем — народ йшов на народ і царство на царство. З цього вогню з‘явились гайдамаки — воїни давнини, лицарі та бешкетники з України. Вони захищали свою землю, свою віру, свої родини, їм не було рівних у битві та шаленому танці.

“Водохреща” на Святий вечір в Берліні

Якби це була Водохреща, то такий “жарт” обставин міг би бути вдалим. Різке підняття води “по коліна” перед будівлею церкви в 20 ти градусний мороз на Святий вечір за годину до вечірні не зрозумів ніхто. Ніхто його і не очікував. Аварія теплотраси сталася на вулиці, на якій приютилася українська греко-католицька церква святого Миколая. Вже багато років українська парафія арендує приміщення у церкви Святого Йоганеса (St. Johannes Kirche), що на Вальдштрассе 11 (der Waldstraße 11) в районі Трептов (Treptow).

В грудні місяці на вулиці велися ремонтні роботи на теплотрасі . Їх перервали різдвяні свята.

„Und das gerade jetzt, wo die Ukrainer bei uns in der Kirche Weihnachten feiern“

Eine gebrochene Hauptleitung hatte im Berliner Ortsteil Johannisthal Straßenzüge und Häuser unter Wasser gesetzt. Über Stunden waren knapp 120.000 Anwohner ohne Strom und Wasser. Als am Tag danach die Ursachenforschung und das Aufräumen liefen, kam eine weitere Hiobsbotschaft.

Pfarrer Matthias Ullrich hatte sich am Mittwoch besonders warm angezogen für seinen Gang in die Kirche. Bei zwei Grad hielt er am Morgen die Heilige Messe in der St. Johannes Kirche an der Waldstraße. Die Heizung funktionierte nicht mehr. Nur wenige Meter von der Kirche entfernt war am Dienstagnachmittag ein Wasserrohr gebrochen – der Heizungskeller stand daraufhin komplett unter Wasser. Nun war der Kessel kaputt – so kaputt, dass er sich nicht mehr reparieren ließ. „Und das gerade jetzt, wo die Ukrainer bei uns in der Kirche Weihnachten feiern“, sagt der Pfarrer der katholischen Gemeinde. Zwei Tage werde es mindestens dauern bis eine eue Heizungsanlage installiert ist.

О, як нам в Сіднею хочеться снігу !

Різдво в Австралії

Марійка Галабурда-Чигрин:

СІДНЕЙСЬКИЙ МІСТ в НОВОРІЧНУ НІЧ

Багатьох людей з України, ну і з Европейських країн ставило мені питання в листах: “A як же святкують Різдво в Австралії?“. Відповідаю:

Всі знають, що в грудні в Австралії літо. Сніг тут не паде. Населення цієї країни в святочний час виглядає за подувом холодного вітру, а особливо ц.р. коли спека вже велика від 35 до 44 градів тепла.

В Австралії святкування Різдва і різдв’яні звичаї тісно пов’язані з англійською традицією. Хоч тут снігу не видно, то все таки святочні карточки представляють доми занурені в снігу, ялинки покриті штучним морозом і снігом, ітп. В Австралії відзначають Різдво мабуть спокійніше ніж в інших країнах. Цей святковий час присвячений родині, а радше дітям. Багатьох прибирає хати святково, навіть на зовні хати, ялинки чи дерева прикрашені кольоровими світлами. Біля мене й на моїй вулиці деякі хати вдекоровані просто чудово кольоровими світлами, які формують і різдвяні картини. Дивівться на знимки.

В центрі в місті Сіднеї чар і фантазія прямо казкового характеру панує у вітринах крамниць, зокрема в крамниці Девід Джонес (David Jones - одна з найдорожчих в місті). На центральній площі Мартин Плейс ( Martin Place) стоїть висока, височенна, гарно прибранна й освітлена ялинка. Місцева ратуша також вся в кольорових світлах. (дивіться на знимки)

Різдво українсько-діаспорське

Загасили ліхтарики різдвяних вогнів в Європі. Вулиці “позеленіли” від новорічних ялинок. Вони відслужили своє і чекають на сервіс бути підібраними для подальшої утилізації. Чи здійснимо урочисту передачу ялинок від німців до українців, що потребують її якраз тоді, коли перші хочуть їх позбутися? Чи зрівняємо наші календарі?

Про подарунки вже забули. Все з-під ялинки переїхало до гардеробів, скринь або повернулося за ненадібністю до магазинів, секонхендових чи ебейових порталів.

Liya Lutsenko über den Zustand der Pressefreiheit in der Ukraine

Am Mittwoch den 07.01.2009 um 19:30 Uhr laden Copernicus Berlin e.V.
und der Deutsch-Russische-Austausch e.V. zum Länderabend
'Pressefreiheit in Osteuropa - Berichte aus Russland, Belarus und der
Ukraine' in die Heinz-Schwarzkopf-Stiftung in der Sophienstraße 28/29
Berlin-Mitte ein.
 

12 страв на Святий Вечір

СВЯТИЙ ВЕЧІР

«Сьогодні особливий день»

З давніх-давен у нас на Україні словом і дiлом, всією обстановою люди створюють у цей день образ багатства, МИРУ І СПОКОЮ у своєму домі.

Зранку у печі вже палають сухі дрова, господиня вв’язалася хусткою, засукала рукави і заходилася готувати дванадцять святвечірніх страв.

Обіжник блогу Хата скраю

Шановні українці, діспоряни і всі ті, кому небайдужа доля українців за кордоном.

До Вашої уваги обіжник блогу Хата скраю.

Зважаючи на те, що не кожен має змогу серфувати в інтернеті і вишукувати останні новини про українців за кордоном, дозволимо запропонувати вам огляд матеріалів блогу, що покращить вашу поінформованість про стан справ в нашій діаспорі.

Марічка Галабурда-Чигрин про об’єднання українок Німеччини

Перша книжка під назвою ” Україно, моя, Україно” Марійки Галабурди-Чигрин була видана Фондом ім. Чорновола. Керівник фонду – Дмитро Понамарчук.

Друга після “Україна моя, Україна” книжка-щоденник називається “З книги мого життя”. Вона готується до друку окремим виданням. А поки друкується через газетні видання. Марічка описує подорожі Європою, торкаючись тем діаспори, міграції українців іторгівлі людьми, вплітаючи різні аспекти української теми взагалі.

В нищенаведеному матеріалі йдеться про українців Німеччини, зокрема жінок-активісток діаспори.

МАРІЧКА ГАЛАБУРДА – ЧИГРИН

Мюнхен 6.10.2003

17-ий Делегатський З’ їзд

Об’єднання Українських Жінок у Німеччині

4 – 5 жовтня 2003 року

Сніг у Берліні!

Дехто думав, що в нас тут зима. Вона насправді лиш зараз починається. Поки українські берлінці порозїжджалися до родичів, Берлін вкрив все табула раса. Може як повернуться, очищені і освіжілі, то влиються в такий самий очищений Берлін?

Першим зусріне головний залізничний вокзал, якому якраз виповнюється один рік з моменту відкриття. Цього разу, на щастя, від нього нічого не відвалювалося. Стоїть від прозорий як палац сніжної королеви, бо ще прикрашений зимовою символікою.

Українська делегація прибула до Берліна

Українська делегація на чолі з міністром палива та енергетики Юрієм ПРОДАНОМ прибула до Берліна, де увечері проведе переговори щодо ситуації з постачанням російського газу.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі глави Української держави.

Переговори проводитимуться зі спеціально створеною урядовою робочою групою, яку очолює керівник департаменту – представник федерального канцлера Німеччини Генфрид ХОРСТМАН.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні вранці українська делегація вирушила до низки країн ЄС для консультацій з урядовцями з питань постачання і транзиту газу.

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-293255.html

МАРІЧКА ГАЛАБУРДА – ЧИГРИН

Знайомство з цікавою людиною – це як благословення на ціле життя.

До вашої уваги Марічка Галабурда-Чигрин. Журналістський талант і серце, відкрите світу, Україні і людям роблять цю людину поруч з нами неповторною. Марічка зробила і робить дуже багато для діаспорської домівки і України. В своїх публікаціях пані Галабурда-Чигрин не оминула своєю увагою і німецьку діаспору. Присутність Марічки і присутність діаспорської теми, української теми – це нероздільні речі.

Проте ніхто мабуть не зміг так влучно сказати про Марічку Галабурду-Чигрин, як вона сама. Тож їй і слово.

ВСЕ МОЄ ЖИТТЯ ОБЕРТАЄТЬСЯ НАВКОЛО УКРАЇНИ

Після другої світової війни, коли почали загоюватися душевні рани багатьох насильно вивезених німцями з України, молодих українців, у невеличкому бельгійському містечку Звартберг – Zwartberg ( що українською мовою означає Чорна Гора) під адресою Yzerstraat число 3, – прийшла я з ранку в четвер 31-го серпня 1950 го року на світ.

НА ШЛЯХУ ДО ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Українській незалежності йде вісімнадцятий рік. Незалежність України сприймається кожним по-своєму.

Кому вона просто впала як сніг на голову, як це намагалися подати “знавці” української теми Evelyn Scheer і Irina Serdyuk в своїй контраверсійній книжці KulturSchock Ukraine.

Для європейців Україна взагалі вилупилась і оражевого яйця і все ще обчищує своє пірячко від скорлупки.

Деякі українські діячі, що навідуються до Європи частенько, виправдовуючи існування європейських фондів для гуманітарних проектів, підспівують їм в цьому. Taг “orangene Revolution” в комбінації з “Україна” мало не єдиний, що вигугльовується в німецькому інтернет-просторі.

І лише деколи можна почути відлуння багатолітньої української історії. Свідчення про те, як Україна крок за кроком йшла десятьоліттями до своєї незалежності, живучи в ній ментально, можна отримати від наших українських діаспорян минулих хвиль міграції. Вони плекали ідею незалежності. Вони її виплекали. І сьогодні ця тема їм небайдужа, як небайдужа і Україна.

До вашої уваги серія публікацій на тему “НА ШЛЯХУ ДО ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ”

ЗАЯВА СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ:

БИТВА ПІД КОНОТОПОМ І ПОЛТАВСЬКА БИТВА

НА ШЛЯХУ ДО ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Конотопська битва 1659 р. та Полтавська битва 1709 р. за самостійність Української держави мають велике значення в історії українського народу та належать до основних подій на шляху до здобуття незалежності України в серпні 1991 р.

«Галичинa» про рабство XXI століття

Боротьба з рабством XXI століття

Прикарпаття консолідує зусилля для боротьби з рабством в XXI столітті. Благодійний фонд «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» спільно з управлінням у справах сім’ї та молоді обласної державної адміністрації організував треніг-семінар для журналістів та молодіжних лідерів, щоб напередодні Міжнародного дня боротьби проти рабства, який відзначатимуть 2 грудня, порушити цю важливу проблему.

На сьогодні торгівля людьми є одним з найприбутковіших тіньових бізнесів у світі, вона дає такі ж мільйонні прибутки, як торгівля зброєю та наркотиками. В пошуках кращої долі тисячі людей їдуть у інші країни. В саме таких умовах свій кримінальний бізнес і організували злочинні угрупування. Вони експортують «живий товар» — жінок, чоловіків і дітей у різні країни світу.